«Рахманінов та українська культура»: нескінченність художніх смислів

7
Share Button

Міжнародний фестиваль «Сергій Рахманінов та українська культура» цьогоріч уже вдев’ятнадцяте відбувся на харківській землі, яка справедливо має пишатися виплеканими часом плідними традиціями

Утім щоразу вони відчутно оновлюються завдяки наповненню цього завжди очікуваного меломанами рахманіновського свята свіжими ідеями, новими іменами, оригінальною тематикою виступів, зв’язком із сучасністю тощо.

Стабільність і водночас свіжість концертних програм неповторного за духом музичного форуму забезпечується яскравою та енергійною особистістю його незмінного художнього керівника – відомого музикознавця, заслуженого діяча мистецтв України, професора Харківського національного університету імені Ярослава Мудрого Лариси Трубнікової, справжнього генератора креативних мистецьких ідей, музиканта, якому властиве панорамне бачення національної мистецької ретроспективи із органічним включенням її до сучасного концертно-виконавського процесу.

Уже у назві цього фесту поєднано дві нескінченності художніх смислів, перша з яких обумовлена власне рахманіновським мікрокосмом, інша – розгорнутою українською картиною світу. Посилюючи та примножуючи змістовий потенціал одна одної, ці дві взаємоспрямовані історико-естетичні координати розвитку вітчизняної музичної культури мають непересічну духовну цінність.

Нинішній фестиваль проходив під девізом «Ностальгія», актуалізуючи таким чином у наші дні 100-літній ювілей прощання знаменитого композитора із назавжди залишеною батьківщиною, що втратила, на його думку, дорогу його серцю дзвоновість – символ сакрального єднання людини та Бога. Невід’ємна від nostalgi проникливість спогадів стала неповторною раціонально-емоційною домінантою ХІХ Рахманіновського фестивалю.

Хор Харківської державної академії культури. Хормейстер – В’ячеслав Бойко

Серед традицій свята – влучні назви-метафори, що поетично розкривають властивий його концертним програмам символічний підтекст. Цього року «Приношення Сергію Рахманінову» було пов’язане із виконанням солістами Харківської філармонії романсів геніального композитора, що відображають художній образ світу, властивий його світосприйняттю. Піаністичну світову еліту було репрезентовано фортепіанними творами композиторів-піаністів межі ХІХ–ХХ століть Клода Дебюссі, Сергія Рахманінова, Олександра Скрябіна, «озвученими» переможцем ХІІ Міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського Олексієм Набіуліним.

Музичний вечір «Хоровий Олімп та Його Величність Орган» було побудовано на поєднанні органного й хорового тембрового комплексів. У виконанні лауреата міжнародних конкурсів Станіслава Калініна прозвучала монументальна органна Соната на 94-й псалом учня Ференца Ліста Юліуса Ройбке. Лауреат міжнародних і національних конкурсів Академічний хор студентів Харківської академії культури під вправним керівництвом В’ячеслава Бойка запропонував слухачам твори сучасних українських митців різних композиторських шкіл: київської (Ігор Шамо), галицької (Микола Ластовецький), волинської (В. Герасимчук), харківської (Ігор Гайденко).

«Струни душі» зачарували публіку завдяки таланту лауреата премії «Gremmi», переможця Міжнародного конкурсу імені Мстислава Ростроповича, професора Женевської і Бернської консерваторій Дениса Северіна, у блискучому виконанні якого (у супроводі Академічного симфонічного оркестру Харківської філармонії під орудою Юрія Янка) прозвучав Віолончельний концерт Роберта Шумана. Заключний «Concerto» відтворив властивий порубіжжю тисячоліть ренесанс Другого фортепіанного концерту Петра Чайковського в оригінальній редакції: у майстерній виконавській інтерпретації Олексія Набіуліна та симфонічного оркестру Харківської філармонії.

Юрій Янко, Олексій Набіулін, Лариса Трубнікова, Олена Рощенко

Довгий час невизнаний твір набув особливо величного, майже пророчого значення, сутність якого залишалася втаємниченою навіть для найталановитіших музикантів із середовища Автора. Виконаний на завершення фестивалю, Другий фортепіанний концерт Сергія Рахманінова вияскравив багатовимірність властивого йому змісту. Написаний у перший рік ХХ століття, цей знаменитий опус набув значення символу вітання Новітньої ери, тріумфу самобутнього творчого стилю Рахманінова – композитора і піаніста, містичного передчуття прощання із навіки втраченою Батьківщиною.

Концерт став своєрідною емблемою Рахманіновського фестивалю, не лише ознаменував завершення цьогорічного свята Музики, а й подарував надію усім його шанувальникам на початок нового кола його «біографії»: наступного року у Харкові – на цій «Святій землі» (як було пафосно проголошено у заключній промові Олексія Набіуліна) має відбутися вже ювілейний – ХХ (!) форум Мистецтва та Весни.

Як і завжди, ХІХ мистецьку урочистість – «Сергій Рахманінов і українська культура» органічно доповнили наукові студії. На культурологічно-музикознавчій і філософсько-юридичній конференції (традиційно на базі кафедри культурології Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого), що мала назву «Розвиток інформаційної культури: український та європейський досвід її правового забезпечення», із доповідями на актуальні теми гуманітаристики виступили професори Віктор Лозовий, Ольга Бурова, Олена Пруднікова, Лариса Трубнікова, В’ячеслав Медушевський.

Сподіваємося, наступної весни Харків – «рахманіновська столиця» музичної Європи (за висловом президента Всесвітнього рахманіновського товариства, піаніста Володимира Ашкеназі) очікуватиме новий творчий сплеск натхнення, краси та інтелекту.

Олена РОЩЕНКО

На головному фото: Юрій Янко та Олексій Набіулін під час закриття фестивалю

Share Button