Нещодавно в Національній філармонії України відбувся концерт Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру. Диригував програмою народний артист України Аллін Власенко
Це ім’я вже понад 50 років звучить по всьому світу. Аллін Власенко має прекрасні відгуки на свою діяльність у пресі багатьох країн. Як диригент Національної опери України (з 1971 року), він поставив чимало оперних і балетних вистав. Це – театральний напрямок його творчості, але є ще і концертний, пов’язаний з різними симфонічними оркестрами.
Ось на такому концерті у переддень 80-річчя Алліна Власенка мені й довелося побувати. На сцені слухачі побачили стрункого, енергійного диригента, який з першого помаху виразних рук захопив і оркестрантів, і слухачів своєю інтерпретацією славнозвісних «Симфонічних танців» Сергія Рахманінова. Скільки внутрішньої сили, емоційної наповненості, драматургічної виваженості було у звучанні всіх груп оркестру! Під батутою талановитого митця оркестрові барви були дуже яскраві. Виконавці разом із диригентом ніби випромінювали потужну енергетику рахманіновської музики.
Уміння Власенка працювати з оркестром, виявляючи найтонші світлотіньові тембральні нюанси, – ось що проявилось у другому, равелівському відділі, в якому прозвучали Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (солістка – Марія Пухлянко) та Сюїта № 2 з балету «Дафніс і Хлоя». Слухачі занурились у чарівний світ равелівських образів. У концерті царював Його величність диригент – Аллін Власенко, який не підвладний своїм рокам.
Згадався мені на цьому концерті життєвий шлях цієї талановитої людини. Аллін Власенко з ранніх років захоплювався музикою. У дитинстві він залюбки співав разом із батьками українські народні пісні, був навіть солістом у дитячому хорі. У Харкові пройшли його заняття в музичній школі по класу фортепіано, у спеціальній музичній школі-десятирічці на оркестровому відділі по класу кларнета (педагог – Г. Риков). У Харківській консерваторії (1958 р.) Аллін почав опановувати диригентську професію (клас Аліси Відуліної), а потім продовжив заняття в аспірантурі Київської консерваторії (клас Михайла Канерштейна). Викладачі підтримували його захоплення професією і передавали досвід вітчизняної диригентської школи. Спадкоємність традицій Натана Рахліна, Веніаміна Тольби, Олександра Климова та багатьох інших відбилась у творчій особистості молодого диригента.
Пощастило з вступом до аспірантури (як згадує Аллін Григорович, на одне місце було 10 чоловік). В комісії були Натан Рахлін і Веніамін Тольба – такі зустрічі лишаються в пам’яті на все життя. А згодом праця в оперному театрі та симфонічному оркестрі з Костянтином Симеоновим, Стефаном Турчаком, Володимиром Кожухарем. Таке гроно видатних представників української диригентської школи оточувало митця. Зараз до цієї когорти ввійшов зі своїм величезним творчим доробком Аллін Власенко.
Важко навіть усвідомити скільки концертних програм підготував цей фантастично відданий музиці диригент. «Він – трудар!» – називав його Юрій Станішевський, високо оцінюючи професіоналізм і працездатність митця. Серед його постановок – балети «Лускунчик», «Лебедине озеро», «Спляча красуня» Петра Чайковського, «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф’єва, «Лісова пісня» Михайла Скорульського, «Баядерка», «Пахіта» Людвіга Мінкуса, «Майстер і Маргарита» на музику різних авторів, «Коппелія» Лео Деліба, «Легенда про любов» Аріфа Меликова, «Ольга», «Прометей», «Ніч перед Різдвом» Євгена Станковича.
Він диригував балетними виставами у Великій Британії, Японії, Франції, Швейцарії, Хорватії, на Кубі, у Данії, Італії, Іспанії, Німеччині, Чехії, Болгарії, Словенії. Якось у Загребі постановкою балету Сергія Прокоф’єва «Попелюшка» Власенко з успіхом продиригував 11 разів! Преса дуже влучно назвала його «балетним романтиком».
У Національній опері Аллін Григорович брав участь у таких етапних роботах театру, як «Ярослав Мудрий» Георгія Майбороди, «Абесалом і Етері» Захарія Паліашвілі, «Катерина Ізмайлова» Дмитра Шостаковича, «Пікова дама» Петра Чайковського. Його робота – величезний внесок у театральне мистецтво сучасної України.
Є ще одна важлива ділянка творчої діяльності Алліна Григоровича – педагогічна. Ось уже багато років (від 1967-го) він – викладач, згодом професор кафедри оперно-симфонічного диригування Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Власенко виховав «золоту» плеяду тепер уже знаних диригентів: Володимир Сіренко, Вікторія Жадько, Наталія Пономарчук, Ігор Андрієвський, Сергій Голубничий. Цей список можна продовжити новими лауреатами Міжнародного конкурсу диригентів імені Стефана Турчака. В оргкомітеті та журі він не раз брав участь.
Багатогранність творчої особистості Алліна Власенка дуже влучно охарактеризував видатний український композитор Євген Станкович: «Його життя – приклад, як потрібно служити професії. Шлях його в Музиці – складний, напружений. Цій людині вдається жити справжнім життям митця… Багато років він диригує і в концертах, і в театрі. Його робота – непересічне явище для України. Я з радістю говорю про нього, бо ця людина несе світло, виховує молодь. Я сподіваюсь, він іще багато зробить у музичному мистецтві».
Мені хотілося у цьому нарисі окреслити лише деякі штрихи до творчого портрета нашого сучасника, прекрасної людини, талановитого Майстра, блискучого педагога – Алліна Власенка. Многая літа! Творчості, творчості, творчості…
Галина СТЕПАНЧЕНКО
