Львівська національна опера: прем’єри, події та досягнення 2024 року

Lviv opera house interior. The Solomiya Krushelnytska Lviv State Academic Theatre of Opera and Ballet or Lviv Opera is an opera house located in Lviv, Ukraine's largest western city and one of its historic cultural centers. According to the inscription in the theater lobby, the building was constructed between 1897 and 1900, and has remained standing throughout several changes in history.

2024 рік став для Львівської національної опери багатим на вагомі події, прем’єри, попри те, що вже третій рік поспіль триває повномасштабне вторгнення російських військ в Україну

Протягом цього часу театр не припиняє роботу, даруючи глядачам розраду й співпереживання, а також важливу і цінну можливість відпочити емоційно, поповнити сили, щоб справлятися зі складним щоденням. Упродовж сезону колективу Львівської опери вдалося презентувати одразу кілька знакових вистав оперного та балетного репертуару, значно розширити географію гастролей і здобути визнання міжнародної мистецької спільноти, потрапивши на шпальти найвідоміших міжнародних видань.

Про низку прем’єр, мистецьких ініціатив, культурних інновацій, міжнародну співпрацю – далі.

1. Гастрольні поїздки оперної та балетної труп театру: Тайвань, Фінляндія, Естонія, Болгарія, Польща

Балетне мистецтво об’єднує континенти! У сезоні 2023/2024 балетна трупа Львівської національної опери здійснила успішні гастролі Тайванем, Фінляндією, Естонією та Болгарією.

Так, у січні 2024-го артисти вперше побували у Тайвані – країні, хоч і далекій за культурою й традиціями, відмінній за історичним шляхом, утім дуже близькій Україні за духом. Турне тривало три тижні та передбачало дев’ять виступів у найбільших містах Тайваню із населенням понад 2 мільйони осіб. Йдеться про столицю Тайбей, а також Гаосюн і Тайчжун. Львівська балетна трупа показувала один із найвідоміших зразків класичного репертуару – балет «Жизель» Адольфа Адана. Його сюжет оповідає щиру історію кохання, сповнену пристрасті, зради, містики й милосердя.

Упродовж трьох тижнів, з 8 до 22 лютого, балетна трупа Львівської національної опери виступала на найвизначніших сценах Естонії та Фінляндії. То були перші зустрічі з публікою обох країн, якій артисти балету презентували колоритний і запальний балет «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса. Географія туру охопила чотирнадцять міст!

У червні артисти балету театру подорожували Болгарією, також демонструючи місцевій публіці виставу «Дон Кіхот».

Оперна ж трупа Львівської національної опери в останній місяць літа побувала у Польщі. Зокрема, 16 серпня представила одну з найновіших і найпопулярніших постановок – оперу «Турандот» Джакомо Пуччині на 57-му Фестивалі імені Яна Кепури у місті Криниця-Здруй, а 24 серпня солісти-вокалісти під орудою музичного керівника львівського театру Івана Чередніченка взяли участь в урочистому концерті з нагоди відкриття Фестивалю імені Богуслава Качинського у місті Бяла Подляска.

2. Другий всеукраїнський фестиваль камерної музики «Дзеркало»

Протягом 9–19 травня у Дзеркальній залі Львівської опери вже вдруге відбувся Всеукраїнський фестиваль камерної музики «Дзеркало». Цьогоріч він мав підназву «Ілюмінації». Завдяки підтримці міжнародних партнерів, фестиваль знову запросив різноманітні музичні колективи з Києва, Луганська та Львова, а також забезпечив міжнародне висвітлення подій за їхньої участі – онлайн-концерти у режимі реального часу.

Особливістю кожної з девʼяти програм фестивалю стало виконання новітньої української музики. На головних оркестрових подіях – Відкритті (9 травня) та Закритті фестивалю (19 травня) можна було почути твір нашого сучасника Олександра Родіна і, відповідно, музику шістдесятників і їхніх молодших сучасників: Валентина Сильвестрова, Ганни Гаврилець, Віталія Губаренка, Юрія Шевченка, Олександра Козаренка, Володимира Зубицького та Золтана Алмаші.

Крім цього, 15 травня Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії виконав музику Святослава Луньова, Олега Безбородька, Євгена Петриченка, Богдани Фроляк. Також серед центральних акцентів фестивалю була знаменита музика Бориса Лятошинського та Євгена Станковича.

3. Вперше в історії: опера «Украдене щастя» Юлія Мейтуса під орудою іноземної диригентки Кері-Лінн Вілсон

26 травня у Львівській національній опері відбулася справді історична подія. Одна з найвідоміших українських опер «Украдене щастя» Юлія Мейтуса вперше звучала під батутою Кері-Лінн Вілсон – канадської диригентки українського походження. Саме під її орудою у 2022 й 2023 роках відбувся світовий тур «Ukrainian Freedom Orchestra» / «Українського оркестру свободи», під час якого українські музиканти виступили у найбільших містах Європи та Америки.

Написана на замовлення Львівського театру, від дня прем’єри у 1960-му опера «Украдене щастя» стала однією з найбільш виконуваних з-поміж творів цього жанру ХХ століття. Вона має неабияку популярність серед публіки як неповторний зразок лірико-психологічної драми.

Оперу створено на лібрето Максима Рильського за однойменною п’єсою Івана Франка. Відомий Франковий твір як першоджерело був обраний не випадково. Адже ім’я українського поета на той час увінчувало назву Львівського академічного театру опери та балету, для якого й призначався опус Мейтуса.

4. Уперше в Україні: прем’єра опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка

Віра, жертовність і відданість переконанням навіть у найтемніші часи… На завершення сезону, 15 й 16 червня Львівська національна опера представила унікальну подію – прем’єру твору «Діалоги кармеліток» французького композитора Франсіса Пуленка. Це – чи не найпопулярніший і найвідоміший зразок оперного жанру ХХ століття. Нова постановка театру стала справді історичною. Адже «Діалоги кармеліток» прозвучали вперше не лише у Львові, а й на українській оперній сцені загалом.

Історія про молоду аристократку Бланш, яка, переживаючи складні події та обставини у часи Французької революції, перемагає власні страхи, сумніви й безпорадність, постала у режисерській візії Василя Вовкуна. Неокласична музика Франсіса Пуленка прозвучала під орудою музичного керівника театру і диригента-постановника вистави Івана Чередніченка. Також серед постановників вистави були знані українські митці: хормейстер-постановник Вадим Яценко, художник-постановник Микола Молчан, художниця костюмів Оксана Караванська, художник світла Олександр Мезенцев.

5. Відкриття нового сценічного майданчика «Львів Опера: Малярка»

Експерименти, новаторські ідеї, виклики й провокації – усе це робить сучасну оперу живою та актуальною. Справді визначною подією в історії театру стало відкриття нового сценічного простору «Львів Опера: Малярка». Унікальна мистецька локація розташовується неподалік головної будівлі театру – у художньо-виробничих майстернях на вулиці Куліша, 6а.

Відтепер місце, що було свідком творення опер та балетів театру впродовж майже 125-ти років, зустрічає гостей. Новий мистецький простір розташований у залі імені Євгена Лисика – одного з провідних сценографів в історії Львівської національної опери, який реалізовував там найсміливіші творчі ідеї.

Нова сцена стане важливою частиною творчої програми «Український прорив» Василя Вовкуна, що має на меті не лише розширити межі українського оперного мистецтва, а й інтегрувати його у європейський культурний контекст. На важливості відкриття нового сценічного простору наголошує генеральний директор – художній керівник театру Василь Вовкун:

«Сучасне мистецтво твориться поза рамками канонів: стилістичних, образних, виконавських. Львівська національна опера через “Український прорив” шукає власний привілей творити і презентувати ідеї на засадах вільного вибору й унікальності індивідуального авторського бачення. Таким чином множинність образних оперних і хореографічних інтерпретацій актуалізує мистецький процес сучасної України».

6. Прем’єра камерної опери «Русалонька» Ясухіро Касаматсу 3 листопада

Новий сценічний простір львівського театру відкрився прем’єрою камерної опери «Русалонька» Ясухіро Касаматсу, що стала першим японським твором цього жанру, поставленим в Україні.

В основі «Русалоньки» – відома усім з дитинства казка Ганса Крістіана Андерсена. У постановці Львівської національної опери ця історія про кохання, самопожертву та силу мрії переносить усіх у сучасність, а мінімалістична сценографія і костюми, видовищна відеопроєкція й світлові ефекти занурюють в атмосферу улюбленої історії дитинства та допомагають віднайти у ній нові, зовсім не дитячі, незбагненні досі філософські сенси.

«“Русалонька” – це історія про щирість і силу прагнень, навіть якщо вони марні. Найголовніше – не припиняти намагань, адже людська краса, зокрема, полягає у готовності йти за своєю мрією до кінця. Саме тому я хотів би поділитися цією історією з моїми улюбленими українськими глядачами», – розповідає про оперу її автор, композитор Ясухіро Касаматсу.

7. Прем’єра оперети «Летюча миша» Йоганна Штрауса

Феєрверк емоцій, святкова плутанина та музика, що захоплює у вир подій із перших нот! 13 грудня улюблена оперета «короля вальсів» Йоганна Штрауса вперше постала на сцені Львівської національної опери в оригінальній редакції композитора.

«Летюча миша» – одна з найпопулярніших оперет композитора і вже понад сто років захоплює слухачів у всьому світі яскравою та надзвичайно красивою музикою, у якій поєдналися легкість, елегантність мелодики і запальні ритми. Сюжет сповнений гумору, інтриг і несподіваних поворотів.

Твір, що став символом різдвяно-новорічних свят і кульмінацією епохи класичної віденської оперети, постав на сцені Львівської опери у зовсім новому прочитанні режисерки Галини Воловецької та диригента-постановника Мирона Юсиповича. Атмосфера віденських балів початку минулого століття втілилася у блискучій сценографії Тадея Риндзака та елегантних костюмах Жанни Малецької, що відтворюють неймовірно красиву моду стилю ар-деко. Художник світла нової постановки – Олександр Мезенцев. Автор адаптованого лібрето українською – Дмитро Тодорюк.

8. Львівська національна опера на шпальтах престижних міжнародних видань

Упродовж 2024 року постановки та діяльність Львівської національної опери не раз висвітлювались на шпальтах усесвітньо відомих видань, серед яких Opera Magazine, The Guardian, Opera Now, The Financial Times.

Зокрема, вперше в історії українського оперного театру вистава Львівської національної опери «Украдене щастя» Юлія Мейтуса була на перших шпальтах та обкладинці престижного британського видання «Opera Magazine»! 26 травня відомий музикознавець, критик і головний редактор Opera Magazine Джон Еллісон відвідав оперу «Украдене щастя» за участі знаної диригентки зі світовим ім’ям Кері-Лінн Вілсон. Своїми враженнями фахівець поділився у розлогій рецензії: «…Попри очевидні зміни… прекрасний Львівський оперний театр, як ніколи раніше, є місцем, куди глядачі йдуть, щоб радіти життю».

Львівська національна опера потрапила також і на сторінки престижного світового видання «The Financial Times». Журналістка Олівія Джіоветті у розгорнутому матеріалі розповіла читачам про діяльність театру під час війни, підготовку до премʼєри опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка та поділилася враженнями від переглянутих у театрі вистав: «Набукко» Джузеппе Верді та «Украдене щастя» Юлія Мейтуса.

Також про прем’єру опери Франсіса Пуленка «Діалоги кармеліток» одне із найвідоміших британських видань «Opera Magazine» опублікувало рецензію українського музикознавця Юрія Чекана. «Постановка залишила відчуття позачасової монументальності. Це відчуття лише закріпилось конфігурацією останньої багатофігурної композиції-скульптури: Христос, що повернувся ликом до нас, і клин мучениць, які не зрадили своїх ідеалів… Молитва – це обовʼязок. Мучеництво – нагорода», – йдеться у матеріалі.

У 2025 році Львівська національна опера відзначатиме 125-ліття. У ювілейний час театр планує представити публіці чимало масштабних проєктів і прем’єр, серед яких балет «Солярис» Олександра Родіна, опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (за сприяння Lyatoshynskyy Foundation), дитяча програма, опера «Мазепа» Олександра Родіна. Також готуються до друку видання про історію та архітектуру Львівської національної опери.

За матеріалами пресрелізу

Фото Руслана Литвина та надані пресслужбою Львівської національної опери