Увечері 19 вересня у Будинку звукозапису Українського радіо відбувся концерт-презентація мистецького проекту Українського фонду культури «Сучасний Леонтович»
Це була знакова подія, адже її транслювали в прямому ефірі на всю країну. Слухачі заповнили залу вщерть. Ті, яким не вистачило стільців, стояли в дверях і проходах. Резонансні відгуки почали надходити одразу по завершенні дійства, а на другий день щедро заповнили всю культурну нішу фейсбукового простору.
Видавництво «Музична Україна» вперше в історії українського нотодрукарства видало найбільш повну збірку хорових творів Миколи Леонтовича. То була слушна ініціатива Хорового товариства імені Миколи Леонтовича при Національній всеукраїнській музичній спілці, яке таким чином відреагувало на постійне зростання запиту з різних країн щодо нот геніального українського композитора, родом із Поділля. Було вирішено до кожного з творів додати транслітерацію на основі латиниці, а вступні сторінки й коментарі викласти двомовно – українською та англійською. Принагідно скажемо: всі прізвища, імена й топонімічні назви в англійському тексті записано за українськими фонетичними ознаками.
Було представлено 233 (!) опуси митця. Перший блок – обробки для мішаного хору (колядки й щедрівки, веснянки, купальські, жниварські, козацькі й гайдамацькі, рекрутські, чумацькі, весільні, пісні про сімейне життя і жіночу долю, кохання, жартівливі, пісні січових стрільців). Другий блок – обробки для чоловічого хору. Третій – для жіночого або дитячого хору. Четвертий значний за обсягом розділ – духовно-сакральні твори, що за радянських часів були невідомими загалу: Літургія святого Іоана Золотоустого, шість херувимських піснеспівів, два релігійніх канти, кілька колядок духовного змісту й варіант «Щедрика» на церковний текст та ін.
Літургію (1920) надруковано за склографом рукопису, що зберігається у бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України (фонд Миколи Грінченка). Тексти сакральних творів подано у відповідності до канонічно затверджених у новий час.
П’ятий блок – оригінальні твори Миколи Леонтовича, серед яких і «Льодолом», «Літні тони» на вірші Григорія Чупринки, заборонені радянською цензурою. Останній шостий – хори та сцена з опери «На русалчин Великдень».
Над виданням збірки працювала невелика група фахівців на чолі з головною редакторкою-упорядницею, авторкою вступної статті й низки коментарів Валентиною Кузик – старшим науковим співробітником відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, членом НСКУ, лауреаткою премії імені Миколи Лисенка. Опрацювання розділу сакральної музики здійснював заслужений діяч мистецтв України, голова Хорового товариства України імені Миколи Леонтовича при Національній всеукраїнській музичній спілці, хормейстер Національної опери України Олександр Тарасенко.
Прикметно, що до співпраці, надання консультацій, корегування окремих проблемних питань долучилися відомі діячі культури України та зарубіжжя: заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, художній керівник уславленого хору «Київ» Микола Гобдич; відомий дослідник сакральної музики, лауреат премії імені Миколи Лисенка, член Національної всеукраїнської музичної спілки, член Асоціації хорових диригентів «Europa Cantat» й Асоціації хорових диригентів Америки (ACDA), професор Мстислав Юрченко (принагідно зазначимо – колишній аспірант ІМФЕ імені Максима Рильського НАН країни); доктор Ігор Юдкін – член-кореспондент Національної академії мистецтв України, провідний науковець ІМФЕ імені Максима Рильського НАН України, член НСКУ. Співпрацювали з видавцями й колеги зі США: архімандрит Кирило (Говорун) – доктор філософії, науковець університету Лойола-Маримаунт у Лос-Анджелесі, доктор Михайло Найдан – письменник, перекладач, професор славістики Пенсільванського університету, учасник Фулбрайтівської програми; Світлана Буджак-Джонс – доктор із соціолінгвістики, незалежна перекладачка; Олеся Коцюмбас – координатор Фулбрайтівської програми в Україні.
У концерті-презентації були задіяні відомі колективи – Академічна хорова капела Українського радіо під орудою талановитої диригентки Юлії Ткач, яка цьогоріч отримала високу митецьку премію імені Миколи Лисенка, та зразковий дитячий хор «Мелодія» Школи мистецтв імені Миколи Леонтовича (що на київській Троєщині) під керуванням Світлани Сварич. Звучали обробки народних пісень, сакральні та оригінальні авторські твори Майстра. Виконання вражало такою емоційною проникливістю й ансамблевою довершеністю, що у слухачів завмирало дихання. Чути було найтихіший спів. А потім зривалися бурхливі оплески й летіли вигуки «браво»! Здавалося, разом із ними душа злітала в піднебесся.
Із плином часу, на відстані понад століття особливо відчутною є значущість творчої спадщини геніального Майстра – «скромного вчителя з Поділля» Миколи Леонтовича. Провидіння обдарувало його унікальним музичним талантом, яким гріх було нехтувати, проте він потребував постійної великої мистецько-духовної праці. Попри всі життєві труднощі, композитор не зрадив цьому дару й прагнув крок за кроком удосконалювати майстерність, досягати довершеності, що бриніла в його уяві у досконалих звукосплетіннях людських голосів, із неповторною мелодичністю, вокальною барвистістю й рідним українським словом.
Уляна ЯНЕНКО
