Спомин про Відень від Євгена Громова

34

24 листопада у Національній філармонії знаний український піаніст Євген Громов представить перший концерт зі свого авторського циклу «Спомин про Відень», де прозвучить клавірні опуси представників класичної й нової віденських композиторських шкіл

Класична віденська школа, найяскравішими представниками якої є Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт і Людвіг ван Бетховен, – стала по-своєму базовим вектором у розвитку музичного мислення. Саме у творчості віденців кристалізується соната, досягає піку симфонізм, а також стабілізуються провідні інструментальні жанри. Оновлюються буквально всі аспекти музичного компонування – від форми до тематизму. Як стиль, музичний класицизм асоціюється із впорядкованістю, стрункістю, симетричністю, гармонійністю. Вагомий внесок у його формування здійснили саме віденські митці.

Нова, або так звана друга віденська школа на чолі з Арнольдом Шенбергом, оперта на естетику музичного експресіонізму, аж ніяк не заперечувала першу, «стару» віденську школу, а по-своєму продовжувала її принципи. У програмі нинішнього концерту, крім музики Шенберга, вона буде представлена творами учнів композитора Антона Веберна й Альбана Берга. Також у програмі – композиція Олександра фон Цемлінського, якого високо цінував Йоганнес Брамс і котрий був учителем Шенберга з контрапункту.

Євген Громов про концепцію циклу і власні рефлексії щодо класичної і нової віденських композиторських шкіл:

– Віденська і нова віденська композиторські школи ще з юнацьких часів і шкільної лави завжди були й залишаються для мене сонячним сплетінням європейської музики.
Почати з того, що вікно в музику особисто для мене широко відчинили саме Бетховен і Моцарт, платівками з творами яких я заслуховувався в дитинстві до нестями. Поволі до них доєднався Шуберт, згодом Гайдн. Пригадую, що, на відміну від інших авторів, музика цих чотирьох мені ніколи в житті жодним чином не набридала, радше навпаки – з плином часу перед моїм внутрішнім поглядом поставали все нові й нові пласти їхньої багатогранної універсальної творчості.

Років у 15-16 я несподівано довідався про існування ще й нововіденської школи, випадково придбавши вінілові гіганти з Квінтетом для духових, тв. 26 і Сюїтою для 7 інструментів, тв. 29 Арнольда Шенберґа, оперою «Воццек», Камерним і Скрипковими концертами Альбана Берґа, а також кількома афористично-пуатилістичними опусами пізнього Антона Веберна на кшталт Концерту для 9 інструментів, тв. 24 і Варіацій для оркестру, тв. 30.

Поступово, крок за кроком у моїй свідомості творчість представників класичної віденської і модерністської нововіденської композиторських шкіл дивним, хоч і органічним чином поєдналися в «незлиянне» і нероздільне ціле.

Не завадила й та прикра обставина, що музику нововіденців мені довелося опановувати самотужки, оскільки її не викладали ні в столичній спеціалізованій музичній десятирічці імені Лисенка, ні у головному музичному виші імені Чайковського, де я помилково з молодечого нерозуміння протирав штани кілька років поспіль, поки не оговтався і врешті-решт не полишив його (краще пізно, ніж ніколи)…

У тематичному циклі з трьох сольних програм «Спомин про Відень» у Колонному залі імені Миколи Лисенка, що відбудуться протягом концертного сезону 2023–2024 років, мені насамперед хочеться сукупно продемонструвати і представити київським філармонійним меломанам-завсідникам найважливіші жанри клавірної музики, у яких головно працювали видатні віденські майстри. Перш за все це сонати, варіації і фантазії, а також, безумовно, мініатюри – клавірштюки, музичні моменти, багателі, лендлери, німецькі танці тощо.

Кожна з програм циклу-триптихa вибудована таким чином, що поряд з улюбленими хітами для широкого слухацького загалу звучатимуть украй ексклюзивні та рідко виконувані раритети щоразу восьми митців – Гайдна, Моцарта, Бетховена, Шуберта, Цемлінського, Шенберґа, Берґа і Веберна.

Серед іншого – забуті позаопусні твори Веберна й Берґа періоду їхнього навчання в класі композиції геніального Арнольда Шенберґа, а також вперше в Україні пролунає увесь сольно-фортепіановий доробок практично невідомого в нашій країні вчителя Шенберґа, видатного австрійського композитора Алєксандра фон Цемлінського, що здобув за життя визнання в першу чергу як неперевершений оперний диригент і скінчив свій тернистий життєвий шлях, як і Шенберґ, вигнанцем в Америці.

Перша програма циклу присвячується мною світлій пам‘яті журналіста і шанувальника філармонійних концертів Владислава Сікалова…

За інформацією пресрелізу