Цьогоріч виповнюється 25 літ від дня заснування міжнародного музичного фестивалю «Харківські асамблеї». «Срібну» дату вирішено провести під знаком творчості німецького композитора Фелікса Мендельсона-Бартольді, а девіз акції – «магія єднання»
Художній керівник фестивалю народна артистка України, ректор Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського, професор Тетяна Вєркіна висловила думку, що сьогодні життя і творчість композитора пропонує актуальний рецепт: попри загальний мейнстрім, визнання «high time to listen сlassic music» допоможе підняти імідж українського суспільства і країни в цілому, як це сталося за часів Фелікса Мендельсона.
У спогадах сучасників читаємо, що митець не був сентиментальним, а сміх у нього був такий веселий, який тільки може бути. Здається, його життя було легким, як у казці: добробут, успішна кар’єра, любов близьких людей, стиль богемного життя «золотої молоді». У музиці композитора не відчуваєш, що досконалість мистецьких творів досягається великими зусиллями, все начебто дуже природно: є і невимушеність, і радість, і світ. Але за всім цим – напружена праця, недаремно колеги прозвали Фелікса «невтомним». Він присвячував твори знайомим, годинами грав на фортепіано для Гете, проводив своєрідні фортепіанні «джем-сейшени» з Гектором Берліозом, Фридериком Шопеном, писав листи, схожі на маленькі повісті, для сестри Фанні…
«Мендельсон грає на фортепіано так, що забуваєш про існування ящика з клавішами і десяти пальців», – цей вислів можна застосувати щодо кожного учасника концерту, присвяченого відкриттю XXIII Музичного фестивалю «Харківські асамблеї».
День відкриття форуму – 30 вересня – став особливим. По-перше, – це свято Віри, Надії, Любові й Софії. До слова, Фелікс Мендельсон був вірянином, католиком і багато часу приділяв культовій музиці. По-друге, програма цього концерту спонтанно, коли музиканти на оплески аудиторії виконали додаткові номери, склалася за моделлю, якої дотримувався німецький романтик, формуючи свої імпрези.
Справа в тому, що, працюючи диригентом Гевандхаузу, митець дуже ретельно планував концерти. Він вважав, що камерні номери краще поєднувати з масштабними, – так можна було задовольнити різні смаки публіки. Наприклад, одного разу слухачі знайомилися з усіма чотирма версіями Увертюри до опери Бетховена «Фіделіо», а іншого – з попурі на теми опер Меєрбера, Вебера, Обера. Так і на відкритті «Харківських асамблей» після Псалма 114, Концерту для скрипки з оркестром e-moll і «Шотландської» симфонії «на біс» прозвучали Гавот Йоганна Себастьяна Баха і «Весільний марш» Мендельсона. Тобто, немов за бажанням самого композитора, формат акції розімкнувся і вона стала схожою на ті, віддалені за часом, концерти Гевандхаузу.
«Шотландська» симфонія, на думку диригентів, – твір, дуже складний для виконання. Вона розгортається, наче захопливий пригодницький сюжет із чергою майже детективних подій. Відомо, що Шотландія, якою мандрував композитор, дійсно його вразила: трон короля Артура, природа, побут людей, музика, давнина… У листах він писав про особисті спостереження. І перші звуки симфонії, тихе відлуння духових перемкнули час…
Маестро Аллін Власенко, народний артист України, диригент Національної опери і професор Національної музичної академії України імені Петра Чайковського диригував зведеним оркестром: студентським симфонічним і Молодіжним академічним симфонічним оркестром «Слобожанський». У його інтерпретації була відчутна ретельна робота над деталями: нюансами, фразуванням та їхніми гнучкими й пластичними градаціями. Без штучного пафосу, скупими диригентськими жестами було досягнуто максимального контакту між диригентом і оркестром. Високий фаховий рівень маестро виявився в еталонних темпах. І майстерність оркестрантів не підвела.
Концерт для скрипки з оркестром e-moll у виконанні Петера Розенберга, концертмейстера Брамберзького оркестру, професора Musikhochschule Köln (Німеччина) пролунав, начебто з прикритим звуком. Яскравість високих нот, пристрасні поривання, пафос висловлювання немовби приглушувалися, стримувалися, що відповідає художнім принципам композитора. Три частини концерту attacсa залишили відчуття «спілкування» із німецькою версією мендельсонівської музики, – того національного інтонаційного підґрунтя, на якому зростала самобутня особистість автора.
Псалом 114 для подвійного складу хору й симфонічного оркестру Фелікса Мендельсона присвячений художнику, з яким композитор співпрацював у Дюссельдорфі, Йоганну Вільгкельму Ширмеру. Студентський хор (художній керівник – Сергій Прокопов) та оркестр із піднесенням, емоційно і монументально виконали цей твір (диригент – Олексій Фартушка).
Отже, фестивальні перегони розпочалися і триватимуть два тижні. П’ятнадцять днів життєрадісної, світлої, чарівної музики Фелікса Мендельсона подарують місту Харкову солісти й колективи Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського.
Марина ЄГОРОВА
Фото Олександра ШАХМАТОВА (головне) і Григорія ГАНЗБУРГА
