Оттомар Вільгельмович Берндт (1896–1941?) – український композитор німецького походження.
Закінчив Харківську музичну академію по класах фортепіано і композиції, з 1921 року викладав у Харківському музичному технікумі. Був концертмейстером української хорової капели «ДУХ», одним із засновників харківської Асоціації пролетарських музикантів. Після початку Великої Вітчизняної війни заарештований як етнічний німець і, мабуть, розстріляний.
Основу композиторської спадщини Берндта становлять масові пісні («Марш Дніпробуду», «Червоноармійська маршова» тощо), дитячі пісні, обробки українських народних пісень для хору. Берндту належать також симфонічна поема «Чотири пісні ашуга», Скерцо для симфонічного оркестру, концерт для фортепіано з оркестром, сюїта на кримськотатарські народні теми, фортепіанні твори (у тому числі учбового репертуару).