Юрій Янко: «Я прагну того, щоби мої мрії мали термін реалізації»

0
Share Button

18 листопада розпочинається нова сторінка в житті Харківської філармонії у новій будівлі органного залу за адресою: вулиця Римарська, 21

Урочисте відкриття за участю Президента України Петра Порошенка цьогоріч у серпні продемонструвало новітні технології будівництва концертного приміщення, але орган підготували до користування німецькі фахівці в останні три місяці.

Орган фірми «Aleksander Schuke» (Німеччина) розташовано в залі на 500 місць. Філармонійний мультикомплекс, за задумом архітекторів, складатиметься також із камерної зали на 100 місць, великої зали на 700 місць і виставкових приміщень. Великий культурний осередок міста нині ще перебуває в стані продовження будівництва, але вже пройшов «вогонь, воду і мідні труби». Та настав час святкування.

Нові виклики, пов’язані з амбітним проектом, постають перед колективами філармонії. Цей досвід обіцяє буде цікавим, бо відчинилося нове вікно можливостей, коли вдасться поєднати різноманітні форми класичного і модерного стилю концертного життя. Передумови для цього є, бо експериментальні проекти Юрія Янка, директора і головного диригента Харківської філармонії, працюють і публіка відгукнулася на них позитивно.

Харківський орган
Харківський орган

П’ятнадцять років тому він розпочав роботу з подолання стереотипів концертної діяльності в академічному закладі. Причому не з руйнування, а навпаки – із залучення союзників. Найпершими його союзниками стали слухачі. Після успішного симфонічного шоу він запропонував іще ряд креативних програм. Далі він зробив союзниками музикантів, із якими пройшов нелегкий шлях багатьох гастрольних турів і поневіряння по різних залах.

За словами Юрія Янка, «оркестр перебуває в хорошому робочому стані. 200 автографів солістів, які грали з оркестром і закохались у нього, свідчать про це. Наприклад, нещодавні гастролі у Бельгії і Франції показали високий рівень зіграності, і планка технічної спроможності музикантів вища, ніж будь-коли. Середній вік членів колективу – приблизно 35–40 років».

На старті нового сезону в новій будівлі ми поспілкувалися із Юрієм Янком.

– Хто автор музичних проектів філармонії? Чи вони запозичені деінде?

– Що стосується симфонічних шоу (їх називають «Янко-шоу»), ми проводимо їх тричі на рік: на Старий Новий рік, Валентинів день і Жіночий день. Це виглядає дуже весело і невимушено, – диригент в образі Діда Мороза, шампанське в перерві, оркестр ніби експромтом грає Йоганна Штрауса або танці Антоніна Дворжака, Йоганнеса Брамса, увертюри з оперет, перекладення пісень «Beatles».

Ви ж знаєте, що літератури з менеджменту академічної музики немає, тому мені довелося прочитати всі книжки з PR сучасного музичного мистецтва. Другий проект «Хіт-концерт» почався з афіші на кшталт мішені. Ми грали його вже десятки разів і персоніфіковано збираємо свою публіку.

Афіші Харківської філармонії
Афіші Харківської філармонії

«Ефект Моцарта» я запатентував як програму для майбутніх мам і маленьких дітей. Завдяки цій темі ми долучили до музики не тільки мам і татусів, а й бабусь, дідусів, школу (наразі вдалося змінити дрімучі стереотипи й узяти за приклад наукові розробки щодо впливу музики Моцарта на процеси вищої мозкової діяльності, – дослідники стверджують про спроможність музики Моцарта «зігріти мозок»).

Концерти у метро 2009 року – це був узагалі прорив. Зараз такі показові виступи в тренді, а нам тоді допомагало розкручувати філармонійні справи. Держава забезпечує лише фінансування заробітної плати і, частково, комунальних платежів. Усі гонорари, витрати, пов’язані з приїздом гастролерів, ми вирішуємо самі.

– Будівля філармонії є історичною пам’яткою, і вона довгий час належала Харківській опері. Ви відчуваєте тягар відповідальності?

– Органний зал, у якому ми зараз гратимемо, – це нове приміщення із першокласною акустикою. Він має таку геометрію і багато інших технічних секретів, що акустика змінюється відповідно до складу виконавців. Велика зала, яку ми отримаємо згодом, має прекрасну історичну спадщину. Тут виступали генії XIX і XX століть: співаки Маттіа Баттістіні, Федір Шаляпін, Tітті Руффо, композитори Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Дмитро Шостакович, Олександр Скрябін, Арам Хачатурян, струнники Пабло Сарасате, Мстислав Ростропович, Генрік Венявський. Я – мрійник, десь років п’ять тому я знайшов тут підкову. Я прагну того, щоб мої мрії мали термін реалізації.

– Пам’ятаєте коли у вас з’явилась мрія про філармонію?

– По-перше, я це відчув, коли диригував шкільним симфонічним оркестром. Я дуже вдячний Валерію Алтухову, директору Харківської спеціалізованої музичної школи-десятирічки, що він віддав мені симфонічний оркестр на два роки. Ми грали 5 разів на тиждень на репетиціях, збиралися на вихідні й канікули. Я і всі музиканти дитячого оркестру були заряджені спільною метою. Зараз ті діти грають у моєму філармонійному колективі. По-друге, варто пригадати як кидали філармонію по різних приміщеннях, як змінено майже два десятки різних залів, як ніхто не захотів із творчих колективів міста успадкувати цю руїну 15 років тому, і як філармонія пристосувалась до мінливих обставин і шукала вірогідні сценарії розвитку.

Новий органний зал у Харкові
Новий органний зал у Харкові

– Мабуть, усіх слухачів цікавить, якими будуть ціни на квитки?

– Квитки коштуватимуть 200, 400, 600 гривень, утім, ми залишаємо проекти соціальних концертів, де ціна значно нижча. Спробуймо конкурувати з цінами кінотеатрів. Звичайно можна зробити ставку на солістів – відомих і улюблених, а також молодих і яскравих. У листопаді приїде Євгенія Лисицина з Домського собору в Ризі. Окрім того, ми маємо пропозиції записувати якісні аудіо- і відеозаписи виконавців. Експериментуємо з поверненням старих наших проектів на кшталт «Джазові вечори з Сергієм Давидовим», «Німе кіно», які були згорнуті.

– Наступний сезон до певної міри буде пілотним?

– У нас – постійні експерименти. Зараз починаємо з новим органом працювати і не знаємо, що нас чекає. Я щодня отримую по 80 дзвінків на мобільний від різних людей. Сподіваюся, що інтрига буде захопливою для всіх учасників. Філармонія це ж не тільки музика, а ще й комфорт, буфет, а він тут буде. Комерційна складова теж експериментальна, і ми з нею відповідально працюємо.

– Ви багато концертуєте як диригент із різними оркестрами світу. Тільки цього літа мали ангажемент у Китаї, потім у Віднія, а зараз збираєтеся до Бухареста. Тож вам відомо, що оркестри там грають різну музику – і старовинну, і сучасну без проблем з аудиторією. Чому в Харкові потрібно розважати? Вас не звинувачують у клоунаді?

– Не казатиму, що проблем немає. Щодо розваги, ну, дивіться, – головне зберегти почуття міри. Із серйозною музикою можна знайомитися легко.

Юрій Янко
Юрій Янко

– Що таке визнання? Вас упізнають на вулиці?

– Мільйони рейтингів існує, а ще – конкурси й винагороди. Диригенти не мають такої популярності, як, скажімо, солісти. Я багато спілкуюся: зі студентами політехнічного інституту, Академії МВС, своєю публікою. У нас на сайті є рубрика «перше знайомство з філармонією». Мені приємно листуватися, я можу дати пораду на який концерт приходити. Я це сприймаю, як визнання, коли до мене прислухаються. Ми спілкуємося щодня із Бетховеном і Моцартом. Таке щастя випадає не кожному. Особисто я – більше романтик, а улюблена симфонія – друга Сергія Рахманінова.

– Який «знак долі» ви побачили нещодавно, адже підкова вже втілила ваші мрії у нове приміщення, інструменти, програми?

– Я посадив дерево: гірську сосну, саме в той день, коли Станіслав Калінін, наш органіст, уперше спробував грати на новому органі.

Марина ЄГОРОВА

Фото надані автором статті

Share Button