Лілі Дорфман: “Ми дуже підтримуємо Київ, Україну!”

0
Share Button

З 17 до 20 лютого у Києві проходитиме Перший всеукраїнський відкритий музичний конкурс Мирослава Скорика, у якому змагатимуться юні піаністи віком від 13 до 23 років

Нагадаємо, що засновник конкурсу — Благодійний фонд Анни Томасишин, співорганізатори — Національна спілка композиторів України й Національна музична академія імені Петра Чайковського. Турнір проводитиметься під патронaтом Мaрини Порошенко зa сприяння Miнiстерствa культури Укрaїни.

Нам вдалося зв’язатися з поважним членом журі конкурсу, відомою піаністкою й педагогом, співзасновницею ISAM (International Sommer Academy of Music) у Німеччині пані Лілі Дорфман (Ізраїль). Вона погодилася дати інтерв’ю для нашого видання.

— Пані Дорфман, мені сказала Анна Томасишин, що ви відбиратимете учасників Конкурсу Мирослава Скорика для майстер-класів у Німеччині.

— Так! Я вам трохи про це розповім. У Німеччині існує літня музична академія ISAM (International Sommer Academy of Music). Вона працює вже 11-й рік. Це навіть не майстер-клас, а академія. У нас три відділення: композиція, орган і, головне, фортепіано.

Лілі Дорфман з ученицею
Лілі Дорфман з ученицею

Ідея створення академії належить моєму покійному чоловікові композитору Йосефу Дорфману. Він мріяв про відродження єврейської музичної культури у Європі. Першою відгукнулася Німеччина. Заклад було відкрито у місті Міхельштадті, неподалік Франкфурта. Тоді цей проект підтримав чудовий мер міста Райнхольд Рур — людина високої культури й енциклопедичних знань. Допоміг також Фонд Ротшильда у Лондоні.

Через п’ять років змінився мер, і ми стали частиною офіційної німецької музичної академії у місті Оксенхаузені.

До нас приїжджають талановиті молоді музиканти з усіх країн світу віком від 18 до 38 років.
Зауважу, що ми проводимо свій конкурс. У нас є чудовий спонсор, котрий підтримує наших обдарованих студентів і після змагання.

— Я прочитала на сайті Конкурсу Мирослава Скорика, що це буде два майстер-класи. Тобто ви плануєте відібрати двох учасників?

— Ми говорили з Анною Томасишин — вона прекрасний організатор, — про те, щоб узяти двох студентів. Одного спонсорував би Конкурс Скорика, а другого ми могли б забезпечити половиною стипендії. Але це повинно вирішувати журi.

Підкреслю, що зараз Україна вийшла на перше місце серед піаністів у світі. Подивіться які у вас чудові музиканти: Антоній Баришевський, Роман Лопатинський, Денис Жданов, Анна Федорова, Вадим Холоденко…

На композиторському відділенні у нашій академії теж проводиться Конкурс композиторів імені Йосефа Дорфмана. Хотілося б заохотити студентів Національної музичної академії України імені Петра Чайковського записатися до нас.

Ми дуже підтримуємо Київ, Україну й прагнемо вибудувати лінію нашої взаємної співпраці.

dorfman1

— Ви плануєте цю співпрацю не як одноразову акцію, а на постійній основі, з перспективою?

— Мені б хотілося налагодити тривалий, міцний зв’язок. Я щиро бажаю підтримати ваших молодих музикантів.

Антонія Баришевського ми знаємо вже практично 10 років. Із ним — історія узагалі дивовижна, містична. Мій чоловік слухав його, коли йому було 14, у Санкт-Петербурзі, й ми не втрачаємо контакт і досі. Плануємо, щоби він у 2017 році дав у нашій літній академії сольний концерт і почав викладати.

У мене є ще один учень з України — Олег Улановський. Він виїхав із Києва, не завершивши освіти, але в Ізраїлі закінчив у мене аспірантуру. Він уже третій рік успішно працює як педагог. Написав чудове дослідження про Йосефа Дорфмана. Його я теж думаю долучити. Хочу, щоб ці хлопці у нас працювали!

— Ваша академія — літня, тобто ви функціонуєте три місяці на рік чи все відбувається якось інакше?

— Наша академія працює два тижні у серпні. Після київського конкурсу я планую дещо змінити. У вас зараз в Україні, судячи з тих результатів, які я озвучила, дуже високий рівень викладання, прекрасні педагоги.

— Так, і наш Конкурс піаністів пам’яті Володимира Горовиця, котрий є відомим у світі й проводиться уже багато років, сприяє підвищенню загального рівня молодіжного виконавства. Інша річ, що через фінансові труднощі конкурсу вже два роки не було. Але це — інша історія…

Наше мистецтво, культура нині страждають від багатьох проблем і розвиваються лише силами ентузіастів, завдяки їхнім особистим контактам. Як ви зв’язалися з Конкурсом Мирослава Скорика? У вас є знайомства в Україні?

dorfman2

— Потрапити в Київ — моя мрія. Я ніколи в житті у вас не була! І раптом мені телефонує Анна Томасишин!!! Вона, виявляється, знає усіх, хто побував на наших літніх курсах, — училася з ними свого часу в консерваторії. Вона чула відгуки про нашу академію.

У нас умови прекрасні. Адже це — колишній монастир. Акустика в усіх приміщеннях чудова. Кожен може займатися на фортепіано, не заважаючи іншому, хоч усю ніч!!!

Ми готуємо учнів до нашого конкурсу — це головний напрямок. Студенти на ранкових і вечірніх концертах отримують можливість обіграти конкурсні програми.

Академія працює в серпні, а у вересні-жовтні проходять основні світові конкурси. Молоді перспективні музиканти здобувають у нас підготовку й потім беруть участь у цих турнірах.

— Ви згадали про концерти…

— Через три дні після початку роботи нашої літньої академії починаються концерти: денні — матіне (це французьке слово) і вечірні програми романтичної музики.

Як важливо, що ви проводите Конкурс Мирослава Скорика, — видатний український композитор, знаний у світі, а він ще й очолює журі! Це пречудово! Я багато очікую від цього змагання!

Ольга ГОЛИНСЬКА

Фото з особистого архіву Лілі Дорфман

Share Button