У Києві з 14 до 22 листопада проходитиме Міжнародний фестиваль барокової музики Kyiv Baroque Fest-2024
Kyiv Baroque Fest – новий початок довгоочікуваної історії. Відтепер Національна філармонія України у партнерстві з Open Opera Ukraine та Національним будинком музики щороку пропонуватимуть меломанам і поціновувачам давньої музики можливість відкривати для себе цей мейнстрімний напрям сучасного музичного світу.
Однією з ключових ідей Kyiv Baroque Fest є посилення та оприявнення взаємозв’язків між Україною та іншими європейськими й світовими культурами, що сприятиме появі несподіваних ракурсів і тем у пропонованих концертних програмах, участі у фестивалі музикантів із різних куточків світу, спільних освітньо-просвітницьких ініціатив, випробовуванні нових фестивальних форматів. У такий спосіб команда фестивалю прагне розширювати наявні знання та уявлення щодо музики минулих епох, проявляючи їхню актуальність у контексті живої динаміки сучасних культурних процесів.
Фестиваль 2024 року, що мав торік триденну увертюру, зберігає зосередженість на постаті одного з найбільш яскравих і потужних композиторів XVIII століття – Жана-Філіппа Рамо. 340-ліття від дня його народження святкували 2023-го, а 260-ту річницю смерті вшановують уже цього року.
Нинішнє звернення до Рамо – не про формальні ювілейні дати, оскільки особистість французького композитора, науковця, виконавця та викладача чим далі, тим глибше розкривається у контексті його численних впливів на різні європейські традиції як надзвичайно масштабна й захоплива. Життєдіяльність Рамо презентує чимало граней його таланту, а кількість представлень, що у різні часи актуалізовували той чи інший напрям творчості митця, хіба збільшується у сучасності, переконливим свідченням чого є концертні й фестивальні програми європейських і світових музичних інституцій.
Ми пропонуємо думати про Рамо у ракурсі заданої ним же теми – його чи не найвідомішої опери-балету «Галантні Індії». Цей твір влучно демонструє проблеми, пов’язані з різнорівневими рефлексіями щодо наслідків колонізаційної політики, актуальної для значної кількості європейських культур, зокрема, французької. Утім сьогодні твори, що виникали внаслідок такого світобачення, й «Галантні Індії» серед них, успішно переосмислюються, долаючи токсичність колоніальних наративів, прикладом чому слугує низка постановок цього твору на європейських сценах.
Усвідомлена крізь рамку постколоніальних теорій та утворюваної нею іронічної дистанції, у фестивалі ця тема постає як мотив «галантних Європ» – європейських країн. Хоча вони й належали до європейського світу, тривалий час не сприймались як релевантні в порівнянні зі своїми більш успішними та могутніми сусідами. Серед таких опинилася й Україна.
Постать Дмитра Бортнянського як представника однієї з «галантних Європ» виникла не випадково. По-перше, обидва композитори працювали в галантну добу, міксуючи у творчості різні стильові напрямки й течії. А по-друге, – серед опусів Бортнянського маємо французькі музичні драми, що свідчить як про впливовість французької музичної традиції, так і про згадувану ієрархічність тодішнього музичного світу. У ньому загальні для різних «Галантних Європ» принципи задавали кілька західноєвропейських культур, зокрема французька.
Осмислити фігуру Бортнянського у контексті французької традиції та, зосібна, самого Рамо, означає оприявнити, сформулювати й зафіксувати численні взаємозвя’зки, властиві музичному світу Європи від другої третини XVIII аж до початку ХІХ століть. Це спроба почути і побачити трохи інакший музичний рельєф, адже така зміна фокусу уваги сприятиме появі нових можливостей для репрезентації, у тому числі української культури як частини загальноєвропейського соціокультурного континууму.
Отже, Рамо/Бортнянський: Галантні Європи – постколоніальна рефлексія, що, сподіваємося, зацікавить, приверне увагу та спонукатиме до дискусій. Цьогорічний фестиваль насичений подіями різних форматів.
14 листопада Kyiv Baroque Fest-2024 відкриється концертом La mystérieuse (Modérément). Речиталь Жана Рондо (Франція, клавесин).
Жан Рондо – світова суперзірка давньої музики, клавірист, котрий грає на різноманітних клавішних інструментах. Його виконавська манера має особливу сугестію і запам’ятовується назавжди буквально при першому знайомстві. Потік надзвичайно виразної креативної енергії і ті знання про виконувану музику, які є у Рондо, створюють мікс, що викликає незабутні враження й переживання.
На відкритті фестивалю Жан Рондо представить програму відомих творів французької клавесинної традиції XVII–XVIII століть, що максимально влучно демонструють її самобутність.
Імпреза відбудеться за підтримки Посольства Французької Республіки в Україні та Французького інституту в Україні.
16 листопада «Галантний діалог: українська поздовжня флейта і клавесин» – концерт дуету Божени Корчинської, львівської сопілкарки і дослідниці та київської клавесиністки, завідувачки кафедри старовинної музики Національної музичної академії України Ольги Шадріної-Личак.
Спеціально підготована для фестивалю програма переважно фокусується на музиці чеських композиторів галантної доби, твори яких не часто звучать в Україні – Франтішека Бенди, Йозефа Мислівечека, Йогана Баптиста Ванхаля. Поряд із цими авторами Рамо та Бортнянський отримують інакшу контекстуалізацію, властиву діалогу різних європейських країн.
Концерт відбудеться за підтримки Чеського центру в Києві.
17 листопада «Мій legrandtour, або У пошуках втрачених сенсів». Речиталь Наталії Сікорської (Київ, тафель-клавір).
Тафель-клавір – оригінальний та своєрідний вид клавіру, популярний як за часів галантної доби, так і у першій половині XIX століття. Його тендітне й обертоново мерехтливе звучання відкриває ще один неповторний музичний світ.
Інструмент, що звучатиме на концерті, є унікальним історичним зразком самого початку ХІХ століття. Його відреставровано завдяки зусиллям власниці-виконавиці – київської клавіристки й дослідниці Наталії Сікорської.
Програма концерту пропонує дуже різноманітну клавірну музику, особливе місце у якій займають твори польських композиторів – Марії Шимановської, Міхала Клеофаса Огінського, Кароля Ліпінського. Ці мініатюри якнайкраще пасують простору салонного музикування, що передбачав занурення в інтимні переживання та особистісні поетичні звернення-присвяти.
Концерт відбудеться за підтримки Польського інституту в Києві.
18 листопада «Два століття клавірної музики: італійська мандрівка». Речиталь-презентація Наталії Фоменко (Київ, клавесин, клавікорд) відбудеться у Музичному салоні.
Центральною фігурою програми є Дмитро Бортнянський, котрий як музикант значною мірою сформувався в Італії, увібравши розмаїті традиції Неаполя, Рима, Болоньї та Венеції. Концерт-подорож – дослідження як витоків італійської клавірної традиції, позначеної творчістю Джироламо Фрескобальді, так і сучасної для Бортнянського музики його вчителя Бальдассаре Ґалуппі й колеги по Болонській академії Йоганна Крістіана Баха.
Під час концерту звучатиме новий італійський клавесин, що від літа цього року з’явився у Наталії Фоменко. Його соковита тембральна палітра та чудово налагоджена механіка значною мірою сприяли появі такої програми.
Поряд із цим інструментом звучатиме також дуже популярний і у галантну добу різновид клавіру – клавікорд, що є максимально тихим та інтимно камерним з усіх. Його тепле, мереживне й водночас крихке звучання потребує затишного невеликого простору, що обумовило місце проведення концерту – салон.
19 листопада «Внемлите, людїє»: двохорні концерти Рачинського та Березовського.
Два колективи, які системно та наполегливо займаються дослідженням, виконанням і популяризацією українського духовного спадку XVII–XVIII століть, – львівській ансамбль A cappella Leopolis (музична лідерка та диригентка – Людмила Капустіна) і київський ансамбль Partes (музична лідерка та диригентка – Наталія Хмілевська) – презентують шість двохорних концертів Андрія Рачинського та Максима Березовського.
Ці твори увійшли до нового релізу, спільно зробленого колективами у серпні цього року. Можливість почути музику одного з цікавих і визначальних періодів національної музичної історії – пізнього українського бароко й раннього класицистичного стилю – є рідкісною, адже даний шар творчості поки не став частиною репертуару численних хорових колективів України та світу.
20 листопада «À la Française: оркестрові твори галантної доби» у виконанні Київського камерного оркестру під орудою диригентки Наталії Стець.
Ідея та програма концерту виникли у спілкуванні зі скрипалем і диригентом Іллею Королем – другом багатьох українських музикантів. Ось уже кілька десятиліть він живе у Відні, підтримуючи активні зв’язки з українськими колегами, що прагнуть спеціалізуватися на давній музиці.
À la Française, тобто «У французькому стилі» – тема, що апелює до численних рецепцій французької музичної традиції, наявних у творчості композиторів різних європейських країн. Концерт міститиме як відомі, так і рідко виконувані в Україні оркестрові твори Йоганна Себастьяна Баха, його друзів-колег, синів та учнів – Георга Філіппа Телемана, Карла Філіппа Емануеля Баха, Йоганна Готліба Грауна.
21 листопада «З Болоньї до Львова». Ансамбль давньої музики Terra Barocca Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика (художня керівниця – Анна Іванюшенко).
Знову в центрі програми – музична Болонья та її численні прояви, відбиті крізь призму розмаїтої камерно-інструментальної та камерно-вокальної музики різних європейських авторів – Арканджелло Кореллі, Йоганна Крістіана Баха, Йозефа Мислівечека, Джованні Батісти Мартіні, Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Вольфганга Амадея Моцарта. П’ять музикантів ансамблю пропонують чимало рим і паралелей, досліджуючи способи взаємодії з різними загальновживаними музичними тропами галантної доби.
Концерт відбудеться за підтримки Посольства Італійської Республіки в Україні та Італійського інституту культури в Україні.
22 листопада на закритті Kyiv Baroque Fest-2024 – ще одна суперзірка Андреас Шолль (Німеччина, контратенор) із програмою «Ich habe genug / Цього мені достатньо» і Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble & Choir Національного будинку музики (диригентка – Наталія Хмілевська).
Контратенор Андреас Шолль не потребує представлення, оскільки це музикант, котрий уже зробив дуже потужну кар’єру в світі й відзначений участю в оперних постановках та ще більшою мірою у численних камерних концертних ініціативах. Після навчання у Schola Cantorum Basiliensis у легендарних Рене Якобза та Річарда Левітта на його музичному шляху зустрічалися чудові музиканти й колективи, серед яких – усесвітньо відомі Чечилія Бартолі, Рене Флемінґ, Accademia Bizantina, Фрайбурзький бароковий оркестр, Берлінська академія давньої музики, симфонічні оркестри Берлінської та Нью-Йоркської філармоній та інші. Шолль став першим контратенором-хедлайнером фестивалю BBC Prom, а його музичні нагороди охоплюють усі уявні в світі сучасної музичної індустрії відзнаки.
У свій перший приїзд в Україну Андреас разом з українськими колегами виконуватиме твори Антоніо Вівальді, Георга Філіппа Телемана, Йоганна Себастьяна Баха.
Концерт відбудеться за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні.
Майже до кожної концертної події усім зацікавленим буде запропоновано також лекцію або бесіду, що відбуватимуться у фоє філармонії від 17:30. Даний формат орієнтовано на занурення в розмаїті контексти, актуальні як для загальної теми фестивалю, так і програм окремих імпрез. Він передбачає розкриття фактів, явищ, історичних подій тощо, зазвичай відомих невеликому колу професіоналів, утім важливих для розуміння зв’язків української культури XVII, XVIII та початку XIX століть з іншими європейськими культурами.
Віра Артем’єва, доцентка Національної музичної академії України, фахівчиня з французької музики, чия дисертація присвячена оперній творчості Рамо, 20 листопада о 17.30 дасть лекцію «Жан-Філіп Рамо: лабіринти творчого шляху». Ким він був? Що ми про нього знаємо? Як сучасні науковці та музиканти-практики інтерпретують Рамо? Чому Рамо й дотепер сприймається як одна із найбільш потужних, цікавих, яскравих, невичерпно багатих фігур світової музичної історії?
Сопілкарка та дослідниця Божена Корчинська 15 листопада о 18.30 у лекції «Про темпи і колізії метронома» говоритиме про специфіку ролі метронома в давній музиці. Охоплюючи доволі різні етапи і показуючи, як те, що дає нам пульс, насправді, не є тим, що сформувалось одразу і є таким, як ми знаємо сьогодні, дослідниця спонукатиме до роздумів про універсальну категорію музичного мистецтва – час.
Марія Янишин-Прийменко – молода докторка філософії, котра в червні цього року захистила дисертацію, присвячену творчості Марії Шимановської, у лекції 17 листопада о 17.30 «Марія Шимановська: українські контексти творчої біографії» розмірковуватиме про те, як не одне покоління родичів Шимановської у часом дивовижні способи дозволяє проявити особливості взаємоперетину культур і етносів, що протягом століть співіснували на різних територіях сучасної Україні.
18 листопада о 17.30 відбудеться розмова програмної директорки фестивалю Анни Гадецької з українським контратенором Романом Мелішем «Звідки беруться контратенори та що варто враховувати при слуханні їхнього співу». Роман протягом кількох років навчався у Schola Cantorum Basiliensis, всебічно опановуючи навички, необхідні співакові з цим рідкісним вокальним амплуа. Як стають контратенорами? Звідки приходить усвідомлення цього? У чому полягають темброві особливості? Чому контратенорів так мало і що відбувається при заміні їхніх партій жіночими голосами? Врешті, як сучасні контратенори осмислюють історію співаків-кастратів?
19 листопадао 17.30 український православний священнослужитель, блогер, громадський діяч, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, фундатор і шеф-редактор інтернет-порталу «Православіє в Україні» отець Георгій Коваленко розкриє сенсовну багатовимірність біблійних псалмів у лекції «Про що промовляють біблійні Псальми: богословський і теологічний контексти». Зустріч спрямовано на формування більш усвідомленого та ґрунтовного розуміння текстів, що становлять основу сакральної музики, зокрема, концертів Рачинського та Березовського.
21 листопада о 17.30 дослідниця творчості Франца Ксавера Моцарта, знавчиня численних особливостей феномена Болонської школи львівська музикологиня Роксоляна Гавалюк у лекції «Болонська школа: чому музиканти XVIII століття їхали до Болоньї?» поділиться унікальними знахідками та часом карколомними історіями, що відкриють безліч подробиць про цю унікальну місцину та взаємозв’язки з нею різних українських музикантів.
15 листопада протягом дня відбуватимуться події першого в Україні Early Music Forum in Ukraine, що задуманий як платформа для нетворкінгу, роздумів і дискусій, котра має на меті об’єднати українську професійну спільноту з колегами з інших європейських країн.
Партнери форуму: Goethe-Institut Україна, REMA – Європейська мережа давньої музики.
Партнери KYIV BAROQUE FEST-2024: Посольство Французької Республіки в Україні, Французький інститут в Україні, Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні, Goethe-Institut Україна, Чеський центр у Києві, Польський інститут у Києві, Посольство Італійської Республіки в Україні, Італійський інститут культури в Україні, Львівська Національна філармонія імені Мирослава Скорика, REMA Early Music Networkin Europe.
За матеріалами пресрелізу
