На питання щодо головної події репертуару НФУ, травень – чи не єдиний, коли можна дати майже однозначну відповідь. Саме в останній місяць весни, 17–21 травня, відбудеться Міжнародний фестиваль Kyiv Spring Sound, наступник легендарної «Київської весни», 1973 року народження, на який приїдуть: американський піаніст Кевін Кеннер, нідерландський кларнетист Мішель Маранг та іспанська скрипалька Летісія Морено
Також 28 травня очікуємо данського композитора Мортена Йєссена, який від початку вторгнення був так вражений сміливістю захисників України та силою спротиву українського народу, що звертається у творчості до теми України й пропонує свій погляд на подвиг киян та українців загалом.
Ще одна смілива закордонна гостя-музикантка – американо-канадська дириґентка Кері-Лінн Вілсон з’явиться у Києві 30 травня, щоби продиригувати Національним ансамблем солістів «Київська камерата» після їхнього тріумфального виступу у легендарному Карнеґі-голі.
Звісно, це не всі сюрпризи травня. Що ще напланували у філармонії – читайте в нашому розгорнутому огляді концертів Колонного залу імені Миколи Лисенка та Музичного салону.
Колонний зал імені Миколи Лисенка
1 травня. Національний будинок музики запрошує на концерт-презентацію дитячої книжки «Чарівна флейта» – «Три покоління Моцартів» і радить відвідати його усією родиною. Адже, окрім солістів і професійного (дорослого) Liatoshynskyi Capella: Orchestra під орудою Богдана Пліша, публіка почує гру дитячого оркестру!
На концерті-презентації за участі Івана Малковича звучатимуть поезія і твори трьох поколінь Моцартів: Леопольда Моцарта, Вольфганга Амадея Моцарта та Ксавера Моцарта. У програмі – справжні шедеври: 23-й концерт для фортепіано з оркестром (соліст – Роман Лопатинський) Вольфґанґа Амадея, Рондо для флейти з оркестром (солістка – Тамара Рой) Ксавера (якого ще називають «львівським Моцартом») й, звісно, фрагменти з «Чарівної флейти» у виконанні блискучих солістів: Іванни Пліш, Ганни Твердової (сопрано), Дмитра Іванченка (тенор), Сергія Макієнка (баритон), Тараса Бережанського (бас).
2 травня. Má vlast/Моя Батьківщина. Symphonic poems, – назва концерту Національного президентського оркестру під орудою маестро Віктора Плоскіни.
Цикл симфонічних поем Бедржиха Сметани є водночас свідченням любові до рідної землі, але також змістовною роботою із романтичними тенденціями європейського симфоніста ХІХ століття. У сприйняття цього твору диригент Віктор Плоскіна вкладає близькі кожному з нас сенси: «Батьківщина – це не тільки пафос і гімн, а інтимне сприйняття місця, де ти народився, прогулянки з батьком, дідова сорочка, незабутня мамина посмішка, це перші удачі й помилки… генетичний стрижень, котрий тримає людину, а людина – це нація».
3 травня, у Страсну п’ятницю Національний симфонічний оркестр України та Національна капела України «ДУМКА» під орудою диригента Андрія Савчука виконають «Німецький реквієм» Йоганнеса Брамса. Солісти: Анастасія Поважна (сопрано), Микола Кушніренко (баритон).
В іншу Страсну пʼятницю, тільки 1868 року, у Бремені відбулася прем’єра остаточної редакції Ein Deutsches Requie – твору, який забезпечив молодому композиторові прижиттєве визнання. Брамсові важливо було відійти від усталених церковних догм і створити масштабне музичне полотно, у якому оспівується краса і велич щирих емоцій. Щойно переживши втрату матері, композитор розумів, яким нестерпним може бути біль утрати і як сильно людина потребує розради. Попри те, що «Німецький реквієм» є заупокійною месою, він сповнений утіхи, світла та віри у майбутнє, яка так необхідна усім нам зараз!
6 травня чотири піаністи – Гліб Фаренюк, Максим Шадько, Сергій Казанцев та Олександр Олійник заграють другий концерт циклу «Лятошинський: Симфонії для фортепіано», у центрі якого – транскрипція «Слов’янської» Симфонії № 5. Завершена 1967-го – за рік до смерті видатного українського композитора, вона стала останньою симфонією у його доробку.
Твір стоїть осторонь магістральної лінії творчості композитора – його відрізняють послідовне розгортання музичної думки, відсутність гострих контрастів між темами, певна відстороненість і об’єктивність. Проте це аж ніяк не позбавляє музику енергії, яка здатна захопити будь-якого слухача.
У програмі також прозвучать Варіації на тему Гайдна для двох фортепіано Йоганнеса Брамса й бахівські Фантазія і фуга c-moll і культова Токата й фуга d-moll для органа. Гліб Фаренюк поставив перед собою завдання – запропонувати сучасний підхід до потрактування цієї величної музики у всій її потужності та всеохопності.
7 травня у Києві – Теодор Кухар! Американський диригент українського походження, а нині головний диригент Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії вперше за довгий час виступить на київській сцені.
Разом із Liatoshynskyi Capella та піаністом Романом Лопатинським Теодор Кухар виконає два масштабних твори доби романтизму: Другий фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса, написаний, коли його слава досягла піку в Європі, та «Stabat Mater» Антоніна Дворжака – опус, який приніс композитору міжнародне визнання після того, як його було виконано в лондонському Альберт-голі під керівництвом автора.
8 травня Національний духовий оркестр України під управління диригента Олексія Рощака презентує нову програму «Щоденник пам’яті», якою прагне вшанувати полеглих і постраждалих як Другої світової війни, так і сучасної.
Програма задумувалася ще до повномасштабного вторгнення й, насамперед, приурочена до Дня пам’яті та примирення 8 травня. Це європейська традиція, покликана вшанувати всіх, хто боровся з нацизмом, і всіх загиблих і постраждалих у Другій світовій війні.
Прозвучить Holocaust Suite Мортона Ґолда, яка була написана до американського мінісеріалу «Голокост» (1978) і номінована на премії «Еммі» та «Греммі» за найкращий альбом оригінальної музики до фільму. Вражаючі музичні образи, створені композитором Отто М. Шварцом у творі «Історія Анни Франк», розкажуть історію німецької дівчинки Анни Франк. Найпотужніша та найемоційніша мелодія, що, викликає відчуття надії та сили, – «Гімн полеглим» Джона Вільямса із фільму «Врятувати рядового Райана».
Також слухачі почують «Реквієм» Девіда Масланки й твір «Мир на землі» Яна ван дер Руста. Трагічна нота концерту буде завершена своєрідним віддзеркаленням минулого й сучасності, а саме твором Левка Колодуба «Фрески стародавнього Києва». У цій музиці стародавній Київ предстане перед слухачем, як символ птаха Фенікса, символ оновлення України.
9 травня – святкування Дня Європи, до якого долучається і Київський камерний оркестр під керівництвом Вадима Борисова (direction / violin). Прозвучить програма, що включає музику композиторів різних епох і країн: Генрі Перселла, Антоніо Вівальді, Жана Філіппа Рамо, Карла Філіппа Емануїла Баха, Дмитра Бортнянського, Карла Нільсена, Ісаака Альбеніса, Нікоса Скалсоттаса.
10 травня програма, складена диригентом Віктором Олійником для Симфонічного оркестру НФУ, як завжди є концептуальною за ідеєю, а цього разу ще й вельми атмосферною. Тільки у випадку з французьким композитором-модерністом Клодом Дебюссі атмосферу створює природа, точніше, її найконтрастніше уособлення – море у симфонічних ескізах, об’єднаних однойменною назвою «La Mer». А в англійського композитора Ральфа Воана-Вільямса перед слухачем постає велике урбаністичне музичне полотно – «Лондонська симфонія» (1913), яка поєднує елементи англійського фольклору і звуки лондонської вулиці: мелодії шарманки, дзвінки трамваїв і омнібусів, крики вуличних торговців, що зазивають покупців.
Клод Дебюссі завжди захоплювався красою водної стихії. Його вабило море – огромом водних мас, силою хвиль, мінливістю й дрібними нюансами, що видні на морі, залежно від пори року та погоди. Своє зачарування композитор втілив у симфонічних ескізах. Так само, як море вирізняє багатство хвиль, у музиці Дебюссі – безліч коротких мелодій, що швидко змінюють одна одну, чимало оркестрових барв і гармоній, за якими уявляєш вічний і безперервний потік та оновлення.
Про свою ж «Лондонську симфонію» Воан-Вільямс говорив, що певні її фрагменти натхнені перебуванням у конкретних місцях Лондона: у Блумзбері-сквер листопадового дня чи на гамірній Вестмінстерській набережній увечері.
12 травня Національний ансамбль «Київські солісти» під орудою Володимира Сіренка представить програму, де поєднуються твори українського композитора Святослава Луньова та австрійця Йозефа Гайдна. Плинність і густота звучання «Libera me» відтіняється лаконічною та виваженою музикою Гайдна. Втім і в ній знаходиться місце для схвильованості й меланхолійності, що резонують із проникливістю твору Луньова. Разом це дає змогу по-інакшому почути музику давно відомого Гайдна. Солісти: Катерина Полянська (віолончель), Тетяна Шафран (фортепіано) та Дмитро Ткаченко (скрипка).
14 травня знаний український піаніст Євген Громов представить третій концерт із авторського циклу «Спомин про Відень», де прозвучать твори, які формували унікальний музичний ландшафт австрійської столиці протягом 150 років: Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетховена, Франца Шуберта, Альбана Берґа, Антона фон Веберна, Арнольда Шенберґа. Серед них і прем’єра в Україні твору «Ескіз» (1896) Александра фон Цемлінського.
Відень вважається містом, де завжди активно бурлило музичне життя і створювалися чи не найсміливіші на свій час музичні твори. Так було у XVIII столітті, коли видатні Гайдн і Моцарт удосконалювали класичну музичну мову з увагою до чіткості, ясності та лаконічності. Шукання у музиці продовжилися й на початку ХІХ століття завдяки Бетховену, котрий утілював у звуках цілі філософські концепції, та Шуберту, який, навпаки, наситив музику людськими переживаннями, втратами та радощами.
Наприкінці ХІХ століття віденські композитори чи не першими відчули обмеженість можливостей музичної мови і намагалися це подолати, виходячи за рамки усталених норм. На початках цих пошуків був, зокрема, Александр фон Цемлінський, а пізніше свою оригінальну музичну систему запропонував віденець Арнольд Шенберґ.
Він не поривав із традицією використовувати існуючі принципи організації звуків, утім наповнив їх новим значенням. Погляди Шенберґа підхопили його учні – Альбан Берґ та Антон Веберн. А їхні пошуки вплинули на зміни у розумінні можливостей музики, що є актуальним і досі.
15 травня Національний будинок музики запрошує до філармонії на органний концерт «Музика космосу: Бах, Васкс» за участю органістки Ірини Харечко. Музика Петеріса Васкса, сучасного латвійського композитора, може наштовхнути на думки про далекий і невідомий Космос, хоча й незагрозливий. А досконалі поліфонічні конструкції, наявні у композиціях Баха, – приклад математичної досконалості й утвердження античних ідей присутності макрокосму (великого) у мікрокосмі (малому) та дозволяють нам доторкнутися до Всесвіту, не покидаючи меж атмосфери Землі.
16 травня – мультидисциплінарний проєкт «Римова війна», що поєднує поезію, музику і візуальне мистецтво. Його початком став вихід однойменної збірки поезій, де містяться вірші українських авторів, які осмислюють власний досвід існування в умовах воєнного стану. Вибрані поети представляють різні регіони України, відтак проживають кожен власні історії: хтось нищить ворога на фронті, хтось перебуває в окупації чи евакуації, одні волонтерять, інші проживають біль утрати.
Прозвучать поезії із цієї збірки в авторському виконанні – Анатолія Матвійчука, Петра Маги, Андрія Демиденка, Дмитра Лазуткіна, Юлії Бережко-Камінської, Оксани Стоміної, Богдана Назаренка, – або в прочитанні знаних акторів Євгена Нищука, Анатолія Паламаренка, Олександри Тарновської, Наталії Насікан, Надії Агєєвої-Швед та інших. Об’єднуватиме вірші музика – твори Левка Колодуба, Мирослава Скорика, Валентина Сильвестрова, Михайла Шуха, Золтана Алмаші та Євгена Станковича, що виконає Камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії (художній керівник і головний диригент – Василь Крячок) під орудою Андрія Рахманіна.
17–21 травня відбудеться Міжнародний музичний фестиваль Kyiv Spring Sound, який є наступником фестивалю «Київська весна», що його проводили в Національній філармонії з 2009 року (започаткований загалом у 1973-му!). Оновлена назва наближає нас до міжнародного контексту. Захід має на меті згуртувати виконавців високого рівня, які під час війни наважилися приїхати в Україну. У рамках фестивалю пройдуть три концерти за участю закордонних гостей. Західна класика поєднуватиметься з творами українських композиторів, щоб зіставити нашу та європейську традиції.
17 травня американський піаніст Кевін Кеннер, який спеціалізується на виконанні творів Фридерика Шопена, виконає його Концерт № 1 для фортепіано з оркестром. У програмі також прозвучать Сюїта з музики до театральної постановки «Ромео і Джульєтта» Бориса Лятошинського, авторську партитуру якої нещодавно віднайшли.
19 травня нідерландський кларнетист Мішель Маранг виконає Камерну симфонію № 5 для кларнета і струнних Євгена Станковича.
Окрім класичної музики, Маранг цікавиться сучасною культурою. Він мав нагоду співпрацювати з видатними Олівʼє Мессіаном і Карлгайнцем Штокгаузеном. Цього разу Мішель дослідить ще одну сторінку сучасної музики – камерну творчість українського митця Євгена Станковича.
Серед інших гостей – іспанська скрипалька Летісія Морено, яка з 12 років виступає з провідними оркестрами різних країн. 21 травня вона зіграє сольну партію в «Іспанській симфонії» для скрипки з оркестром француза Едуара Лало. Цей твір пролунає разом із Симфонічною драмою № 8 «Народною» нашого сучасника Віктора Степурка.
22 травня музична керівниця Національної філармонії і диригентка Наталія Стець представить свій авторський проєкт «Місячний П’єро» Арнольда Шенберга.
«Місячний Пʼєро» – твір, не подібний на все те, що звучало до нього, композитор уникає повторень і шукає власну красу, навіть у мареннях та химерах. Шенберґ був затятим експресіоністом: відомі його слова, що «мистецтво – це крик людини, що переживає на собі долю людства». Тож і «Пʼєро» – то занурення у темні води суспільного існування.
Перед концертом відбудеться бесіда композитора Олександра Щетинського, співачки Вікторії Вітренко та диригентки Наталії Стець про творчість Шенберґа й зокрема про його «Місячного Пʼєро».
23 травня NotaBene Chamber Group у складі скрипалів Андрія Павлова та Максима Грінченка, альтиста Ігоря Завгороднього й віолончеліста Артема Полуденного продовжать заглиблюватися у музичну спадщину Бориса Лятошинського, відтворюючи програми концертів, які композитор зберігав у своєму робочому кабінеті в концерті під назвою: «23.05.28: РЕКОНСТРУКЦІЯ».
Про програму, що прозвучала у травні 1928 року, автор залишив лише невелику згадку в листі до Рейнгольда Глієра: «Нещодавно в Харкові Квартет ім. Вільома виконав мій Другий квартет у новій редакції. Мене про це сповістили, і я слухав у себе вдома по радіо. Грали дуже добре».
Поряд із квартетом Лятошинського виконувалися твори Моцарта й Дебюссі, «оточуючи» контрастами класицизму та імпресіонізму експресивну музику українського майстра.
24 травня Симфонічний оркестр НФУ під керівництвом диригента Віктора Олійника на початку виконає Симфонію № 4 Йоганнеса Брамса, яка саме утвердила його у статусі видатного композитора, продовжувача класичних традицій. У центрі програми – віртуозний твір для саксофона, Рапсодія Андре Вайнена, що прозвучить в інтерпретації знаного молодого музиканта Романа Мимрика.
У фіналі концерту – Симфонічна поема «Проклятий мисливець» Сезара Франка, написана під враженням від балади німецького поета Ґотфріда Авґуста Бюрґера. Вона оповідає історію графа Рейнського, котрий замість богослужіння у Святу неділю мчить на полювання разом із почтом, який застерігає вельможу від паплюження християнських норм. Врешті гордий граф накликає на себе прокляття і мусить довіку рятуватися від пекельних духів, що переслідують його у лісі…
Відповідно до сюжету побудовано й симфонічну поему, що складається з чотирьох розділів: «Мирна недільна обстановка», «Полювання», «Прокляття», «Пекельна погоня». І в кожному з них композитор досягає максимальної виразності та впізнаваності, однак не вдаючися до ілюстрування тексту.
26 травня у філармонії вперше від початку широкомасштабного вторгнення відбудеться знакова джазова подія, присвячена Дню Києва – V Парад біг-бендів України. У концерті братимуть участь два колективи: Cherkasy Jazz Orkestra та Джазовий оркестр Big Yellow Band.
Cherkasy Jazz Orkestra під орудою засновника, художнього керівника та диригента Михайла Євтушенка – саксофоніста, бенд-лідера, випускника славнозвісного University of Music & Performing Arts Graz, який підкорив талантом Австрію, та й усю Європу, – запросив до спільного виступу спеціальних гостей. Це відомі джазові музиканти: блискучий джазовий піаніст з Одеси Олексій Петухов і барабанщик, композитор, викладач і засновник гурту Leonid Petkun jazz Group зі Львова – Леонід Петкун.
Джазовий оркестр Big Yellow Band під керівництвом Антона Загороднього – професійного бас-гітариста, композитора й аранжувальника, – мало не єдиний незалежний і постійно діючий великий джазовий оркестр в Україні, заснований на базі ексклюзивної в Україні Школи джазового та естрадного мистецтва. Яскрава візитівка колективу – жовтий колір, що додає концертам атмосферності й відчуття всеохопного позитиву.
28 травня на сцені філармонії – українсько-данський проєкт, побудований довкола творів сучасного данського композитора, що звучали за кордоном, а тепер нарешті будуть виконані в Україні.
Мортен Йєссен – композитор, мультиінструменталіст, засновник Нордичного церковного ансамблю. Серед його творів – фортепіанна «кінематографічна» музика та музика до кіно, а його стиль упізнається за такими рисами, як мінімалістичність, прозорість звучання, опора на традиції духовної музики. Від початку вторгнення Мортен був вражений сміливістю захисників України та силою спротиву українського народу. Він звертається у творчості до теми України та пропонує свій погляд на подвиг киян та українців загалом.
Цей проєкт не відбувся би без співпраці композитора з українською скрипалькою Наталією Гордєєвою, яка вимушено опинилася у Данії навесні 2022 року й тепер популяризує українську музику за кордоном. У сюїті «Твій перший заповіт» Йєссен розмірковує над вмирущістю людини та значенням людського життя. Тоді як «7.12. Перша повітряна тривога» Зданюка ніби повертає до реальності – української буденності, що звучить сиренами й сповнена патріотизму та відданості, сюїта «Київ» Йєссена натхнена подіями битви за Київ 2022-го, які автор переживав, уважно стежачи за новинами.
30 травня, після виступу в легендарному Карнеґі-голі, «Київська камерата» під батутою американо-канадської дириґентки Кері-Лінн Вілсон повторить ту ж програму для київських слухачів. У ній представлені твори композиторів, що демонструють зріз української музики останніх десятиліть – яскраві, самобутні, неповторні.
Серед виконуваних творів – експресивний віртуозний Скрипковий концерт Зубицького, крихка «Мелодія» Скорика, оригінальний Concerto Rutheno Козаренка, у якому – сплав романтичної виразності, модерного пориву, гуцульських мотивів і постмодернічної маски композитора, музика улюблених Станковича, Сильвестрова, Полевої, а також щемкий твір Алмаші, присвячений подіям у Маріуполі – «Місто Марії». Також у концерті візьме участь Камерний хор «Київ», диригент – Микола Гобдич.
МУЗИЧНИЙ САЛОН
17 травня на вас чекає унікальний інструментальний ансамбль Rizol Quartet, слухати який – усе одно, що чотири фортепіано чи органа, на яких грають одночасно.
Сьогоднішній склад квартету – Олег Шиян, Роман Молоченко, В’ячеслав Мосейчук і Олексій Коломоєць – грає на спеціально виготовлених інструментах із рідкісними тембрами: баритон, контрабас, гобой, кларнет. Це й дозволяє колективу кнопкових акордеоністів виконувати різноманітні твори, зокрема й написані для симфонічного оркестру.
А тепер уявіть, як у виконанні цих музикантів і тембрів звучатиме Бах! Адже у програмі BachСяйво – дивовижні твори-перлини світських жанрів, сповнені глибокого змісту і особливою милозвучністю барокової гармонії. Вони написані митцем у різні періоди життя, тому слухачі відчують еволюцію композиторської манери класика.
18 травня у Музичному салоні пануватиме Vivaldimania. У цій серії концертів наша головна ідея – презентація мало виконуваних або зовсім невідомих українській публіці творів одного з геніїв музичного мистецтва барокової доби Антоніо Вівальді. У програмі під назвою OverTone візьмуть участь: Ольга Табуліна (альт), Олена Жукова (клавесин) і Микола Любенко (віолончель).
25 травня – формат для підлітків, адже презентуватимуть книгу видавництва Старого Лева «Твоя книга про кіно» (14+). Буде цікавий діалог ініціаторки проєкту Вікі Федоріної (Київ Дейлі) з авторкою Ольгою Бірзул, кураторкою кінопрограм і культурною менеджеркою. У ній вона рекомендує цікаві фільми до перегляду й розповідає, як створити власні колекції улюблених стрічок, як кіно з’явилося та еволюціонувало, як віддзеркалює наші страхи і мрії, а також впливає на масову свідомість, як працює сучасна кіноіндустрія й які професії потрібні у кіновиробництві.
А ще книга розповідає про те, як з’явився звук у кіно, що він додав кінематографу, як змінювався сам і впливав на історію, котру розповідає на екрані режисер, про співпрацю режисера й композитора, індустрію саундтреків і взаємодію музики з «картинкою».
Тож батьки, беріть підлітків: послухати музику з кінофільмів і поговорити про неї!
27 травня. Вечір камерної музики за участю Олексія Колесника (скрипка) та Євгена Геплюка (фортепіано), у якому прозвучать вибрані твори для скрипки й фортепіано, що представляють кожен свою добу. Вишукана і виважена соната Моцарта яскраво презентує класичний стиль. «Весняна» соната Бетховена поєднує класичну стрункість і романтичну наспівність мелодій. Соната Франка чудово провіщує європейський романтизм. А твір Євгена Геплюка демонструє, чим живуть і як пишуть сучасні композитори.
За матеріалами, наданими пресслужбою Національною філармонією України
