В останній місяць року, коли час сповільнює біг, стишуючи все навколо, Національна філармонія України готує для вас особливу музичну подорож. Це не просто концерти, а музичний шлях до Різдва, сповнений нових смислів та інтерпретацій, – від блискучих вальсів, що символізують радість очікування, до тихих медитацій і монументальних симфонічних полотен, котрі торкаються вічного
У цих концертних програмах ви почуєте уривки з творів, що звучать як відповіді на глибинні питання, яких зараз особливо потребує душа: про надію, любов і диво народження світла в зимовій темряві.
Ми запрошуємо слухачів пережити унікальний трансформаційний досвід, коли звук перетворюється на емоцію, а мелодія – на молитву. Нехай цей дайджест буде вашим путівником по маршруту душі – від святкового дивертисменту до глибинних духовних пошуків. Чекаємо на кожного, щоби разом пережити цю магію.
Колонний зал імені Миколи Лисенка
4 грудня – «ПОРИ РОКУ. РЕФЛЕКСІЇ». Твори цієї концертної програми – «Покаянний псалом» Мирослава Скорика, «Паралелі» Михайла Шведа, Meditango Астора Пʼяццолли в обробці Скорика, Варіації на тему «Ой у лузі червона калина» сучасного німецького композитора Маркуса Гьорінга та «Пори року» Усеіна Бекірова – об’єднані ідеєю мистецької та особистісної рефлексії, осмислення й пошуку власних сенсів у реаліях нашого складного сьогодення. Практично усі вони написані в час російської агресії. «Покаянний псалом» присвячено пам’яті героїв Небесної Сотні, а Варіації на тему «Ой у лузі червона калина» є яскравим прикладом культурної дипломатії, підтримки України і солідарності з нею світової мистецької спільноти в умовах війни.
Цикл «Пори року» для скрипки та струнного оркестру – прем’єра в Києві нового масштабного твору кримськотатарського композитора, піаніста й неодноразового номінанта на премію «Grammy» Усеіна Бекірова. Музична розповідь не лише про зміну природних циклів, а й про плинність життя людини, є, за словами композитора, подорожжю в часі й водночас у собі, мандрівкою від сучасних ритмів до давніх мелодій степу.
Сучасний український композитор Михайло Швед у «Паралелях» осмислює течію часу, в якому можуть співіснувати окремі реальності. Цей вечір – потужна художня реакція на виклики саме нашого сьогодення, в якому музика, з одного боку, є засобом його осмислення, а з іншого – способом осягнення себе у ньому та власних ціннісних орієнтирів.
Виконавці – Львівський камерний оркестр «Академія», диригент – Ігор Пилатюк.
5 грудня – «ПІСНІ ВУГІЛЛЯ І СТАЛІ». У рамках проєкту шість молодих композиторів/-ок осмислювали тему індустріального минулого українського Сходу. Створюючи композиції, вони досліджували звучання сталеливарного заводу, спостерігали за життям індустріальних міст, а також радилися з досвідченим німецьким композитором Свеном-Інго Кохом, який міє особливий інтерес щодо мікротональної мелодики, одночасності різних часових рівнів і поєднання протилежностей.
Шість новонароджених робіт – це музика для ансамблю та «жива» електроніка, де поєднуються ностальгічне і грубе, життєдайне та механістичне, первозданне і техногенне.
6 грудня – Концерт-присвята: музика Феррер Феррана та поезія Павла Вишебаби. Прем’єра в Україні!
7 грудня – «MUSIK OF CHRISTMAS. THE NEXT GENERATION». Цей вечір – музичне продовження атмосфери магії Дня Святого Миколая та передчуття Різдва! Стримана емоційність і благородство Романсу № 2 Людвіга ван Бетховена – взірця раннього стилю композитора, скандинавський колорит і майстерність оркестрування Романсу для скрипки з оркестром Юхана Свенсена – єдиного його твору, який витримав випробування часом і увійшов у постійний репертуар скрипалів усього світу, меланхолійний та виразний Танго-етюд № 3 для кларнета з оркестром Астора П’яццолли, що майстерно поєднує ритмічну енергію танго з технічною складністю етюду, блискуче та віртуозне Allegro scherzando Концерту № 2 для фортепіано з оркестром Бетховена, з його яскравим оркестровим «вибухом», грайлива та стрімка «музика ельфів» Каміля Сен-Санса (Концерт № 2 для фортепіано з оркестром, ч. ІІ. Allegro scherzando та ІІІ. Presto) – шедевр французької романтичної музики…
Іскри віртуозних пасажів цієї святкової добірки світових музичних перлин надовго розвіють похмурі настрої! Справжньою окрасою програми стане витончений і легкий «Весільний пиріг» Каміля Сен-Санса, сповнений святкової атмосфери, гумору, легкості та грайливості.
8 грудня – «ХОР “ГОМІН” ПРИ СВІЧКАХ. ЕКСКЛЮЗИВНА ПРОГРАМА». Хор «Гомін» Львівського органного залу, визнаний, нарівні з хором «Київ», найкращим камерним хором України 2024 року, улюбленець мільйонів слухачів, презентує у столиці ексклюзивну програму при свічках – подію, що поєднує силу багатоголосся та атмосферу магії світла.
Це особливий формат, у якому музика відкривається по-новому. Світло приглушене, зал наповнений мерехтінням свічок, а голоси звучать ближче, тепліше й ще проникливіше. Така інтимність пробирає до мурашок. Концерт при свічках – не просто виступ. Це досвід: камерний, теплий, сповнений світла і спокою, які особливо потрібні взимку.
Відчуйте ауру, яка залишиться з вами надовго. Хор «Гомін» під орудою Вадима Яценка створить за вечір те, що важко описати словами, але легко впустити в серце.
9 грудня – «ГАЙДН. БАРБЕР. ДВОРЖАК». Ця імпреза особлива тим, що звучатиме найвідоміший твір американського композитора Семюела Барбера – Adagio for Strings, твір глибокої меланхолії, скорботи й духовної просвітленості, музика великої внутрішньої краси та сили. Завдяки здатності викликати сильні емоції, Адажіо Барбера залишається одним із найупізнаваніших і найзнаковіших музичних творів XX століття. Кожен, хто слухає його, бачить своє, бо він – як музичний лакмусовий папірець внутрішнього стану. Універсальний і глибоко особистісний.
Концерт для віолончелі з оркестром Йозефа Гайдна – один із найвідоміших і найулюбленіших творів у віолончельному репертуарі, яскравий зразок раннього віденського класицизму. Серенада для струнного оркестру Антоніна Дворжака – чи не найчарівніший і найпопулярніший твір чеського композитора. Він написав його у період великого творчого піднесення та особистого щастя, тож ця витончена музика сповнена світла, радості й ідилічного спокою.
10 грудня – «БРУКНЕР – СИМФОНІЯ № 8». Віртуозність, щедрість краси, всеоб’ємна філософія та вселенська безмежність. Цього вечора, як і в час прем’єри понад століття тому, твір Антона Брукнера є єдиним номером концертної програми. Одна з найдовших і наймасштабніших симфоній в історії музики. Остання завершена симфонія австрійського композитора, органіста і педагога є одним із найбільших досягнень європейського симфонізму, унікальним явищем у світовій музичній культурі. Її музика, попри тривожно-похмурі пасажі, є величною, урочистою і трансцендентною: як фенікс із попелу, в ній відроджується класичний принцип руху «від мороку до світла».
«Хто може бути філософськи глибшим за Брукнера? – писав про особливості симфоній композитора знаменитий Серджіу Челібідаке, який репетирував внутрішні голоси аdаgio Брукнера годинами задля досягнення “резонансу тиші”. – Але щоразу, коли слухаєш, – це завжди нове відкриття».
Саме цього вечора слухачам випаде унікальна нагода: знову або вперше зануритись у духовну глибину однієї з вершин симфонізму XIX століття.
11 грудня – «СТАНКОВИЧ, СІРЕНКО & ЕЛГАР, БРІТТЕН». У програмі – твори, що поєднують глибоку емоційність, камерну витонченість і яскраву оркестрову палітру. Слухачі поринуть у музичну подорож крізь XX століття – від українського лірико-драматичного стилю до англійської стриманої елегантності.
Програму відкриє «Елегія пам’яті Станіслава Людкевича» Євгена Станковича – світла присвята видатному українському композитору, в якій звучать туга за втраченим і вдячність за спадок. Далі пролунає «Серенада для струнного оркестру» Едварда Елґара – витончене зізнання в любові до тембру струнних, сповнене англійського шарму. Концертино для флейти з оркестром Всеволода Сіренка – сучасна українська музика, де в діалозі з оркестром тембр флейти постає як голос дитини, душі або мрії.
Другий відділ відкриє ще один твір Станковича – «Танці на квітах», який є яскравим зразком фольклорного образного мислення, де флейта веде легкий, грайливий танок у барвистому оркестровому обрамленні. На завершення – «Варіації на тему Френка Бріджа» Бенджаміна Бріттена. Це не лише віртуозний приклад симфонічної варіаційної форми, а й музичний портрет вчителя, сповнений поваги, гумору й фантазії.
Цей концерт – діалог поколінь і традицій, утілений в звучанні струнного оркестру та флейти, де поряд з українською сучасною музикою звучать знакові твори британських композиторів.
12 грудня – «SYMPHONY ORCHESTRA DNIPRO PHILHARMONIC». Цей вечір поєднує два художні світи: блискучий британський модерн і величний східноєвропейський романтизм. Головна подія програми – українська прем’єра Фортепіанного концерту ре мажор, оp. 13 Бенджаміна Бріттена. Це музика молодості й інтелекту, насичена ритмічною енергією, сміливими тембрами та драматичним діалогом між солістом і оркестром. Поряд із нею прозвучить Симфонія № 2 до мінор, оp. 25 Рейнгольда Глієра – масштабний романтичний твір із широкою мелодикою та глибоким ліризмом, що потребує від оркестру виняткової майстерності. Разом ці композиції створюють яскравий контраст великої сили, – подію де дві епохи зливаються в єдиний художній простір.
На сцені – Академічний симфонічний оркестр Дніпропетровської філармонії. За диригентським пультом – головний запрошений диригент колективу Стівен Домінік ЕЛЛЕРІ (Велика Британія).
13 та 14 грудня – «БЕТХОВЕН ВІКЕНД» – міжнародна мистецька подія року в жанрі академічної музики в Україні, яка стане важливою як для професійної спільноти, так і широкої публіки. Уперше в історії Національний президентський оркестр на чолі з диригентом Максимом Гусаком спільно із запрошеними солістками з різних країн виконають повний цикл фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена. На одній сцені зустрінуться Марія Пухлянко (Україна), Яель Колдовскі (Ізраїль), Елізабет Нільсен (Данія), Юлія Садаунікайте (Литва).
Генеральний партнер проєкту – Кримськотатарська громадська організація «Алєм». Подія відбувається за сприяння Посольства Королівства Данія в Україні.
15, 16, 17 грудня – «ХОР “ГОМІН”. НОВА РІЗДВЯНА ПРОГРАМА». Той самий «Гомін» Львівського органного залу, який «розірвав» соцмережі та підкорив мільйони слухачів в Україні й за кордоном новим прочитанням української пісні, із новою програмою виступить у Національній філармонії України! Встигніть насолодитися неповторною атмосферою цих різдвяних концертів. Нас єднатиме сила та любов, закодована в давніх мелодіях та урочистих наспівах.
Зимові свята – це неповторна атмосфера любові, сімейного затишку, добра і трошки магії. Улюблені колядки як символ глибини українських традицій у виконанні хору «Гомін» під диригуванням Вадима Яценка звучать сучасно, драйвово, неймовірно проникливо й щиро.
18 грудня – РІЗДВЯНИЙ ХОРОВИЙ КОНЦЕРТ «ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!» є справжнім святом і традиційною подією, яка об’єднує різні хорові колективи та виконавців для відзначення світлого Різдва Христового. Колядки, щедрівки та хорові твори українських і зарубіжних композиторів у програмі концерту становлять універсальний код віри та надії на спасіння, втілений у багатоголоссі найкращих українських хорових колективів.
Авторка проєкту і режисерка концерту – народна артистка України Галина Горбатенко.
19 грудня – АКАДЕМІЧНИЙ СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР НАЦІОНАЛЬНОЇ ФІЛАРМОНІЇ УКРАЇНИ. ТЕОДОР КУХАР запрошують на програму, що поєднує три абсолютно різних світи: Колядки Томаса де Гартмана, Концерт № 3 для скрипки з оркестром Вольфганга Амадея Моцарта та Симфонію № 7 Густава Малера. Витончені імпресіоністичні замальовки народних мелодій наповнені світлом і спогадами про рідну землю (Томас де Гартман багато років провів у еміграції). Грація та безмежна мелодійність Концерту № 3 Моцарта – невід’ємні риси одного з найпопулярніших творів світового скрипкового репертуару. Загадковий і масштабний «нічний світ» симфонії Малера – унікальне музичне полотно, яке досліджує перехідні стани між темрявою і світлом, відчаєм і радістю, демонструючи невичерпну оркестрову фантазію композитора.
20 грудня – «AMANDANTE. КАМЕРНА ОПЕРА» українсько-нідерландського композитора Максима Шалигіна, заснована на знаменитому діалозі Платона «Банкет» про багатогранність любові – від фізичної до платонічної. Через серію живих картин і гру світла й тіні опера показує як сяючу красу, так і темні, руйнівні аспекти любові.
Прем’єра опери мала відбутися восени 2022 року, але цього не сталося через війну. Завдяки підтримці Muziekgebouw Productiehuis, прем’єра відбулася в Амстердамі у 2024-му. Після неї газета NRC Handelsblad включила оперу до топ-10 музичних подій 2024 року та нагородила її п’ятьма зірками, назвавши «Amandante» «американськими гірками емоцій і тріумфом музичної уяви». У 2025 році концертна версія опери вирушила в тур, символічним завершенням якого стане концерт у Національній філармонії України.
На сцені – Київський камерний оркестр, Nova Opera та піаніст Максим Шадько під керівництвом Михеїла Менабде.
21 грудня – «ЛІСТ, ДВОРЖАК, БАРТОК, ШИМАНОВСЬКИЙ». У програмі – ключові твори європейської музики. Концертна увертюра «Карнавал» Антоніна Дворжака, сповнена нестримної енергії, блискучих оркестрових барв та запальних танцювальних ритмів, – один із найпопулярніших опусів чеського композитора. Концерт № 1 для скрипки з оркестром Кароля Шимановського вважається першим сучасним скрипковим концертом і є чи не найоригінальнішою композицією для скрипки з оркестром минулого століття.
Сюїта з балету «Зачарований мандарин» Бели Бартока – це один із найвидатніших творів музичного експресіонізму XX століття, що своєю сміливістю випередив час і відомий напруженим та інноваційним оркеструванням. Симфонічна поема «Прелюди» Ференца Ліста послідовно змальовує різні етапи людського життя: від тепла й світла, яке дає кохання, – до прийняття і подолання викликів долі, стверджуючи силу людського духу.
23 грудня – «РІЗДВЯНИЙ ВЕЧІР З NOTABENE». Цю імпрезу присвячено вишуканості ансамблевого музикування, де кожен музикант – соліст, а єдність народжується із тонкого вміння не просто чути, а відчувати одне одного. Адже справжня камерна музика – це передусім мистецтво ансамблю. У першому відділі на вас чекає занурення в інтимний світ струнних: на зміну «прозорому» та мелодійному Тріо Шуберта прийде багате на емоції, вишукане Тріо Якименка, що є одним із яскравих зразків пізнього романтизму. Другий відділ продемонструє ефектний діалог кларнета зі струнними в Квінтеті Вебера – шедеврі камерної музики німецького раннього романтизму.
Цей концерт чудово продемонструє різноманітність і безмежність виразних можливостей камерного жанру. Ми запрошуємо вас провести вечір у вишуканому просторі віртуозних можливостей NotaBene Chamber Group – камерного ансамблю нової формації, для якого створення творчого діалогу на рівних зі слухачем є особливо важливим.
24 грудня – «УКРАЇНСЬКІ КОЛЯДКИ. РЕКОНСТРУКЦІЯ 1915». Уперше в Україні! Реконструкція концерту «Українських колядок» хору Олександра Кошиця 1915 року!
Шлях до події, яка мала вагоме значення для позиціонування української культури як окремої і самодостатньої, був нелегким. На той час Наддніпрянська Україна перебувала в складі російської імперії, а Київ був одним із головних культурних осередків. 19 грудня 1913 року врешті-решт було отримано дозвіл російської цензури на лібрето, і Кошиць започаткував серію концертів «Українських колядок» – грандіозний культурно-просвітницький проєкт, під час якого – у 1916 році – вперше в Києві пролунав «Щедрик» Миколи Леонтовича. Успішний різдвяний музичний проєкт Кошиця, вже шанованого на той час диригента, знайомив зросійщену київську публіку з українським різдвяним пісенним фольклором, що був тривалий час заборонений російською цензурою.
У спільному проєкті Інституту Леонтовича, Хорової капели Українського радіо під керуванням Юлії Ткач, Національної філармонії України, Українського радіо та Суспільного мовлення буде відтворено репертуар Різдвяного концерту хору Олександра Кошиця, який пройшов 28 грудня 1915 року у Залі Купецького зібрання (нині – Національна філармонія України). Тоді на київській сцені прозвучало 16 українських колядок (3 відділи) в аранжуванні композиторів Кирила Стеценка, Олександра Кошиця та Василя Ступницького. Саме ці колядки лягли в основу репертуару Української Республіканської Капели, яка впродовж 1919–1924 років гастролювала під орудою Кошиця в Європі та Америці, підкорюючи світову публіку традиціями українського Різдва.
Концерт-реконструкцію присвячено визначній події – 150-річчю від Дня народження Олександра Кошиця – ТОП-диригента й культурного дипломата УНР, який перетворив українську народну пісню на символ національної ідентичності. Ініціаторки проєкту – Юлія Ткач і Тіна Пересунько. Авторка ідеї та концепції – Тіна Пересунько.
25 грудня – Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України (диригент – Віктор Плоскіна) презентує інтелектуальну та емоційно потужну програму «РІЗДВЯНІ СИМФОНІЇ» – концерт-роздум, концерт-молитву, шлях від земного до вічного: від розкішної Сюїти з опери «Кавалер троянди» Ріхарда Штрауса й катарсису Медитації з опери «Таїс» Жуля Массне – через віртуозність Концертіно для кларнета з оркестром Карла Марії фон Вебера та легкість і чистоту Мотету «Ave verum corpus» Вольфганга Амадея Моцарта – до космічної любові Симфонії № 3 Густава Малера та світлого прозріння «Різдвяних симфонізмів» Івана Небесного. «Що мені розповідали ангели…» – п’ята частина Cимфонії, яка написана для жіночого та дитячого хору.
У програмі беруть участь Хор хлопчиків і юнаків та дівочий хор КДМЛ імені Миколи Лисенка (хормейстерки – Юлія Пучко-Колесник і Марія Коваль). «РІЗДВЯНІ СИМФОНІЇ» – це унікальний трансформаційний досвід, який Національна філармонія України пропонує глядачам прожити разом.
27 грудня – «ФІЛАРМОНІЯ НЕСКОРЕНИХ. ОПЕРА». В рамках проєкту Заслужений академічний ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України (диригент – Дмитро Морозов) виконає арії з опер, які давно стали надбанням світового класичного репертуару. До програми увійдуть: лірична арія Луїзи з опери «Луїза» Гюстава Шарпантьє, мелодійний вальс Мюзетти з опери «Богема» Джакомо Пуччині, арія «No puede ser» – шедевр іспанської сарсуели Пабло Соросабаля, трагічна арія Аїди з однойменної опери Джузеппе Верді, «демонічна» «Балада Мефістофеля» з опери «Мефістофель» Арріґо Бойто. Час не владний над цими шедеврами, адже справжнє мистецтво живе вічно. А в переддень Нового року опера стане особливим, урочистим часом для радості.
28 грудня – «МЕСІЯ» – найуспішніший твір в історії світової музики! Для європейців Різдво вважається неповним, якщо не почути або не взяти участь у виконанні «Месії» Генделя. Цей найвідоміший твір композитора – особлива сакральна частина Різдва.
Вражаюче, але Ораторія «Месія» була написана лише за 24 дні. Багато хто вважає, що це було божественним натхненням. Кажуть, що Гендель не виходив з дому протягом цих трьох тижнів, а слуга бачив, що композитор ридав над музикою від сильних емоцій.
Ораторія була вперше виконана навесні 1742 року. З того часу важко простежити хоч один рік, коли б цей масштабний твір не виконувався хоча б десь. Він настільки увійшов у європейську традицію святкування Різдва, що став невід’ємною його частиною поряд із ялинковими вогниками, ярмарками, колядками та вірою у дива.
Минулоріч Liatoshynskyi Capella започаткувала традицію щорічного виконання «Месії» у час різдвяних свят, а відгуки слухачів та слухачок ствердили цю ідею. Тож цього року ми зберемося, аби знову пережити цей неймовірний спектр емоцій, захват і можливість бути поруч.
29 грудня – «ЙОЗЕФ ГАЙДН – СИМФОНІЯ “ПРОЩАЛЬНА”». Перший відділ концерту пропонує камерну вишукану музику бароко та раннього класицизму: чарівну «Серенаду» зі Струнного квартету № 5 Йозефа Гайдна, Бранденбурзький концерт № 3 Йоганна Себастьяна Баха – шедевр контрапункту та життєствердної радості, урочистий Concerto Grosso № 8 «Різдвяний» Арканджело Кореллі та святкову Серенаду № 6 «Serenata Notturna» для двох скрипок, альта, контрабаса з оркестром Вольфганга Амадея Моцарта.
Другий відділ – урочиста театралізована симфонія, «зерно» цієї програми: «Прощальна» симфонія Йозефа Гайдна, яка має дуже цікаву історію створення. Під час її написання композитор служив у капелі князя Естергазі в резиденції містечка Ейзенштадт, і в його розпорядженні була капела з 16-ти музикантів. За однією з версій, князь у січні 1772 року наказав, щоб протягом його перебування в Ейзенштадті всі музиканти капели постійно були при ньому, а залишати резиденцію та відвідувати дружин i дітей вони могли лише за його відсутності. Виняток було зроблено лише для капельмейстера і першого скрипаля – власне, Йозефа Гайдна. Того року князь напрочуд довго затримався у маєтку, і оркестранти звернулися по допомогу до керівника – капельмейстера. Гайдн вирішив вплинути на князя не зовсім прямо, а символічно – через музику, створивши симфонію, фінальна частина якої стала справжнім перформансом.
…Завершується фінал симфонії, один за одним замовкають інструменти, музиканти, які закінчили свою партію, гасять свічки, що горіли перед їхніми пюпітрами, мовчки піднімаються з місця і йдуть. Залишаються лише дві скрипки, які й доводять меланхолійну мелодію до кінця…
Ще один рік, сповнений злетів і падінь, смутку та радості, надії та відчаю, складних випробувань, добігає кінця. Нехай «Прощальна» симфонія у виконанні Київського камерного оркестру стане своєрідним ритуалом, де кожен зможе відпустити свій тягар, але вогник надії, як на останньому пюпітрі, освітить дорогу в невідоме прийдешнє.
30 грудня – «МУЗИКА БРОДВЕЮ». Енергія джазу та латиноамериканських ритмів «Вестсайдської історії» Леонарда Бернстайна, ностальгія та іронічність «золотої доби» Бродвею у «Звуках музики» Річарда Роджерса й «Хлопцях і лялечках» Френка Лоссера, казковий та епічний світи «Котів» і «Привиду опери» Ендрю Ллойда Веббера, трагізм історії «Міс Сайгона» Клода-Мішеля Шенберга – сьогодні іскритимуться справжні скарби золотого фонду американського та англійського музичного театру.
Різні лики любові – одержимість і пристрасть, ностальгія та світлий сум, різні історії, розказані універсальною мовою музики. Запрошуємо провести 2025 рік в яскравій подорожі мюзиклами від середини XX століття до сучасного тріумфу, від якого захоплює дух!
31 грудня 2025 та 1 січня 2026 року! Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою всесвітньо відомого диригента Теодора Кухара запрошує на унікальну подію – новорічний концерт «ШТРАУС: НОВИЙ РІК У ФІЛАРМОНІЇ»!
Національна філармонія України з радістю долучається до легендарної віденської традиції, започаткованої Віденським філармонійним оркестром у далекому 1939 році. Відтоді щороку 1 січня весь світ, затамувавши подих, слухає вальси і польки родини Штраусів із Золотої зали «Музикферайну». Цей концерт давно став не просто музичною подією, а символом надії, радості та початку чогось нового.
Ми з радістю переносимо цю магію до музичного серця України. Нехай ваше святкування – як прощання зі старим роком 31 грудня, так і в перший день нового – забарвиться в яскраві, феєричні та неперевершено елегантні звуки Штрауса. «ШТРАУС: НОВИЙ РІК У ФІЛАРМОНІЇ» – головна музика свята!
Музичний салон
9 грудня – «“ЗОЛОТІ КЛЮЧІ” УКРАЇНИ». Концерт-презентація книги «Тріо “Золоті ключі”» присвячений творчості цього славетного тріо та світлій пам’яті двох його солісток – Ніни Матвієнко та Марії Миколайчук. Колектив проіснував 50 років, і цей період творчості акапельного співу в історії України є рекордним. Талановиті співачки – народні артистки України Ніна Матвієнко, Валентина Ковальська та Марія Миколайчук – за півстоліття спільного співу зібрали та заспівали понад 200 українських пісень у численних експедиціях Україною, виконуючи їх на українській і світовій сценах.
І хоча тріо не звучить в іншому складі, бо, за словами Руслани Лоцман – учениці Ніни Матвієнко та її гідної послідовниці, ключі до цієї пісні мають ті, хто отримав цей дар від Неба, сьогодні пролунають найвідоміші пісні з його репертуару у виконанні авторок книги Валентини Ковальської та Руслани Лоцман у співпраці з заслуженою артисткою України, солісткою Національної філармонії України Тетяною Школьною. Також буде відтворено програма з репертуару Ніни Матвієнко та Ансамблю давньої музики Костянтина Чечені у виконанні Руслани Лоцман та інструментального ансамблю.
11 грудня – «MOZART. ЗВАБЛЕННЯ». Кохання у Моцарта – це не лише ніжність і пристрасть. Тут кожен погляд – обіцянка, кожен дует – поєдинок бажань, а кожна арія – сповідь серця, що коливається між пристрастю і розумом.
Сьогодні на сцені оживуть герої його опер – Дон Жуан, Церліна, Фйорділіджі, Паміна, Папагено, які шукатимуть любов, що ніколи не буває простою – і губитимуться у власних бажаннях, немов у лабіринті музики. В цій історії буде місце зустрічам і розлукам, флірту і зраді, щирості й театральної фатальності. Глядач стане свідком, як Дон Жуан спокушає і грає, як Церліна вагається між невинністю і спокусою, як Фйорділіджі бореться між вірністю і сумнівом, як Паміна і Папагено відкривають правдиву, наївну любов – ту, що рятує світ.
У програмі – найяскравіші арії, дуети й терцети з опер «Дон Жуан», «Так чинять усі» та «Чарівна флейта». Між пристрастями, що вируватимуть цього вечора, звучатиме інструментальна музика – Анданте і Соната F-dur, у яких Моцарт говорить тією мовою, що не потребує слів.
Цю історію творитимуть одні з найкращих українських оперних співаків – Тарас Бережанський, Микола Губчук, Катерина Ясенчук і чудові музиканти Ігор Тютюнников (флейта), Анна Поліщук (фортепіано) та Анна Лещенко (мандоліна). Саме завдяки їм оживе яскрава тканина почуттів, у якій кохання стає театром, а сам театр – його віддзеркаленням.
Музика Моцарта – це вічна історія про нас самих, яка відкриває найпотаємніше.
12 грудня – «ЗАЛІЗНА». Цей концерт – від імені жінки, яка має бути сильною. Музика й слова тут – про біль, страх і переживання, про речі, які зазвичай замовчують, але вони живі і їх мають почути.
У програмі концерту звучатимуть камерні вокально-інструментальні твори Олександра Яковчука, забарвлені тонким музичним нюансуванням, сповнені яскравих образів і глибокими емоціями. Вокальний цикл «Уривки з мого Кобзаря…» присвячений пам’яті відомої української поетеси і композиторки Ірини Губаренко. Всі вірші циклу, пронизані відчаєм, болем і водночас смиренністю перед лицем неминучості, написані нею на порозі Вічності; саме він стане головним сенсовим зерном цієї події, яка резонуватиме з важливими особистими сторінками життя кожного з нас.
13 грудня – «БЕЛЛІНІ, ПАГАНІНІ, РОССІНІ». Концертна програма об’єднує твори трьох геніїв італійського романтизму: Вінченцо Белліні, Нікколо Паганіні та Джоаккіно Россіні. «Камерні арії» Белліні – знаменитого майстра італійського бельканто – демонструють його фірмовий мелодійний стиль і глибокий ліризм, вирізняючись елегантністю і чистотою мелодичних ліній. Шість сонат для скрипки та гітари Паганіні – одного з найвпливовіших музикантів в історії романтизму – демонструють інший бік італійського музичного життя – віртуозну інструментальну музику, в якій віртуозно поєднуються елементи класицизму з притаманною Паганіні романтичною виразністю. (Паганіні, будучи неперевершеним скрипалем-віртуозом, писав ці сонати для власних виступів.)
Вокальний цикл «Soirées musicales» Джоаккіно Россіні – одного з найвпливовіших композиторів свого часу – є чудовим прикладом вишуканої, дотепної та мелодійної музики, яка залишається улюбленою частиною камерного вокального репертуару.
14 грудня – «ФЕДІР ЯКИМЕНКО & СЕРГІЙ БОРТКЕВИЧ: ОСТАННІ РОМАНТИКИ». Концерт-лекція – другий із п’яти заходів проєкту «Репресована українська музика». Цей проєкт входить до абонементу НФУ, запланованого на концертний сезон 2025–2026 рр.
Федір Якименко – видатний український композитор, піаніст і педагог, який вважається представником пізнього романтизму та одним із перших українських імпресіоністів. Автор першого підручника з гармонії українською мовою помер на чужині у віці 69 років від виснаження.
Сергій Борткевич – український композитор і піаніст пізнього романтичного стилю, чия музика вирізняється ліричністю, вишуканістю й ностальгічним відтінком, є одним із найвидатніших представників українського інструментального романтизму першої половини ХХ століття.
«Для мене романтизм – це не безкровна інтелектуальна відданість програмі, а вираження мого найглибшого розуму та душі», – писав Борткевич. Прагненням «останніх романтиків» було створення в музиці образу втраченої батьківщини, і сьогодні Україна повертає їхні імена, приречені на забуття.
Авторка концепції – лекторка-музикознавиця Ольга Лігус, авторка ідеї – Олександра Синякова.
27 грудня – «РІЗДВЯНИЙ ДЖАЗ ПРИ СВІЧКАХ». Музика Різдва… Світло надії… Джаз, що торкається серця… Запрошуємо вас на святковий концерт, де класика різдвяних мелодій зазвучить у вишуканих джазових відтінках.
У програмі – легендарні хіти Різдва (White Christmas, The Christmas Song, Winter Wonderland, O Holy Night) у живому виконанні. Це вечір, де тепло музики й світло свічок подарують відчуття справжнього свята, сповненого радості, ніжності й затишку.
Музичне фоє
3 грудня – «У ПЕРЕДЧУТТІ. КАМЕРНА МУЗИКА БОРИСА ЛЯТОШИНСЬКОГО». У передчутті незвіданого… З цією емоцією композитор вслуховується у нові звучання, що з’являються на обрії його свідомості. У схожому настрої виконавець занурюється в глибини ще не освоєних творів. І з таким самим уважним напруженням слухач очікує перших звуків концерту. Усі, хто цього вечора зберуться у фоє філармонії, перебуватимуть у передчутті – стані, який важко передати словами, але легко осягнути душею.
Цей концерт є особливим: він завершує ювілейний рік Бориса Лятошинського, рік першого фестивалю його музики, і водночас стає прологом до наступного – року другого фестивалю, передчуття якого об’єднує організаторів і виконавців.
У програмі – знакові камерні твори Лятошинського 1920-х – початку 1940-х років. Ці композиції звучали протягом року в різних містах і на різних майданчиках, але ще ніколи не були зібрані в одній програмі. Їхня різноплановість і контрастність дозволяють відчути музику композитора в усій різноманітності й багатошаровості: новаторський цикл «Відображення» поєднується тут із ліричними солоспівами на тексти Івана Франка, а модернова Скрипкова соната – з вишуканими обробками народних пісень.
6, 7, 19, 20 грудня – «МУЗИЧНИЙ КВЕСТ 6+ ПОШУКОВА ОПЕРАЦІЯ “СВЯТИЙ МИКОЛАЙ”». Захопливий квест філармонією, який поєднає українські та європейські традиції святкування різдвяних свят малечею.
Допомагатимемо Янголу та кролику Філармону виконати усі добрі справи, щоби Миколай знайшов шлях до всіх слухняних малят, котрі відвідають філармонію цього святкового дня. Маленькі меломани побувають на різноманітних локаціях: у фоє, глядацькій залі, на сцені та у багатьох інших цікавих закутках будівлі. Виконуючи творчі завдання, вони зможуть відремонтувати «Чарівну кулю добрих справ», що допомагає Миколаю знаходити чемних малят, яку випадково зламав Філармон. Магія музики, віри та добрих справ порятує свято, і Миколай знайде усіх, кого шукає.
За інформацією пресрелізу
