Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: музичні родини на перехресті культур

133
Share Button

Із такою назвою нещодавно вийшла друком колективна монографія у Кропивницькому

Без перебільшення сенсаційною подією став вихід у світ монументальної за обсягом і наповненням колективної праці, присвяченої видатним діячам музичного мистецтва, життєвий шлях і творчий доробок яких є знаком єднання України з європейським і світовим культурним простором. Ініціатором видання виступив Кропивницький музей музичної культури імені Кароля Шимановського, заснований 1991 року на теренах малої батьківщині кровно й духовно споріднених родин Шимановських, Блюменфельдів і Нейгаузів.

Адже важливий центр освіти й мультикультурного життя півдня України Єлисаветград–Кіровоград–Кропивницький – місце народження, дитинства й творчого становлення Фелікса Блюменфельда, Генріха й Наталії Нейгаузів, найближче велике місто до Тимошівки (тепер село Кам’янського району Черкаської області), де народився Кароль Шимановський, та Орлової Балки (тепер частина села Петрове, адміністративного центру Кіровоградської області) – місця подальшого проживання майбутнього композитора та народження його сестри, співачки Станіслави Корвін-Шимановської.

Маловідомі матеріали багаторічних досліджень, пов’язаних з обставинами біографії, родинними зв’язками, творчістю і педагогічною спадщиною видатних майстрів становлять зміст монографії. Редактором-упорядником і автором кількох розділів виступив музикознавець, директор музею імені Кароля Шимановського Олександр Полячок. До створення видання долучилися співробітники Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, зокрема, завідувач відділу музикознавства та етномузикології Анатолій Калениченко і старший науковий співробітник Ірина Сікорська (співредактори видання) та академік Національної академії мистецтв України, завідувачка відділу образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва ІМФЕ Тетяна Кара-Васильєва.

Презентація у Львові. Виступ Ірини Сікорської

Великий міжнародний колектив авторів склали дослідники з України, Польщі, Росії, Ізраїлю, США, Франції, Великої Британії. Показово, що статті закордонних дописувачів подано мовою оригіналу та в українському перекладі. Фінансову підтримку виданню забезпечив Український культурний фонд.

Тематичне коло вміщених матеріалів визначає структуру монографії. Перший розділ присвячено зв’язкам родин Шимановських, Блюменфельдів і Нейгаузів із малою батьківщиною Єлисаветградщиною, відображеним в епістолярній спадщині, спогадах рідних і близьких, а також дослідженні родоводів.

Другий розділ висвітлює постаті музичної родини Блюменфельдів – австрійського підданого Міхала фон Блюменфельда та його дітей Йоанни, Сіґізмунда, Марії, а особливо Станіслава й Фелікса, діяльність яких відіграла значну роль у розвитку музичної освіти й культури в Україні.

Зв’язкам із малою батьківщиною видатного польського композитора-модерніста Кароля Шимановського, внучатого племінника Марії Шимановської (дружини Міхала фон Блюменфельда та матері його дітей) – присвячено наступний розділ видання. Четвертий розділ очікувано змальовує портрети троюрідного брата Кароля Шимановського та племінника Фелікса Блюменфельда – видатного піаніста й педагога Генріха Нейгауза, його сестри Наталії, також відомого фортепіанного педагога, їхніх учнів, родинне оточення.

Презентація в Одесі

Життєпис родин відомих музичних діячів формує «стовбур» монографії. Але як дерево обростає гілками й листям, так і основних персонажів дослідження оточують подекуди знані, а часом незаслужено забуті предки й сучасники, розповіді про життя й діяльність котрих поглиблюють і розширюють наші знання про історію і культуру краю у його різноманітних зв’язках із Польщею, освітньо-культурними центрами тодішньої Російської імперії та Європи.

До окресленого кола представників польсько-німецької діаспори, уособленого родинами Шимановських–Блюменфельдів–Нейгаузів, органічно вписуються й постаті сучасників – діячів української національної культури Миколи Лисенка, Михайла Старицького, музи Кароля Шимановського Наталії Давидової (уродженої Гудим-Левкович) та інших. Усе це ілюструє плідність творчих контактів у мультикультурному середовищі.

Синтетичний характер і багатоаспектність дослідження обумовлює широке коло задіяних у ньому фахівців. Опубліковано матеріали провідної дослідниці життя і творчості Кароля Шимановського Терези Хілінської, польських музикознавиць Маґдалени Боровець, Ельжбети Ясіньської-Єндрош, соціолога Лєшека С. Закшевського, онуки Фелікса Блюменфельда актриси Маргарити Анастасьєвої, музиканта Генріха Нейгауза-молодшого, а також ґрунтовні наукові розвідки і статті музикознавців Олександра Полячка, Анатолія Калениченка, Ірини Сікорської, Кіри Шамаєвої, Марини Долгіх, Олександра Сердюка, Дмитра Полячка, Ніни Дикої, Анни Середенко, Наталії Растопчиної (США), Ольги Скорбященської (Росія), Дідьє ван Мура (Франція), Джонатана Павелла (Велика Британія), мистецтвознавиці Тетяни Кари-Васильєвої, етномузиколога Олександра Терещенка, краєзнавців Олени Классової, Сергія Шевченка, Алли Єфремової, Алли Лутай, Василя Білошапки та багатьох інших.

Презентація у Музеї Миколи Лисенка в Києві

Завершують матеріали книги додатки, в яких представлено дотичні виданню «українські» спогади Артура Рубінштейна (переклад і передмова Анатолія Калениченка), розповідь далекого родича Шимановських письменника Ярослава Івашкевича (вперше в українському перекладі), спогади учня Фелікса Блюменфельда Михайла Гольдштейна та ін.

Додатки містять також солідну бібліографію (близько 1700 позицій книжок, нот, афіш, програмок концертів, стенограм, рукописів тощо; її вповні можна було б видати окремим покажчиком) і хронограф численних подій і заходів, спрямованих на вшанування пам’яті й дослідження діяльності видатних земляків у Кіровограді–Кропивницькому, починаючи з далекого 1961 року, коли після періоду ідеологічно зумовленого «забуття» у Києві відбулося масштабне святкування ювілею Кароля Шимановського, а диригент Ігор Блажков уперше відвідав тоді батьківщину митців разом із племінницею композитора польською письменницею Кристиною Домбровською.

Видання доповнено багатим ілюстративним матеріалом, поміж якого чимало унікальних і вперше опублікованих фотографій. Окрім історичних знімків, представлено також світлини з наукових конференцій та інших заходів з ушанування видатних музичних діячів. Вони ілюструють сучасний міжнаціональний культурний обмін, який продукує створення ґрунтовних і надзвичайно цікавих наукових досліджень.

Шкода, що така фундаментальна праця вийшла тиражем усього у 300 примірників, які було розповсюджено під час презентацій у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Кропивницькому. Але, як повідомили упорядники, монографія буде у відкритому доступі: на сайтах ІМФЕ імені Максима Рильського НАН України та Кропивницького музею музичної культури імені Кароля Шимановського.

Оксана ЛЕТИЧЕВСЬКА

На головному фото – презентація книжки у НМАУ ім. П.І. Чайковського в рамках ХХХ Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест-2019». Виступ Анатолія Калениченка

Share Button