Уже вдруге у німецьких містах, здебільшого в Кельні, пройде незвичайний фестиваль, де звучатиме українська музика для камерних складів. Його артдиректоркою є солістка Львівської національної філармонії Віоліна Петриченко
Для Кельна це – перший фестиваль української класичної музики. Його унікальність полягає в тому, що він демонструє різні музичні жанри: ви почуєте і красу українського романсу, і зможете насолодитися подорожжю репертуаром від ХVIII століття до наших днів, познайомитися з найвідомішими українськими композиторами, такими як Лисенко, Косенко, Барвінський, Скорик, Сильвестров, доторкнутися до традицій святкування Різдва в Україні.
Усі виступи відбуватимуться як благодійні концерти. У програмі візьмуть участь два колективи Львівської філармонії.
Другий сезон фестивалю складатиметься з п’яти концертів. Кожен із них має унікальну тематику.
Спогади про Львів
До ювілею Людкевича. Твори Людкевича, Колесси та Барвінського. Віоліна Петриченко (фортепіано) та Наталія Гордєєва (скрипка). 12 жовтня, 19:00, Кельн
У цій програмі постане музичний світ Львова й твори трьох видатних композиторів: Станіслава Людкевича, Василя Барвінського і Миколи Колесси. Ці митці не лише були близькими друзями, а й ключовими постатями музичного життя міста, яке сформувало їх.
Родзинка програми – перше виконання нововідкритих Варіацій для скрипки та фортепіано Людкевича. Цей твір був віднайдений цьогоріч у рукописах і вперше виданий завдяки співпраці солісток із данським видавництвом «Svitzer».
Українські віртуози: кларнет і фортепіано
Твори Скорика, Щуровського, Шукайло та Лятошинського. Євгенія Єрмачкова (фортепіано) та Андрій Паліаруш (кларнет). 14 листопада, 19:00, Дюссельдорф
Серед творів програми – «Поема» Левка Колодуба, музично-поетична оповідь, що вивчає глибини людської душі. Слухачі почують і «Мелодію» Бориса Лятошинського, – композицію, яка зворушує емоційною наповненістю.
«Мрії» Ростислава Демчишина – музична візія, що перетворює мрії та прагнення у звуки. Наступний твір – «Гранд Дуо» Карла Марії фон Вебера, що поєднує технічну майстерність із мелодійною елегантністю. На завершення пролунає «Карпатська рапсодія» Мирослава Скорика, яка увібрала в себе красу Карпат і зачаровує енергією.
Діалог із тишею
Твори Валентина Сильвестрова. Віоліна Петриченко й Катерина Костюк. 15 листопада, 19:00, Бонн
Подію повністю присвячено українському композитору Валентину Сильвестрову. Музична присутність Сильвестрова, найвидатнішого живого композитора України, на фестивалі особливо важлива. Його твори описують як антимонументи, створені в сучасності, але, здавалося б, із дотиком романтичного духу.
Сильвестров розуміє мелодію як еквівалент посмішки людини, тим самим забезпечуючи безпосередній контакт з аудиторією. Він оживляє у творах унікальну атмосферу тиші й краси.
Від Болоньї до Львова
Українська та італійська музика бароко. Ансамбль давньої музики «Terra Barocca». 16 листопада, 19:00, Кельн
Цей концерт перенесе у музичну подорож від Болоньї до Львова, зосереджуючи увагу на творах видатних європейських та українських композиторів. Відчуйте елегантність і різноманітність епох Бароко й Класицизму з композиціями Кореллі, Баха, Мартіні та Моцарта. Програму доповнять українські шедеври Бортнянського, Березовського і Туптала, які поєднують італійські впливи з національними традиціями, а також музика нашого сучасника Богдана Сегіна.
На межі епох: Барвінський і Лятошинський
Фортепіанні квінтети Барвінського і Лятошинського. Струнний квартет «Фенікс» і Віоліна Петриченко (фортепіано). 17 листопада, 19:00, Кельн
Заключний концерт присвячений камерній музиці українських композиторів Василя Барвінського та Бориса Лятошинського, чиї твори поєднують національні особливості з універсальними темами й почуттями.
На початку прозвучить Фортепіанний квінтет соль мінор Василя Барвінського. Він відзначається трагізмом, пов’язаним із втіленням у музиці особистих почуттів митця від несправедливості сталінських репресій.
Барвінського було заарештовано у 1948 році й засуджено до десяти років ув’язнення, в ході якого більшість його рукописів була знищена за наказом режиму. Після звільнення у 1958-му він присвятив себе складній реконструкції своїх утрачених творів. Квінтет, який був написаний приблизно 1912 року і присвячений Миколі Лисенку, входить до числа цих відновлених опусів.
Вершиною вечора стане Фортепіанний квінтет (ор. 42) Бориса Лятошинського. Музика, написана у 1942 році за складних умов евакуації, відображає ностальгію і тугу композитора за рідною землею. Попри драматичні обставини, за яких він був створений, «Український квінтет» випромінює непохитну силу, що долає темряву війни. Шедевр Лятошинського вирізняється глибокою емоційністю і технічною досконалістю, що робить його одним із найвизначніших камерних творів ХХ століття.
За матеріалами пресрелізу
