«Українська музична енциклопедія»: перший скромний ювілей

218
Share Button

3 жовтня у рамках ХХІХ Міжнародного «Київ Музик Фесту» відбулася презентація п’ятого тому «Української музичної енциклопедії» (літера «П»). Це – перший скромний ювілей у великій багаторічній справі, що розпочалася ще в 1990-ті роки співробітниками відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України під орудою видатного мистецтвознавця, академіка Олександра Костюка. Планувалося лише три томи на весь обсяг алфавіту. Однак у процесі занурення у матеріал виявилося, що видання буде значно більшим. Перший том надруковано 2006-го, другий – 2008, третій – 2010, четвертий – 2016 і, нарешті, п’ятий – у січні 2018 року

Поява фундаментального видання «Українська музична енциклопедія», підготовленого колективом відділу ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України – провідного центру музичної україністики у сучасному науковому просторі – визначне явище національної культури, що засвідчує її духовну зрілість і здатність до концептуального осмислення власного історико-культурного процесу. Узагальненість і систематизація є одними з жанрових характеристик будь-якої енциклопедії і мають на меті висвітлення вагомих досягнень у певній галузі знання. Тому видання такого роду стають своєрідними інформаційними маркерами суспільної свідомості.

Оприлюднення уже п’ятого тому «Української музичної енциклопедії» демонструє глибокий підхід до фіксування багатошарових процесів, що відбуваються у сучасному просторі української музичної культури. Є сенс відмітити і великий обсяг книги, де вміщено статті, які розкривають найрізноманітніші розділи музикознавства (музична критика, публіцистика), окремі музичні дисципліни (зокрема естетика, психологія, лексикологія, текстологія, епістологія тощо) та спрямовані у міждисциплінарний вимір, адже сформувалися на різних етапах розвитку культури, проте тісно пов’язані з музикою.

Співголови редколегії видання Валентина Кузик та Ірина Сікорська

В енциклопедії висвітлені як історико-теоретичний, так і загальнофілософський аспекти тематики, котрі виявляють широкі зв’язки української музичної культури з різними сферами духовного освоєння світу, що, власне, й становить концептуальний стрижень українського музикознавства.

До п’ятого тому увійшли теоретичні статті, як-от «Парадигма пісенна», «Пародія (музична)», «Партитура», «Поліритміка», «Політональність», «Поліфонія» та інші, статті, присвячені музичним стилям і жанрам – «Полістилістика», «Постмодернізм», «Постромантизм», «Пуантилізм», «Пролог», «Прелюд», «Партесний концерт», «Пасакалія», «Павана», «Пастораль», «Поема», «Панегірик» тощо. Великий блок матеріалів пов’язано з Полтавою – її філармонією, училищем, симфонічним оркестром. Зрозуміло, значне місце посідають статті, коренем назв яких є слово-поняття-жанр «Пісня». Унікальною стала стаття «Псалом», де вперше зазначено музичні твори українських композиторів (усіх часів) до кожного тексту 150-ти Псалмів біблійних.

Композиторка Богдана Фільц вручає квіти Валентині Кузик і співачці Наталі Пелих під час презентації

Загалом у п’ятому томі 856 статей, що представляють 16 окремих тематичних блоків, із яких 671 – персоналії: наприклад, композиторів Тамари Парулави, Сергія Пілютикова, Вікторії Польової, Іллі Польського, Федора Попадича, Володимира Птушкіна, Володимира Пухальського, літераторів Дмитра Павличка, Федора Погребенника, художника Анатоля Петрицького, диригентів Арія Пазовського, Костянтина Пігрова, Володимира Пірадова, співаків Івана Паторжинського, Діани й Тараса Петриненків, Оксани Петрусенко, Олександра Пономарьова, мистецтвознавців Стефанії Павлишин, Лю Пархоменко, Ростислава Пилипчука, Ігоря Пясковського, скрипалів Богдани Півненко, Ігоря і Назарія Пилатюків, трубачів Валерія і Костянтина Посвалюків та багатьох інших.

Виступає диригент, дослідник-енциклопедист, автор низки статей до «УМЕ» Іван Гамкало

Попри існування доволі вагомого доробку енциклопедичних видань різного спрямування, наголосимо на тому, що музичну енциклопедію вирізняє глибоко продумана концептуальна основа, оригінальний стиль викладення, деталізація фактажу, виважений підхід до відбору матеріалу, скрупульозна систематизація документальної складової, врахування сучасних тенденцій українського правопису, дотримання історичної конкретики та наукової коректності. Усе це свідчить про серйозне ставлення до обраної тематики, врахування музикознавчої думки як динамічної системи, що має власний шлях розвитку, проте постійно знаходиться на перетині інноваційних тенденцій, поєднуючи досягнення суміжних галузей знання.

Інформативність і змістовність енциклопедії дозволяє оцінювати її як винятково фахове видання, на сторінках якого представлено персоналії української музичної культури як минулого, так і сучасності, детально висвітлено дефініцію музикознавчих термінів, розкрито особливості стильових і жанрових процесів у розвитку музичної культури. До наукової роботи над енциклопедією було залучено також біля п’ятдесяти музикознавців із різних міст України.

Грає піаніст-імпровізатор В’ячеслав Полянський

Наголосимо, що весь текст видання викладено в інтернеті – він доступний для загального користування: Українська музична енциклопедія. Том 5-й: «П» [Павана – «Poliкарп»] / Наукові редактори, співголови В. Кузик, І. Сікорська, відповідальний секретар І. Шеремета; відповідальна за літеру «П» В. Кузик. – К.: ІМФЕ ім. М. Рильського НАНУ, 2018. – 536 с. http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/dovidkovi/2018/ume5.pdf

Ірина П’ЯТНИЦЬКА

Share Button