Серед усіх різновидів мистецької творчості найбільш спорідненими завжди вважалися музика й поезія. Їхнє органічне поєднання часом уособлював один творець, як то відомі нам аеди й рапсоди, барди й мінезингери, трубадури й ваганти, зрештою, і наші кобзарі – теж тієї унікальної природи. Музичними талантами вирізнялися відомі українські поети – Тарас Шевченко, Євген Гребінка, Максим Рильський, Павло Тичина, Андрій Малишко та інші. А замилування поезією виявляли українські композитори – Левко Ревуцький, Платон Майборода, Олександр Білаш, Віктор Степурко та ін. Тож не дивно, що консонантний перетин «Поезія – Музика» втілився у вельми цікавому циклі «Великі поети в музиці», що за ініціативою заслуженої артистки України Неліди Афанасьєвої реалізується у Національній філармонії України. Восени минулого року це був камерний вокально-поетичний вечір, присвячений поетам Олександру Олесю й Олені Телізі.
Цієї весни (19 квітня) у Колонному залі імені Миколи Лисенка відбувся новий концерт із циклу «Великі поети в музиці» під назвою «Співи серця», присвячений ліриці видатних українських майстрів слова Максима Рильського і Володимира Сосюри. Поетичні твори читали Анатолій Паламаренко – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Герой України та артистка Наталія Насікан. Прозвучали вокальні твори на вірші названих поетів Платона Майбороди («Вміє розставатись той, хто вмів любить»), Анатолія Кос-Анатольського («Гей, тополі мої», «Зозулі»), Олександра Білаша («Цвітуть бузки», «Марія»), Петра Гайдамаки («Мріє моя, мріє»), Ігоря Соневицького («Присвята»), Володимира Верменича («Я мрію про море»). Слухачі знову почули зворушливі й емоційно натхненні романси Федора Надененка («Усе звучать мої пісні», «Поникли береги осінні», «Як забути?»), Юлія Мейтуса («Розсипає сонце»), Сергія Жданова («Ми вдвох ішли»), що давно не звучали і майже не знані сучасному слухачеві. А дарма! Це – солоспіви високохудожньої якості письма та дозволяють співакам ефектно виявити вокальне обдаровання.
Однак особливою «родзинкою» програми стали солоспіви талановитої української композиторки Богдани Фільц – заслуженого діяча мистецтв України, лауреатки премій імені Миколи Лисенка, Віктора Косенка, Артемія Веделя («Київ»). Додамо, що мисткині випала щаслива доля бути особисто знайомою з названими поетами.
Серед музичних номерів творам Богдани Фільц належала левова частка. Це солоспіви на вірші Володимира Сосюри «Баркарола», «Спить давно вже мила», «Зима», «Ой весно моя» (прем’єра). Завершував перший відділ виступ лауреата міжнародних конкурсів і фестивалів дівочий хор «Вогник» під керуванням заслуженого працівника культури України Світлани Степаненко, який натхненно проспівав два твори Богдани Фільц на вірші Володимира Сосюри «Як не любить той край» і «Любіть Україну» (композиція знана далеко за межами нашої держави).
Другий відділ, присвячений поезії Максима Рильського, викликав особливе зацікавлення прослуховуванням імпровізацій поета на роялі, розшифрованих Богданою Фільц і виконаних Нелідою Афанасьєвою. Адже відомо, що юнацькі роки Рильського-гімназиста пройшли в родині композитора-класика Миколи Лисенка, який особисто займався із Максимом грою на роялі та розвивав його музичні здібності.
Солоспіви на вірші поетів прозвучали в інтерпретації молодих талановитих солістів Національної філармонії України: заслуженої артистки України Валентини Матюшенко (сопрано), лауреатів міжнародних конкурсів Каріни Кондрашевської (сопрано) та Сергія Бортника (тенор) і заслуженого артиста АР Крим Анатолія Юрченка (баритон). Завершила концерт новостворена урочиста «Ода Києву» Богдани Фільц на вірші Максима Рильського, виконана квартетом солістів, котрі підготували програму.
Приємно констатувати, що музичний доробок на вірші наших уславлених поетів-класиків поповнився новими талановитими творами, написаними 2018 року спеціально для програми «Співи серця» із циклу «Великі поети в музиці». Думається, було б доцільно такі вагомі, просвітницького характеру програми фільмувати й записувати на плівку та поширювати через національні канали телебачення і радіо, зокрема «Культура». Переконана, вони стануть у нагоді як у навчальних гуманітарних проектах, так і в загальноосвітньому плані для широкого кола шанувальників національної поезії та музики.
Валентина КУЗИК
