Фелікс Блуменфельд

4
Share Button

Фелікс Михайлович Блуменфельд (1863—1931) — композитор, піаніст, диригент, педагог, .
Народився у селі Ковалівка (Херсонська губернія; нині мікрорайон Кіровограда) у єврейській родині вчителя музики й французької мови. До 12 років займався у Густава Нейгауза (батько піаніста Генріха Нейгауза), який доводився Блуменфельду чоловіком його старшої сестриВ 1881–1885 навчався в Петербурзькій консерваторії у Ф. Ф. Штейна (фортепіано) і М. А. Римського-Корсакова (композиція). З 17 років був постійним учасником зборів об’єднання композиторів «Могутня купка», потім увійшов до складу Беляєвського гуртка.
Як піаніст Блуменфельд формувався під впливом мистецтва А. Г. Рубінштейна й М. О. Балакірєва. Дебютувавши в 1887, активно концертував у містах Росії, був першим виконавцем ряду творів О. К. Глазунова, А. К. Лядова, М. О. Балакірєва, П. І. Чайковського, виступав в ансамблі з Л. С. Ауером, О. В. Вержбиловичем, П. Сарасате, Ф. І. Шаляпіним. В 1895–1911 працював у Маріїнському театрі, був концертмейстером, а з 1898 — диригентом, керував прем’єрами опер «Сервілія» й «Сказання про невидимий град Кітеж» Римського-Корсакова. Виступав у «Російських симфонічних концертах» в Петербурзі (1906 року – з прем’єрою у Росії Третьої симфонії О. М. Скрябіна). Європейську популярність принесла Блуменфельду участь в «Історичних російських концертах» (1907) і «Російських сезонах» (1908) С. П. Дягілева у Парижі.
В 1885–1905 рр. й 1911–1918 рр. Блуменфельд викладав у Петербурзькій консерваторії (з 1897 на посаді професора). У 1918–1920 очолював Музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка в Києві. У 1920–1922 — ректор Київської консерваторії. З 1922 вів класи фортепіано й камерного ансамблю у Московській консерваторії.
В 1927 йому було присвоєне звання «Заслужений діяч мистецтв РРФСР».
У спадщині Блуменфельда-композитора — симфонія “Пам’яті дорогих покійних”, Концертне алегро для фортепіано з оркестром, сюїта “Весна” для голосу з оркестром, квартет (Беляєвская премія, 1898); особливе місце займають фортепіанні твори (усього близько 100, у тому числі етюди, прелюдії, балада) і романси (близько 50), створені в руслі романтичних традицій.

Share Button