По головній вулиці з оркестром (до 75-річчя Григорія Постоя)

117

Вересень цього року багатий на ювілеї. Ось непомітно підійшла знаменна дата і у житті унікального майстра – диригента, інструменталіста, аранжувальника, педагога Григорія Постоя, зірки нашої вітчизняної поп-музики та джазу, однієї з тих особистостей, без яких неможливо собі уявити музичне мистецтво України

«Зірки? – запитає пересічний поціновувач розважального жанру. – Щось не чув про такого…» І в цьому – одна з проблем сучасної масової культури: усі знають блогерів, співаків, танцюристів, шоуменів, але вітчизняні бенд-лідери та більшість авторів музики залишаються поза увагою широких мас споживачів культурної продукції.

Так було не завжди. У минулому столітті зірками були саме керівники оркестрів – бенд-лідери. Вони не тільки віртуозно володіли інструментами як виконавці, а й згуртовували навколо себе однодумців, створювали партитури і здійснювали записи з притаманним лише їхньому колективу саундом – неповторним стильовим почерком. Бені Гудмен, Дюк Еллінгтон, Глен Міллер… Перелік увічнених у часі творців можна продовжувати досить довго.

Григорій Постой – справжній бенд-лідер. Усе творче життя ювіляра є беззаперечним доказом цього факту, адже він із дитячих років в оркестрі або на чолі його – з трубою, диригентською паличкою чи за фортепіано. Йде, так би мовити, по головній музичній вулиці з оркестром: військовим, симфонічним, камерним і, врешті-решт, із джазовим біг-бендом. Уявити собі маестро Постоя без оркестру неможливо в принципі!

Судіть самі. Розпочав музичну кар’єру юний Григорій вихованцем військового оркестру (до речі, один із найкращих способів оволодіти трубою, закласти підвалини майбутньої професійної майстерності). Далі – служба, навчання в Донецькому музично-педагогічному інституті, робота в Національному оркестрі радіо і телебачення. Власне, на цьому можна було б і зупинитися в процесі фахового зростання, але ювіляру того видалося замало.

З 1972-го Григорій Постой – артист оркестру Київського державного театру опери і балету імені Тараса Шевченка. Для оркестрового виконавця – найвищий щабель! Тривала ця робота в найпрестижнішій «ямі» країни 36 років.

Не пориваючи з театром, Григорій розпочав диригентську кар’єру, очоливши концертно-інструментальний ансамбль при Спілці театральних діячів України. Колектив побував на гастролях в Австрії, Нідерландах, Лівані, Кувейті. Загалом – цілком нормальний творчий шлях для професійного академічного музиканта й диригента…

Радикально все змінилося в новому тисячолітті. У 2001 році Григорій Постой очолив джазовий оркестр «Либідь», який, без перебільшення, можна сьогодні назвати одним із найкращих постійно діючих біг-бендів країни (що доводить їхня співпраця з зірковими гастролерами – групою De-Phazz, піаністкою Кейко Матсуї та іншими).

«Зіркою» наш ювіляр став тоді, коли «Либідь» на каналі «1+1» почав супроводжувати телевізійний проєкт «Танці з зірками», а також програми «Танцюю для тебе», «Зірка караоке», «Крок до зірок», «Людина року» та інші. Завдяки невтомності й професіоналізму бенд-лідера, «Либідь» увійшов до числа кращих європейських танцювальних оркестрів, але не забував і про джаз, беручи участь у джазових фестивалях, конкурсах.

Останнє десятиліття маестро Постой очолює студентський біг-бенд Київського національного університету культури і мистецтв (JAZZ-BAND КНУКіМ), викладає на кафедрі музичного мистецтва. Колектив не раз ставав учасником Всеукраїнського фестивалю «Зимові джазові зустрічі імені Євгена Дергунова», у тому числі – престижного «Параду біг-бендів», авторської програми Андрія Шеломенцева «Джаз під зірками» та інших відомих джазових проєктів.

В Україні багато високопрофесійних диригентів, а справжніх бенд-лідерів – одиниці. Серед них Марк Резницький, Олександр Шаповал, Денніс Аду (до слова, учень Олександра Шаповала), Олексій Вікулов. І ювіляр, безперечно, входить до цієї когорти бенд-лідерів.

Бажаємо ювіляру не зупинятися в русі по головній вулиці творчого життя, ще ширше розкривати невичерпний потенціал власного обдаровання і надалі бути взірцем професіоналізму й мудрості для своїх вихованців. Многая літа, Григорію Григоровичу!

Андрій ШЕЛОМЕНЦЕВ, Анатолій ГОЛОВКО