Перші вересневі дні вже пахнуть осінню, але тепле сонце ще дозволяє не прощатися з літом. Тим часом 163-й концертний сезон набирає обертів. Вересень у Національній філармонії України звучатиме Шуманом, Бахом, Моцартом, Равелем і Берліозом, танго П’яццолли та сучасною українською музикою. У програмі – прем’єри, ювілейні концерти, камерні зустрічі, органна музика й події для дітей. А наприкінці місяця філармонійна афіша долучиться до «Київ Музик Фесту» – одного з найповажніших в Україні міжнародних фестивалів сучасної академічної музики, який цього року триватиме з 26 вересня до 4 жовтня
Колонний зал імені Миколи Лисенка
3 вересня. Композиторів концерту ЕФЕКТ МЕТЕЛИКА об’єднує ідея «ефекту метелика» через ланцюг історико-культурних зв’язків, де творчість чи рішення одного ставали поштовхом до розвитку та зміни долі іншого, створюючи своєрідну еволюційну лінію від німецького романтизму до українського модернізму.
Прослідкуймо цей ланцюг взаємозв’язків. Роберт Шуман заклав засади психологічного інструментального романтизму, які Густав Малер розвинув до масштабів грандіозних симфоній, істотно вплинувши на подальший розвиток європейської музики. У свою чергу, Малер, працюючи директором Віденської придворної опери, керував оркестром, першим флейтистом і диригентом котрого був Франц Допплер. Саме останній став одним із найважливіших іноземних авторитетів, хто підтримав молодого Миколу Лисенка під час його навчання в Лейпцизькій консерваторії, давши стимул розвиткові української класичної композиторської школи. Лисенко особисто підтримав юного Василя Барвінського, передавши йому естафету національного модернізму.
Отже, музичний генетичний код розшифровується так: імпульси, що зародилися в Лейпцигу та Відні (Шуман і Малер), через виконавські зв’язки (Допплер) і національне становлення (Лисенко) знайшли продовження у розквіті пізнього романтизму в Галичині (Барвінський).
4 вересня. ІМПУЛЬС КОНТРАСТІВ. Особливість цього вечора – у можливості почути, як різні композитори говорять про свою Батьківщину. Для українських митців – це голос історії, пам’яті й боротьби за право на власну культурну спадщину. Для чеських композиторів – образ рідної землі, до якої повсякчас повертаєшся подумки тоді, коли доля змушує жити далеко від неї.
Як данина пам’яті визначного композитора та відновлення історичної справедливості, сьогодні відбудеться світова прем’єра Симфонічної поеми Михайла Вериківського «Петро Конашевич-Сагайдачний», яку він написав в евакуації 1944 року. За первісним задумом, вона мала стати частиною великого симфонічного циклу «Портрети державних діячів України», проте цього не сталося: у 1948 році композитора було звинувачено в формалізмі та надмірній увазі до історичних тем, що, зокрема, унеможливило виконання симфонічної поеми. Понад вісім десятиліть по тому музика, присвячена одному з найвизначніших діячів української історії – гетьману Війська Запорозького, полководцю Петру Конашевичу-Сагайдачному, нарешті прозвучить для слухачів.
Поряд із нею – «Героїчна увертюра» Віктора Косенка, створена 1932 року. У ній героїчне начало постає не як абстрактний образ, а напружена музична боротьба, що поступово набуває сили й переконливості. Звучання увертюри стане також нагадуванням про самого композитора, 130-річчя від дня народження якого відзначаємо цьогоріч, та про трагічні випробування, що випали на долю України й не могли не позначитися на його житті.
Другий відділ переносить нас до іншої історії – чеської. Концерт для гобоя з оркестром Богуслава Мартіну постав 1955 року на прохання видатного чеського гобоїста Їржі Танцібудека, який після еміграції оселився в Австралії. За зовнішньою легкістю й життєвістю музики тут відчувається особистий досвід композитора, який значну частину життя провів далеко від Чехії.
А завершить програму «Влтава» Берджиха Сметани – друга симфонічна поема з циклу «Моя Батьківщина». Музика слідує за річкою від двох маленьких джерел через ліси, поля, села й старовинні місця до Праги. Але Влтава у Сметани – більше, ніж мальовничий пейзаж. Це музичний образ Чехії, її природи, історії та національної пам’яті.
Цей вечір об’єднає українську та чеську музичні традиції, героїчні образи й особисті спогади про рідну землю. Різні долі, історичні обставини – і водночас спільний пошук того, що допомагає людині зрозуміти себе, свою історію та місце у світі. Адже, як писав Богуслав Мартіну, митець завжди перебуває у пошуку сенсу життя – власного й загальнолюдського. Можливо, саме тому музика так переконливо нагадує: Батьківщина – це не лише місце, де ти живеш, а й частина тебе, яку неможливо залишити позаду.
5 вересня. БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКИ – хіт дитячої аудиторії! Крутий Brass Ukraine: дві труби, валторна, тромбон, туба і ударні, Принцеса-сопрано і актори тріо Argentum здійснять у місті Бремені… ой!, у Колонному залі філармонії, – найзаповітніші мрії кожного, хто прийде! Допомагатиме їм Оповідач, який є гарним знавцем казок і не проти долучитися до створення нової пригодницької історії про веселого Віслюка, підстаркуватого Пса, милого Котика та голосистих Півників. Мюзикл для усієї родини подарує яскраві враження, кольорові емоції й зарядить хорошим настроєм на весь навчальний рік!
5 вересня. LE VOCI. Музика – це мова, яка не потребує перекладу. Кожна партитура, інструмент мають свій живий, неповторний голос. Концертна програма «LE VOCI» («Голоси») об’єднує твори, у яких розкривається багатство людських емоцій: від особистісної рефлексії і глибокої філософської тиші до піднесеної, світлої радості.
Вечір відкриє «Siegfried-Idyll» Ріхарда Ваґнера – твір, написаний як родинний подарунок і один із небагатьох суто інструментальних творів, який зажив світової слави завдяки витонченій ліричності, прозорій фактурі та глибокому особистісному підтексту.
Далі прозвучить сучасна італійська музика – «Il canto del silenzio» («Пісня тиші)» Сімоніде Браконі. П’єса народилася під час пандемії COVID-19 – композитор намагався втілити в музиці ту специфічну, моментами тривожну, а часом і медитативну тишу, яка раптово охопила весь світ через глобальний локдаун.
Особливого тепла програмі додасть Романс для альта з оркестром Макса Бруха – щира та мелодійна композиція, у якій особливо виразно розкривається оксамитовий тембр альта. Як і «Пісня тиші», Романс повністю фокусується на альті соло, розкриваючи його здатність «співати», передавати найтонші емоційні переживання й рефлексії людської душі.
У другому відділі концерту прозвучить Камерна симфонія № 2 «Медитація» Євгена Станковича – глибокий, зосереджений твір видатного українського композитора, сповнений внутрішньої напруги та споглядальності. Написана у 1980 році, вона стала маніфестом нового українського симфонізму, досліджуючи через складну поліфонію звукових пластів плинність часу і нескінченність людської свідомості.
А коли затихнуть філософські роздуми, голос Моцарта – Симфонія № 35 («Гаффнер») – озветься чистим світлом і нагадає: після будь-якої тиші чи випробувань завжди настає час для радості, гармонії та відродження.
6 вересня. LOVE IS TANGO – це коли музика говорить замість слів. Пристрасть без показної театральності, діалог характерів і настроїв. У кожному кроці – довіра, у кожній паузі – напруга, у кожному погляді – історія.
Запрошуємо на вечір легендарного танго у виконанні Fuego Orchestra в оригінальному інструментальному складі. У програмі – знамениті твори Carlos Gardel, Astor Piazzolla, Ángel Villoldo, Agustín Bardi та безсмертна класика Ріо-де-ла-Плати, а також сучасні танго-інтерпретації світових хітів.
9 вересня. МУЗИКА ПОЕЗІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. У 2014 році, коли розпочалася антитерористична операція на сході України, країна відзначала 200-річчя Тараса Шевченка. То був час, коли його слова звучали не лише зі сторінок «Кобзаря» – вони стали частиною нашого власного голосу.
Минуло понад десять років, і Шевченкове слово не втратило сили. В умовах повномасштабної війни воно знову звучить як молитва, пам’ять, вимога свободи й віра у майбутнє. «Чи Ти мене, Боже милий, навік забуваєш?» – запитує поет у «Давидових псалмах». А поряд із цим звучить його тверде: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі».
У концерті Шевченкове слово постає в музиці Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Євгена Козака, Мирослава Скорика, Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича та Віктора Косенка. Тут є молитва і біль, пам’ять і тривога, образ рідного дому та мрія про землю без ворога. «Садок вишневий коло хати» – тихий образ життя, яке ми захищаємо; «Думи мої» – голос особистого переживання; «Реве та стогне Дніпр широкий» – образ буремної сили й неспокою.
Сьогодні Шевченкове слово має для нас майже сакральне значення. Воно не лише нагадує, ким ми є, а й каже про те, за що боремося і якою хочемо бачити Україну: вільною, живою, своєю. І, як понад століття тому, його слова звучать просто й безпомилково: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».
10 вересня. DARK FANTASY: FROM SHADOW TO LIGHT. Творчість барокових композиторів щільно пов’язана з античною міфологією та фантастичними уявленнями середньовіччя про героїв, магів, богів, німф і демонів. У музиці ці величні й трагічні образи, сповнені світла й тіні, оживають, відображаючи складність людської душі.
Програма запрошує слухача у світ темної сторони барокових персонажів: від крижаного Духу Перселла до одержимих героїв Вівальді й Генделя, від хаосу стихій Ребеля до фатальних видінь Скарлатті. Усі ці образи – не лише міфологічні чи фантастичні постаті, а й алегорії наших власних пристрастей, страхів і прагнень. Музика веде слухача від мороку до світла, нагадуючи, що якою би владою не володіли темні сили, у кожному з нас живе прагнення до гармонії, неба і вищого сенсу.
12 вересня. Орган може звучати велично й суворо, тривожно й таємничо, ніжно та майже невловимо. Саме таким постає він у програмі Євгена Галицького БЛУКАЮЧІ ВОГНІ / FEUX FOLLETS, де музика різних епох поєднується спільною атмосферою напруги, контрасту й внутрішнього руху.
Прелюдія і фуга e-moll Баха та Адажіо і фуга c-moll Моцарта відкривають світ складної поліфонії, у якій строгість форми набуває глибокої драматичної сили. «Літанія» для органа Яна Вельмерса розвивається як поступове крещендо протягом усього твору, зрештою застигаючи у щільному звуковому масиві, розріджуючись і зникаючи в небутті.
У другому відділі темна стихія стає ще виразнішою: у «Вальпургіївій ночі» Петра Ебена демонічному танцю протистоїть сакральна тема хоралу «Aus tiefer Not». А в «Блукаючих вогнях» Луї В’єрна стрімкі фігурації й химерні гармонії створюють примарний, мінливий образ вогників, що виникають у темряві й вислизають знову.
Завершують програму музика Мендельсона та Астора П’яццолли – два різні прояви романтичної експресії. Перша соната Мендельсона вирізняється поліфонічною строгістю й водночас ліризмом і блискучою віртуозністю, тоді як «Oblivion» П’яццолли занурює в атмосферу тихої меланхолії, а «Libertango» вибухає гострим ритмом, енергією та відчуттям свободи.
Від суворої поліфонії до свободи tango nuevo – ця програма показує орган не лише як монументальний інструмент, а й надзвичайно гнучкий голос, здатний передавати найрізноманітніші стани: від молитви, тривоги до драматизму і пристрасті.
13 вересня. З 10 до 14 години. МАЙСТЕР-КЛАС ЄВГЕНА ГАЛИЦЬКОГО (ОРГАН), АВСТРІЯ. Подію відкрито для органістів віком до 30 років. Пасивні слухачі також матимуть змогу відвідати заняття. Музикантів, які візьмуть активну участь у майстер-класі, а також розклад занять визначить ментор. Претендентів, які надішлють заявки на активну участь у заході, але не будуть відібрані ментором, за його рішенням можуть запросити для пасивної участі.
Репертуар для опрацювання на майстер-класі має містити 1 п’єсу і пропонується самими учасниками в заявці. За бажання активні учасники можуть змінити обраний твір не пізніше, ніж за 1-2 дні до майстер-класу, повідомивши про це листом до організаторів. Список учасників буде оприлюднений, а графік занять розісланий електронною поштою всім зареєстрованим учасникам за 1-2 дні до майстер-класу.
Відбір активних учасників – за відеозаписами. Якщо у вас немає доступу до органа, то відео для заявки може бути записане на фортепіано. Відео повинно датуватися після 1 липня 2025 року.
Євген Галицький – український органіст, лауреат міжнародних конкурсів, відомий далеко за межами України. Своє знайомство з органом він розпочав у Вінниці під керівництвом Георгія Куркова, а згодом удосконалював майстерність у Любліні, Зальцбурзі та Штутгарті. Співпрацював із провідними музикантами, виступав у складі барокових і сучасних ансамблів і концертував у багатьох країнах Європи.
Для участі в майстер-класі потрібно заповнити Google-форму до 08 вересня 2026 року: https://docs.google.com/forms/d/1fydvE5tVj88syYjeeLbb3Of-qsCaxqDneMU4XKSsb_4/viewform?hl=uk&hl=uk&edit_requested=true
13 вересня. Програма БЕРЛІОЗ, РАВЕЛЬ, ШОССОН об’єднує французьку музичну традицію, яскраві іспанські та угорські інтонації, віртуозність скрипки й драматичну силу оркестру.
У першому відділі звучатимуть твори французьких композиторів, у яких особливо відчутний інтерес до музичних традицій інших культур. «Alborada del gracioso» Моріса Равеля – одна з найяскравіших його музичних замальовок Іспанії. «Поема» Ернеста Шоссона розкриває ліричну й пристрасну природу скрипки, тоді як «Циганка» Равеля вражає блискучою віртуозністю; попри угорський колорит, усі її теми належать самому композиторові, а надзвичайно складна сольна партія демонструє широкий спектр віртуозних можливостей скрипки.
У другому відділі прозвучить «Фантастична симфонія» Гектора Берліоза – твір, що радикально розширив уявлення про виразовий спектр симфонічного жанру. Її п’ять частин об’єднує idée fixe – тема коханої, яка щоразу змінюється відповідно до душевного стану героя: від мрійливого й пристрасного образу до гротескного видіння у фіналі. Незвичайні темброві поєднання, масштабний оркестровий склад, яскраві ритми та смілива звукова драматургія перетворюють особисте переживання на музику виняткової сили.
17 вересня. ВІД МОЦАРТА ДО ШЕНБЕРГА. Ця програма дає змогу почути, як змінювалися уявлення про ансамблеву музику. Чотири твори, написані в різні епохи, об’єднує увага до найтонших деталей музичної мови. У музиці К. Ф. Е. Баха, Моцарта, Веберна та Шенберга кожен інструмент отримує власний характер і голос, а камерний склад стає простором для особливої виразності, свободи й взаємодії.
Партію кларнета у Концерті Моцарта виконає Олег Мороз, чий інструмент стане одним із центральних у цій програмі. За диригентським пультом – Луїс Кастільо-Брісеньйо – молодий талановитий маестро з Коста-Ріки, який швидко здобуває світове визнання як одна з найперспективніших зірок сучасної класичної музики.
18 вересня. ВІДЕНСЬКА КЛАСИКА ТА ФРАНЦУЗЬКИЙ ШАРМ. Цей вечір стане зустріччю з музикою, що не втрачає актуальності впродовж століть, відкриваючи слухачам багатство стилів, епох і творчих індивідуальностей – від безсмертної класики Моцарта й Гайдна до вишуканої французької елегантності Жана Франсе.
У першому відділі прозвучить Дивертисмент для струнного ансамблю KV 136 Вольфґанґа Амадея Моцарта – ранній шедевр композитора, сповнений світла, життєрадісності та вражаючої мелодичної винахідливості. Цей енергійний твір юного генія задасть яскравий імпульс усьому вечору.
Продовжить програму Концерт № 1 для віолончелі з оркестром Йозефа Гайдна – один із найулюбленіших творів віолончельного репертуару. Його шляхетна та експресивна музика логічно продовжить класичну лінію першого відділу імпрези й надасть солісту – віртуозному Марку Коппею – простір для натхнення.
Другий відділ присвячено музиці Жана Франсе. Його Симфонія для струнного оркестру захоплює дотепністю, витонченістю фактури та філігранною оркестровою майстерністю. Опус вирізняється особливою енергетикою, що робить його переконливим фінальним акордом вечора. За підтримки Французького культурного центру.
19 вересня. ГРА В КЛАСИКУ 3+. Пізнавати музику граючись! Саме такою є ідея концерту від Національного академічного духового оркестру України. Цього разу на маленьких слухачів чекає музична подорож у світ улюблених мультфільмів і кіноісторій.
У програмі – яскраві й легко впізнавані мелодії з «Аладдіна», «Шрека», «Суперсімейки», «Короля Лева», «Сімпсонів», а також попурі на теми легендарного українського мультфільму «Як козаки…» Знайомі персонажі оживатимуть у звучанні духового оркестру, відкриваючи дітям різноманіття тембрів, інструментів і музичних образів. А добрий кумедний Кролик Філармон супроводить у світ класичної музики у легкій, доступній і захопливій формі.
19 вересня. ШОПЕН. БРАМС. Є музиканти, чия багата спадщина вимірюється не лише концертами й записами. Вона продовжується в учнях, у їхньому мистецтві, професійних принципах і любові до музики. Саме такою була Тетяна Вєркіна – народна артистка України, видатна піаністка, громадська діячка, професорка, багаторічна завідувачка кафедри спеціального фортепіано, ректорка Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського.
Принципи її виконавського мистецтва стали школою для багатьох талановитих піаністів, які сьогодні представляють українську фортепіанну традицію в Україні й далеко за її межами. Серед них – Денис Кашуба, Максим Шадько, Олег Копелюк та Ігор Седюк, які об’єднаються цього вечора, щоби вшанувати пам’ять Учительки в день її 80-ліття.
У першому відділі прозвучать твори Фридерика Шопена: Andante spianato і Великий блискучий полонез, Фантазія, Четверта балада та Друге скерцо. Другий відділ буде присвячений Сонаті для двох фортепіано Йоганнеса Брамса – масштабному твору, сповненому драматичної напруги, ліризму і потужної внутрішньої енергії.
20 вересня. Твори програми ФРАНЦУЗЬКИЙ ВЕЧІР поєднує не лише французька музична традиція, а й особливе відчуття тембру та увага до того, як окремий голос змінюється у взаємодії з іншими.
Першим прозвучить Концерт для фортепіано для лівої руки Моріса Равеля. Історія цього твору починається з драматичної обставини: австрійський піаніст Поль Вітґенштайн втратив праву руку під час Першої світової війни, але не відмовився від концертної кар’єри. Він звернувся до провідних композиторів із проханням створити твори для лівої руки, і Равель сприйняв це замовлення як складний, але надзвичайно цікавий творчий виклик. Попри те, що партію соліста написано лише для лівої руки, фортепіано звучить так повно й насичено, що створюється ілюзія гри обома руками.
У «Музі та поеті» Каміля Сен-Санса музичний простір набуває вже іншого характеру: замість одного сольного голосу з’являється діалог скрипки та віолончелі. Назву твору запропонував видавець, тому її не варто сприймати як конкретну програму: скрипка тут не уособлює буквально Музу, а віолончель – Поета. Сам Сен-Санс визначав твір як «розмову між двома інструментами, а не суперечку двох віртуозів».
Другий відділ відкриває Перший концерт для віолончелі Сен-Санса, написаний для французького віолончеліста Огюста Тольбека. Для 37-річного композитора, якого вже знали як молодого радикального модерніста, виконання його твору найпрестижнішим паризьким оркестром стало важливою подією і сприяло зміцненню його авторитету у французькому музичному середовищі. Концерт вирізняється сміливим новаторством форми: попри лаконічність, він охоплює широкий спектр настроїв і розкриває різні грані виражальних можливостей віолончелі.
Фінал програми – Друга сюїта з балету «Дафніс і Хлоя» Моріса Равеля, три епізоди якої вважають одним із його найвидатніших досягнень як оркестратора. Композитор із надзвичайною точністю працює з тембрами. Ця фінальна сторінка програми не просто завершує її, а розкриває головну ідею вечора: особистий музичний голос, вступаючи у взаємодію з іншими, може поступово стати частиною великого й багатоголосого оркестрового світу.
21 вересня. ГОЛОСИ. ВЕЧІР ПРЕМ’ЄР. Концерт про життя у всій його суперечливості та багатоголоссі: про пам’ять і майбутнє, біль і радість, особисту втрату й колективну надію. Програма вибудовується між двома полюсами – пам’яттю і вірою в майбутнє.
Одним із центральних творів стане «Stabat Mater» Ганни Гаврилець для хору з оркестром, в якому образ Скорботної Матері біля хреста постає як символ людського страждання, материнського болю і втрати. Тему особистої пам’яті продовжить світова прем’єра твору Вікторії Польової «Пам’яті Олега Павлюченкова», присвяченого відомому кінооператору, режисеру, фотографу та культурному діячеві, який пішов із життя цього року.
Інший полюс програми – майбутнє, надія та віра в перемогу. Саме про це – світова прем’єра Камерної симфонії «Ми переможемо» Золтана Алмаші, написаної як реакція на події російсько-української війни.
Між цими двома полюсами постає строката панорама різних музичних світів. Сучасну американську музику представить концерт «Shrink» Ніко Мулі для скрипки з оркестром – прем’єра в Україні, де сольну партію виконає Богдана Півненко.
Ще один голос концерту – українська фольклорна стихія. «Colomyika la vita» Володимира Зубицького прозвучить у версії для бандури з оркестром в аранжуванні Андрія Шуста (солістка – Ірина Литвиненко). Коломийкові інтонації, тембр бандури та ритмічна енергія додадуть програмі яскравих народних барв.
23 вересня. ЙОГАНН СЕБАСТЬЯН БАХ – композитор, чия музика пройшла крізь століття, залишаючись джерелом натхнення для слухачів у всьому світі. Його органні твори – це не лише технічна майстерність і поліфонічна досконалість, а й глибокий духовний зміст, що відкриває слухачам багатий внутрішній космос барокової музики.
У цій концертній програмі прозвучать як широко відомі шедеври, так і рідше виконувані твори, що розкривають різні грані бахівського стилю. Від могутньої Токати і фуги ре мінор до витончених хоральних прелюдій – кожен номер є окремим всесвітом, сповненим емоційної виразності та гармонійної рівноваги.
Програму виконають три віртуозні органістки, солістки Національного будинку музики. Їхнє майстерне виконання дозволить відчути повну палітру органного звучання – від ніжних і ліричних інтонацій до потужних і монументальних форм.
24 вересня. Українська прем’єра! Концертом A WEEKEND IN NEW YORK Національний академічний духовий оркестр України запрошує слухачів у музичну подорож одним із найяскравіших міст світу. Нью-Йорк постає тут не лише як географічний простір, а символ різноманіття й безперервного творчого руху.
Жваві ритми Бродвею, джаз-клубів Мангеттена та багатоголосся вулиць, де переплітаються культури з усього світу, поєднаються з симфонічним розмахом оркестру. Особливе місце займуть яскраві саксофонні соло, що нададуть музиці характерної нью-йоркської свободи та чуттєвості. Твори Філіпа Спарка, Роберто Молінеллі, Яна Ван дер Руста та Йохана де Мея розкриють різні образи міста – від романтичних і ліричних до грандіозно-драматичних.
25 вересня. 35 ОБЕРТІВ ГІДНОСТІ. ВІДКРИТТЯ. Ювілейний концертний сезон Національного президентського оркестру до 35-річчя його створення – на сцені Національної філармонії України!
Кожен рік історії оркестру, кожен концертний сезон – це оберт. Оберт планети, що відлічує час, оберт вінілової платівки, яка зберігає пам’ять. Для музикантів цієї потужної мистецької формації цифра 35 – особлива, адже Національний президентський оркестр – не просто колектив, а інституція, яка є ровесницею відновленої Української Держави.
Упродовж тридцяти п’яти років оркестр розвивався разом із країною: долав кризи й виклики, міцнів, формував власний творчий почерк. Ці роки наполегливої, безкомпромісної праці на культурному полі перетворили його на потужну мистецьку платформу, здатну задавати тон і формувати тенденції у духовій, симфонічній і джазовій музиці.
Ювілейний сезон «35 обертів гідності» – це утвердження творчої та інституційної зрілості оркестру, його права звучати власним, упізнаваним голосом, сміливо експериментувати й водночас зберігати зв’язок з історичним корінням. У пропонованому концерті буде представлено унікальний і рідкісний для України формат – брас-оркестр. Це свято чистого, масштабного й безкомпромісного мідного звуку, яке стане яскравим початком ювілейного року Національного президентського оркестру та задасть високу планку всьому сезону.
27 вересня. WLIVE: СВІТЛО МІФУ – мистецький проєкт, що об’єднує пам’ять і майбутнє, видатну особистість і молоді голоси, які сьогодні формують нове покоління української музичної культури. В основі проєкту – постать Василя Сліпака: співака світового рівня, людини виняткового таланту, сили духу та безмежної любові до України. Назва відсилає до його сценічного псевдоніма – МІФ. Водночас «Світло МІФУ» символізує той внутрішній вогонь, який Василь Сліпак залишив по собі – вогонь творчості, свободи, людської гідності та відданості покликанню.
Подія презентує наступну едицію Конкурсу молодих вокалістів імені Василя Сліпака, що відбудеться наприкінці 2027 року. Створений на честь митця, конкурс став простором зустрічі таланту й можливості, місцем, де молоді виконавці знаходять підтримку, професійне визнання та натхнення для власного творчого розвитку.
Особливого змісту вечору нададуть лауреати різних років. Молоді співаки, для яких участь у конкурсі стала важливою сходинкою професійного становлення, вийдуть на сцену вже як сформовані митці. Їхня присутність є найкращим свідченням того, що започаткована Василем Сліпаком ідея підтримки молодих талантів продовжує давати плоди.
У рік десятих роковин від дня загибелі Василя Сліпака «WLive: Світло МІФУ» є не лише даниною пам’яті видатному митцеві, а й свідченням того, що його голос продовжує звучати – у творчості молодих виконавців, у розвитку української вокальної школи та в культурному просторі України, який він допомагав формувати своїми талантом і життям.
Музичний салон
6 вересня. РОБЕРТ ШУМАН умів перетворювати фортепіано на голос найтонших переживань – пристрасних, мрійливих, часом стрімких і суперечливих. Програма дає змогу почути дві різні грані його музичного світу – масштабну, сповнену внутрішньої напруги «Фантазію» та грайливі, мінливі «Метелики».
«Фантазія» до мажор, op. 17 – один із найглибших і найвіртуозніших творів Шумана. Її три частини поєднують бурхливий порив, ліричну ніжність і блискучу фортепіанну техніку. «Через усі звуки лине у барвистому земному сні тихий звук – для того, хто потай слухає», – ці слова Фрідріха Шлегеля, обрані композитором як епіграф, вказують на те невловиме почуття, що проходить крізь усю музику, яка є глибоко особистісною.
«Метелики», op. 2 – зовсім інший Шуман: легкий, грайливий, непередбачуваний. Дванадцять мініатюр – вальси, полонези, стрімкі танцювальні епізоди – складаються у химерну картину маскараду. За зміною ритмів і настроїв відчувається цілий світ: флірт і самотність, веселощі й тривога, порив і раптова тиша. Натхнений романом Жана Поля Flegeljahre, Шуман створив музику, в якій маски змінюються так само швидко, як і почуття.
У виконанні Інеси Порошиної ця музика постає особливою – з контрастами, несподіваними змінами настрою, пристрастю та ліричною делікатністю. Її інтерпретація поєднає віртуозний блиск із тонким відчуттям шуманівської інтонації, де найважливіше часом звучить майже пошепки – для того, хто вміє слухати…
13 вересня. ПІД НЕБОМ ФРАНЦІЇ. Тільки тут, тільки тепер, тільки одна мить, яка не повториться ніколи… Французька музика вміє зупиняти час – не розповідати про події, а вловлювати найтонший рух почуття: погляд, подих, спогад, тишу перед словом. У цій програмі голос та інструменти говорять майже однією мовою – співучою, мелодійною, сповненою нюансів. Любов і ніч, природа й мрія, світло і легкий смуток переходять із вокальної музики в інструментальну. Тут важливими стають не масштаб і драматичний жест, а коротка інтонація, пауза, тембровий відтінок, тихий подих – усе те, що може існувати лише в конкретну мить.
У програмі – музика Сезара Франка, Жуля Массне, Клода Дебюссі, Моріса Равеля, Франсіса Пуленка, Жермен Тайфер, а також твір сучасної української композиторки Богдани Працюк – цикл «Три французькі народні пісні» для сопрано, флейти та фортепіано. Поруч із авторськими мелодіями звучать народні інтонації: французькі та грецькі пісні, переосмислені композиторами у витонченій камерній манері. «Під небом Франції» – музика про те, що триває лише мить, але може залишитися з нами надовго.
20 вересня. ШУМАН, КЛАРА, БРАМС. Два видатні композитори – Роберт Шуман та Йоганнес Брамс. Залишивши нам у спадок геніальні твори, вони разом створили своєрідну симфонію життя – про відданість, дружбу та любов. Натхненням і опорою для обох чоловіків стала Клара Шуман – дружина Роберта, видатна піаністка й композиторка, якій вони присвятили чимало музики.
Роберт Шуман одним із перших розпізнав талант молодого Йоганнеса Брамса й підтримав його як композитора. Для Брамса родина Шуманів невдовзі стала особливо близькою: Роберт – старшим другом і мистецьким авторитетом, а Клара – людиною, до якої він відчував глибоку прихильність, що з роками не втрачала сили. Її талант і особистість становлять важливу частину творчого світу обох композиторів. Брамс був закоханий у Клару, писав їй листи і присвячував музику, зберігаючи це почуття протягом усього життя.
Ця історія знаходить продовження у піснях. У музиці Роберта Шумана любов постає у всій мінливості переживань – від першого захоплення й щасливого передчуття до сумнівів, ревнощів, болю та примирення. Поетичні образи Генріха Гейне надають почуттям особливої інтонації – щирої, ліричної, але часом іронічної та гіркої. Поряд звучатимуть твори Клари Шуман та Йоганнеса Брамса, додаючи до цієї історії інші голоси й відтінки емоцій.
Історію трьох надзвичайно близьких творчих доль, у яких музика, дружба, захоплення і любов переплелися так тісно, що розділити їх уже неможливо, відтворюватимуть Єлізавета Ліпітюк (сопрано), Олександр Чувпило (тенор) і Денис Кашуба (фортепіано).
25 вересня. ПАСТОРАЛІ ТА ПРИСТРАСТІ – концерт про кохання, бажання, ревнощі й ніжність, якими сповнена музика XVII–XVIII століть. Пасторальна ідилія тут сусідить із драмою, спокій – із внутрішнім напруженням, а легка гра почуттів може за мить перетворитися на справжню пристрасть. У ній природа часто стає простором для розмови про людину: кохання звучить у зізнаннях, розлуці й очікуванні, а міфологічні та біблійні персонажі переживають цілком земні почуття. Саме ця близькість робить музику кількасотлітньої давнини напрочуд живою й сьогодні.
30 вересня. NEW YORK, NEW YORK. Френк Сінатра, Дін Мартін, Перрі Комо, Енді Вільямс – музика, що сформувала смак поколінь. Голоси, які стали символами Америки.
У програмі – ліричні балади, свінг і джазові стандарти золотого періоду естради. Це зібрання творів із «великого американського пісенного канону» – того матеріалу, який не старішає, а лише набуває ваги з роками. Від іронічної стриманості Діна Мартіна до бездоганної фрази Сінатри, від оксамитового тембру Перрі Комо до легкості Енді Вільямса – ця програма не імітує оригінали, а віддає їм належне. Тут є місце і свінговій розкутості, і тихій, майже камерній інтонації, коли слухачі завмирають на перших акордах Autumn Leaves чи Moon River. Дуетні номери (New York, New York, Fly Me to the Moon, My Way) – не ліричні діалоги, а рівноправне партнерство на сцені. Це розмова двох артистів, які розуміють ціну і значення кожного рядка.
Музичне фоє
11 вересня. GRAND ASTOR. Музика, що народилася на вулицях Буенос-Айреса, але давно підкорила весь світ. Концерт запрошує у пристрасний і пульсуючий всесвіт Астора П’яццолли – композитора, який перетворив танго на мистецтво глибоких почуттів і яскравих емоцій. У програмі прозвучать найвідоміші твори маестро – Libertango, La Muerte del Angel, фрагменти циклу «Пори року в Буенос-Айресі» та інші музичні перлини у сучасних аранжуваннях, що відкривають нові грані знайомої музики.
Виконавцем стане легендарний Rizol Quartet – колектив із понад 85-річною історією, заснований Миколою Різолем. Унікальний склад ансамблю, до якого входять рідкісні різновиди акордеонів, створює напрочуд багате й оркестрове звучання, руйнуючи звичні уявлення про можливості цього інструмента.
29 вересня. СВІТЛО НАД ПРІРВОЮ (до 85-ї річниці трагедії Бабиного Яру). «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження», – із резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року.
Пам’ять про Голокост є одним із найсильніших застережень в історії людства. Вона мала б убезпечити світ від повторення геноцидів, та сьогодні ми бачимо: пам’ять потребує постійного оновлення й осмислення, інакше зло повертається.
Концерт «Світло над прірвою» – це мистецька спроба осмислити історичний біль через музику, поезію та живе слово. Глядачі почують спогади, думки та історії відомих митців й очевидців трагедії Бабиного Яру, які переплітатимуться з музикою глибокого духовного та емоційного змісту: скорботно-молитовною «Kaddisch» Моріса Равеля, сповненим внутрішньої сили «Псалмом № 50» Мирослава Скорика, проникливою «Піснею Пісень» Василя Барвінського та світлою і життєствердною композицією Наомі Шемер «Єрушалаім» в українському перекладі Анатолія Матвійчука. Окремий сучасний акцент у програмі становитимуть твори самого композитора й поета. Разом з іншими музичними композиціями вони створять єдине смислове й емоційне полотно пам’яті.
Ведучим вечора буде чинний військовослужбовець 1020-го зенітно-ракетно-артилерійського полку, актор театру та кіно Андрій Карпов, чий голос поєднає минуле й сьогодення, нагадуючи про ціну свободи, людської гідності та світла, що здатне подолати будь-яку темряву.
За матеріалами пресрелізу
