Мистецька спадковість – річ, яка червоною ниткою проходить через творчість учителів і учнів. Свого часу Левко Ревуцький навчав музично-педагогічній справі Данила Юделевича. Той, в свою чергу, виховав як музиканта відомого піаніста Андрія Кутасевича. Андрій Кутасевич – доцент Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. І – педагог Марини Найдьон, піаністки, добре відомої любителям музичного мистецтва в усьому світі, викладача Чернігівського музичного коледжу імені Левка Ревуцького(!).

Марина Найдьон – лауреатка багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Так, 2017 року вона отримала другу премію на Міжнародному конкурсі «Eurovision Media Star» (Париж, Франція), а в 2018-му – другу премію на Міжнародному конкурсі «Euro Grand Prix in Vienna» (Відень, Австрія).

Нещодавно, 30 січня Марина Найдьон взяла участь у мистецькому проєкті Обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм «Фортепіанний абонемент» з імпрезою, присвяченою 250-річчю від дня народження Людвіга ван Бетховена. У виконанні музикантки прозвучали друга і третя частини опусу 31 великого німецького композитора – сонати № 17 і № 18.

Соната № 17, відома також як «Буря» і «Шекспірівська соната», вважається свого роду психологічним автопортретом Бетховена. У ній багато роздумів, висловлених і невисловлених почуттів, зрештою, трагізму. Натомість Соната № 18 сповнена, на думку музикознавців, радості й спокою.

Разом із музикантами квартету духових інструментів Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України у складі Романа Слабеняка (гобой), Сергія Проценка (кларнет), Олександра Примаченка (валторна), Василя Кріля (фагот) Марина Найдьон виконала Квінтет для фортепіано, гобоя, кларнета, валторни, і фагота мі-бемоль мажор, ор. 16. У цьому творі мистецтвознавці відзначають вплив Гайдна і Моцарта, але підкреслюють, що партія фортепіано тут – це справжнє бетховенівське «гуркітливе» звучання.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм