Березень у Національній філармонії України – це час, коли музика пробуджується разом із природою. «А вже весна, а вже красна, із стріх вода капле!» – і разом із першими подихами тепла Колонний зал імені Миколи Лисенка, Музичний салон і Музичне фоє наповнюються звучанням, що дихає життям і надією: від барокових та класичних шедеврів до музики ХХ–ХХІ століть, від вишуканих камерних зустрічей до величних симфонічних полотен, від інтимної лірики до палких ритмів джазу й танго. На сцені філармонії зустрінуться різні епохи й жанри, великі імена та нові відкриття, міжнародні мистецькі діалоги й проєкти, що формують сучасний культурний простір України. Запрошуємо прожити цю весну разом із музикою, що єднає, надихає й вияскравлює нові горизонти.
Колонний зал імені Миколи Лисенка
1 березня – ШОПЕН. У вечір, коли ми вшановуємо пам’ять Фридерика Шопена, його музика оживає, аби розповісти найпотаємніші історії його душі. У програмі – найяскравіші сторінки творчості видатного польського композитора: драматичний Полонез fis-moll, загадкова Балада № 1, віртуозне Скерцо № 2, тріумфальний «Героїчний» полонез As-dur. Інтимну лірику його ноктюрнів, шляхетний блиск вальсів і щирість мазурок подарує талановитий піаніст, лауреат численних міжнародних конкурсів Матеуш Кшижовський, чий виконавський стиль вирізняється вишуканою чутливістю до звука, природною і невимушеною оповідністю, ясністю форми й глибоким відчуттям композиторського задуму.
Особливістю вечора стане виконання сенсаційного вальсу під неофіційною назвою «Нью-Йорк», рукопис якого було знайдено восени 2024 року в архівах Бібліотеки та музею Моргана у Нью-Йорку. Експерти підтверджують, що почерк, папір і музичний стиль відповідають роботам Шопена періоду 1830–1835 років. Він може стати першим автентифікованим відкриттям музики Шопена з кінця 1930-х років.
4 березня – концертна програма ОРГАН І СТРУННІ об’єднує шедеври європейської музики XVII–ХХ століть у художньому діалозі між епохами, стилями та духовними смислами, в центрі якого – орган і струнний ансамбль.
Перший відділ показує еволюцію жанрів для струнного складу: від класичної барокової гармонії до сучасного переосмислення традицій. Concerto grosso D-dur Георга Фрідріха Генделя демонструє блиск і динаміку барокового оркестрового мислення, поєднуючи урочистість, танцювальність і віртуозність. Фантазія та чакона Якова Губанова для струнних і органа постає як сучасне осмислення старовинних форм, наповнене контрастами й внутрішньою драматургією.
Знамените Adagio g-moll Ремо Джацотто (за мотивами Томазо Альбіноні) відкриває другий відділ як зосереджена медитація, сповнена внутрішньої тиші й трагізму. А кульмінацією вечора стане Концерт для органа, струнних і литавр Франсіса Пуленка – один із найяскравіших органних творів ХХ століття, де сакральна зосередженість межує з гротеском, імпульсивною енергією та глибокою емоційною напругою.
6 березня – програма ЯК ЗВУЧАТЬ ПОЧУТТЯ – це три історії про людську душу: тривоги, боротьбу та неминуче відродження. Прелюдія до опери «Аїда» Джузеппе Верді – це ідеальний приклад того, як великий оркестр може звучати по-камерному делікатно, створюючи атмосферу таємниці, де почуття ще тільки мають народитися, але фатум уже вступив у свої права. Написаний у 1943 році в окупованій Франції, Концерт для скрипки з оркестром уродженця України Томаса де Гартмана став справжнім голосом опору, в якому вирізняється відлуння української душі та неймовірна сила волі, що перетворює травму на високе мистецтво. Симфонію № 7 Антоніна Дворжака багато критиків вважають вершиною його симфонічного генія. Цей шедевр стоїть в одному ряду з найважливішими симфонічними творами постбетховенської епохи, а чимало експертів навіть ставлять його вище за симфонії Брамса. Це взірець класичної досконалості, де трагічний роздум зустрічається з нестримною енергією чеського народного танцю, твір, що доводить: світло завжди перемагає темряву.
7 березня Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України (диригент – Володимир Сіренко) презентує програму МОЦАРТ, МЕНДЕЛЬСОН, ДІЛІУС, що поєднує англійський імпресіонізм, віденську класику й німецький романтизм.
Концерт розпочинає знаменитий диптих британського композитора Фредеріка Діліуса, який складається з двох контрастних оркестрових мініатюр: «Почувши перше кування зозулі навесні» та «Літня ніч на річці» – імпресіоністична замальовка, що передає атмосферу річки Луен поблизу будинку композитора у Франції. Далі – Концерт № 23 для фортепіано з оркестром Вольфганга Амадея Моцарта – один із найбільш сонячних та інтимних його творів. У витонченому опусі замість гобоїв зі світлим тембром, які зазвичай зустрічаються в концертах Моцарта, використовуються кларнети, котрі створюють темніший колорит. Композиція має ознаки роботи мудрого старого майстра, котрий бачив і чув усе й ні про що не шкодує, хоча автору на той момент було лише 30 років.
Другий відділ присвячено Симфонії № 4 «Італійській» Фелікса Мендельсона – чи не найжиттєрадіснішому зразкові жанру в світовому репертуарі. Фінал особливо відомий використанням сальтарелло – італійського народного танцю, що вирізняється стрімким, нестримним ритмом.
8 березня – LOVE TANGO – концерт легендарного аргентинського танго у виконанні FueGo Orchestra в оригінальному інструментальному складі. Це музика, яка народилася в портових кварталах Буенос-Айреса і завоювала світ пристрастю й глибиною. Танго – це діалог, у якому кожна нота має значення, паузи створюють напругу, а мелодія розповідає історію без слів.
У програмі – знамениті твори Carlos Gardel, Astor Piazzolla, Ángel Villoldo, Agustín Bardi та безсмертна класика Ріо-де-ла-Плати. Ви почуєте як традиційні танго, що стали символом епохи, так і сучасні інтерпретації світових хітів у танго-аранжуванні. Жива музика, віртуозне виконання та автентичне звучання класичного складу – бандонеон, скрипка, контрабас, фортепіано – створюють атмосферу справжнього аргентинського вечора.
FueGo Orchestra – колектив Національного будинку музики України, який презентує світове та українське танго на провідних сценах країни й за кордоном. Музиканти FueGo Orchestra утверджують сучасне звучання жанру у філармонійних залах і великих мистецьких просторах, доводячи, що танго – це не лише традиція, а й жива, енергійна музика сьогодення.
9 березня – поетично-музичне дійство У НАШІМ РАЇ НА ЗЕМЛІ… Це подорож у часі та просторі, де слово стає музикою, а тиша говорить голосніше за звук. Старовинне автентичне вбрання, українська народна пісня, класичний вокал, дві бандури й маримба та сила Шевченкового слова зіллються в єдину дію, де сучасне і минуле – поруч. Слухачі почують як класичні хорові полотна Кирила Стеценка та Якова Степового, так і твори сучасних композиторів – Євгена Станковича, Михайла Шведа. Програму вибудувано як діалог поколінь: від величного «Реве та стогне» до камерних солоспівів у супроводі бандур і маримби. Академічним хором імені Платона Майбороди Українського радіо диригуватиме Юлія Ткач, яка цьогоріч потрапила до короткого списку в конкурсі на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у номінації «Концертно-виконавське мистецтво».
10 березня – ТАК ЗВУЧИТЬ УКРАЇНА. Це – музичний портрет країни, створений із різних стилів і художніх мов, що разом формують цілісний образ української музичної культури. Програма об’єднує хорову, вокальну та оркестрову музику ХХ–ХХІ століть. Подія відбувається у партнерстві з Культурними силами.
У центрі першого відділу – поетичне слово, передусім тексти Тараса Шевченка, осмислені в музиці Бориса Лятошинського, Станіслава Людкевича, Миколи Колесси, Віктора Іконника та інших композиторів. Тут звучить цілий спектр української історії та культури: інтимна й громадянська лірика, колискові та епос, сольний спів і хорове виконання.
Другий відділ розкриває інший вимір української музики – інструментальний, яскравий, жанрово різноманітний. Твори Усеїна Бекірова, Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Богдани Фроляк та інших композиторів демонструють відкритість української культури до діалогу з європейською традицією, танго, неокласикою, фольклорними імпульсами й сучасним симфонічним мисленням.
11 березня – ЙОГАНН СЕБАСТЬЯН БАХ. У програмі – три шедеври Йоганна Себастьяна Баха, що розкривають мистецтво діалогу двох рівноправних солістів у найдосконалішому втіленні.
Концерт для двох клавірів і струнних (BWV 1060) є наріжним каменем барокового репертуару подвійних концертів. Більшість дослідників погоджуються, що це транскрипція концерту для гобоя та скрипки. Хоча оригінальну версію втрачено, взаємодія між солістами у клавірній версії ідеально зберігає ліричні якості духового й струнного інструментів. Крайні частини демонструють характерну для Баха контрапунктичну суворість і ритмічну енергію, що робить твір одним із найпопулярніших подвійних концертів композитора.
У Концерті для двох клавірів і струнних (BWV 1061) оркестрові інструменти відіграють суто допоміжну роль, і твір може ефектно виконуватися лише двома солістами. Музика випромінює світло й велич; на особливу увагу заслуговує Adagio ovvero Largo, в якому два клавіри без супроводу оркестру вступають у ніжний поліфонічний дискурс. Грандіозна фуга вважається однією з найскладніших і найефектніших у доробку Баха.
Концерт для двох клавірів, струнних і basso continuo (BWV 1062) – яскравий зразок винахідливості Баха в адаптації мелодійних скрипкових ліній до перкусійної природи клавесина. Тоді як крайні частини зберігають стрімку енергію і контрапунктичну щільність, центральне Andante залишається одним із найпіднесеніших ліричних діалогів у музиці бароко.
12 березня – ОРГАННА РОМАНТИКА НІМЕЧЧИНИ. «Німеччина ні на крок не просунулася від творчості Баха: органні композиції Адольфа Гессе та Крістіана Рінка належать до стилю legato fugal, який Бах використовував у творах. Поза сумнівом, у композиціях Йоганна Себастьяна більше свободи та менше обмежень у цьому стилі в порівнянні з творчістю сучасних німецьких композиторів», – таке резюме щодо німецьких органних авторів першої половини ХІХ століття залишив Фелікс Данжу, керівник французької компанії з будівництва органів.
Подібна думка про німецьку органну музику того часу була усталеною і великою мірою правдивою: зі зменшенням ролі церкви у суспільному житті Європи творчість органістів зводилася до практичного залучення їхньої музики до богослужінь. Часто такий спосіб роботи змушував до прямого наслідування вже усталених традицій.
Якісні зміни в органній музиці «спровокували» шість органних сонат Фелікса Мендельсона, який поєднав традицію хоралів із концертним жанром сонати. Вплив Мендельсона поширився на наступні покоління німецьких композиторів аж до кінця століття. У творчості Райнбергера, Регера та Вермана поєдналися інноваційність у сфері гармонії та форм із традиціями залучення хоралів до органних композицій.
Програма концерту, презентованого Національним будинком музики, пропонує зануритися у простір німецької органної музики другої половини ХІХ століття та відчути ці вражаючі поєднання традицій та експерименту.
13 березня – БРАМС. ШУМАН. У цей вечір стіни Колонного залу імені Миколи Лисенка наповняться музикою двох геніїв, чиї долі були нерозривно пов’язані. Програма представляє два полярні, але однаково величні образи романтичної епохи: мудру стриманість пізнього Брамса та світлу піднесеність розквіту сил Шумана. За підтримки VERE MUSIC FUND.
У першому відділі прозвучить Концерт для скрипки та віолончелі з оркестром Йоганнеса Брамса. Цей твір, написаний влітку 1887 року, став «лебединою піснею» симфонічного спадку Брамса. Відомий як «концерт примирення», він був створений, щоб залікувати рани багаторічної розірваної дружби з визначним скрипалем Йозефом Йоахімом.
Другий відділ присвячено Симфонії № 3 «Рейнській» Роберта Шумана. Якщо Брамс у концерті шукав примирення з другом, то Шуман у Третій симфонії оспівував гармонію зі світом. Написана у 1850 році під враженням від подорожі долиною Рейну, симфонія стала відображенням найщасливішого періоду в житті композитора. Музика, яка просякнута ритмами народних гулянь, подібна до самого Рейну: вона тече потужно і вільно, випромінююючи те особливе німецьке життєлюбство, яке він знайшов у Дюссельдорфі.
15 березня – WHIPLASH. Біг-бенд Національного президентського оркестру представляє програму, що розкриває джаз у всій його багатогранності. В центрі уваги – твори, що стали іспитом на майстерність для багатьох поколінь виконавців.
Програму вибудувано на контрастах, що тримають слухача в постійному фокусі. Культова композиція «Whiplash» Г. Я. «Хенка» Леві, відома безкомпромісною складністю і несамовитим темпом, задає тон усій програмі. Поряд із технічними «штормами» Б. «Бадді» Річа та сучасним фанком Артуро Сандоваля звучить глибока філософська лірика. Чуттєва «Black Orpheus» Луїса Бонфи та оксамитові стандарти «You and the Night and the Music» і «Here’s to Life» додають вечору інтимності, демонструючи здатність біг-бенду бути не лише потужним, а й надзвичайно делікатним.
Особливе місце посідає спадщина великих майстрів – Дюка Еллінгтона та Луї Пріми. Їхні теми, переосмислені крізь призму сучасного бачення, доводять: справжній джаз не має терміну придатності. Аранжування Гордона Гудвіна та Роя Харгроува додають звучанню оркестру актуального глянцю та свіжої енергії великого міста.
19 березня – МЕДИТАЦІЯ. Запрошення слухача до духовної рефлексії через шедеври камерно-симфонічного жанру ХХ й ХХІ століть. «Музика не може мислити, але вона може втілювати думку», – зазначає Євген Станкович. Саме ця ідея стає наскрізною для першого відділення концерту, присвяченого двом контрастним полюсам творчості сучасного українського генія.
Відкриває вечір Камерна симфонія № 11 «Дотик Янгола» для скрипки і камерного оркестру. Це лірико-філософська сповідь, сповнена тендітності й прозорості. Їй протиставлено Камерну симфонію № 10 «Dictum» для фортепіано і камерного оркестру. Латинська назва, що означає «Сказане», підкреслює вагомість кожного звука. Це монументальний діалог людини з Долею, де фортепіано вступає у потужний диспут зі струнними, втілюючи неминучість вибору й силу творчої волі.
Друга частина вечора розширює межі камерного жанру, звертаючись до масштабних концепцій буття та історичного спротиву. Через складну поліфонію звукових пластів твір досліджує плинність часу та нескінченність людської свідомості, занурюючи слухача у стан глибокого самоспоглядання.
Фінальним акордом вечора стане шедевр світового модернізму – Концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано та ударних Богуслава Мартіну. Написаний у 1938 році, він пронизаний передчуттям неминучої катастрофи; антифонне протистояння двох оркестрових груп та ударна потужність фортепіано обумовлюють атмосферу надзвичайної емоційної напруги, перетворюючи концерт на вольовий виклик темряві.
22 березня – HAPPY BIRTHDAY, БАХ. День народження Йоганна Себастьяна Баха – це завжди привід для єднання. Сам Бах – постать така багатогранна, що його музика немовби вбирає звучання Космосу. І водночас він беззаперечно став джерелом для розвитку мистецтва наступних поколінь: хай це й звучить як кліше, але недарма bach означає «струмок».
Цьогоріч ми святкуємо 341-шу річницю від дня народження композитора разом – Національний будинок музики, Національна філармонія України та Open Opera Ukraine. Спільно зі світовою професійною спільнотою давньої музики Réseau Européen de Musique Ancienne (REMA) відзначимо День давньої музики й порадіємо, що Україна офіційно стала частиною цього обʼєднання завдяки представництву Open Opera Ukraine.
У програмі музика Баха поєднається з хоровими концертами Максима Березовського, виданими в межах проєкту «Внемлите людіє: Рачинський / Березовський». А ще – саме день народження Баха стане відправною точкою і водночас B-side подією Kyiv Baroque Fest–2026. Тут ви з перших вуст дізнаєтеся про концепцію, підготовку й програму фестивалю, який очікуємо вже в листопаді.
25 березня – CHAMBER MOZART SESSION. Програма концерту презентує багатогранність творчої спадщини Вольфганга Амадея Моцарта і демонструє унікальний погляд на його музику крізь призму романтизму XIX століття.
Відкривають концерт Фантазія № 4 та Соната № 14 до мінор у транскрипції для двох фортепіано Едварда Гріга. У 1880-х роках видатний норвезький романтик створив партію другого фортепіано до оригінального тексту Моцарта. Гріг залишив авторський текст Моцарта недоторканим, проте оточив його насиченими хроматичними гармоніями та фактурними нашаруваннями пізнього романтизму. Ця інтерпретація створює дивовижний звуковий простір, де віденська класична прозорість поєднується з нордичною експресією. Продовжує програму Соната для скрипки та фортепіано мі мінор – єдиний твір композитора у цій тональності. Соната стоїть осторонь у спадщині Моцарта завдяки аскетичній двочастинній структурі та винятковій емоційній напруженості.
Кульмінацією вечора є Квартет для скрипки, альта, віолончелі та фортепіано № 2 мі-бемоль мажор – один із найсонячніших камерних творів Моцарта, який вирізняється врівноваженістю, шляхетністю й винятковою мелодійною красою. Партію фортепіано виписано віртуозно, але водночас вона органічно вплітається в ансамблеву тканину, створюючи ефект витонченої бесіди чотирьох рівноправних співрозмовників.
26 березня – БАХ. ТЕЛЕМАН. ВІВАЛЬДІ. Київський камерний оркестр під орудою Наталії Пономарчук представляє програму, що розкриває бароко в усьому його різноманітті: від математичної логіки Баха до іронічного звукоопису Телемана.
Імпрезу побудовано на мистецтві сольного й групового діалогу. Вечір відкриє Концерт для гобоя, скрипки, струнних і basso continuo Йоганна Себастьяна Баха. Цей подвійний шедевр – справжній іспит на чутливість і вміння чути партнера. Переплетення голосів дерев’яного духового та струнного інструментів створює ту саму «гармонію сфер», яка є візитівкою німецького генія. Продовженням бахівської лінії стане Концерт № 1 для скрипки, струнних і basso continuo. У прочитанні Наталії Пономарчук цей твір постає не лише як взірець барокової архітектури, а як жива, пульсуюча сповідь, де суворість ритму врівноважується надзвичайною ліричною глибиною центрального Andante.
Яскравим емоційним контрастом стане Концерт «The frogs» для скрипки, струнних і basso continuo Георга Філіпа Телемана. Відомий дотепністю, Телеман майстерно використовує оркестрові барви, щоб відтворити звуки природи. Це витончена музична містифікація, де бароковий оркестр на мить перетворюється на галасливий пасторальний пейзаж, сповнений іронії і життєвої енергії. Кульмінацією програми стане Концерт для двох віолончелей, струнних і basso continuo Антоніо Вівальді, представлений у нетиповій версії для віолончелі й контрабаса. Це сміливе тембральне рішення додає музиці особливого драматизму.
27 березня – ЛЯТОШИНСЬКИЙ. СКОРИК. СІБЕЛІУС. Це – вечір великих симфонічних полотен, де музика стає маніфестом національного духу та нестримної творчої енергії. Концерт відкриє Сюїта до кінофільму «Тарас Шевченко» Бориса Лятошинського. В цій потужній оркестровій фресці, що виходить за межі простої кіноілюстрації, композитор майстерно переплітає героїчні й трагічні теми, відображаючи буремне життя Кобзаря та душу українського народу.
Центральною подією вечора стане Концерт № 4 для скрипки з оркестром Мирослава Скорика – твір великої ліричної краси, де фірмові гіркувато-солодкі гармонії композитора оздоблюються захопливою віртуозністю. Концерт вирізняється плинним, майже імпровізаційним діалогом між солістом та оркестром, поєднуючи проникливі мелодії, що нагадують українські фольклорні інтонації, з витонченими сучасними фактурами.
Завершальним акцентом стане Симфонія № 1 Яна Сібеліуса. Твір, що приніс фінському генію світове визнання, вражає стихійною потужністю і суворою північною красою. Від першого самотнього соло кларнета до грандіозних мідних перекликів у фіналі ця симфонія дихає холодом фінських лісів і вольовим прагненням нації до самоствердження. Музичне полотно є надзвичайно емоційним документом, що балансує між пізньоромантичним пафосом і модерною суворою ясністю.
28 березня – rонцерт МУЗИКА БЕЗ КОРДОНІВ. ЛАТВІЯ – УКРАЇНА у виконанні Національного академічного духового оркестру України. Масштабний мистецький діалог між культурами країн, де музика стає мовою єдності, концерт про дружбу і силу мистецтва, що об’єднує народи незалежно від відстаней.. За диригентським пультом аж четверо маестро – представник латвійської духової школи, професор Яніс Пуріньш, заслужений артист України Олексій Рощак, диригент Іван Стецький і магістерка Латвійської музичної академії Анастасія Тимощенко.
Перше відділення розкриє українську музичну традицію – від епічних образів Лисенка й героїчного «Тараса Бульби» до колоритних народних інтонацій Левка Колодуба, Ігоря Шамо та святкової енергії «Запорізького маршу» в сучасному аранжуванні.
Друге відділення презентує сучасну латвійську музику – яскраву, ритмічну й образну. Твори Раймонда Паулса, Юріса Карлсонса, А. Альтманіса та інших композиторів поєднають академічну традицію з національними барвами Балтії. Особливого колориту додасть кларнетове соло, що втілить камерну виразність в масштабному звучанні оркестру.
29 березня – КАМЕРНА МУЗИКА: ЛОПАТИНСЬКИЙ, БЕРЕЗНИКОВА. Вечір вишуканої камерної музики, де відомі українські солісти – піаніст Роман Лопатинський і скрипалька Катерина Березникова представлять програму з трьох знакових сонат XIX та XX століть, що демонструють еволюцію камерного діалогу від епохи романтизму до модерну ХХ століття.
Відкриває вечір Соната для скрипки та фортепіано Франца Шуберта, відома під назвою «Дует». Твір, сповнений типової шубертівської пісенності та світлої гармонії, представляє витончений діалог і складне сплетіння партій скрипки та фортепіано. Контрастом до австрійської традиції звучить Соната № 2 для скрипки та фортепіано Моріса Равеля – шедевр стилістичного синтезу та хірургічної точності. Написана у 1920-х роках, вона стала результатом захоплення композитора американським джазом і блюзом. Центральною частиною твору є знаменитий Blues, де академічна скрипка переймає манеру джазових виконавців із характерними синкопами й «блюзовими» інтонаціями.
Завершує програму одна з найскладніших партитур світового репертуару – Соната № 3 для скрипки та фортепіано Джордже Енеску. Маючи підзаголовок «У народному румунському дусі», цей твір не цитує фольклорні мелодії, а магічним чином відтворює саму душу румунського музикування. Світ темних, мінливих кольорів і гіпнотичних повторів змінює ефірний нічний пейзаж, щоби тоді, коли прийде світанок, вибухнути шаленою танцювальною енергією. Це музичне полотно, в якому західноєвропейська форма зливається з архаїчною енергією Карпат.
Музичний салон
1 березня – програма КВІНТЕТИ. МОЦАРТ, БЕТХОВЕН складається з двох фортепіанних квінтетів для духових і фортепіано Вольфганга Амадея Моцарта (Квінтет Es-dur) і Людвіга ван Бетховена (Квінтет Es-dur) і Рондо-капричіо G-dur Бетховена.
Період класицизму в музичному і загалом мистецькому просторі є тим зразком, до якого музиканти-виконавці звертаються як ідеалу, прагнучи долучити до цієї висоти публіку. Тому музика композиторів тієї доби повинна постійно лунати в найкращих залах світу. А твори, що рідко виконуються і, відповідно, є маловідомими, тим більше мають бути доступними. Саме це й ставиться за мету в програмі, яку виконають Павло Бойко (кларнет), Інна Сухарєва (гобой), Станіслав Руснак (фагот), Андрій Лещенко (валторна) та Анна Поліщук (фортепіано).
4 березня – OPERA DE FRANCE. Вечір великої французької опери, що занурить слухачів у світ витонченої драматургії, пристрасті й безсмертної краси музики. У Музичному салоні Національної філармонії України прозвучать арії та дуети з найвідоміших опер французького репертуару: «Кармен» Жоржа Бізе, «Фауст» Шарля Гуно, «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха. Ці вишукані всесвітньо відомі мелодії, складні та віртуозні, звучать на найкращих оперних сценах світу. Концерт стане справжнім святом французької оперної традиції та високого виконавського мистецтва.
11 березня – ТАНГО СТРУН І ДИХАННЯ. Камерний проєкт, у якому ансамбль переплітає емоційну драматургію танго з камерною інтимністю. Струни створюють пристрасну, часом ніжну тканину звучання, фортепіано тримає пульс і драматичну глибину, а флюгельгорн додає «дихання» – теплий, майже людський тембр, що оживляє мелодію. Це не просто виконання танго, а діалог між подихом і струнами, тілесністю танцю і камерною медитативністю. Музична історія про пристрасть і тишу, зустріч і розлуку, розказана мовою танго, але в несподіваному складі, де класична витонченість отримує імпровізаційну свободу.
12 березня – КВІТКА ЦІСИК. Яскрава Квітка – співачка, що зробила українські популярні пісні відомими на весь світ. Її голос звучав сильно, емоційно і водночас тендітно й ніжно. Завдяки їй столітні народні пісні про любов і розлуку стали знов близькими, а сучасні авторські – впізнаваними і співаними. Її мрія – виступити з концертом в Україні – так і не здійснилася. Як данина дивовижному таланту артистки, цього вечора прозвучать українські твори з репертуару Цісик у виконанні Ольги Чубаревої та ансамблю народних інструментів «Дивограй».
19 березня – ВЕСНА БЕЛЬКАНТО. Концерт присвячено італійській традиції бельканто – мистецтву красивого, природного й вільного співу. Бельканто – це не демонстрація віртуозної техніки, а стан, у якому звук стає продовженням дихання, а мелодія – природною мовою почуттів. Вона не потребує додаткових пояснень, говорячи безпосередньо про кохання, мрію, надію та радість життя.
У програмі – арії та романси Вінченцо Белліні, Джоаккіно Россіні, Гаетано Доніцетті, чия музика перетворює голос на головного героя. Концерт вибудуваний як весняна драматургія: від ліричної зосередженості Белліні – через іронічну легкість Россіні – до променистих фіналів Доніцетті, сповнених світла й руху.
22 березня – концертна програма І ПРИСТРАСТЬ, І ЛЮБОВ… презентує антологію українського солоспіву та фортепіанної мініатюри першої половини ХХ століття. У центрі вечора – творчість Василя Барвінського і Василя Безкоровайного, чиї імена стали символами високого європейського професіоналізму й глибокої національної ідентичності в українській музиці.
Фортепіанні прелюдії Василя Барвінського у виконанні Бориса Колесника, поєднуючи імпресіоністичну палітру звуків із внутрішньою зосередженістю, задають особливий інтелектуальний тон. У виконанні Фатіми Чергіндзії та Валентини Матюшенко прозвучать солоспіви, що охоплюють широкий емоційний діапазон – від драматичних народних переспівів і філософської лірики Гейне до інтимних сповідей.
Особливе місце в програмі посідає інструментальна «Еротична поема» Василя Безкоровайного, яка разом із вокальними дуетами («Знов весна», «Вечором в хаті») розкриває щирість і відкритість неоромантичного стилю. Кульмінацією світської частини вечора стануть славнозвісні «Чари ночі» на слова Олександра Олеся, що втілюють ідею торжества життя й кохання. Завершальним акордом програми буде духовний твір сучасного композитора Валерія Антонюка «Ave, Maria».
28 березня – концертна програма НІЖНЕ РЕТРО презентує золотий фонд української популярної музики. У виконанні сопрано Каріни Кондрашевської та ансамблю народних інструментів «Дивограй» прозвучать шедеври, які десятиліттями дарують слухачам відчуття щирості, любові та національної гідності.
Музичне полотно вечора розгортається крізь знакові твори фундаторів української естрадної пісні. Спадщину Володимира Івасюка представлено легендарною баладою «Я піду в далекі гори», драматичною «Баладою про дві скрипки» та піднесеною «Аве, Марія». Глибокий ліризм творчості Олександра Білаша розкривається у відомих композиціях «Білі лебеді» та «Журавка», а міська романтика Ігоря Шамо оживає в атмосферній пісні «Де ти тепер (Місто спить)».
Особливе місце в програмі посідають твори, що стали народними символами: «Гуцулка Ксеня» Романа Савицького, «Чарівна скрипка» Ігоря Поклада та «Зоряна ніч» Анатолія Кос-Анатольського. Інструментальний ансамбль «Дивограй» додає вечору особливого колориту віртуозними номерами, як-от «Український сувенір» Євгена Тростянського та Сергія Грінченка. Завершать вечір огорнуті світлим сумом пісні Анатолія Горчинського («Червона троянда», «Троянди на пероні») та сповнений патріотичної сили гімн Тараса Петриненка «Україна».
Музичне фоє
5 березня – КіноLove. МУЗИКА КОХАННЯ. У перші дні березня, коли весна лише торкається міста, прозвучить музика, створена для почуттів. «КіноLove. Музика кохання» – це святковий концерт, присвячений Жінці, коханню та найкрасивішим історіям світового кінематографа. Мелодії, які колись підкорювали великі екрани, цього вечора пролунають наживо – щиро й проникливо. У програмі – легендарні теми з культових фільмів: Love Story, The Godfather, Romeo and Juliet, Cinema Paradiso, The Wizard of Oz та інші. Французька елегантність, італійська пристрасть, англійська ліричність – у виконанні провідних солістів Національної філармонії України.
14 березня – екскурсія-концерт ФІЛАРМОНІЯ INSIDE. Це – унікальна екскурсія до Національної філармонії України, справжньої архітектурної і культурної перлини столиці, що бачила більше, ніж будь-хто інший. Її стіни, зведені у 1882 році, пам’ятають кожен звук буремної історії міста. Вона приймала у себе Ференца Ліста і саме тут у 1916-му вперше прозвучав легендарний «Щедрик» Леонтовича, що підкорив світ. Вона стала свідком доленосних подій української культури.
Хоча життя філармонії не завжди було легким, попри повені та війни, вона щоразу відроджувалася. Сьогодні, у 162-му концертному сезоні, вона залишається живим серцем музичного Києва. Це простір краси, довершених гармоній і нерозгаданих таємниць минулого, яким проведе музикознавиця Світлана Корецька та який звучатиме завдяки Тетяні Жук-Сєдовій (фортепіано, орган, клавесин).
14 березня – VOCE. CONTINUO. AFFETTI. У добу бароко сольна кантата була одним із найпопулярніших камерних жанрів, особливу роль у яких відігравав basso continuo – стійкий гармонічний фундамент, що створював атмосферу камерного музикування. Світські кантати, присвячені темам кохання, зради та пристрасті, часто на міфологічні пасторальні сюжети, були улюбленим жанром салонної музики й полем для творчих експериментів: саме тут композитори «відточували» виразні засоби, які згодом використовували в операх. У салонних кантатах були задіяні зірки свого часу – віртуозні співаки й співачки, а шляхетна публіка збиралася в палацових залах, щоб насолодитися цими музичними смаколиками. Сьогодні ці твори звучать по-особливому актуально, повертаючи нас до джерел європейської вокальної традиції.
Програма охоплює твори трьох видатних майстрів пізнього бароко – Жана Філіпа Рамо, Антоніо Вівальді та Георга Фрідріха Генделя, кожен з яких зробив вагомий внесок у розвиток жанру сольної кантати.
15 березня – ЛЕГЕНДА ПРО ЗВУКОВИХ ЗАХИСНИКІВ – казковий музичний воркшоп для дітей і за їхньої активної участі, в центрі сюжету якого – Музичне королівство, де Хранителі гармонії оберігають різноманіття звучань. Коли королівству починають загрожувати Хаосмонстр і Міраж тиші – символи надмірного дисонансу й абсолютного беззвуччя, – саме діти стають Звуковими захисниками. Разом із музикантами вони досліджують, як дисонанс і тиша можуть не руйнувати, а збагачувати музику, перетворюючись на нову цілісність.
Особливістю твору сучасної української композиторки Ренати Сокачик є участь дитячого шумового оркестру, котрий сформується перед виставою: юні виконавці виберуть власні інструменти (зокрема, маракаси та інші шумові тембри) й стануть повноправними учасниками фінального «музичного двобою», де народяться нова гармонія і баланс звучання.
Ролі Хранителів гармонії у дійстві виконують професійні учасники ансамблю сучасної музики MARGINES під орудою Єлизавети Огороднійчук. Колектив, ініційований диригенткою, об’єднав молодих музикантів, для яких сучасна музика є не репертуаром, а простором дослідження. І саме в ньому діти отримають унікальну можливість стати співтворцями музичного дійства.
За інформацією пресрелізу
