Із 25 вересня до 4 жовтня у Києві проходитиме традиційний осінній, вже XXXVII Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2026», у програмах якого переплітатимуться симфонічний розмах, хорова багатоголосність, камерна музика та електроакустичний експеримент. Події відбуватимуться в Національній філармонії України, Національній музичній академії України, Національній академії мистецтв України та Національній спілці композиторів України.
«Київ Музик Фест-2026» є одним із ключових національних мистецьких форумів, спрямованих на представлення сучасної української академічної музики в широкому історичному, культурному та міжнародному контекстах. Підтримуваний Міністерством культури України, пін проводиться Національною спілкою композиторів. Його художній керівник – видатний композитор Євген Станкович, мистецьку раду очолює Ігор Щербаков.
Концептуальна основа фестивалю передбачає осмислення української музики як важливої складової національної культурної пам’яті, духовної стійкості та сучасної ідентичності України. І цьогорічне гасло фесту «Українська музика – духовна міць нації» – не випадкове. Адже одним із наскрізних смислів загальної програми стає здатність музичного мистецтва говорити про людину, історію, війну, втрати, а також віру, надію і майбутнє, утвердження незламності українського суспільства.
Показовим є, зокрема, відкриття фестивалю концертом Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка 26 вересня, де поряд із творами Геннадія Саська, Ігоря Щербакова та Левка Колодуба прозвучать світові прем’єри нової кантати Віктора Степурка, присвяченої світлій пам’яті Івана Карабиця, і Концерту № 8 для скрипки з оркестром Євгена Станковича. Таким чином, фестиваль не лише презентує вітчизняні музичні надбання, а й фіксує безпосередньо в історичному часі процес народження нових зразків української музичної культури.
Загалом прем’єри (світові, українські, київські) посідають у програмі особливе місце – їх понад 90(!). Це засвідчує значення «Київ Музик Фесту» як платформи створення, першого виконання та професійного представлення нової музики. Важливим напрямом є також відкриття маловідомих сторінок української композиторської спадщини та повернення до активного культурного обігу забутих, новознайдених або просто ще не виконуваних творів різних поколінь митців. Наприклад, 30 вересня фестиваль ушанує пам’ять Віталія Кирейка концертом до сторіччя від дня його народження, де серед світових прем’єр зазначені й твори, написані десятиліття тому.
Окрему лінію фестивалю становлять концерти до 30-річчя Національної академії мистецтв України. Насамперед, це всі хорові імпрези (принагідно зазначимо, що сумарно у фестивалі задіяно 12 хорових колективів!), проєкт «EM-visia 2026 – Non-Folk-Instuments» Алли Загайкевич, а також «Мистецтво молодих» – концерт студентів кафедр композиції вищих мистецьких навчальних закладів України.
Важливою рисою фесту завжди був і є його широкий географічний горизонт. Цьогоріч у фестивальних подіях фігурують назви 22-х країн світу(!), що становить своєрідний рекорд останнього періоду історії форуму. Це (в алфавітному порядку) Австрія, Грузія, Естонія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Канада, Китай, Куба, Латвія, Литва, Монголія, Нідерланди, Німеччина, Польща, Сербія, Словенія, США, Україна, Франція, Швейцарія, Японія.
Та й, власне, Україну представлено багатьма мистецькими осередками – Вінниці, Дніпра, Дрогобича, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Кременчука, Львова, Мукачева, Одеси, Полтави, Харкова, Ужгорода та інших міст України. Приміром, проєкти «Багатобарвна Україна І і ІІ» Лесі Гришко виразно презентують регіональне різноманіття сучасної української композиторської творчості. Таким чином, фестиваль утверджує ідею культурної єдності України через багатоманітність її мистецьких голосів.
Вагомою складовою цьогорічної програми є осмислення духовного виміру української культури, представленого через літургійні твори, псалми, духовні піснеспіви та хорові композиції. У воєнний час така музика набуває особливого суспільного значення, стаючи простором внутрішнього зосередження, пам’яті, молитви й духовної підтримки.
1 жовтня, у Міжнародний день музики, Руслан Горбаченко представить сольну програму для кнопкового акордеона. Музичним привітанням до 95-річчя художника Олександра Дубовика стане концерт ансамблю «Рикошет» із семичастинною сюїтою Сергія Пілютікова та світовою прем’єрою «Видіння Янгола» Дениса Бочарова. Вечірня програма «Київських солістів» подарує, зокрема, світову прем’єру твору «Наспіви» грузинського композитора Резо Кікнадзе для контрабаса, саксофона, електроніки та струнного оркестру, де партію саксофона виконуватиме сам автор.
2 жовтня Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо під орудою Володимира Шейка представить «Відображення у невідомому», включивши до програми українську прем’єру увертюри «Вихори бажань» монгольського композитора Нацангійна Жанцаннорова, випускника Київської консерваторії. Зв’язок музики з живописом продовжать симфонічні фрески Лесі Дичко «Древо», створені за картинами Віктора Сидоренка, Василя Перевальського та Феодосія Гуменюка.
Концерт закриття «Нехай буде світло» відбудеться 3 жовтня. У його програмі, поряд із творами Богдани Фроляк, Любави Сидоренко та Ганни Гаврилець, прозвучать «Кредо» Арво Пярта і «Стікс» Гії Канчелі. Разом із Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії та Національною заслуженою академічною капелою України «ДУМКА» виступлять Золтан Алмаші, Георгій Цагарелі й Ніколоз Рачвелі, який також і диригуватиме.
Далі фестивальна програма триватиме 4 жовтня проєктами «Зустрічі: Плюти – Київ» та вже згадуваним «EM-visia 2026 – Non-Folk-Instuments». Відтак «Київ Музик Фест-2026» постає не просто серією концертів, а як цілісний культурний простір, де зустрічаються минуле й майбутнє, традиція та експеримент, українське і світове, професійна спадщина та мистецтво молодих.
Від «Дороги до світла» до «Нехай буде світло», від духовного співу до бандури з електронікою фестиваль вибудовує маршрут, на якому традиція не суперечить пошуку нового. «Київ Музик Фест-2026» запрошує почути українську музику в діалозі з різними країнами, поколіннями та видами мистецтва. Він є важливим інструментом культурної дипломатії, міжнародної презентації України як держави з потужною, самобутньою і живою музичною традицією, яка не лише зберігає пам’ять про минуле, а створює звуковий образ сучасної України та формує культурний простір її майбутнього.
Ольга ГОЛИНСЬКА
Фото з архіву фестивалю
