Нещодавно Український інтернет-журнал «Музика» публікував матеріали, пов’язані з концертним виконанням опери Дмитра Бортнянського «Креонт» у Києві в Національній філармонії України (див. відповідні публікації від 2 та 23 серпня). Нижче пропонуємо анонс паралельного проєкту театрального втілення твору
Уперше в столиці України відбудеться театральна постановка опери «Креонт» українського композитора Дмитра Бортнянського: премʼєру заплановано на 3 вересня на сцені Національної музичної академії України і присвячено 35-тій річниці Незалежності України. 17 серпня відбулася відкрита репетиція, де організатори та учасники розповіли про творчий задум і переосмислення твору, який понад 200 років вважався втраченим.
«Безцінні ноти “Креонта” я побачив у 2023 році, їх було віднайдено у Португалії, – зазначив диригент-постановник, автор сучасної інтерпретації опери, Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко. – Тоді я зрозумів, що ця опера – перший твір даного жанру ще юного українського композитора – мусить бути поставлена в Україні, а далі вона має побачити світ, повернутися на європейські сцени, де вперше прозвучала у 1776 році, – таке амбітне завдання ми ставимо. Це твір про свободу, силу духа народу, який усуває тирана. Цікаво, що Бортнянський у ньому переосмислив і модернізував відомий сюжет Софокла, а в музиці заклав навіть майбутні прояви романтизму, що стали актуальними у Європі лише через кілька десятиліть».
«Проєкт є дуже важливим для української культури: вперше за 250 років від написання ця опера звучатиме зі сцени нашої академії. Ми повертаємо світу зразки творчості неперевершених українських композиторів, а для наших студентів відкривається можливість стати частиною легендарної події, це незабутній досвід», – наголосив співорганізатор проєкту, ректор Національної музичної академії України, академік НАМУ, професор Максим Тимошенко.
«На той час, коли жив і творив Бортнянський, тільки у волелюбній Венеції можна було поставити таку оперу. Адже то був період абсолютних монархій у Європі та “самодєржавія” в російській імперії. Водночас це – переддень Великої Французької революції, коли творили Вольтер, Дідро, Руссо, інші філософи й поети, формуючи маніфест свободи та демократії. Опера 25-річного Дмитра Бортнянського “Креонт” стала музичною складовою цього маніфесту», – звертає увагу співорганізатор проєкту, директор Наукового центру імені Л. І. Медведя МОЗ України, професор Микола Проданчук. Він упевнений, що Бортнянський не міг повернутися до росії з таким небезпечним для імперського режиму твором.
Напевно, саме ця обставина стала причиною зникнення партитури «Креонта» на довгих майже два з половиною століття. Ймовірно, сам композитор зберіг і надійно сховав свій рукопис. «Можливо, Бортнянський так і задумав, щоб його опера вже у незалежній Україні – “в сім’ї вольній новій” – була подарована людству у XXI столітті», – припускає Микола Проданчук.
Як підкреслив диригент-постановник, музичний матеріал «Креонта» є надзвичайно складним, і те, що постановка у Києві здійснюється в рекордно короткі терміни – протягом чотирьох місяців – є викликом для організаторів і виконавців. За словами Германа Макаренка, загалом для реалізації проєкту відродження опери Бортнянського впродовж 2024–2026 років вдалося зібрати сильну команду саме українських артистів і музикантів і дати історичному твору нове, сучасне звучання в Україні.
Оперу написано у стилі віденського класицизму, який вважається одним із найскладніших для відтворення. Тому майстерність і високий професійний рівень Національного президентського оркестру дозволив реалізувати виставу в Києві у надзвичайно непростих умовах і в стислі строки.
Особливим викликом було знайти солістів, партії яких потребують володіння надскладними вокальними техніками, уміння передавати емоційне напруження, драматизм, так притаманний цьому твору Бортнянського. Партію Антігони виконує народна артистка України, солістка Національної опери України імені Тараса Шевченка, Ольга Фомічова. Партію Креонта – соліст Національної філармонії України, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Бортник. Не менш складними є хорові партії, які виконує Національна заслужена академічна капела України «ДУМКА».
«Я вважаю, що всі мистецькі сили нашої держави, в тому числі й Національна капела України “ДУМКА” повинні проводити велику роботу з відродження нашої культури – повернення імен видатних представників її в усіх видах і жанрах мистецтва. Це потрібно насамперед нам – Україні. То важливе завдання для всіх нас. Одночасно працювати над створенням сьогоднішнього творчого продукту – це теж дуже значна праця», – підкреслює генеральний директор – художній керівник Національної заслуженої академічної капели України «ДУМКА», народний артист України, академік НАМ України, Герой України Євген Савчук.
Відповідаючи на запитання, чи має цей проєкт перспективу на світових сценах, Євген Савчук відзначив, що все залежить, у першу чергу, від якості події, загального виконавського рівня, подачі музичного матеріалу, роботи всіх ланок: оркестру, хору, солістів, диригента, режисера та інших учасників процесу відтворення оперної вистави. «А далі – хороша реклама, відповідне фінансування і так далі, – тільки в такому разі це може претендувати на світовий ринок», – переконаний генеральний директор хорової капели «ДУМКА».
Проєкт «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт”» розпочався у 2024 році вже під час повномасштабної війни. У листопаді здійснено першу концертну постановку в Києві (див., зокрема, публікацію: Галина Савчук. Феномен Дмитра Бортнянського (до 200-річчя від дня смерті) // Український інтернет-журнал «Музика». 11 жовтня 2025 року. – Прим. ред.), а у жовтні 2025-го – театральна прем’єра у Чернівцях. Це спільний міжнародний проєкт до 250-річчя опери, що втілюється за підтримки колективу Національної музичної академії України, Міністерства культури України, колективу Наукового центру імені Л. І. Медведя МОЗ України, МЗС України, під патронатом ЮНЕСКО, він присвячений річниці відновлення незалежності нашої держави.
Ще одна важлива подія відбулася напередодні нинішнього святкування Дня Незалежності України. Колектив провідних українських музикантів під керівництвом диригента Германа Макаренка реалізував перший студійний запис опери «Креонт». Як розповів маестро, процес відбувався у надзвичайно складних умовах, під час блекаутів, без опалення, – на одну арію доводилось витрачати в три-чотири рази більше часу, ніж зазвичай. Але українські артисти це зробили й отримали високі оцінки якості запису від міжнародних партнерів.
Таким чином, вийшов диск компанії Toccata Classics, який уже доступний на всіх світових стрімінгових платформах, зокрема Spotify, Apple Music, YouTube Music, Amazon Music, Deezer та інших. Міжнародну дистрибуцію забезпечив світовий лідер, компанія Naxos Records. Тепер оперу «Креонт» Дмитра Бортнянського можуть слухати поціновувачі з різних країн, що важливо для утвердження української культурної традиції у світі.
Довідка
Опера «Креонт» заснована на трагедії Софокла «Антігона» і є маніфестом свободи та повалення тиранії. У фіналі твору Бортнянський, учень італійця Бальдасаре Галуппі, дозволяє собі відійти як від трагедії Софокла, так і лібрето Кольтелліні, передавши місію правосуддя в руки народу. Саме народ відкидає режим тирана Креонта та обирає правителькою Антігону. Це символічно, бо свобода і демократія – це про Україну та українців.
Оргкомітет проєкту
Фото надані оргкомітетом
