Пам’яті Сергія Прокоф’єва: відродження Донецького конкурсу піаністів

269
Share Button

11–16 квітня у Києві пройде відроджений IV Всеукраїнський відкритий конкурс імені Сергія Прокоф’єва

Він відбудеться під патронатом народного артиста України, віртуозного диригента й піаніста Валерія Матюхіна, а також за підтримки таких потужних співорганізаторів, як: Національна музична академія України імені Петра Чайковського, Національна академія мистецтв України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, громадська організація «Монтессорі центр конкурси».

Конкурс покликаний вшанувати пам’ять великого композитора, допомогти віднайти і відкрити світові нових талановитих музикантів.

За даними ЮНЕСКО Сергій Прокоф’єв визнаний найвиконуванішим композитором XX століття. І це не дивно. Адже його музична спадщина вийшла далеко за межі батьківщини і стала світовим надбанням. Він був класиком за життя і залишився ним після смерті.

«Композитор із підозрілими модерністськими нахилами», «фортепіанний кубіст і футурист» – так висловлювалися про молодого Прокоф’єва критики і певною мірою мали рацію. Його твори вважаються одними з найбільш репертуарних, новаторських, музично досконалих. Він писав у всіх можливих жанрах свого часу, але щоразу звучав ніби вперше. Він «шукав нову простоту», однак часто створював надскладні для виконання концерти. Його палко любили та люто ненавиділи, але ніколи не лишались байдужими.

Що ми знаємо про Сергія Прокоф’єва

Майбутній всесвітньо відомий композитор, піаніст і диригент Сергій Сергійович Прокоф’єв з’явився на світ 23 квітня 1891 року в інтелігентній і досить заможній родині. Його батько Сергій Олексійович мав купецькі корені, а мати Марія Григорівна народилася та вчилася у Санкт-Петербурзі. Вона мала гарну світську освіту, розвинений музичний смак, чудово грала на фортепіано.

Саме мама стала першою наставницею, помічницею і музою майбутнього композитора. Вона занотувала його першу фортепіанну п’єсу, котру він написав ще у віці 5,5 років, підбирала для нього найкращих викладачів. Відомо, що з юним Сергієм Прокоф’євим якийсь час займався навіть великий композитор і піаніст Рейнгольд Глієр, котрий не раз приїздив до нього додому давати уроки з теорії композиції.

Як не дивно, майбутній геній музики з’явився на світ не в Києві чи Петербурзі, а у маленькому селі Сонцовці (нині – Донецька область). Свою блискучу музичну освіту він отримав у Петербурзькій консерваторії за 4-ма класами – композиції, інструментування, фортепіано й диригування. Окрім величезної кількості камерно-інструментальних творів і музики для театру та кіно, Сергій Прокоф’єв написав 9 концертів для сольного інструмента з оркестром, 8 опер і стільки ж балетів, 7 симфоній і 9 фортепіанних сонат.

Конкурс Прокоф’єва у Донецьку: зародження, розквіт, забуття

Повернімося майже на 30 років назад і згадаємо далекий 1991-й… Саме він був оголошений роком Сергія Прокоф’єва з нагоди 100-ліття від дня його народження. У цей час талановитий піаніст і викладач із Донбасу, випускник Київської консерваторії і почесний професор Донецької музичної академії В’ячеслав Бойков започаткував справу свого життя – заснував та організував Конкурс молодих піаністів на батьківщині Сергія Прокоф’єва. У 1991-му він очолив у виші кафедру спеціального фортепіано і 20 років (майже до останнього подиху!) гідно обіймав цю посаду.

У 1999-му донецький всеукраїнський конкурс піаністів вийшов на якісно новий рівень і став міжнародним. Його популярність стрімко зростала і буквально за кілька років набула планетарних масштабів. Конкурс увійшов до Асоціації академічних музичних конкурсів України та був доданий до авторитетного міжнародного довідника Густава Аллінка. Його професійний рейтинг був таким високим, що лауреати майже гарантовано перемагали на будь-яких інших змаганнях.

Головна особливість донецького конкурсу піаністів полягала в тому, що він проводився абсолютно відкрито. Можливо саме це так приваблювало до нього учасників з усього світу. На відміну від інших конкурсів, прокоф’євський не мав ані таємного голосування, ані балів для оцінювання виконавців. Усі члени журі висловлювали думку про учасників щиро та відверто, чітко аргументуючи свою позицію.

На початку 2012 року засновник і «душа» конкурсу Прокоф’єва маестро В’ячеслав Бойков пішов у засвіти, провівши перед тим ряд феєричних концертів пам’яті великого земляка. За іронією долі останній рік життя професора (2011) збігся із черговою річницею Сергія Прокоф’єва (120-літтям від дня народження), і Бойков провів його на повну потужність – у щоденній активній підготовці до концертів, у натхненній роботі над улюбленим конкурсом. Після смерті В’ячеслава Бойкова його учні та послідовники продовжили справу вчителя, але це тривало недовго…

Наприкінці 2014-го на головній сторінці сайту конкурсу з’явилося повідомлення, що у зв’язку зі складною воєнно-політичною ситуацією на Донбасі у 2015 році VIII Міжнародний конкурс піаністів імені Сергія Прокоф’єва не відбудеться. Із відомих причин не проводився він і в 2016–2017 роках. І лише у 2018-му конкурс був урочисто відроджений і офіційно перенесений до столиці України.

Конкурс Прокоф’єва в Києві: відродження, розвиток, удосконалення

Відродження легендарного Конкурсу піаністів імені Сергія Прокоф’єва відбулося за сприяння Міжнародної школи мистецтв «Монтессорі центр» і завдяки активній підтримці професора Олексія Скрипника – відомого піаніста, композитора, заслуженого діяча мистецтв України. З 2010 до 2014 року він був ректором Донецької державної музичної академії імені Сергія Прокоф’єва.

Уже від початку відновлення конкурс почав набувати неабиякої популярності й швидко перетворився на один із найочікуваніших культурно-мистецьких заходів. За рік після дебютного проведення у ньому взяли участь 134 учасника з 60-ти навчальних закладів із різних куточків України.

Із кожним наступним етапом існування конкурс оновлюється (наприклад, цьогоріч додалася номінація «Теорія музики») й удосконалюється, стає все сучаснішим і масштабнішим. Для його проведення обираються найкращі локації, запрошуються найавторитетніші члени журі та співорганізатори – відомі музичні виконавці, диригенти, педагоги, культурні діячі.

2020-го журі очолить заслужений артист України, шанований піаніст і педагог, професор Національної музичної академії України імені Петра Чайковського Валерій Козлов.

Як стати учасником конкурсу

Брати участь у Конкурсі імені Сергія Прокоф’єва можуть як українські, так і зарубіжні музиканти, професійні виконавці, а також учні, студенти й педагоги різних навчальних закладів – позашкільних і шкільних, середніх та вищих. Є у цього правила й винятки: у групі номінацій «Теорія музики» змагаються тільки учні мистецьких шкіл; у групі номінацій «Диригування» можуть брати участь або диригенти зі спеціальною освітою, або студенти вищих музичних навчальних закладів.

Щоби взяти участь у IV Всеукраїнському відкритому конкурсі імені Сергія Прокоф’єва, слід зробити простий крок – до 3 квітня подати заявку на офіційному сайті конкурсу. Будь-який учасник може змагатись одразу в кількох номінаціях за умови, що кожна заявка подається окремо.

16 квітня конкурс завершиться видовищним гала-концертом, у якому виступатимуть найяскравіші конкурсанти й будуть оголошені імена володарів Гран-прі. Урочиста церемонія нагородження переможців відбудеться у Великому залі імені Героя України Василя Сліпака НМАУ імені Петра Чайковського.

Вітання нашому конкурсу

Цьогоріч на адресу Конкурсу імені Сергія Прокоф’єва надійшли особливо теплі вітальні листи від найшанованіших діячів культури нашої країни.

«Відродження Конкурсу Сергія Прокоф’єва та продовження ідеї В’ячеслава Бойкова – значний внесок у культурне життя України, у музичне мистецтво та розвиток виконавської школи в нашій країні», – таку думку висловив Герой України, народний артист України, професор НМАУ імені Петра Чайковського Євген Станкович.

Із теплими словами підтримки й палкими побажаннями до конкурсу також звернулися: ректор НМАУ, заслужений діяч мистецтв України, професор, співголова оргкомітету Всеукраїнського відкритого конкурсу імені Сергія Прокоф’єва Максим Тимошенко; народний артист України, керівник Національного ансамблю солістів «Київська камерата», диригент і піаніст Валерій Матюхін; генеральний директор і художній керівник Національної опери України Петро Чуприна; ректор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, народний художник України Андрій Чебикін; ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Герой України, професор Леонід Губерський.

Дорогі наші друзі, митці, наставники! Ми щиро цінуємо ваші здобутки і сердечно дякуємо вам за привітання, підтримку й багаторічну невтомну працю!

Ганна РОСЕНКО

Share Button