
В Одеському національному академічному театрі опери та балету 28 лютого відбудеться прем’єра сценічної кантати Карла Орфа «Carmina Burana»
Цьогоріч весь музичний світ відзначає 125-річчя від дня народження Карла Орфа (1895–1982). Один із найвизначніших музикантів ХХ століття, німецький композитор, диригент, автор особливої методики дитячого музичного виховання, Карл Орф більшість творів присвятив музичному театру. Світову славу принесла йому сценічна кантата «Карміна Бурана» («Carmina Burana»), яка вперше була виконана у 1937-му. Відтоді Орф наполегливо розробляв новий синтетичний тип музично-сценічного дійства, що поєднує в собі елементи ораторії, опери, балету, драматичного театру, середньовічної містерії і вуличних карнавальних дійств.
«Карміна Бурана» – одне з найсуперечливіших класичних творінь ХХ століття. Назва походить від середньовічної збірки віршів і пісень мандрівних ченців та студентів, знайденої на початку ХIХ століття в одному з бенедиктинських монастирів. У перекладі з латини «carmina» – «пісні», «burana» – назва місцевості, де було знайдено рукопис. У віршах «намальовано» своєрідну середньовічну картину миру, де людським життям править сліпа Фортуна. Ця тема актуальна у будь-які часи.
«Carmina Burana» ніби магічною силою прикула увагу композитора. Особливо вразила вміщена на першій сторінці видання середньовічна гравюра «Колесо Фортуни», котра символізує мінливість людської долі. Збірка містить понад 250 віршів, із яких Орф обрав 24 поезії про кохання, весну, застольні та сатиричні пісні, залишивши недоторканими старовинні тексти латиною, давньонімецькою і давньофранцузською мовами.
Пісенні (сольні й хорові) й оркестрові номери мальовують розмаїття картин світу: в одних оспівуються радості життя, щастя, неприборкані веселощі, краса весняної природи, любовна пристрасть, в інших – нелегке життя ченців і мандрівних студентів, іронічне ставлення до власного буття, надія на прихильність Фортуни.
Найвідоміша хорова композиція, яка відкриває і завершує твір, – «О, Фортуно!» – звернення до долі, де звучить обурення її сліпою силою й заклик навчитися долати будь-які труднощі. Також це – музичне зерно всієї кантати з характерними для композитора мелодикою, гармонією, фактурою – архаїчною і чарівною.
Одеський театр ставив «Carmina Burana» у рамках II Міжнародного фестивалю мистецтв в Одеській опері (2013) – прем’єра відкривала форум на Театральній площі просто неба. Масштабне дійство за участю оркестру, хору, балету і солістів, розраховане на великий сценічний простір, справді нагадувало грандіозну містерію, що захопила увагу кількох тисяч глядачів! У 2015-му виставу перенесли на сцену театру. Вона завершувала фестивальну програму «Оксамитового сезону в Одеській опері».
Із нагоди 125-річчя від дня народження Карла Орфа, а також у рамках партнерства з митцями Бельгії, Нідерландів, Німеччини театр знову звернувся до цього твору. Інтернаціональна постановочна група у складі диригента-постановника В’ячеслава Чернухо-Воліча, хормейстера-постановника Валерія Регрута, режисера і хореографа-постановника Герарда Мостерда, художника-сценографа Стівена Демедтса, художниці костюмів Ненсі Авондтс, керівниці дитячого хору Лариси Гарбуз, автора відеографічного супроводу Зібе Кокке, художника зі світла Васко Лісікова створює особливе синтетичне музично-сценічне дійство. Воно поєднує авторську хореографічну мову, рухи хору (що не є статичним), відеографічний супровід (проекцію на чотири рухомі панелі), сценічне світло і неповторну за емоційним наповненням музичну палітру Карла Орфа у виконанні оркестру, хору, балету й солістів театру. Так утворюється феєрична Містерія буття, що долає кордони часів і епох, повертаючи нас до вічних тем життя.
За інформацією прес-релізу