У грудні Національна філармонія запрошує на концерти – зігрітися музикою, надихнутися, відтанути і гармонізуватися. Адже усім потрібні сили, аби плекати нашу Перемогу!
Вибір концертів грандіозний і різноманітний. Можна слухати твори у Колонному залі або елегантному і безпечному Музичному салоні, чи долучитися до всіляких музичних інтерактивів у фоє. Варто прийти усією родиною, привести діток різного віку, а також насолоджуватися звуками музики з друзями, колегами, коханими. На кожний випадок знайдеться ексклюзивна програма: джаз, танго, коляди, віденська класика і бароко, інструментальна музика і хорова, відгуки віденських балів і карнавал перевтілень, орган, флейта, скрипки і віолончелі, гобой, саксофони, акордеони і навіть розбитий рояль… Звісно, будуть і сюрпризи. Адже свята ніхто не відміняв, а подарунки і поготів.
Колонний зал імені Миколи Лисенка
3 грудня – recitativo-fantasia «Квіти від сну» флейтиста Юрія Шутка та піаністки Анастасії Бики. До програми увійшли кращі та найскладніші твори камерної музики ХІХ століття. Віртуозним, феєричним і помпезним можна назвати «Велике блискуче рондо» австрійського композитора, учня Вольфганга Амадея Моцарта, Антоніо Сальєрі та Йозефа Гайдна – Йоганна Непомука Гуммеля.
Сонату ля мінор Франца Шуберта, відому як соната для арпеджіоне, написано для інструмента, сконструйованого в 1823 році віденським майстром Йоганном Георгом Штауфером. Він являв собою смичкову гітару, або віолу да гамба, шість струн якої налаштовувалися, як у гітари. У 1820-х роках арпеджіоне був популярним у Європі, його називали «гітарою кохання».
Також прозвучить унікальний у флейтовому репертуарі твір Франца Шуберта Інтродукція та варіації для флейти і фортепіано на тему пісні «Зів’ялі квіти» з вокального циклу «Красуня млинарка». А Сонату для скрипки та фортепіано композитора й органіста Сезара Франка було створено як весільний дарунок для 28-річного скрипаля Ежена Ізаї.
5 грудня – програма «Жити!» на честь 85-річного ювілею Легенди українського слова Анатолія Паламаренка. 2 липня 2024 року виповнилося 85 років від дня народження народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Героя України Анатолія Паламаренка. Вперше на велику сцену Анатолій Несторович вийшов у 8-річним, тож його творчий шлях триває вже понад 75 літ! У Національній філармонії України митець працює як майстер художнього слова з 1962-го!
«Ми не можемо бути народом України. Мусимо стати українським народом. Тому що народ України – то населення, а український народ – це нація. Поки нація справжня не народиться, не буде міцної держави», – говорить артист, який називає себе націоналістом, адже протягом усього життя поширював українське серед… українців.
7 грудня – «BACH & BACH & BACH» – проєкт «Вадим Борисов запрошує…» із Національним ансамблем солістів «Київська камерата». Рід Бахів веде початок від середини XVI століття. Його засновник – Файт Бах з угорським корінням, був пекарем, хоча й залюбки музикував для себе. Його сини успадкували від батька хист до музики і чимало з них стало церковними чи міськими музикантами, що нарощували славу свого роду, – що не Бах, то музикант.
Так дійшли аж до Йоганна Себастьяна, який, звичайно, теж був музикантом, але таким, котрий дивував публіку майстерністю і глибиною музичних висловлювань. Він підкорив усі можливі тоді жанри – церковні, інструментальні, вокальні, – здавалося, немає таких творчих завдань, із якими б Йоганн Себастьян не впорався би бездоганно.
Його сини перейняли від батька працьовитість і натхнення, тож у цьому концерті слухачі матимуть нагоду насолодитися музикою Баха-батька та двох його синів. Ці зразки європейського музичного бароко та сентименталізму вражають емоційністю і пристрасністю.
10 грудня «NotaBene Chamber Group» виконає твори Моцарта, Гіндеміта, Клари та Роберта Шуманів. Музика, що будує мости крізь часи та епохи – програма цього концерту саме така. У двох відділах розкриваються різні грані взаємозв’язків між музичними творами.
До прикладу, камерні ансамблі Вольфганга Амадея Моцарта і Пауля Гіндеміта очевидно об’єднані залученням кларнета – нового інструмента в часи Моцарта й одного з улюблених Гіндемітом. При цьому останній активно користується у творі музичними засобами, характерними для епох бароко та класицизму (де без Моцарта не обійтися), але також залишається митцем ХХ століття, активно впроваджуючи нові композиторські техніки у творчості.
Другий відділ презентує твори Клари та Роберта Шуманів, чиє мистецтво було щільно взаємопов’язане не тільки обопільними рекомендаціями щодо написання опусів, а й у виконавському плані. Саме Клара, справді видатна піаністка, часто була першою інтерпретаторкою камерних композицій чоловіка. Зокрема, партію фортепіано у прем’єрі Квартету мі-бемоль мажор виконувала саме вона.
11 грудня – «Ре-конструкція. Розбитий рояль і жанр». Оновлення та перебудова – саме це відбувається під час реконструкції. Тож, звертаючись до жанру фортепіанного концерту – віртуозного твору для піаніста та оркестру, Національний президентський оркестр під батутою французького диригента Етьєна Гаана, спільно зі Студентським науково-творчим товариством Octopus, Центром музики молодих, пропонує новий погляд на класичний і давно відомий музичний жанр.
Концерт американсько-українського композитора єврейського походження Лео Орнстайна насичений усіма можливими видами складності: швидкі темпи, карколомні пасажі, складна музична мова із незвичними мелодіями та різкими акордами. Будучи блискучим піаністом, Орнстайн писав твір із розрахунку на виконавців високого рівня та сприйнятливих до нового.
Концерт сучасного данського композитора Сімона Стін-Андерсена продовжує розширювати уявлення про фортепіанний концерт. Написаний для фортепіано, семплера, розбитого рояля, відео та оркестру, твір містить партії не одного, а двох солістів-піаністів (ними будуть Роман Лопатинський та Олександр Чорний), один із яких – віртуальний і грає на роялі, котрий скинули з кількаметрової висоти. Звучання розбитого рояля збагачує спектр звучань і показує, наскільки різним може бути звук цього інструмента у Фортепіанному концерті.
12 грудня почуємо «Звуки епох: Моцарт / Мендельсон / Дворжак», завдяки Національному камерному ансамблю «Київські солісти» під орудою маестро Миколи Дядюри. Солісти: Дмитро Ткаченко (скрипка) та Катерина Дядюра (фортепіано).
Концерт розпочнеться з ранньої симфонії Моцарта, написаної композитором у віці 9-ти років. Цей твір вражає енергією та витонченістю. Подвійний концерт ре мінор для скрипки, фортепіано та струнних німецького композитора-романтика Фелікса Мендельсона відзначається складною взаємодією солістів та оркестру, свіжістю ідей, утілених 14-літнім автором. У фіналі прозвучить Серенада Дворжака, що складається з п’яти частин і відзначається мелодійністю і багатством гармоній.
13 грудня у філармонії – симфонічне звучання Українського Різдва! Якщо ви звикли до веселого гомону юрби, що співає колядки чи дзвінко щедрує на Новий рік, то почути звучання відомих різдвяних мелодій у виконанні симфонічного оркестру буде неабияким задоволенням. Плавні мелодії, соковиті гармонії, багатство підголосків – справжні скарби народної музики у густій оркестровій фактурі захопить у вир традиційних новорічних наспівів.
Композитор Богдан Кривопуст зробив власні аранжування відомих «Добрий вечір тобі», «Нова радість стала» та інших. А пролунають вони у виконанні Симфонічного оркестру філармонії під орудою Антонія Кедровського й талановитої скрипальки Соломії Івахів зі Львова, яка мешкає у США і є професоркою скрипки й альта в Університеті Коннектикуту і Консерваторії Лонджі Бард коледжу, артистичною директоркою Музичної серії МАТІ Українського інституту Америки.
Буквально щойно, у листопаді світ побачив альбом із 12-ти колядок, що були записані під час ворожих атак. Випустив диск престижний лейбл Naxos.
14 грудня «Карпатські фрески» – особливий концерт органної музики українських композиторів, записів якої ви майже ніде не знайдете. Твори Золтана Алмаші, Лесі Дичко, Володимира Губи, Олександра Щетинського, Георгія Куркова прозвучать у виконанні запрошеної артистки, солістки Львівського органного залу Світлани Позднишевої.
Українські автори усе більше звертаються до найбільшого і найвеличнішого з інструментів – органа. Багато виконавців створюють органні перекладення симфонічних та інструментальних творів, чим підкреслюють, що орган – інструмент сучасний і дійсно універсальний – йому підвладні будь-які стилі та жанри.
Тож у концерті можна буде почути наживо, як поєдналися фольклорні мотиви, самобутність і віртуозність, піднесена духовність і актуальність в органних перекладеннях та оригінальних творах. Зокрема, прозвучить «Колискова й фуга» сучасного харківського композитора Олександра Щетинського, написана у 2023 році на замовлення Львівського органного залу з нагоди 90-річчя органа.
15 грудня – Бах і Гендель. Два генія, дві великі постаті в історії музичного мистецтва. Обидва – вихідці з німецьких земель, народилися в один рік, унікальні й плідні майстри, які прославили музику бароко своїми неповторними індивідуальними стилями. Але у кожного був власний шлях до зірок.
Відчуйте дух бароко через монументальні, тендітні й шляхетні, сповнені античної трагедії і доблесті твори Георга Фрідріха Генделя та водночас таємничі, величні, але неймовірно зворушливі твори Баха, в яких ніби закодоване послання Господа і криється розгадка формування всесвіту і буття. Виконуватимуть шедеври Камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова Полтавської обласної філармонії, диригент Олег Тищик і солістки Національної філармонії – Валентина Матюшенко (сопрано) і Ольга Табуліна (мецо-сопрано).
17 грудня програму «П’яццолла і Танго» представлять віртуозні музиканти: В’ячеслав Самофалов (кнопковий акордеон), Марія Віхляєва (фортепіано), Кирило Бондар (скрипка) та Іван Лиховид (контрабас). Експресивні сплески акордеона і ніжні відзвуки скрипки під темпераментний акомпанемент фортепіано й контрабаса, – це як освідчення в коханні під палючим субтропічним сонцем. Усі танго звучатимуть у майстерному аранжуванні В’ячеслава Самофалова.
Ім’я Астора П’яццолли, видатного аргентинського композитора другої половини ХХ сторіччя, чи не найвідоміше серед творців танго Aнхеля Вільйольдо, Єжи Петерсбурзького, Герардо Родрігеса і Карлоса Гарделя, чиї твори прозвучать у цьому концерті. Хоча П’яццолла, який подарував танго нове життя – наймолодший серед них.
Він спромігся у лаконічну форму вмістити глибокий драматичний зміст. Його танго – своєрідна концентрація пафосу гідності й незалежності мачо-одинака, напруженості ризику, виклику, небезпеки. Сумовита й меланхолійна, ця музика сповнена водночас пристрасті й певної життєствердності.
19 грудня у концерті «Органне Різдво» можна буде почути найвідоміші різдвяні хіти у звучанні органа та надихнутися справді святковим настроєм! Солісти Національного будинку музики Ірина Харечко, Валерія Балаховська, Ганна Бубнова, Максим Сидоренко підготували програму, в якій сплелися духовні хорали з українськими колядками, джазові імпровізації зі звучанням дзвоників Санта Клауса. Крім того, це унікальна нагода почути музику органа, що виконана на чотири руки та чотири ноги із залученням різних перкусійних і сонористичних музичних прийомів.
21 грудня у філармонії прозвучить грандіозний твір сучасної композиторки Ганни Гаврилець «Барбівська Коляда». Прем’єра ораторії відбулася 2012 року в Колонному залі Національної філармонії й у виконанні легендарної Капели «ДУМКА» і мала грандіозний успіх: її фрагменти включили до репертуару різні колективи. Але повністю відтворити цей твір – до снаги лише злагодженій громаді виконавців. Тож, цього вечора «ДУМКА» знову розгорне перед слухачами низку різдвяно-новорічних обрядів, серед яких 16 автентичних пісень із села Барбівців (нині воно має назву Брусниця) на Буковині.
22 грудня – «Карнавал перевтілень» із Симфонічний оркестром Національної філармонії під орудою маестро Віктора Олійника. Передріздвяний період – той казковий час, коли ми очікуємо дива та чар. Утім магічні перетворення трапляються в історіях, а не в реальному житті, а ось музичні – бувають!
Тема карнавалів і масок завжди цікавила композиторів: швидкі зміни мелодій та інструментів, метушливі ритми й несподівані повороти у розвитку, – усе створює святкову атмосферу веселощів юрби. Та не тільки сама атмосфера карнавалу з його приховуванням облич і ризикованими витівками! Композиторів цікавить перетворення не персонажів, а музичних тем. Одна тема звучить урочисто, а за мить – ніби натягає маску легковажності, потім ніжності, далі грайливості.
Таким є твір англійського композитора Едварда Джермана «Тема та шість перевтілень», котрий уперше прозвучить в Україні цього вечора. Також у програмі: Увертюра «Карнавал» Aнтоніна Дворжака, Увертюра до мюзиклу «Candide» та «Симфонічні танці» з мюзиклу «Вестсайдська історія» Леонарда Бернстайна.
25 грудня вперше на цій сцені – неймовірне зіркове поєднання: джазового Біг-бенду Духового оркестру, струнного квартету «Black Tie» та неперевершеної солістки Марти Адамчук. Усе – під орудою Володимира Спасіченка, фіналіста шоу «Х-фактор». У програмі – всесвітньо відомі джазові композиції з американського різдвяного репертуару: «Jingle Bells», «Christmas Time is Here», «White Christmas», «Let it Snow» тощо. Популярна колядка «Silent Night» прозвучить у надзвичайно красивій джазовій обробці.
27 грудня у філармонії звучатиме грандіозна ораторія «Месія» Георга Фрідріха Генделя – найуспішніший твір в історії світової музики! Для європейців Різдво вважається неповним, якщо не почути або не взяти участь у виконанні «Месії». Цей найвідоміший опус композитора – особлива сакральна частина Різдва. Вражає, але він написаний лише за 24 дні. Багато хто вважає, що це було божественним натхненням. Кажуть, що Гендель не виходив із дому протягом цих трьох тижнів, а слуга бачив, що хазяїн ридав над музикою від сильних емоцій.
Твір уперше виконано навесні 1742-го. Відтоді важко простежити хоч один рік, коли б масштабну композицію хоча б десь не виконували. Вона настільки увійшла у європейську традицію святкування Різдва, що стала невід’ємною його частиною, поряд із ялинковими вогниками, ярмарками, колядками та вірою у дива.
Та й справді, музика ораторії така яскрава, а її драматургія вражаюча, що твір можна порівняти з голлівудським блокбастером. Отож, не пропустіть нагоду відчути цей спектр емоцій разом із Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики під орудою американсько-українського маестро Теодора Кухара. Хормейстерка – Наталія Хмілевська.
28 грудня – Йозеф Гайдн. Симфонія «Прощальна» у виконанні Київського камерного оркестру. Традиція проводжати рік «Прощальною» симфонією Йозефа Гайдна у Національній філармонії налічує років двадцять. Ідея належить Роману Кофману. Знаний диригент довгі роки очолював Київський камерний оркестр.
Нагадаємо, у фіналі твору артисти почергово припиняють гру, гасять свічки, закріплені на пюпітрах й один за одним залишають сцену. Симфонію дограють лише два скрипалі, які після завершення партій ідуть слідом за іншими. Виконання опусу стало своєрідним символом прощання з роком, що минає.
Є кілька версій історії створення «Прощальної». Гайдн, капельмейстер у князя Естергазі, нібито у такий оригінальний спосіб натякнув господарю, що оркестранти невдоволені фінансовим становищем. Композитор мав неабияке почуття гумору, відчутне й у музиці, тож прохання музикантів напевно задовольнили.
У наш час блекаутів виконання музики при свічках стає буденністю. Але у геніальній музиці Гайдна, що прозвучить у напівтемряві в інтерпретації Київського камерного оркестру, кожен неодмінно відчитає свій особливий сенс.
Також цього вечора звучатимуть: Серенада Йозефа Гайдна, «Бранденбурзький концерт» № 3 Йоганна Себастьяна Баха, Concerto grosso № 8 «Різдвяний» Арканджелло Кореллі для двох скрипок, віолончелі, струнних і basso continuo і Concerto grosso Антоніо Вівальді.
29 і 30 грудня новорічну феєрію «Штраус запрошує друзів» та атмосферу віденського балу у переддень Нового року подарує Національний президентський оркестр під батутою диригента Максима Гусака. Звучатимуть шедеври короля вальсів Йоганна Штрауса-молодшого, який майстерно опанував стихію улюбленого танцю віденської аристократії кінця ХІХ століття. Окрім музики Штрауса, в оркестровій палітрі вирізняться різдвяні композиції одного з найпопулярніших американських майстрів симфонічної музики Лероя Андерсона, музика творця віденської оперети Франца фон Зуппе і… «Щедрик» Миколи Леонтовича – Івана Небесного для мішаного та дитячого хорів, симфонічного оркестру, карильйона та мультимедіа. Концертна програма закружляє публіку в ритмах вальсів, гавотів, польок, галопів і маршів та подарує справжнє відчуття свята.
Для дітей
6 і 7 грудня на юних меломанів чекає «Пошукова операція “Святий Миколай” – музичний квест 6+», який поєднає українські та європейські традиції відзначення різдвяних свят. Діти допоможуть Янголу та кролику Філармону виконати добрі справи, щоби Миколай знайшов шлях до усіх слухняних дітей, котрі відвідають філармонію цими святковими днями.
Меломани-початківці побувають на різноманітних локаціях: у фоє, глядацькій залі, на сцені та у багатьох інших цікавих закутках. Виконуючи творчі завдання, вони зможуть відремонтувати «Чарівну кулю добрих справ», що допомагає Миколаю знаходити чемних дітлахів, яку випадково зламав Філармон. Магія музики і віри в добро рятує свято, а Миколай знаходить найчемніших дітей! Початок музичних квестів у ФОЄ: об 11:00; 13:00 та 15:00.
Також 6 грудня, але ввечері всією родиною й зі старшими дітьми можна піти на концерт «Directed by Святий Миколай» Національного духового оркестру під орудою Олексія Рощака. Звучатиме святкова музика різних часів і народів, зокрема, британська, американська та українська: найпопулярніші саундтреки зі знаменитих мультфільмів «Північний експрес», «Крижане серце», «Ґрінч, викрадач Різдва», «Різдвяна історія», «Секретна служба Санта Клауса», з кінофільму «Сам удома» й попурі з безлічі улюблених різдвяних пісень.
8 грудня – очікуваний і затребуваний мюзикл «“Бременські музики” 4+», на який вхід із дітьми дозволено і рекомендовано! Музична казка за відомим сюжетом братів Грімм на сцені філармонії у грудні набуде різдвяно-новорічних родзинок.
Крутий Brass Ukraine: дві труби, валторна, тромбон, туба й ударні, Принцеса-сопрано і актори тріо «Argentum» здійснять у місті Бремені (ой!) – у Колонному залі філармонії, – найзаповітніші мрії кожного, хто прийде! Допомагатиме їм Оповідач, який є файним знавцем казок і не проти долучитися до створення нової пригодницької історії про веселого Віслюка, підстаркуватого Пса, милого Котика та голосистих Півників.
Мюзикл для усієї родини подарує яскраві враження, кольорові емоції й зарядить дітлахів і їхніх батьків на усі свята!
Музичний салон
5 грудня концерт «Спорідненість» Діани Зябченко (мецо-сопрано) і Дар’ї Шутко (фортепіано). Взаємодія, дослідження, цілісність. Зв’язок музики та слова, поезії та звуку. Протистояння за першість чи гармонійна взаємодія?
Багато століть цей тандем постійно трансформується. У сучасному звучанні він набуває нових форм. Кожна зі сфер підсилює вираження задуму. Концерт будується на творах українських сучасних композиторів Святослава Луньова, Романа Горобця, Юрія Іщенка та Адріана Мокану, що використовували у творах тексти українських поетів Василя Стуса, Івана Малковича, Миколи Воробйова та японського поета Сайгьо і жанр хайку загалом.
12 грудня у програмі «Борткевич. Останній романтик Європи» сопрано Ірина Ушаньова-Рудько та піаністка Анна Поліщук представлять ексклюзивну програму з камерних творів українського композитора і піаніста Сергія Борткевича.
Життя Борткевича було буремним, за його подіями можна зняти не один гостросюжетний фільм. Харків, Відень, Берлін, Константинополь… Це не весь список міст, де довелося жити митцю. Не в останню чергу через це зараз важко зібрати й систематизувати його творчу спадщину.
Широкому загалу Сергій Борткевич відомий насамперед як автор фортепіанної музики. Проте в його доробку є й симфонії, камерні інструментальні та вокальні опуси.
Саме вокальна музика – найменш відома частина його творчості. У концерті виконуватимуться два вокальних цикли на вірші Поля Верлена та Грети Кербер-Горвіц, написані французькою і німецькою мовами. Звучатиме фортепіанна камерна музика композитора. Таким чином, творчість Сергія Борткевича стає ще одним містком, який поєднує Україну і Європу.
15 грудня камерну музику у програмі «Solo разом» виконають провідні музиканти України – Марія Пухлянко (фортепіано), Антон Кушнір (флейта), Тарас Яропуд, Єва Товщик (скрипка), Олександр Свєт (альт) і Наталія Яропуд (віолончель).
Кількість виконавців збільшуватиметься з кожним наступним номером – від двох до п’яти (від дуету до квінтету). Ідея полягає в тому, аби в одному концерті прозвучали твори австрійських та угорських композиторів, які мали прямий стосунок до України, зокрема Львова. Родзинка концерту – прем’єрне виконання несамовитого фортепіанного квінтету Ернста фон Донаньї!
17 грудня – прем’єра програми «Музика Європи. Жіночий погляд» і перший спільний виступ нового духового і суто жіночого ансамблю, створеного з ініціативи піаністки Анни Поліщук. Це – унікальний проєкт в українському музичному просторі, якому немає аналогів.
Жінки – виконавиці на флейті, гобої, валторні в ансамблі з фортепіано як центральним та об’єднуючим інструментом, – запрошують у мандрівку в просторі й часі, різними епохами та країнами Європи, даруючи естетичне й інтелектуальне задоволення від побаченого, почутого. Французьке бароко та іспанська Фолія, німецький класицизм, постромантична Франція і Англія ХХ століття – краса, елегантність, витонченість у поєднанні з силою, міцністю та витривалістю.
20 грудня – вечір камерної музики, присвячений творчості Йоганнеса Брамса у виконанні блискучих музикантів Дениса Кашуби (фортепіано) та Павла Бойка (кларнет). Дві сонати, які прозвучать у концерті для кларнета й фортепіано, входять до переліку шедеврів кларнетового репертуару. Ці останні твори дуетного доробку композитора, ніби завершують його композиторський шлях і демонструють світові Генія Романтизму.
23 грудня – «Химерне бароко». Як відомо, «baruecca» з португальської означає «перлина неправильної форми». Термін використовували середньовічні моряки як жаргонізм. В італійській культурі з XVI століття слово вживалося як синонім усього грубого, фальшивого та незграбного.
Дивно, чому чи не найпрекраснішу віху в мистецтві прозвали химерною! Вочевидь, для стриманого класицизму й подальших епох афектоване бароко здавалося перебільшеним, надто яскравим та емоційним… Проте стиль музики бароко – це можливість імпровізацій, творчих пошуків, експериментів. Тож, ідея програми – поєднання мандолін і мандол – спосіб зануритись в епоху вишуканих палаців, розкішно одягнених дам і галантних кавалерів.
Звучатимуть твори Генрі Перселла, Франческо Каваллі, Тарквініо Мерули, Агостіно Стеффані, Жана-Баттісти Люллі, Джакомо Каріссімі у виконанні Валентини Матюшенко (сопрано), Ольги Табуліної (мецо-сопрано), Ганни Лещенко, Наталії Пилаєвої, Галини Остапенко (мандоліна, мандола), Олени Жукової (клавесин) і Миколи Любенка (віолончель).
26 грудня у програмі «Моцарт & Штраус» легендарний та улюблений багатьма «Rizol Quartet» – висвітлить творчість двох геніальних австрійських композиторів-класиків: Вольфганга Амадея Моцарта та Йоганна Штрауса. Програма – дуже атмосферна й здатна пробудити в слухачів багатий спектр щасливих емоцій: від глибинних роздумів над суттю буття до захоплення грайливими житейськими ситуаціями чи простої радості від мрійливих уявних споглядань європейських краєвидів.
28 грудня – «Christmas Holiday!» від драйвового, висококласного і віртуозного Київського квартету саксофоністів. У програмі – новорічна класична, популярна й джазова музика європейських, латиноамериканських та українських композиторів: Леонтовича, Стеценка, Грубера, Бозза, Темплтона, Гершвіна, Гарделя, Веласкеса, Потієнка.
29 грудня – «PORPORA». Твори Ніколи Антоніо Джачінто Порпори – одного з найвідоміших і маститих митців свого часу – в нашій країні звучать нечасто. Але це незаслужене непорозуміння має бути виправленим. За це беруться порпористи консорту «OverTone», які відтворюватимуть вишукані барокові вензелі музики Порпори – Ольга Табуліна (мецо-сопрано), Олена Жукова (клавесин), Артем Замков (віолончель), Антоніна Криса, Андрій Коляда (скрипка), Ірина Онещак (альт).
Ім’я Порпори увіковічнила Жорж Санд у романі «Консуело», де, крім основної сюжетної лінії, зокрема, описуються пригоди юного Гайдна, який, не маючи коштів на освіту, влаштувався до Порпори слугою. Таким чином, маючи змогу бути присутнім на приватних заняттях маестро, а також допомагаючи Порпорі записувати ноти, Гайдн осягнув потужну неаполітанську оперну школ.
За інформацією пресрелізу
Фото надані пресслужбою Національної філармонії України
