Філармонічний листопад: огляд кращих концертів

91

Листопад у Національній філармонії України обіцяє багато бароко – твори Бортнянського, Березовського, Рамо, Перголезі, Букстехуде, Баха… і навіть триденний Kyiv Baroque Fest. А також: Jazz emotions і Джазові портрети, прем’єри творів сучасних українських композиторів, «Пісні кохання», «Спомини про Відень» піаніста Євгена Громова, Парад органістів, два концерти #філармоніїнескорених, знайомство з Trio Subertu з Кельна та «Медитацію в часі» від Kharkiv Music Fest. На сцену Колонного залу імені Миколи Лисенка вийде максимальна кількість першокласних українських диригентів та один із Європи. Більше у нашому огляді

3 листопада. Молода піаністка Марія Клименко не раз виступала як солістка на сцені Національної філармонії у супроводі симфонічного оркестру. Цього разу талановита артистка представить сольний концерт. У програмі – німецька класика, твори Людвіга ван Бетховена та Йоганнеса Брамса.

Марія Клименко – студентка Національної музичної академії України і лауреатка багатьох міжнародних конкурсів: яскрава й харизматична, має свій стиль, уміє переконати слухача не лише власною технічною вправністю, а й глибиною художніх інтерпретацій.

5 листопада. «Орган нон-стоп. Парад органістів». У черговому концерті циклу «Орган нон-стоп» виступлять найкращі органісти України, солісти Національного будинку музики Ірина Харечко, Валерія Балаховська, Ганна Бубнова і Максим Сидоренко. Слухачі вже багато разів мали нагоду насолодитися виконавською майстерністю кожного музиканта окремо у стінах Колонного залу Національної філармонії. Нині ж органісти поділять вечір на чотирьох. У програмі – як бароко, музика Георга Фрідріха Генделя, так і популярні твори композиторів ХІХ і ХХ сторіч, зокрема, Едварда Гріга, Вінченцо Петраллі, Джованні Моранді та інших.

8 листопада. Jazz emotions Олексія Петухова, фортепіано. Авторська концертна програма знаного джазмена з Одеси занурить у світ джазу. Олексій Петухов – композитор, піаніст, педагог, аранжувальник і диригент.

Він – один із найбільш самобутніх джазових музикантів України. Активно концертує, є учасником багатьох фестивалів і джазових програм в Україні та за її межами. У його творчому доробку – блискучі авторські проєкти у тріо, традиційних джазових ансамблях, зокрема, гра із камерним оркестром, дитячим хором, біг-бендом. Музикант виступав із такими світовими зірками сучасного джазу, як Кевін Махогані, Філо Машадо, Грегорі Портер, Ів Корнеліус, Шенда Рул.

У програмі концерту Олексія Петухова – авторська музика, власні інтерпретації джазових стандартів, класичної музики та популярних мелодій.

9 листопада. Kharkiv Music Fest представить у Києві «Медитації в часі» за участю Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під орудою Рока Фаргаса (Іспанія/Німеччина).

«“Час чує нас” – написав відомий стріт-артист Гамлет Зіньківський на одному зі зруйнованих будинків Харкова у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року. Але важливо також відчувати пульсації історії. Саме про це – програма, підготовлена командою Kharkiv Musiс Fest у співпраці з Національним ансамблем “Київська камерата” та іспансько-німецьким диригентом Роком Фаргасом, – розповідає ведуча концерту, програмна директорка фестивалю Юлія Ніколаєвська. – Основою програми є твори українських композиторів Валентина Бібіка й Дмитра Малого, кожен з яких по-своєму чує час».

Спеціально для концерту наново набрано партитуру і голоси «Медитацій» для фортепіано й камерного оркестру Бібіка – твору, який тривалий час не виконувався в Україні. Сольну партію виконає Максим Шадько. Спеціально для «Київської камерати» Дмитро Малий зробив окрему версію Пасакалії «Остання пісня янгола» для камерного оркестру. Тож це буде прем’єра. Твір завершено у Харкові 2022 року. Також у програмі концерту – твори Йозефа Гайдна, Бели Бартока й Мануєля де Фальї.

10 листопада. «Пісні кохання» у виконанні Національного оркестру народних інструментів України. Мова кохання зрозуміла всім, як і пісні про нього. Популярні пісні про кохання українською, італійською й іспанською мовами представлять у новій концертній програмі НАОНІ та солісти Ольга Чубарева (сопрано), Ігор Борко (тенор) й Олесь Журавчак (етнодухові). Місце за диригентським пультом розділять Іван Корінь та Олег Кунтий. Прозвучать українські народні пісні та романси, віртуозні інструментальні композиції, а також авторська музика зарубіжних авторів Франса Легара, Джоаккіно Россіні, Вінченцо ді К’яри, Едуардо ді Капуа.

11 листопада. «У стані афекту: від жаги до жаху». Trio Subertu – інтернаціональний ансамбль із Кельна, що спеціалізується на виконанні барокової музики. Двоє учасників тріо – Катерина Суглобіна й Варвара Турта – з України, Дмитро Березін – із Литви. Музиканти представлять програму, що ілюструє чотири з восьми основних афектів (за Атанасієм Кірхером): «жах – скорбота – бажання – радість».

Витоки теорії афектів сягають античності, втім особливого поширення вона набула в епоху Бароко. Барокова музика фокусується передовсім на вираженні людських емоцій і пристрастей, що своєю чергою диктували певну музичну мову композицій.

Концертна програма тріо складається із двох блоків. Перший представляє німецьку музику, коло сучасників Йоганна Себастьяна Баха, як і творчість його самого. А другий – твори представників італійської композиторської школи, серед яких і геніальний українець Максим Березовський. Більшу частину творів музиканти виконуватимуть у своїй концертній практиці вперше, зокрема, дві тріо-сонати Дітріха Букстехуде й Алессандро Страделли, що є найпоширенішим бароковим жанром.

12 листопада. #філармоніянескорених: Камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова Полтавської обласної філармонії виконає твори «українського Моцарта» – Дмитра Бортнянського та західноєвропейських композиторів доби Бароко.

Під орудою диригента Олега Тищика музиканти виступлять у творчій колаборації із солістками Національної філармонії України Валентиною Матюшенко (сопрано) й Ольгою Табуліною (мецо-сопрано) за участі полтавської піаністки Тетяни Франчук.
У програмі – один із найкрасивіших мотетів Бортнянського, Ave Maria для сопрано, альта і струнного оркестру, а також твори Йоганна Себастьяна Баха й Джованні Баттісти Перголезі.

15, 17 листопада. Триденний KyivBaroqueFest продемонструє програму «Французька увертюра 2023»: Галантні Європи – Рамо/Бортнянський.

Фестиваль старовинної музики, який пройде у філармонії вперше, цьогоріч буде присвячений одному з найяскравіших композиторів XVIII століття Жана Філіпа Рамо. Постать Бортнянського як представника однієї з «галантних Європ» виникає теж не випадково. По-перше, і Рамо, і Бортнянський працювали у галантному стилі, по-друге – серед творів останнього маємо французькі музичні драми, що свідчить про вплив французької музичної традиції на творчість митця.

Дві з трьох подій фестивалю відбудуться у Національній філармонії. 15 листопадаконцерт клавесинної музики «POUR DEUX / Для двох» за участю Ольги Шадріної-Личак та Анни Іванюшенко з творами Максима Березовського, Жана Філіппа Рамо, Георга Філіппа Телемана, Йоганна Людвіга Кребса та Дмитра Бортнянського.

16 листопада (18:00) у MUSIC HUBі фундації VERE MUSIC FUND працюватиме барокова майстерня: концерт старовинної та сучасної клавесинної музики «Les Rêveurs / Мрійники» у виконанні випускників, асистентів-стажистів і студентів зі спеціальності й факультативу «Клавесин» із дискусією на тему: «Що змінює клавесин і старовинна музика у житті музиканта». Вхід за запрошеннями за реєстрацією: https://forms.gle/GQed9ALKvuuvGZAG7.

17 листопада із програмою «TRISTE JOIE / Сумна радість» виступлять артисти Національного будинку музики у складі двох камерних ансамблів. Прозвучать твори французьких композиторів Робера де Візе, Себастьяна Ле Камю, Жана Батіста Сенайє, Марка Антуана Шарпантьє, Жака Дюфлі, Мішеля Ламбера та Жана Фері Ребеля.

19 листопада, 12.00. «Зашифрована мелодія» – музичний квест для дітей від 6 років і їхніх батьків. Тут не буде довгих і нудних творів, не потрібно сидіти на одному місці. Натомість – рухатися, танцювати, жартувати. Дітям запропонують розгадати: яким чином композитори створюють мелодії. Звучатимуть скрипка, альт, віолончель, фортепіано, різноманітні ударні інструменти й величний орган. Авторами музичного квесту є сучасна українська композиторка Анастасія Комлікова, авторка пісень Дитячого Євробачення, та режисер Дмитро Тодорюк. Участь беруть: струнний квартет «Каприс-Класік», Ансамбль балету «Терен», Віктор Мацко (ударні), Марія Шаруєва (гітара), Тетяна Жук-Сєдова (орган).

20 листопада – концерт камерної музики «На крилах романтизму» у виконанні артистів оркестру Національної опери України. Авторкою ідеї й душею творчого починання виступила піаністка Ліана Косович, яка вже багато років працює концертмейстеркою театру. Назва концерту відсилає не так до однойменної епохи, як до естетики романтизму, яку в різний час сповідували у творчості представники різних композиторських шкіл і країн. За винятком «чистого» романтика, німецького композитора, скрипаля й диригента Луї Шпора, всі інші герої концертної програми – француз Жак Ібер, австрієць Густав Малер та українець Василь Барвінський – по-своєму продовжили традицію романтизму вже у ХХ столітті.

22 листопада із Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України виступить диригентка Вікторія Жадько. У програмі – твори Людвіга ван Бетховена й Моріса Равеля. Солістка – Марія Пухлянко, фортепіано.

На початку літа 1802 року Бетховен віддаляється у передмістя Відня, Хайлігенштадт, де створює так званий «Хайлігенштадтський заповіт». У цьому заповіті, що нагадує, радше, сповідь, адресовану двом братам композитора, Бетховен, зокрема, жаліється на свою глухоту, що прогресувала. Він пише, як нестерпно важко для нього, коли хтось чує награвання флейти або спів пастуха, які доносяться здалеку, а він не може розрізнити й ноти. Звідси – знамените бетховенське «я долю візьму за горлянку!» Того ж літа з’являються разючі за силою й світлим настроєм твори. Серед них – Друга симфонія.

Концерт соль мажор для фортепіано з оркестром Моріса Равеля – передостання завершена робота композитора. Твір створено у період 1929–1931 років у Парижі й присвячено піаністці Маргариті Лонг. Прем’єра відбулася 1932-го під керівництвом автора. Побудований за моделлю класичного зразка, натхнений творчістю Моцарта й Сен-Санса, концерт однак має дещо від джазу. Також прозвучить Равелева «Іспанська рапсодія», перший твір для оркестру, створений 32-літнім композитором 1907 року.

23 листопада «Київська камерата» під орудою диригента Віктора Плоскіни об’єднає в одному концерті твори німецького класика Йоганнеса Брамса, рідко виконуваного у нас аргентинського автора ХХ століття Альберто Гінастери та сучасного українського композитора Золтана Алмаші.

Центром програми стане Concerto grosso Золтана Алмаші для гобоя та віолончелі, де солістами виступлять Уляна Макєєва й автор.

«Цей твір я написав у 2001 році. На той час я вже закріпився у складі “Київської камерати” і відчув себе Вівальді або Гайдном. Я, звісно, жартую, але доля правди в цьому є – я писав в основному для “Камерати”, виходячи з особливостей цього колективу. Звернення до жанру concerto grosso було дуже логічним. Адже “Київська камерата” офіційно називається Національним ансамблем солістів. А що таке concerto grosso, як не музика для “ансамблю солістів”? Таким чином виникло concerto grosso № 3, написане на замовлення видатного нашого гобоїста Богдана Галасюка. Йому воно й присвячене. Потім я написав Concerto grosso № 4 «Пори року», щоб вже ні у кого сумнівів не виникало, що я “український Вівальді” та ще й Гайдн навздогін! П’яте concerto grosso ще зріє! А де перше, ви спитаєте? А це таємниця, покрита темрявою», – розповідає митець.

24 листопада. Знаний український піаніст Євген Громов представить перший концерт із авторського циклу «Спомин про Відень», де прозвучать клавірні опуси представників класичної й нової віденських композиторських шкіл.

Класична віденська школа, найяскравішими представниками якої є Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт і Людвіг ван Бетховен, стала по-своєму базовим вектором розвитку музичного мислення. Саме у творчості віденців кристалізується соната, досягає піку симфонізм, а також стабілізуються провідні інструментальні жанри. Оновлюються буквально всі аспекти музичного компонування. Музичний класицизм асоціюється із впорядкованістю, стрункістю, симетричністю, гармонійністю. Вагомий внесок у формування цього стилю здійснили саме віденські митці.

Нова, або так звана друга віденська школа на чолі з Арнольдом Шенбергом, оперта на естетику музичного експресіонізму, аж ніяк не заперечувала першу, «стару» віденську школу, а по-своєму продовжувала її принципи. У програмі нинішнього концерту, крім музики Шенберга, вона буде представлена творами учнів композитора Антона Веберна й Альбана Берга. Також у програмі – опус Олександра фон Цемлінського, якого високо цінував Йоганнес Брамс і котрий був учителем Шенберга з контрапункту.

26 листопада. Музична містерія за мотивами есеїв Харукі Муракамі «Джазові портрети» поєднує джазову мелодику, характерну для джазу непередбачуваність та імпульсивність імпровізацій, літературне джазочитання, театр світла й живопис портретів світових легенд джазу. Буде представлено вісім портретів: Чет Бейкер, Елла Фіцджеральд, Чарльз Мінгус, Джун Крісті, Дюк Еллінгтон, Френк Сінатра, Нет Кінг Коул, Білл Еванс.

За словами авторки проєкту, джазової співачки Інеси Іваницької, «це спроба наблизитись до легендарних постатей впритул, через час і простір, і поговорити про сокровенне». Зірки джазу тут ніби спускаються з п’єдесталів і стають звичайними людьми, що мислять, страждають, помиляються, сміються й плачуть, творять джаз, а з ним – власне життя. У містерії візьмуть участь Тимур Полянський (фортепіано), Сергій Супрун (контрабас), Андрій Чайка (перкусія, ударні інструменти) та Олександр Рудько (джазочитання).

27 листопада. #філармоніянескорених: Камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії представить програму, центром якої стане танго. Крім знаменитих творів Астора П’яццолли Libertango, Танго диявола, Oblivion, прозвучить музика Карлоса Гарделя, Гленна Міллера, а також сучасного українського композитора Володимира Зубицького – «Присвята Астору П’яццоллі», Концерт для баяна з оркестром. Соліст – неперевершений Ігор Саєнко (бандонеон, баян).

29 листопада. За один вечір на сцену Національної філармонії вийдуть сім знаних і відомих маестро, які вшанують пам’ять видатного українського диригента й педагога Алліна Власенка.

Аллін Власенко пішов у засвіти 2021 року. Концерт пам’яті ініціювали його учні Володимир Сіренка, Ігор Андрієвський, Наталія Пономарчук, Вікторія Жадько, Сергій Голубничий, Іван Чередніченко та Ігор Пучков. Вечір відбудеться у форматі своєрідної естафети: музиканти почергово виступатимуть на сцені за диригентським пультом, кожен зі своїм твором і харизмою. У програмі – музика зарубіжної та української класики.

Аллін Власенко був учнем славетного українського диригента Михайла Канерштейна. Як диригент Державного (нині Національного) симфонічного оркестру України, він мав можливість переймати професійний досвід у таких видатних майстрів, як Веніамін Тольба, Натан Рахлін, Євген Мравінський, Стефан Турчак. Кілька десятиріч поспіль Аллін Власенко працював з оркестром Національної театру опери України, де поставив понад 50 вистав. Усі свої знання й професійні секрети він передав учням, багато років паралельно з концертною діяльністю викладаючи у Київській консерваторії. Власенко сформував не лише нове покоління яскравих українських митців, а й свою диригентську школу.

У програмі – музика зарубіжної та української класики – Густава Малера, Ріхарда Вагнера, Фелікса Мендельсона, Джузеппе Верді, Роберта Шумана, Моріса Равеля, Євгена Станковича.

За інформацією пресрелізу