nats-bud-mus

Шістнадцять концертів камерної та оркестрової музики різних епох і жанрів відбудуться у Національній філармонії, «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська», Лютеранській церкві Святої Катерини, Київській опері та Будинку вчених

4 листопада, 18:00, Київська опера. Україна і віденські класики

Твори програми щільно пов’язані між собою майже детективною історією знайомства віденських класиків з українською музичною культурою. Один із композиторів, представлених у концерті, активно спілкувався з нащадком останнього гетьмана України, інший – тривалий час мешкав і творив в одному з українських міст.

На цьому загадки не закінчуються. Ось вам іще: в одному з чотирьох творів ви почуєте дуже відому з дитинства тему української народної пісні. Як вона потрапила в європейську музику? Обіцяємо, що про все детально розповімо на концерті.

Виконавці: Тамара Рой – флейта, Алекс Браун (Німеччина) – віолончель, Юрій Багмет – фортепіано, Олександр Марцинчик – фортепіано.

У програмі: Людвіг ван Бетховен, Йоганн Непомук Гуммель, Франк Ксавер Вольфганг Моцарт.

5 листопада, 18:00, Кірха Святої Катерини. Висока музика України і Великої Британії

Майбутня зірка класичної музики Бенджамін Бріттен був взірцевою дитиною, про яку могла тільки мріяти кожна англійська сім’я. Він стабільно отримував високі оцінки в школі, добре грав у крикет і мав неабиякий музичний талант, який згодом переріс у пристрасть. До 14 років Бенджамін встиг написати близько 100 творів, більшість із яких – пісні та фортепіанні опуси.

Про перші композиторські спроби Бріттен згадає аж у 1934 році під час навчання у Королівському музичному коледжі, коли шукатиме яскраві теми для симфонії. У результаті основою одного із найвідоміших творів світової музичної літератури для камерного оркестру – «Простої симфонії» став матеріал, який Бенджамін Бріттен написав у віці від дев’яти до дванадцяти років.

5 листопада Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики представить твори найвідоміших українських і британських композиторів: Бенджаміна Бріттена, Джеймса Макміллана, Густава Холста, Віктора Степурка та Богдани Фроляк.

Кожен із творів стає ключем для розуміння не тільки самої персони автора і його особистої історії, а й розкриває ширший контекст музичних традицій обох країн.
До прикладу, через «Сюїту Святого Павла» Густава Холста ми дізнаємося про рівень музичної освіти у Великій Британії 100 років тому, адже свій твір композитор написав спеціально для учениць дівочої школи у Хаммерсміті, де він був музичним керівником протягом майже 30 років.

Важливою для обох країн є духовна хорова творчість. Поєднуючи давні традиції роботи з сакральними текстами й творчими інноваціями, новими засобами виразності, композитори актуалізують цей жанр для сучасного слухача.

На концерті цей блок буде представлений оригінальними творами одного з найвідоміших сучасних авторів Джеймса Макміллана, а також двох Шевченківських лауреатів – Віктора Степурка та Богдани Фроляк.

Виконавці: Liatoshynskyi Capella, Андрій Сиротенко – диригент, Юрій Василевич – саксофон, Ілля Шевчук – труба.

5 листопада, 19:00, Національна філармонія України. Орган нон-стоп. Парад органістів

Внаслідок пожежі, яка сталася 2021 року в костелі Святого Миколая, Київ утратив єдиний концертний орган.

Музиканти, залишившись без інструмента, змушені виступати в різних містах України, де ще залишилися органи, придатні для виконавської діяльності. Однак концерт, що відбудеться у Національній філармонії, надає унікальну можливість почути всіх чотирьох солістів-органістів Національного будинку музики в один вечір.

Спеціально для цієї важливої події виконавці підготували різноманітну програму, яка ілюструє потужний розвиток органної музики. Барокова епоха буде представлена найвідомішими творами Георга Фрідріха Генделя, а романтична європейська музика – композиціями Джованні Моранді, Вінченцо Петраллі, Марко Енріко Боссі. Крім того, на концерті прозвучить аранжування відомої сюїти «Пер Гюнт» Едварда Гріга для органа.

Виконавці: Валерія Балаховська, Ганна Бубнова, Ірина Харечко, Максим Сидоренко.

11 листопада, 18:00, Будинок вчених. NotaBene: Брамс

Йоганнес Брамс – один із навідоміших майстрів камерної німецької музики XIX століття, справжній продовжувач традицій Бетховена у цій сфері. Він написав усього 24 твори для камерних складів, але щонайменше половина з них – це довершені шедеври.

NotaBene Chamber Group у складі Романа Лопатинського (фортепіано), Максима Грінченка (скрипка), Юрія Немировського (кларнет) присвячує концерт 190-річчю від дня народження німецького романтика і включає у програму твори пізнього періоду його творчості: Сонату для кларнета й фортепіано № 2, Три інтермецо для фортепіано, oр. 117, Сонату для скрипки та фортепіано № 3, оp. 108.

Маючи за плечима симфонії та концерти, Брамс себе демонструє у камерних творах як майстра, який повністю підпорядковує свій бурхливий темперамент інтелекту.

17 листопада, 19:00, Національна філармонія України. Triste Joie / Сумна радість

Фахівці з історично інформованого виконавства музики XVI–XVIII століть Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble представлять французьку програму в рамках фестивалю Kyiv Baroque Fest.

За словами учасників ансамблю, це їхній перший досвід виконання французької барокової музики, і процес підготовки до концерту перетворився на справжнє випробування. Музиканти детально вивчають специфічну орнаментику, якою насичені вокальні та інструментальні партії творів, особливості артикуляції, а також опановують старофранцузьку фонетику, – все для того, щоб максимально занурити слухача у звучання Франції XVII століття.

У програмі: Мішель Ламбер, Себастьян де Камю, Марк, Антуан Шарпантьє, Робер де Візе, Жан Фері Ребель, Жан Батіст Сенає, Жак Дюфлі.

Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble у складі: Наталія Хмілевська, Олеся Люба – сопрано, Роман Меліш – контратенор, Денис Крутько – тенор, Костянтин Ленчик – бас, Тетяна Андрієвська, Тетяна Нгуен – скрипка, Тетяна Гречанівська – віолончель, Ігор Тарновецький – теорба, Наталія Фоменко – клавесин, Дмитро Третяк – контрабас.

18 листопада, 18:00, Київська опера. Портрети: Бетховен

Яким ви уявляєте Бетховена? У популярній культурі міцно вкорінився образ дивакуватого і неврівноваженого митця зі скуйовдженим волоссям і кепським характером, який знаходить проблеми так само легко, як і пише геніальну музику. Звісно ж, ви знаєте про його негаразди зі слухом і, скоріше за все, чули його П’яту симфонію…

Здогадалися? На концерті ми хочемо показати вам зовсім інший портрет композитора: молодого, привабливого, амбіційного, словом, справжню зірку кінця XVIII століття.

Програма ансамблю «Київ» складається з камерних творів Людвіга ван Бетховена, які звучали у будинках найпрестижнішої частини віденського бомонду. Намагаючись постійно дивувати, вдосконалюватися, кидати виклик старим звичками і винаходити нове, композитору вдалося створити неповторні шедеври, що не поступаються його більш відомим симфонічним творам.

Камерний ансамбль «Київ» у складі: Кирило Бондар, Михайло Білич – скрипка, Андрій Чоп – альт, Микола Любенко – віолончель, Андрій Васін – фортепіано.

26 листопада, 15:00, Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври. Concerto Grosso з позитивом

Цикл інструментальних і вокальних творів Євгена Петриченка, написаних на тексти Володимира Вакуленка, Вікторії Амеліної, Романа Меліша, Олександра Козинця та Надії Косаревич.

Важливим елементом концертної програми є віртуальний вимір – це інноваційний додаток, який дозволить кожному глядачеві самостійно створити додатковий шар реальності за допомогою свого смартфона. Для цього просто потрібно завантажити спеціальний мобільний додаток, розроблений командою Advin.

Кожен виконаний номер супроводжується чудовими ілюстраціями від графічного дизайнера Руслана Мотька. На них можна впізнати фантастичних звірів, інспірованих творчістю Марії Примаченко, героїв, створених Поліною Райко, квіти в стилі Катерини Білокур, а також графіті від Banksy.

«Concerto Grosso з позитивом» виконає Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble – відомий в Україні та Європі колектив, що спеціалізується на історично інформованому виконавстві. Зокрема на концерті будуть використані історичні інструменти доби Бароко: клавесин, теорба й власне позитив – портативний орган.

За інформацією пресрелізу