Видатна українська співачка Соломія Крушельницька здійснила надзвичайно успішну кар’єру. Вона з великим успіхом виступала як на оперній, так і концертній сценах.
Саме в цій сфері найбільше виявився патріотизм співачки, адже в кожен концерт вона включала твори українських композиторів або обробки українських народних пісень, популяризуючи їх у світі. Її камерно-вокальні імпрези відбувалися в багатьох країнах світу – Італії, Франції, Аргентині, Канаді, США. Проте артистка ніколи не забувала про рідний край. Упродовж 1898–1932 років вона здійснила кілька концертних турне містами Західної України.
Так, восени 1928-го Крушельницька дала концерти у Львові, Тернополі, Коломиї, Станиславові (тепер Івано-Франківськ), Стрию, Перемишлі. Про ці гастролі композитор Нестор Нижанківський писав: «Після сімнадцятилітньої перерви, на яку припадають у половині літа (роки. – А. Я.) війни, відвідала рідний край наша найбільша сучасна співачка Соломія Крушельницька. Вже перша поява нашої артистки на естраді розвіяла сумніви тих скептиків, які завертали спомином до передвоєнної доби: артистка не втратила за цей протяг часу нічого із свого чару і лишилася в тому ж розквіті сил свого зрілого віку.
Вибрана нею концертова програма була надзвичайно різноманітна і містила в собі від простих народних пісень і композиційно невибагливих творів наших старших композиторів цілу низку композицій усіх національностей аж до творів імпресіоністичної школи Равеля, де Фалья та Вольфа» («Діло», 12.09.1928 р.).
Концерт у Коломиї відбувся 16 вересня. Він викликав великий резонанс серед української громади міста. В Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької зберігаються спогади сучасників співачки про цю подію. Пропонуємо увазі читачів два спогади: Надії Лукавецької, який публікується вперше, і Марії Білинської, в майбутньому докторки мистецтвознавства, професорки, викладачки Львівської консерваторії, яка в юному віці була свідком цього виступу Соломії Крушельницької.
Надія Лукавецька. «Концерт в Коломиї»
Золотим багрянцем розмальовувала осінь сади і сквери Коломиї в ті дні, коли львівські газети сповіщали, що славетна українська співачка Соломія Крушельницька приїде у рідний край і виступить у кількох концертах. Вістка добрим гостем приходила у кожен дім, і всі любителі музики і шанувальники її таланту, як спрагла земля дощу, чекали нової зустрічі з співачкою. Всіх цікавило, як змінилася наша Соломія після останніх відвідин рідного краю. Адже ж вона була на Україні ще в 1911 році на 100-річному ювілеї Маркіяна Шашкевича.
Напровесні 1928 року в газетах повідомлялося про тріумфальні концертні виступи Крушельницької у Північній Америці, де, до речі, вона співала з українським співаком Іваном Стешенком […].
Бракує слів, щоб передати радість усієї громадськості Коломиї, коли ми дізналися, що співачка завітає з концертом і в наше місто. Пригадую, як сьогодні: на залізничній станції в Коломиї багато людей з квітами, у святково піднесеному настрої чекають прибуття поїзда. І ось всі ми побачили ще зовсім молоду, енергійну, усміхнену Соломію, що виходила з вагона разом з піаністом Богданом Дрималиком. Теплі обійми, квіти…
Наступного дня увечері жителі Коломиї та навколишніх сіл зібралися в будинку «Каси ощадності» на концерт Соломії Крушельницької. Переповнений зал з нетерпінням чекає її появи. Вона вийшла, привітно усміхнулась, вклонилася. Коломийчани засипали її запашними квітами, щедрими оплесками.
Схвильована, але піднесена, Крушельницька виходить на авансцену. Починається концерт. Затаївши подих, зал слухає пісні – українські, російські, італійські, німецькі. Вона чарує своєю неповторною інтерпретацією пісень Лисенка, Людкевича, Равеля, де Фалья та Вольфа. А з якою теплотою вона співала пісні рідного Поділля! Кожну з них завершував грім оплесків, і свіжі китиці квітів лягали до ніг артистки. Лише пісня «Час додому, час» дає зрозуміти слухачам, що вона втомлена.
Крушельницька прощається з коломийчанами, бо на другий день вона має виступати в Городенці.
Після концерту довго ще говорили коломийчани про чарівний спів Соломії Крушельницької, про її неперевершене виконання пісень рідного народу, творів Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича.
Коломия на Івано-Франківщині, 1969 рік.
Марія Білинська. «Два спогади – дві голубі незабудки у вінок Соломії Крушельницької»
…1928 рік. Маленьке галицьке містечко Коломия, де я навчалась у гімназії. Містечко невелике, але надзвичайно багате на мистецькі традиції. А яке гомінке й активне було його мистецьке життя! Неодноразово гастролювали тут відомі співаки і музиканти. А тепер прокотився слух по місту, що завтра приїде і виступатиме з концертом всесвітньовідома оперна співачка Соломія Крушельницька.
Пригадую добре, як позаздрили нам однокласниці, коли нас відпустили з уроків, щоб ми святково одягнулись, придбали букети квітів і в призначений час прийшли на вокзал.
Незабаром прибув поїзд зі Львова. Очі всіх побігли по вагонах. І ось на сходинках одного з них ми побачили високу струнку жінку. «Це вона!» – мовив хтось, хто знав Соломію Амвросіївну. Ми кинулись туди. Жінка в світлому пальті, в капелюшку, насуненому по тодішній моді глибоко на чоло, якось здивовано поглянула на наш гурт. Мабуть, не сподівалася на таку зустріч.
Увечері зал «Каси ощадності», до речі, найбільший в місті, був переповнений. Ми – гімназистки – стоїмо в парадній формі в два ряди вздовж крісел і, затаївши подих, чекаємо появи співачки.
Раптом буря оплесків. Поміж рядами дівчаток проходить артистка, розкланюючись з милою усмішкою в обидва боки переповненого публікою залу. Співачка одягнена в довгу вишневого кольору оксамитову сукню; пишні хвилі темнозолотавого волосся переливаються на переможно піднятій голові. Такою бачу її перед очима й сьогодні.
У першому відділі концерту Соломія Крушельницька виконувала оперні арії світових майстрів: Валентини з опери Джакомо Мейєрбера «Гугеноти», Гальки з однойменної опери Станіслава Монюшка, Аїди («Аїда» Джузеппе Верді), Чіо-Чіо-сан з однойменної опери Джакомо Пуччіні, Татьяни («Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського), Рахилі з опери Фроманталя Галеві «Дочка кардинала». І для кожної цієї арії, для кожного образу співачка знаходила глибокореалістичне й високохудожнє трактування. Ентузіазмові слухачів не було кінця.
У другому відділі вона виконала кілька солоспівів Миколи Лисенка, з яких особливо запали в душу «Ой одна я, одна» на слова Тараса Шевченка, «Не забудь юних днів» (слова Івана Франка) та «Цвітка дрібная» Маркіяна Шашкевича. На закінчення в залі знялася буря оплесків. Співачку викликали на сцену безліч разів і закидали квітами. В кінці вечора вона під власний акомпанемент виконала українські народні пісні: «Вівці мої, вівці», «Тихо, тихо Дунай воду несе», «Ой прийшов я до двора», «Ой за гаєм зелененьким», «Дощик», «Час додому, час»…
«Такого успіху, такого загального визнання, як Соломія Крушельницька, не здобув у Коломиї ще ніхто», – говорили старожили. А нам, малим, ця подія залишилася у пам’яті на все життя.
Матеріал підготувала Анна ЯКИМИШИН
Фото надані Музеєм Соломії Крушельницької
