Що об’єднує Шопена, Баха, Івасюка, Матюхіна, Крячка, П’яццоллу, музичну десятирічку і училище Глієра?! Правильно: дні народження, ювілеї і круглі дати. Так, перший місяць весни багатий на іменинників, і у філармонії, здається, не забули нікого
Тому обирати вам: слухати Другий фортепіанний концерт Шопена у виконанні молодого і класного піаніста Максима Шадька чи відсвяткувати день народження Астора Пʼяццолли в інтерпретації Національного президентського оркестру і бандонеоніста Ігоря Саєнка. Почути нарешті прем’єру Другої симфонії англійського композитора Едварда Елгара у трактуванні диригентки Наталії Пономарчук чи побувати на прем’єрі циклу «Українці в Америці» від диригента Національного духового оркестру Івана Стецького з музикою Леонарда Бернстайна. Насолодитись унікальним ансамблем двох басів – Тараса Штонди і Тараса Бережанського чи «дуетом натхнення»: органа й голосу Валерії Балаховської і Сергія Андрощука. Словом, вибір є, залишається тільки його зробити!
1 березня – день народження істинного музичного романтика Фридерика Шопена. Традиційно концерт до чергової річниці всесвітньовідомого польського класика пройшов і у філармонії. У наші дні, вшанування пам’яті великого польського композитора, представника народу, який підтримує Україну, – є надзвичайно актуальним та виправданим. У концерті-присвяті звучав знаменитий Другий фортепіанний концерт з оркестром у виконанні піаніста Максима Шадька. Доповнила програму Симфонія «З Нового світу» № 9 Антоніна Дворжака під керівництвом Миколи Дядюри.
3 березня – концерт «Місія», присвячений 75-річчю Володимира Івасюка. У програмі – ретельно відібрані скрипкові твори, насичені інтонаціями та ритмами, притаманними українській етнічній традиції і неповторній музичній ідентичності українського духу композиторів XVIII–XXI століть – Березовського, Вербицького, Лисенка, Стеценка, Леонтовича, Ревуцького, Косенка, Кирейка, Саратського. Ініціатор і автор проєкту Кирило Стеценко вперше гратиме на сцені Національної філармонії твори Володимира Івасюка для скрипки і фортепіано. Ноти були подаровані виконавцю родиною композитора.
«Саме тепер настав час визнати, що Володя був не лише генієм естрадної пісні – він справді мав крила видатного творця високої академічної музики, які так брутально обтяли йому московитські найманці, коли нашому Орфеєві було тільки 30», – говорить Кирило Стеценко.
4 березня – виступ Національного ансамблю солістів «Київська камерата» присвячений 75-річчю від дня народження засновника і незмінного керівника колективу Валерія Матюхіна.
Земний шлях диригента завершився у травні 2023-го, але його внесок у розвиток української музики – вельми вагомий. Активна діяльність ансамблю стимулювала композиторську творчість, митці писали опуси безпосередньо з орієнтацією на цей колектив. Саме з творів сучасних українських композиторів і вибудувана програма вечора. Богдана Півненко (скрипка), Тамара Ходакова (сопрано), Дмитро Кузьмін (флейта), Кирило Бондар (скрипка), (Катерина Супрун (альт), Дмитро Таванець (фортепіано) виконають твори Олега Ківи, Євгена Станковича, Золтана Алмаші, Юрія Шевченка, Валентина Сильвестрова, Ігоря Щербакова, Олександра Козаренка та Володимира Зубицького. За диригентським пультом – маестро Володимир Сіренко.
6 березня Київський камерний оркестр під орудою Юрія Літуна запрошує на Концерт сюїт. Жанр сюїти зародився у Франції і передбачав чергування контрастних за темпом танців, а у XIX столітті відродився в новому амплуа – оркестрового твору, більш різноманітного за змістом і вже не пов’язаного суто із танцями. Програма концерту продемонструє еволюцію цього жанру від барокових бахівських сюїт, у які геніальний автор, поряд із жвавістю й свободою, вніс ще й роздуми про людські характери, – до зразків сучасних українських авторів Ганни Гаврилець і Сергія Леонтьєва.
7 березня у програмі «Орган і голос: дует натхнення» прозвучать перлини західноєвропейської музичної спадщини ХVІІІ–ХХ століть і кілька творів українського авторства. Ця імпреза – родзинка репертуару Національного будинку музики, адже є унікальним дуетом тембрів – органістки Валерії Балаховської й тенора Сергія Андрощука.
12 березня Національний духовий оркестр України виконанням творів Леонарда Бернстайна відкриє цикл «Українці в Америці», присвячений видатним музикантам українського походження, які втілили «американську мрію». Ідея належить диригенту Івану Стецькому.
Перший концерт ознайомить із різножанровими творами, які харизматичний диригент і композитор писав у різні періоди життя. Нещодавня прем’єра фільму «Маестро» відкрила широкому загалу подробиці його захопливої життєвої історії. Маестро посів друге місце у списку 20-ти найкращих диригентів світу британського журналу BBC Music Magazine, за життя отримав сім «Еммі», дві нагороди «Тоні» та 16 «Ґреммі». The New York Times назвали його «одним із найталановитіших і найуспішніших музикантів за всю американську історію».
13 березня – день народження Астора Пʼяццолли. Національний президентський оркестр під орудою диригента Георгія Куркова пропонує відзначити його програмою «PIAZZOLLA. PRIMAVERA»
Мовою танго аргентинський композитор утілював найрізноманітніші переживання і не боявся висловлювати їх по-справжньому щиро. Квиління бандонеону, пристрасні злети скрипок і пружній ритм танцю мимоволі захопить слухача та дасть змогу прожити музику Пʼяццолли на повну. Солісти: Ігор Саєнко, бандонеон та Анастасія Шипак, скрипка.
14 березня Національний будинок музики за участю ТОПових солістів Івана Кучера (віолончель), Назарія Пилатюка (скрипка), Тетяни Войтех (фортепіано) і тенора Сергія Андрощука представить програму «Музичні історії».
Доба Романтизму в мистецтві позначилася активною появою і розвитком на музичній мапі національних композиторських шкіл. Одними з нових самобутніх осередків для європейської музики стали українська та чеська школи. Твори провідних композиторів цих національних традицій Миколи Лисенка, Леоша Яначека, Антоніна Дворжака, Василя Барвінського, – прозвучать на вечері захопливих музичних історій.
17 березня програма Київського камерного оркестру під орудою головного дириґента Львівської опери Івана Чередніченка представить творчість двох британських композиторів – Франка Бріджа та Бенджаміна Бріттена, оркестрові опуси яких є складними для виконання і належать до зразків елітарної музики. За життя митці були добре знайомі й товаришували. Один з відомих ранніх опусів Бріттена – пісенний цикл «Les Illuminations» для сопрано та оркестру, написаний на тексти з однойменної збірки Артюра Рембо, виконає сопрано Маріанна Цвєтінська.
19 березня в рамках проєкту «Філармонія Нескорених» концерт Камерного оркестру «РЕНЕСАНС» Маріупольської камерної філармонії буде присвячений 70-річчю його засновника та незмінного керівника – головного дириґента Василя Крячка.
Тридцять років тому в Маріуполі з’явився неповторний і самобутній камерний оркестр, який сьогодні евакуйований до Києва і є справжньою окрасою і невіддільною частиною музичного життя столиці. У його репертуарі налічується понад 500 творів золотої світової класики різних авторів, епох і стилів.
Цього вечора буде нагода почути опуси видатних представників бароко, а також європейських та українських класиків Вівальді, Баха, Моцарта, Березовського, Бортнянського. Солісти: Наталя Ляшенко й Андрій Рахманін (скрипка) і Сергій Казаков (віолончель).
20 березня концерт Національного академічного симфонічного оркестру України під орудою маестро Володимира Сіренка «Метамузика: Вагнер / Сильвестров» – доволі оригінально поєднає твори двох композиторів в одному вечорі. Солюватиме улюбленець публіки – піаніст Євген Громов.
Вагнер відомий як оперний драматург, автор масштабних музичних драм, виконання яких потребує великих оркестрових ресурсів, сильних голосів, яскравих театральних засобів. Суто фортепіанних п’єс у Вагнера обмаль, і вони не вважаються показовими для його творчості. Проте мистецтво Вагнера настільки захоплювало образністю, силою емоційного впливу, незвичними звуковими барвами, що відомі піаністи часто виконують фортепіанні перекладення фрагментів його сценічних опусів.
Натомість музика добре знаного на батьківщині Валентина Сильвестрова, – як тонке мереживо, потребує особливої культури слухання, зосередженості на моменті звучання, а нетрадиційна форма композицій нагадує подорож лабіринтом. «Метамузика» для фортепіано з оркестром схожа на тиху медитацію…
21 березня у філармонії знов відзначатимуть день народження, певно, найвідомішого композитора у світі, автора понад 1000 музичних творів, віртуозного виконавця та капельмейстера – Йоганна Себастьяна Баха. Його твори для хору, оркестру, органа, клавесина та багатьох інших інструментів є визнаними шедеврами.
У програмі – дивовижні перлини світських жанрів, сповнені глибокого змісту і особливої милозвучності барокових гармоній. Вони написані митцем у різні періоди життя, тому слухачі відчують еволюцію композиторської манери Баха.
Вечір можна назвати справжнім святом органа, адже виступатимуть найкращі органісти України, солісти Національного будинку музики: Ірина Харечко, Валерія Балаховська, Ганна Бубнова і Максим Сидоренко.
24 березня. Витончена камерна програма з творів композиторів XIX–XX століть під орудою Наталії Пономарчук представить лірику в її найрізноманітніших проявах, обрамлену романтичними серенадами для струнних англійця Едварда Елгара та чеха Антоніна Дворжака. Серцевиною програми стане «Любовна сюїта» (Rakastava) фінського романтика Яна Сібеліуса, в якій до струнного Київського камерного оркестру доєднаються ударні інструменти – литаври й трикутник.
27 березня нещодавня лондонська тріумфаторка Наталія Пономарчук диригуватиме Національним симфонічним оркестром України.
Виконання Симфонії № 2 Едварда Елгара стане прем’єрним для Києва і є продовженням проєкту, підтримуваним Elgar Society. Перша симфонія звучала минулоріч у грудні. Також пролунає один із найпопулярніших інструментальних концертів – Концерт для кларнета з оркестром Вольфганга Амадея Моцарта, написаний у 1791-му, за кілька місяців до смерті автора. Соліст – Юрій Набитович (кларнет).
29 березня на сцені філармонії постане зовсім юний музикант – тринадцятирічний піаніст Савва Золотарьов, який вперше виступить разом із симфонічним оркестром НФУ під орудою диригента Антонія Кедровського. У їхньому виконанні прозвучать Другий фортепіанний концерт Людвіга ван Бетховена, а також остання «Велика» симфонія основоположника романтизму Франца Шуберта.
30 березня на сцені філармонії – унікальний ансамбль басів Тараса Штонди й Тараса Бережанського, який наслідує найкращі традиції української вокальної школи.
Обидва співаки – відомі в Києві й за кордоном солісти Національної опери України. Тарас Штонда – співак із величезним творчим досвідом, за плечима якого чимало яскравих ролей на сценах багатьох театрів світу. Його молодший колега – Тарас Бережанський належить до плеяди талановитих співаків, які успішно підкорюють нові творчі горизонти. Попри те, що артисти представляють різні покоління, обидва в дуеті демонструють чудове володіння голосом та артистизм.
Програму першого відділу складено з шедеврів західноєвропейських композиторів, а в другому прозвучать музичні перлини української класики та народні пісні.
31 березня – імпреза під орудою диригентки Наталії Пономарчук поєднає твори, які побачили світ у буремному ХХ столітті й утілили непрості тривоги людського життя.
Пролунають твори українських сучасних авторів, написані у 1982 році: Камерна симфонія № 3 Євгена Станковича та Concerto grosso для струнного оркестру Віталія Губаренка. Також маестро включила до програми «Метаморфози» німецького композитора Ріхарда Штрауса, написані в період активної фази Другої світової війни у 1943 році під назвою «Скорбота за Мюнхеном» після килимового бомбардування улюбленого міста. Флейтове соло – Ігор Тютюнніков.
Березень також виявився багатим на ювілеї навчальних музичних закладів столиці. Це, як правило, надзвичайно цікаві концерти. Адже перед публікою постануть зовсім юні таланти й ті, хто вже чогось досяг. Саме під час таких імпрез можна зрозуміти, звідки і як з’являються на наших сценах справжні зірки.
Тож, 16 березня о 13:00 дитяча школа мистецтв № 5 Оболонського району Києва відзначить 50-ту річницю від дня заснування. 23 (19:00) і 24 березня (14:00) аж двома концертами Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, який ще називають «десятирічкою», святкуватиме 90-річчя «Вечорами виконавської майстерності». Можна буде почути учнів, симфонічний оркестр і хорові колективи закладу.
А вже 25 березня естафету перехопить Київська муніципальна академія музики імені Рейнґольда Глієра ХХІХ фестивалем мистецтв «Шевченківський Березень 2024». Таким чином березень представить своєрідну наступність і тяглість вітчизняної музичної освіти: від музичної школи до музичної академії.
За матеріалами пресрелізу
