У Полтаві тривають творчі акції, присвячені 175-річчю від дня народження Миколи Лисенка – нашого славного земляка, класика, засновника професійної композиторської школи в Україні

Низку концертів у рамках фестивалю «І струни Лисенка живії» організувало Полтавське музичне училище імені Миколи Лисенка силами викладачів і студентів закладу.

А Полтавський обласний осередок Національної спілки композиторів України (голова – композитор Тамара Оскоменко-Парулава) запропонував провести концерт–присвяту Миколі Лисенку «Музичні барви України», ідея якого – об’єднати композиторів Полтавщини і Луганська, що нині мешкають у нашому місті, як колись Микола Лисенко об’єднував Схід і Захід України.

Захід підтримали начальник управління культури Полтавської облдержадміністрації Геннадій Фасій, директор Полтавської обласної філармонії Олег Тищик і завідувач кафедри музичного мистецтва і хореографії Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, що нині базується у Полтаві, композитор, заслужений діяч мистецтв України Андрій Сташевський.

Концерт пройшов із великим успіхом при повному залі (ведуча – артистка філармонії Катерина Юрченко). Були представлені твори нашого класика. Злагоджено прозвучали хори на вірші Тараса Шевченка з опери «Утоплена» у виконанні мішаного хору Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (художній керівник і диригент – Вікторія Юнда, концертмейстер – Тетяна Острецова), а також «Ода радості» на слова В. Тарасенка і В. Жадана полтавського композитора, заслуженого діяча мистецтв Олексія Чухрая.

Програму продовжив оркестр народних інструментів цього ж закладу, що різнобарвно презентував «Награвання скоморохів» із симфонічної сюїти «Давньокиївські фрески» в авторській редакції Андрія Сташевського.

Студенти-солісти виконали «Капричіо» Андрія Сташевського для баяна (лауреат міжнародних конкурсів Валерій Семененко), а студенти-вокалісти – пісні зі знаменитої «Наталки-Полтавки» Миколи Лисенка: пісню Наталки «Віють вітри, віють буйні» заспівала Анна Карнаухова, а пісню Миколи – Сергій Списюк.

Концертний ансамбль Полтавської обласної філармонії «Чураївна» (якому виповнилося 30 років) порадував слухачів майстерністю (керівник – Леся Гринчук). У його супроводі прозвучали відомі твори нашого класика: пісня Наталки «А я дівчина-полтавка» та «Садок вишневий коло хати» на вірші Тараса Шевченка у виконанні лауреата Міжнародного конкурсу імені Богдана Веселовського (м. Львів) Лідії Кретової.

Програму колективу прикрасила народна артистка України Наталія Хоменко, яка розвиває традиції співу, закладені нашою славною землячкою Раїсою Кириченко. Вона виконала дві пісні Олексія Чухрая на слова Володимира Котляра – «Молодичка» і «Скаче в полі білий кінь».

Виконавську естафету концерту підхопили солісти обласної філармонії, в інтерпретації яких прозвучали три різноманітні прелюдії – «Карпатська», «Таврія», «Слобода» з циклу «П’ять прелюдій для фортепіано» луганського композитора Костянтина Крепака, що презентувала Алла Чепець. Вона ж була і концертмейстером вокальних творів: два романси на вірші Тараса Шевченка Костянтина Крепака – «Із-за гаю сонце сходить» і «Тече вода з-під явора» заспівав соліст філармонії Іван Резцов; два романси полтавки Юлії Корженко на слова Костянтина Бальмонта «Я как сон пред тобой» і «Якби ти, нічко, швидше минала» на вірші Лесі Українки в романтичному стилі виконала Лідія Кретова; романси народного артиста України, художнього керівника і головного диригента Полтавського симфонічного оркестру Віталія Скакуна на слова Володимира Тарасенка «Лелечата» і «О, якби я тебе любив» слухачі почули у трактуванні Івана Резцова.

Також майстерно у виконанні Івана Резцова прозвучала «Молитва Давида» на вірші Давида Гурамішвілі у перекладі на українську Миколи Бажана композитора Тамари Оскоменко-Парулава, а її «жіночі» вокальні твори виразно представила солістка філармонії Олена Шевченко: романс на слова Марії Бойко «Вночі гадала» і твір на слова Надії Ковалюк, проникнутий вокальною декламацією, присвячений жінкам-волонтерам, «Почуй мене, весь світ, я – українка».

Композитор, піаніст, джазовий імпровізатор із Кременчука Сергій Горюнович експонував свої твори: п’єсу для фортепіано «Дорога до храму», де використав старовинний жанр пасакалії (варіації на незмінну тему в басу), а також третю частину поеми для фортепіано «Con liberta» – «Сходинки Пергамського олтаря», у якій автор продемонстрував віртуозність та імпровізаційність. Його транскрипція твору Євгена Дергунова на слова співачки Лори Лайс «Unknown woman» («Незнайомка») викликала гарячі оплески слухачів.

Заключним потужним акордом концерту став виступ лауреата міжнародних фестивалів, провідного колективу Полтавської обласної філармонії, пісенно-танцювального ансамблю «Полтава» (художній керівник – заслужений працівник культури України Федір Кривенко, хормейстер – заслужений діяч мистецтв України Лариса Бакланова). У його виконанні прозвучали два твори Олексія Чухрая – «Диво всепрощенної любові» на слова Володимира Тарасенка та «Земна любов» на слова Миколи Ляпаненка і Володимира Тарасенка, солістка – заслужена артистка України Валентина Колісник. Також – жартівлива хорова сценка на основі народної пісні «Нащо мені женитися» Тамари Оскоменко-Парулава, в колоритному виконанні заслуженого артиста України Василя Панчука.

Завершив програму хоровий твір Павла Бакланова на вірші Леоніда Вернигори «Україна, ненька Україна» – фольклориста, хормейстера, автора пісень і обробок, члена Національної спілки композиторів України. 10 років він був художнім керівником пісенно-танцювального ансамблю «Полтава» і під час його керівництва колектив став лауреатом міжнародних музичних фестивалів. На жаль, його вже немає з нами, але творчість живе і радує наших слухачів.

Концерт справив потужне враження і відчуття того, що відбулося справжнє свято музики.
«Гетьману української музики» – концерт-присвята Миколі Лисенку, що відбувся через кілька днів у залі обласної бібліотеки, продовжив Лисенкіану. Прозвучали твори юних композиторів. Микола Лисенко свого часу опікувався творчою молоддю, можливо хтось із сьогоднішніх учасників концерту стане колись гордістю України.

Імпреза розпочалася твором Миколи Лисенка на вірші Тараса Шевченка «Гомін, гомін по діброві», який виконали студент Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Владислав Богданович (партія фортепіано – студент ІV курсу ПМУ ім. М.В. Лисенка Сергій Ковальов).

А далі – уперше презентувала свій твір «Серце мрій», п’єсу для скрипки і фортепіано 6-річна Ліліана Деркач – учениця 1-го класу Полтавської міської школи мистецтв «МАМ» імені Раїси Кириченко (викладач – Циплюк Т.В.). Олексій Шевченко – учень 5-го класу школи мистецтв представив обробку української народної пісні «Щедрик» для скрипки і фортепіано. А Євген Кузьменко – Мелодію для двох скрипок і фортепіано та «Ave Maria» для голосу, скрипки і фортепіано.

Програму продовжили студенти Полтавського музичного училища імені М.В. Лисенка. Марина Аленіна – виконала Прелюдію для фортепіано «Споглядання» і п’єсу для скрипки й фортепіано «Натхнення» (соліст – Дмитро Голобородов). Аліна Сидоренко показала романс на слова Тетяни Домашенко «Мене цей світ ще не спіймав» (солістка – Наталія Онупко), а також «Елегію» для флейти і фортепіано (партія флейти – Валерія Шаплика). Дмитро Голобородов представив музичну замальовку для фортепіано «Зима», а Владислав Богданович – романс на вірші Леоніда Глібова «Уединение» (партія фортепіано – Сергій Ковальов).

Серед слухачів на концерті були члени «Клубу цікавих зустрічей», студенти, молодь, батьки. Завідувачка відділу мистецтв обласної бібліотеки Галина Вікторова незмінно підтримує творчі заходи і допомагає їх організовувати, за що їй – велика подяка.

Значення творчої, педагогічної і громадської діяльності Миколи Лисенка важко переоцінити. Він і сьогодні для нас – Гетьман української музики.

Тамара ОСКОМЕНКО-ПАРУЛАВА,
голова Полтавського обласного осередку Національної спілки композиторів України

На головному фото: Оркестр народних інструментів Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка