Опера «Лис Микита» – претендент на Національну премію України імені Тараса Шевченка

54
Share Button

Твір Івана Небесного «Лис Микита» у постановці Львівської національної опери допущено до третього туру на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року в номінації «Театральне мистецтво»

За виставу номіновані її творці – режисер і лібретист Василь Вовкун, композитор Іван Небесний, художниця костюмів Ганна Іпатьєва. Відповідне рішення ухвалив комітет із премії. Третій тур заплановано провести у лютому 2021 року. Нагородження переможців традиційно має відбутися 9 березня, у день народження Кобзаря.

Нагадаємо, що оперу Івана Небесного за твором Івана Франка «Лис Микита» було написано спеціально на замовлення театру з метою розширити сучасний український оперний репертуар для дітей. Прем’єра пройшла у Львівській національній опері наприкінці лютого 2020 року, ще до початку карантину. Перші сім аншлагових вистав у лютому-березні 2020-го відвідало близько 7 тисяч глядачів, серед яких – більшість діти.

ТОП-7 фактів про оперу «Лис Микита» Івана Небесного:

1. В основі лібрето – однойменна поема Івана Франка. Перша її поява відбулася на сторінках дитячого двотижневика «Дзвінок» у 1890-му – рівно 130 років тому. «Я найбільше люблю свого “Лиса Микиту”, тому, що я його написав для своїх дітей…» – говорив Іван Франко. Першими слухачами і читачами твору були діти письменника – Андрій, Тарас, Петро та Ганна.

2. Іван Небесний написав оперу «Лис Микита» з ініціативи лібретиста й режисера Василя Вовкуна. Від моменту пропозиції композитор працював над нею три роки.

3. Виставу постановники рекомендують для сімейного перегляду, адже за начебто дитячою казкою, гумором і пригодами хитрого Лиса ховаються гострі та завжди актуальні соціальні питання. «У нашому випадку – це справжній бестселер, але оперний, − зазначає Василь Вовкун. − Дійство, у якому органічно поєднуються розважально-авантюрний та сатирично-викривальні змісти й підтексти. І важко сказати чого тут більше: людського в звіриному світі чи навпаки – звіриного у людському?..»

Неймовірні костюми людо-звірів, які мають елементи камуфляжу («Наше все життя – війна є!»), розроблені художницею Ганною Іпатьєвою.

4. В оркестрі, поряд із традиційними інструментами, колоритно звучать українські народні – цимбали, бандура, ліра і трембіта. Диригент-постановник – американський маестро українського походження Теодор Кучар, диригентка – Ірина Стасишин, а хормейстер – Вадим Яценко.

5. Опера має не лише музичне, а й пластичне вирішення – хореографічні номери і акробатику на повітряних полотнах. Хореограф – італієць Марчелло Алджері.

6. Художника світла для постановки запросили з Литви – це Арвідас Буйнаускас, який, зокрема, співпрацює з гуртом «Океан Ельзи», створюючи незабутні візуальні образи.

7. Чи не вперше в українській сучасній опері використані новітні технології 3D-мапінгу, що запровадили Світлана Рейніш і Юрій Костенко, котрі співробітничають з брендами Ferrari, Mercedes, Coca Cola.

За інформацією пресрелізу

Фотограф – Вікторія КВІТКА

Share Button