Богдана Фроляк: «Шевченкові рядки просто вкарбовувались у мої думки…»

1
Share Button

Симфонія-реквієм «Праведная душе…» для мішаного хору, солістів і симфонічного оркестру на вірші Тараса Шевченка Богдани Фроляк прозвучала на ХХV Міжнародному фестивалі Київської організації НСКУ «Музичні прем’єри сезону» в Національній філармонії України

Твір мав великий успіх у слухачів. Цьому сприяло вдале виконання Національним симфонічним оркестром під керуванням відомого польського диригента Романа Реваковича та славетної капели «Думка» (художній керівник – Євген Савчук).

Богдана Фроляк
Богдана Фроляк

Ім’я Богдани Фроляк стало відомим у світі вже в ХХІ столітті. Це, безперечно, представниця нової генерації українських композиторів ІІІ тисячоліття. Твори композиторки звучали в найкращих залах України, Польщі, Німеччини, Білорусі, Молдови, Румунії. Яскрава музична мова вирізняє її опуси різних жанрів: симфонічні, хорові, вокальні, камерно-інструментальні. Твори Богдани Фроляк органічно ввійшли у сучасне соціокультурне середовище і мають свого слухача.

Вона – лауреат премій імені Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка. Таке визнання прийшло до талановитої композиторки за численні неординарні музичні твори.

І ось довгоочікувана київська прем’єра (твір виконувався у Львові 2014-го) нового масштабного опусу Богдани Фроляк на слова Тараса Шевченка «Праведная душе». Цей твір композиторка присвятила 200-річчю від дня народження Кобзаря.

В українській музиці ми маємо велику Шевченкіану, в якій митці у різних жанрах втілили могутню силу віршів геніального поета. Можна згадати кантати Миколи Лисенка, симфонію «Кавказ» Станіслава Людкевича, кантату Левка Ревуцького «Хустина», твори Бориса Лятошинського, Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика та інших. Звучання філософського та глибокого твору Богдани Фроляк, яка також звернулась до безсмертної поезії Кобзаря, змусило нас, сучасників, по-новому відчути пророцтво та вражаючу силу слова Шевченка.

Мисткиня так розповідає про свою роботу: «Задум композиції виник у 2013 році, коли Володимир Сивохіп (директор Львівської філармонії) запропонував мені написати твір до 200-річчя Тараса Шевченка для Львівської філармонії. Я працювала над цим півроку, робота збіглася з подіями на Майдані. Я згадую ті дні революції гідності, ніби це було вчора. Писалось на одному диханні. У цьому була якась містична сила. Тексти і музика одразу виникали в уяві та складались у цілісний музичний твір. Моя Симфонія-реквієм пов’язана з тими трагічними подіями, з людськими втратами, з пам’яттю про Небесну сотню. Шевченкові рядки просто вкарбовувались у мої думки і відгукувались у душі, такими сучасними вони здавались».

frolyak1

Авторці вдалось у музиці передати сильні емоції – під час виконання у залі панувала така напружена тиша, що і спів хору, і гра оркестру сприймалися, як духовна сповідь. Мисткиня умовно поділяє свій великий твір на три частини. Перша – це своєрідна пісня про Україну, друга – роздуми про долю і незламну силу українського народу, третя – просвітлений катарсис-заповіт. Останню частину авторка представляє дуже по-людськи сповідально, у тихому просвітленому звучанні. Композиторка розповідає, що її завжди так вражали слова поета, що фінал твору вона написала раніше за інші складові.

Струмінь високої духовності пронизує всю музику Богдани Фроляк. Її володіння особливостями тембрової драматургії виявляється у талановитому поєднанні як оркестрової, так і хорової фактури. Декламаційною виразністю або пісенними інтонаціями вирізняються партії солістів. Вокальна стихія Богдани Фроляк – це багатюща скарбниця українського мелосу. Так, у творі органічно використано мелодію канта «Єсть на світі доля», що надає звучанню особливої теплоти й щирості.

Шевченкове слово дуже виразно проінтоновано авторкою у декламаційних зверненнях хору: «Схаменіться!» Драматичний спів композиторка посилила насиченим звучанням оркестру. В обдарованої мисткині уся фактура твору майстерно виструнчена. Хорові акапельні епізоди вирізняє справжнє органоподібне звучання людських тембрів, у якому лінії голосів – це плетиво підголосків, і кожна партія несе своє навантаження. Особливо запам’яталася у цьому плані хорова картина «Сонце заходить, гори чорніють».

Тихою кульмінацією твору авторка вважає частину на слова «Нехай я заплачу…» Звучить вона дуже проникливо.
Кожний фрагмент твору Богдани Фроляк написаний майстерно, з відчуттям краси і виразності Шевченкового слова. Усі вони, ніби квіти у пам’ятний вінок Кобзареві.

Симфонія-реквієм – унікальний за змістом твір, справжній музичний дарунок Великому Тарасові – співцю України – від сучасної талановитої композиторки.

На твір Богдани Фроляк відгукнулись наші видатні композитори.

Євген Станкович
Євген Станкович

Євген Станкович – Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка:

«Грандіозний твір написаний у незвичайному синтетичному жанрі (симфонія-реквієм), у якому Богдана Фроляк вибудовує складну концепцію. Я вважаю цей твір явищем у сучасній музиці. Композиторці вдалося через музичне прочитання текстів Шевченка посісти гідне місце в музичній Шевченкіані, поряд із “Кавказом” Станіслава Людкевича. Це велика удача талановитої авторки!»

Валентин Сильвестров – народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка:

Валентин Сильвестров
Валентин Сильвестров

«Я, коли перший раз почув цю музику у 2014 році, одразу подумав, що твір Богдани Фроляк – найбільш видатний у музичній Шевченкіані. Симфонія-реквієм увібрала естетику віршів Шевченка і відкрила їхнє сучасне звучання. Вражає цілісність твору. Хочу виділити особливо виразні частини: “Заповіт”, “Садок вишневий”, “Єсть на світі доля”. Цей талановитий твір Богдани Фроляк – подія у сучасній українській музиці!»

Додамо, що Львівська організація Національної спілки композиторів України цьогоріч висунула кандидатуру Богдани Фроляк на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.

Галина СТЕПАНЧЕНКО

Share Button