У листопаді в Національній філармонії можна буде запастись емоціями і теплом на усю зиму: концерти на усі смаки та уподобання плюс один фестиваль
Про деякі події, зокрема й першої декади місяця, вже йшлося в окремих анонсах.
KYIV BAROQUE FEST-2024 – міжнародний фестиваль барокової музики відбуватиметься з 14 до 22 листопада, але його програму і детально про нього читайте в наступній публікації. Інші ж заходи листопада у Колонному залі імені Миколи Лисенка і Музичному салоні – перед вами.
Колонний зал імені Миколи Лисенка
10 листопада солісти Національного будинку музики Сергій Андрощук (тенор), Олег Мороз (кларнет) і Валерія Балаховська (орган) пропонують небанально провести «Осінній вікенд». Це затишніше, ніж загортання у плед із чашкою какао та переглядом улюбленого серіалу. Це незвичніше за спонтанну поїздку до нового міста. І чуттєвіше за вечерю при свічках. У цій програмі зіллються тембри органа, голосу і кларнета. У такому поєднанні прозвучать справжні хіти класичної музики, але і для нових відкриттів тут точно знайдеться місце.
11 листопада у концерті Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під батутою польсько-українського диригента Романа Реваковича відбудеться нове занурення у польську музику ХХ століття. Цього разу у програмі – твори останніх десятиліть від різних авторів.
Три п’єси у старовинному стилі Генрика Миколая Ґурецького, хоч і написані у 1960-х, коли у польській музиці квітнув авангард, та демонструє геть іншу лінію творчості композитора. Молодий тоді автор, котрий встиг заявити про себе експериментальними творами, раптом пише мелодійну просту музику – так він хотів відповісти на закиди, буцімто Ґурецький тільки й здатен, що до написання шерехів і завивань. Його три твори, написані геть іншою музичною мовою з поєднанням класико-романтичних і модерних традицій, відкривають нову сторінку у творчості композитора.
Ім’я сучасного польського композитора Войцеха Кіляра також не випадкове у цій програмі, адже народився він у 1932 році у Львові. Один із найбільш значних – поряд з Лютославським, Пендерецьким і Ґурецьким – польських композиторів другої половини XX століття. Більш широкому загалу композитор відомий як автор музики до понад 160 фільмів, серед яких «Земля обітована» Aнджея Вайди, майже всі фільми Kшиштофа Зануссі, «Дев’яті врата» й «Піаніст» Романа Поланського, «Дракула» Френсіса Форда Копполи.
Музика Кіляра вражає емоційністю та відкритістю. І не дивно, оскільки поряд із класичними творами композитор створював музику до фільмів польського, французького, американського виробництва. Кіномистецтво не могло не вплинути на творчість Войцеха Кіляра, що відрізняється неабиякою виразністю й впливом на слухача.
Також у програмі звучатимуть опуси Кшиштофа Пендерецького та Миколая Ґурецького-сина. Солюватимуть Андрій Павлов (скрипка) й Дмитро Таванець (фортепіано).
23 листопада концерт Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під орудою Кері-Лінн Вілсон (США–Канада) на вшанування пам’яті померлих від Голодомору. У центрі програми – великий твір сучасного композитора Євгена Станковича, присвячений саме тим подіям.
Доповнять вечір не менш експресивні та надривні Адажіо Барбера, Мелодія зі «Списку Шиндлера», пов’язана з іншим геноцидом – Голокостом, що забрав життя сотень тисяч євреїв. У концерті візьмуть участь Симфонічний оркестр НФУ, Капела «ДУМКА», солістка Богдана Півненко (скрипка), читець Євген Нищук і вокалістка Софія Павліченко.
25 листопада нова концертна програма Національного духового оркестру України «Подорож навколо світу» запрошує у захопливу музичну мандрівку через континенти й культури. Вечір почнеться з динамічної увертюри «Нью Йорк» К. Влака, далі – ритми Африки в сюїті Р. Сміта, голоси Азії від А. Бестібаєва, іспанський настрій створить «Espana Cani» P. Marguina, а композиція «El Condor Pasa» перенесе в Латинську Америку. Після чого вирушимо до романтичного Парижа з твором «Париж. Монмартр». Завершиться вечір «Українською карпатською рапсодією» № 1 Левка Колодуба, аби оспівати чарівність і самобутність Карпатських гір. За диригентським пультом – Олексій Рощак.
26 листопада Національний президентський оркестр під керівництвом маестро Наталії Пономарчук зіграє дві Шості симфонії: Людвига ван Бетховена та Франца Шуберта. Бетховен і Шуберт – композитори, які мешкали у Відні й творили в один і той самий час – на початку ХІХ століття. Ба більше, обидва написали по дев’ять симфоній. Тож Шості симфонії обох, що прозвучать на концерті, відмічають певний рівень оволодіння цим жанром. Коли вже так багато спільного, то чому б не порівняти твори цих двох митців?
Шоста симфонія Бетховена написана визнаним майстром у 38-річному віці, коли він уже пережив ряд негараздів долі та мав за плечима чималий творчий спадок, який майже увесь був виконаний. Це зробило Бетховена чудовим знавцем оркестру, котрий вільно розбирався у всіх інструментах. Його Шоста «Пасторальна» симфонія – зразок зрілого письма, де автор чудово відчуває форму, створює виразні мелодії та вигідно показує можливості оркестрових барв.
Шуберт створив Шосту симфонію у 21 рік, маючи за плечима багато музичного, однак не життєвого досвіду. Жодна з його симфоній не була виконана публічно, а Шоста прозвучала вперше за кілька тижнів після смерті автора. Композитор писав симфонічні твори, спираючись радше на внутрішній слух, аніж на реальне звучання оркестру, тож йому могли б закидати пересичення партій духових і замалу вагу струнних відповідно. Та чи не в цій барвистості духових краса симфонії? У різких поворотах гармоній і зіставленнях інструментів відчувається молодечий запал та бажання шукати свій власний голос у творчості.
27 листопада третя програма Ensemble24 «Тіло музики» – унікальне, пізнаване, чуттєве, уявне. У цьому концерті музична матерія щоразу наділятиметься новими якостями задля дослідження сприйняття слухачем її тілесності. Звук, який виникає внаслідок коливань у просторі, так само спричиняє коливання в емоційному сприйнятті слухача: найтонші звукові зміни викликають тремтіння, дрижаки. Цьому феномену присвячений твір Бріґітти Мунтендорф.
Александр Шуберт створює ситуацію кидання слухача між матеріями класичної музики та альтернативного року. Франк Бедросян працює із фантомним тілом неіснуючого голосу. Хьокдже Кім задається питанням, що забезпечує унікальність матерії музики у нинішній час, коли кожен прагне виділитися і запропонувати світові щось особливе. Гельмут Лахенман, між тим, намагається досягти досвіду чистої тілесності, коли все у музиці вже спробуване, доторкнене. Також прозвучить твір української композиторки Марти Галаджун, написаний на замовлення Ensemble24. За диригентським пультом – Антоній Кедровський.
28 листопада звучатиме «Музика свободи» Liatoshynsky Capella: Choir Національного будинку музики під керівництвом Андрія Карпінця та Liatoshynsky Capella: Orchestra під орудою Богдана Пліша. В історії боротьби різних народів за свою незалежність і право на самовизначення можна помітити чимало подібного. Зокрема, попри культурні та інші розбіжності, вони сповідують спільні цінності – мир, свободу, справедливість. Ці народи добре знають їхню ціну й значення. Саме тому музика двох геніальних аргентинських композиторів Аріеля Раміреса та Астора П’яццолли – є суголосною нашому сьогоденню. Така віддалена територіально, утім споріднена духом Аргентина мовою музики говорить з нами: і розділяючи біль, і даючи надію на світле майбутнє.
29 листопада у концерті «Пристрасті за Параджановим» до 100-річчя від дня народження видатного режисера прозвучить особлива програма, дуже запальна і щира, як і сам Параджанов. Присвята митцеві – це і спомин про його роботу в Україні та зйомки фільму «Тіні забутих предків», музику до якого писав Мирослав Скорик. Це і окреслення його національної ідентичності – через твір Авета Тертеряна, у якому він поєднує традиційну вірменську музику й традиції західноєвропейського симфонізму. Кавказька пристрасність і стримана мрійливість відобразиться у творах грузинських композиторів Гії Канчелі та Ніколоза Рачвелі.
Така національна представленість різних музик збігається із відомим твердженням Параджанова про самого себе: «народжений у Грузії вірменин, що сидить у російській тюрмі за український націоналізм». І справді, Параджанова характеризує найбожевільніша мішанина традицій і культур, які у сплаві дають щось нове і нечуване. Хоча у цьому концерті все ж одній зі згаданих національностей місця нема.
За диригентським пультом Симфонічного оркестру Національної філармонії України – маестро Міхеїл Менабде (Грузія–Австрія).
30 листопада єдиний в Україні професійний чоловічий хор відзначає 55-річчя від дня створення. Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Левка Ревуцького – хранителька славетних традицій українського хорового мистецтва, яка водночас прагне бути креативною та сучасною. Капела з успіхом гастролює в Україні й багатьох країнах світу. У програмі ювілейного концерту прозвучать твори різних епох: від знаменного розспіву та духовної класики до сучасних обробок українських народних пісень. Оповідач – Анатолій Паламаренко.
Музичний салон
28 листопада два яскравих молодих піаністи Максим Шадько й Денис Кашуба представлять рідкісну програму з творів австрійського композитора Франца Шуберта для чотирьох рук, які не так часто можна почути на концертних майданчиках України. Особливо в одному монографічному концерті.
29 листопада солісти філармонії Каріна Кондрашевська (сопрано), Ольга Табуліна (мецо-сопрано), Сергій Бортник (тенор) та Анатолій Юрченко (баритон) запрошують на «Вечір українського романсу».
Звучатимуть чудові твори, написані на вірші українських поетів: Ігоря Шамо – Юрія Рибчинського, Олександра Білаша – Максима Рильського, Юлія Мейтуса – Володимира Сосюри, Кирила Стеценка – Олександра Олеся, Станіслава Людкевича – Олександра Олеся, Богдана Янівського – Богдана Стельмаха, Миколи Дремлюги – Івана Франка, Юрія Іщенка – Тараса Шевченка, Бориса Лятошинського – Тараса Шевченка й багатьох інших.
Партія фортепіано – Денис Кашуба. Поезію читає Ольга Хмель-Бондаренко.
30 листопада яскрава, витончена і віртуозна піаністка Інеса Порошина запрошує до музичного салону на програму «Німецька романтика», в якій прозвучать твори Карла Марії фон Вебера, Роберта Шумана і Ріхарда Вагнера. Хоча романтизм торкнувся усіх мистецтв, – у музиці він знайшов найбільш яскраве і образне втілення. Романтики в буквальному сенсі слова створили культ музики. І якщо композитори класицизму працювали здебільшого у сфері великих форм, то романтики активно розробляли ліричну мініатюру, відкривали необмежені можливості для вираження найпотаємніших почуттів і порухів людської душі.
Роберт Шуман писав: «Розум помиляється – почуття ніколи». У цих словах великого композитора – ключ до розуміння музики романтизму, суть її програмних вимог.
За матеріалами пресрелізу
