Kyiv Baroque Fest 2026. «Джезуальдо/Моцарти: незбагненність як надія» (Путівник)

Із 12 до 22 листопада Національна філармонія України у партнерстві з Open Opera Ukraine та Національним будинком музики перетвориться на майданчик для живих інтелектуальних і звукових експериментів. Тут відбудеться Третій міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest 2026!

Цьогорічна програма налічує понад 30 подій протягом 11 днів. Усі вони об’єднані темою «Джезуальдо/Моцарти: незбагненність як надія». Музика бароко й класицизму пропонує розмову про людські пристрасті, етичні вибори та пошук психологічної стійкості в часи випробувань. Ці теми дивовижно резонують із життям сучасної України. Нижче – шість причин зазирнути на фестиваль, навіть якщо ви ніколи раніше не слухали академічну музику.

1. Тру-крайм із глибини століть: коли вбивство й провина народжують шедеври

Масова свідомість часто малює ранню музику світлою та безтурботною, проте постать князя Карла Джезуальдо да Венози показує її зовсім з іншого боку. У 1590 році італійський аристократ застав дружину з коханцем і скоїв жорстоке подвійне вбивство. Мучений провиною, він усамітнився у замку й почав писати музику, що на століття випередила свій час. Сучасники композитора хапалися за серце чуючи химерні та водночас прекрасні звуки! Для Страсного тижня він створив цикл Tenebrae, під час виконання якого в храмі послідовно гасили свічки, доки залу не поглинала цілковита пітьма. У темряві слухачі залишалися сам на сам із власним сумлінням.

У той самий час у Неаполі переховувався видатний художник Караваджо, на чиїх руках також була кров людини, яку він убив у Римі. Через техніку тенебризму він спричинив революцію в живописі. На його полотнах немає денного світла, лише густа темрява, з котрої гострий промінь вихоплює змучені обличчя і руки.

Зазирнути на темний бік історії запрошують Наталія Фоменко й Сергій Гаврилюк на концерті «Радикальність світла» (20 листопада), де музика Джезуальдо вразить болісною, крижаною контрастністю. Продовжить сюжет лекція Ольги Балашової про Караваджо (21 листопада) – про те, як темний життєвий досвід і руйнування правил народжують справжнє мистецтво.

Та все ж яскраві барви ранньої музики виникають не лише з трагедій, а й із таємниць. Концерт клавесиністки Софії Оганесян «Незвичне / шалене & меланхолійне / спокійне» звертається до історичних загадок XVI–XVII століть. Ця європейська панорама зіставляє екстравагантність і спокій, перетворюючи білі плями минулого на особисте емоційне відкриття.

2. Як Голлівуд знищив репутацію генія: розвінчуємо міф про Сальєрі

Фільм Мілоша Формана «Амадей» залізобетонно закріпив у масовій культурі образ Антоніо Сальєрі – заздрісного інтригана з отрутою в руках. Проте у реальному житті Сальєрі був найвпливовішим музичним педагогом Відня, який безкоштовно навчав провідних музикантів своєї епохи. А сам Моцарт довірив йому навчання власного сина.

Олександр Островський та Анна Гадецька. Фото Руслана Сингаєвського

Розібратися в тому, як формуються такі культурні міти, допоможе лекція Віри Артем’євої «Музика проти легенди» (12 листопада). Тему продовжать Анна Гадецька та Олександр Островський у розмові про Моцарта в кіно (20 листопада), а також театрально-музичний лекторій 17 листопада, де режисерка Олена Савчук і програмна директорка KBF Анна Гадецька покажуть опери Сальєрі на сучасній сцені як актуальні політичні вистави про владу, насильство та вибір.

3. Простір жіночої геніальності

Усі знають Вольфґанґа Амадея, але постать його старшої сестри Марії Анни – Наннерль – нерідко залишається обділеною увагою. У дитинстві вони разом зачаровували європейські двори як юні віртуози. Однак коли Наннерль виповнилося 18 років, батько змусив її припинити виступи. Тогочасний суспільний устрій не передбачав публічної музичної діяльності для дорослої жінки, тож її обдарованість опинилася в золотій клітці приватного життя.

Повернути голос забутим мисткиням покликаний концерт-дослідження Наталії Фоменко «Вольфґанґ і Наннерль Моцарти: нерозказані історії» (14 листопада), де звучання концертного клавесина зіставлятиметься з тихим, інтимним тембром клавікорда. Наступного дня у програмі «Панянки та клавір» Наталія Сікорська виконає нещодавно віднайдені твори забутих композиторок кінця XVIII – початку XIX століть – Елен де Монжеру, Марії Шимановської та Марі Біго. А лекційна зустріч із Марією Янишин-Прийменко (14 листопада) розкриє долі видатних діячок старовинної Волині. 15 листопада сценічне втілення яскравих і вольових жіночих характерів у програмі «Сопранові пристрасті: amore, gelosia, rabbia, misericordia» презентують солістки Софія Соловій і Соломія Павленко разом із Київським камерним оркестром під орудою Наталії Стець.

4. Електроніка, 8D-звук і звукові хмари

Фестиваль руйнує уявлення про архаїчність класичної музики завдяки низці радикальних звукових експериментів. 16 листопада програма «Моцарт, масони, клавір: ре/деконструкція» Олександра Чорного, Інни Кандаурової та Олексія Погуляя висвітлить масонський період композитора через живі електронні трансформації рояля у просторі 8-канальної системи Ambisonics.

Зовсім інший вимір клавірної культури на перетині тембральних стихій і виконавської взаємодії розкриє програма «Чотири на два», що протиставляє та водночас поєднує витончену дзвінкість клавесина Світлани Шабалтіної і Варвари Турти з багатством сучасного рояля дуету Kyiv Piano Duo у складі Олександри Зайцевої та Дмитра Таванця.

Кульмінацією технологічного переосмислення музики 22 листопада стане «REQUIEM: Гаас». У виконанні Симфонічного оркестру Національної філармонії під орудою диригентки Наталії Пономарчук, хору «Київ» та солістів – Наталії Степаняк, Марії Антоневської, Олександра Нікіфорова і Володимира Щура класичні частини Реквієму Моцарта перемежовуватимуться з примарними «звуковими хмарами» австрійського авангардиста Георга Фрідріха Гааса, створеними на основі архівних листів композитора.

5. Українські упирі XVII століття та мандри барокових містиків

Барокова доба на українських теренах мала свій химерний колорит, сповнений таємниць, містичних мандрів і локальних міфів, що зачаровують і лякають досі. Мало хто знає, що одні з перших офіційних згадок про упирів у європейській пресі XVII століття стосувалися саме українських міст – Дубна, Летичева та Кам’янця-Подільського. Лекція Галі Глодзь «Коротка історія українських упирів» (18 листопада) відкриє, чим насправді живилися страхи наших предків.

Музичним утіленням цієї містичної лінії стане концерт «Діалоги Адама і Єви» (21 листопада), де зійдуться два звукові світи: ансамбль Partes виконає вишукану поліфонію XVII–ХVІІI століть, а ансамбль української автентичної музики «Божичі» доповнить її традиційними піснями.

6. Європейські майстри на сцені Kyiv Baroque Fest 2026

Ян де Вінне. Фото Костянтина Гомона

Зустріч із давньою музикою у її первинному, автентичному звучанні, живий досвід подарують киянам провідні митці світової барокової сцени. Цьогоріч у фестивалі візьмуть участь виконавці з України, Польщі, Бельгії, Німеччини, Франції, США, Італії, Швейцарії, аби наживо представити особливості практики історично інформованого виконавства.

Бенджамін Беґбі та Норберт Роденкірхен

Бельгійський флейтист Ян де Вінне гратиме на поперечній флейті траверсо – копії інструмента 1780 року. Разом із ним на сцену вийдуть музиканти Київського камерного оркестру: Юрій Стьопін, Андрій Чоп, Дмитро Глущенко та Михайло Чайкін. Ансамбль Sequentia у складі Бенджаміна Беґбі та Норберта Роденкірхена відродить звучання англосаксонських арф, а також дерев’яних і кістяних флейт IX–XI століть.

Марек Топоровський. Фото Дмитра Головченка

Швейцарський дослідник Елам Ротем розповість про межі між канонами та імпровізацією. Виражальні можливості давніх інструментів і забуту практику співу під власний акомпанемент на віолі да гамба репрезентує дослідниця й виконавиця Джованна Бав’єра з Італії. Польський клавірист і диригент Марек Топоровський разом із Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики розкриє маловідомі сторінки сакральної музики XVIII–XIX століть.

Kyiv Baroque Fest 2026 – це простір інтелектуальної свободи та живого відгуку на виклики сьогодення. У світі, що часто вимагає простих відповідей, фестиваль пропонує складніший і цінніший досвід: слухати глибоко, не боятися неоднозначності й знаходити внутрішню опору в буремні часи.

Антон СОВВА