Леонід Гайдамака

13
Share Button

Леонід Григорович Гайдамака (1898—1991) — бандурист, диригент, педагог, інженер, композитор.
Закінчив Харківську консерваторію по класу віолончелі 1918 року, а в 1928-му – по бандурі в Гната Хоткевича. З 1915-го – керівник самодіяльного гуртка мандоліністів, оркестру російських народних інструментів, неаполітанського оркестру й шумового оркестру.
У 1922 році створив капелу бандуристів при клубі «Металіст», яку перетворив у перший оркестр українських народних інструментів, а в 1934-му — другий оркестр Українських народних інструментів при клубі піонерів у Харкові. Викладав гру на домрі й бандурі в Харківській робітничій консерваторії, а потім у Музично-драматичному інституті. Разом із майстром Герасимом Снєгірьовим створив удосконалені бандури харківського зразка. У 1930 році заснував майстерню серійного виготовлення бандур харківського зразка та інших українських народних інструментів.
Автор численних статей і редактор нотних видань. Під час війни виїхав до Німеччини, де виступав як соліст і в ансамблі — Братство кобзарів імені Остапа Вересая. Після війни емігрував до США, де жив і працював як інженер у Нью-Йорку. Часто виступав там для товариства класичної гітари разом із Володимиром Бобриєм та Андреасом Сеґовією.
Дружив із композитором Василем Овчаренком.

Share Button