Упродовж 4–5 вересня у Києві триватиме ІV Міжнародний фестиваль ретромузики імені Богдана Весоловського «РетроМузФест».
Львів. 1930-ті роки. Три неповторні танго: «Чорні очі», «Усміх» і «Прийде ще час» зроблять справжню музичну революцію у міжвоєнному місті. Це стане злетом молодого композитора, ім’я якого, на жаль на довгі роки буде викреслене з мистецького процесу радянської доби.
Хто нині в Україні знає, що Богдан Весоловський або Бонді (так ще називали композитора) у 1930-ті роки був одним із батьків української естрадної пісні? Натомість останні 50 років він був культовим композитором в українській діаспорі Канади, США, Аргентини, Австралії та Європи. На Заході його називали королем української танцювальної музики, а твори порівнювали з «Кумпарситою» чи «Капрі».
До творчої спадщини Весоловського, його романсів зверталися великі співаки міжнародного рівня, які виступали на найпрестижніших сценах світу – маестро Володимир Луців, солісти «Метрополітен-Опера» у Нью-Йорку Іванка Мигаль і Андрій Добрянський, а також Василь Тисяк, котрому аплодували у багатьох європейських оперних театрах. Співали популярні танго митця і в Україні, щоправда, нічого не знаючи про автора.
У часи «холодної війни» за залізною завісою, мешкаючи в Канаді, Богдан Весоловський писав пісні на слова Володимира Сосюри і Максима Рильського, Олекси Слісаренка і Тодося Осьмачки, Агатангела Кримського і Василя Симоненка, Олександра Олеся і Дмитра Загула, Ганни Чубач і Павла Тичини та багатьох інших.
Він був, мабуть, єдиним українським композитором, якому протягом 1950–1960-х років вдалося випустити понад два десятки вінілових альбомів, записаних знаменитими канадськими, англійськими та українськими музикантами у відомих студіях звукозапису. За радянської доби до України потрапило лише кілька його платівок: їх таємно перевозили через кордон українські колеги. Лише через кілька десятків років шляхом Богдана Весоловського піде Квітка Цісик (її батько Володимир знав Бонді ще зі Стрия), яка в Сполучених Штатах Америки видасть два альбоми українських пісень, записаних із найкращими музикантами в одній із найвідоміших студій.
Богдан Весоловський – також один із небагатьох українських композиторів, який творив трьома мовами: українською, англійською та німецькою.
Його життя ламали жорна трагічних міжвоєнних часів, Другої світової війни, а також періоду «холодної» війни. Вони змусили композитора пройти випробування долею біженця й емігранта, проклавши його життєву дорогу через Україну і Польщу, Чехословаччину й Австрію, Німеччину і Канаду. Він був великим українцем, хоча ніколи не мав українського паспорта.
«Я розумів, що сама доля зобов’язує мене на увесь голос і на увесь світ говорити про несправедливо забуте ім’я. Я відчув також велику гордість, а разом із тим і відповідальність, бо побачив багато збігів і переплетінь у наших біографіях, хоча нас розділяють у часі два покоління. Мало того, що ми земляки (Богдан Весоловський народився у Відні, але його дитинство і молоді роки пройшли, як і у мене, в Стрию і на Стрийщині), нас об’єднує і наша альма-матер – Львівський університет. За освітою Богдан Весоловський, так само як і я, був правником. Виїхавши зі Львова, він продовжував студії у Відні, здобувши диплом Консульської академії. Тобто фактично він був ще й дипломатом. І якби не війна, то, може, він зробив би блискучу дипломатичну кар’єру. А мене як Надзвичайного і Повноважного Посла України доля закинула до Канади, де він жив і творив», – розповідає засновник Міжнародного фестивалю ретромузики імені Богдана Весоловського, нині Надзвичайний та Повноважний посол України в Лівані Ігор Осташ.
Глибокий внутрішній трагізм Бонді полягав у тому, що він безмежно любив Україну, все життя марив нею і творив тільки для неї, але з політичних мотивів не міг повернутися додому. Коли доля подарувала йому шанс після тривалої розлуки наприкінці життя доторкнутися до української землі, його серце не витримало. Він сів у літак у Львові, що мав полетіти з України, і відчув, що це момент, коли все обривається… Ринули чоловічі гіркі сльози розпачу, і з вуст зірвалася лише одна фраза: «Я більше не повернуся в Україну… ».
Композитор пройшов життєвий шлях із іменем Бонді. Тож можна пожартувати, що ми творимо сучасну українську «бондіану». І, можливо, це звучить занадто амбітно, але настав час «бондізувати» українську естраду. Адже на думку організаторів «РетроМузФест’у» за музикою Весоловського – майбутнє.
Цьогорічний «РетроМуз Фест» вже традиційно об’єднає у собі дві акції: конкурс молодих співаків – виконавців українського ретро, і гала-концерт за участю переможців змагання та відомих вітчизняних і зарубіжних виконавців.
Конкур пройде 4 вересня у приміщенні Київського будинку актора (вул. Ярославів вал, 7; початок о 15:00). До участі у змаганні запрошуються солісти-вокалісти та учасники малих вокальних форм (дуети, тріо, ансамблі). Вік конкурсантів: від 16 до 35 років (на день проведення Конкурсу). У програмі, яка має звучати винятково наживо (до 10 хвилин), обов’язково необхідно виконати твір Богдана Весоловського. Подати заявку на участь у Конкурсі необхідно до 1 вересня 2019 року, надіславши документи на адресу ukr.retromusicfest@gmail.com (також тут можна отримати більш детальну інформацію). Переможці беруть участь у гала-концерті фестивалю, який відбудеться наступного дня, 5 вересня, у Будинку звукозапису Українського радіо ( вул. Леоніда Первомайського, 5-В).
Цьогорічний гала-концерт «РетроМузФест’у» пов’язаний з Українським радіо та канадським радіо CBC (Монреаль). І це не випадково. У Канаді Богдан Весоловський очолював українську секцію новин. 1968-го, після довгої розлуки з Батьківщиною, він приїхав до України саме на запрошення Українського радіо. Символічно, що 1991 року, соліст українського радіо, народний артист України Василь Бокоч привіз ноти пісень Весоловського з Канади та записав їх разом із симфонічним оркестром.
І ось, через 28 років, у гала-концерті ІV «РетроМузФест’у» оркестр Українського радіо виконає твори Богдана Весоловського. Художній керівник і головний диригент Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо народний артист України, лауреат Шевченківської премії Володимир Шейко так говорить про участь у фестивалі: «На сьогодні “РетроМуз Фест” – це відома подія, до того ж, не лише мистецька, а й суспільна. Тому і для нас це неабияк цікаво.У нашій практиці, до прикладу, уже є проекти з оспіваною поезією. А до цього жанру, мабуть, найбільше тяжіє саме творчість Богдана Весоловського. Тому ми докладемо максимуму зусиль аби досягти неординарного музичного результату – жанрового міску з пісенної музики 1930-х років і сучасного звучання симфонічного оркестру».
Під час концерту також відкриються маловідомі сторінки життя композитора, адже окрім естрадної музики він писав і академічні твори. Їх виконає народна артистка України, солістка Віденської опери Вікторія Лук’янець.
Хедлайнеркою імпрези буде відома українська співачка Ілларія, яка теж співатиме з оркестром кілька його пісень. Ярослав Джусь і гурт «Шпилясті кобзарі» продемонструють сучасне звучання першого твору Богдана Весоловського на слова Тараса Шевченка «Перебендя», написаного у віці 15 років.
Участь у гала-концерті візьмуть і зарубіжні виконавці. Один із них – володар Гран-прі II фестивалю (Полтава, 2017) Альфонсо Олів’єро виконає відомі хіти Бонді рідною італійською мовою. Серед учасників заходу також будуть гості з Канади, Бельгії та Лівану.
Таку кількість виконавських варіаційна твори славетного маестро глядачі почують уперше. Отож, приходьте, аби долучитися до повернення слави імені Богдана Весоловського!
Квитки на гала-концерт на сайті https://kiev.karabas.com
Матеріал підготував Станіслав Литвинов
