Десятки концертів на десяти майданчиках у центрі української столиці – так виглядав нещодавній «Київ Музик Фест»
Структура фестивалю уже протягом кількох років передбачає своєрідний «постскриптум», коли після урочистого закриття в Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України до фестивалю додають ще один день концертів у режимі нон-стоп. Так сталося й цьогоріч.
«Постскриптум» вилився у п’ять концертів у різних залах (Малому залі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського і Концертному залі Національної спілки композиторів) із традиційно вільним (безкоштовним) доступом слухачів. Цей блискучий винахід організаторів фестивалю заслуговує на окрему увагу.
Програма найостаннішого концерту, який розпочався пізно ввечері, вражала: тринадцять світових прем’єр творів десяти сучасних композиторів у виконанні ансамблю нової музики «Рикошет» під орудою диригентки Вікторії Рацюк, випускниці класу Романа Кофмана. Того вечора ансамбль можна було вважати октетом, адже на сцені було саме вісім виконавців: флейта, кларнет, альт-саксофон, скрипка, альт, віолончель, фортепіано і ударні.
Художнім керівником «Рикошету» є композитор Сергій Пілютиков. Він не лише був присутнім у залі, а й узяв активну участь у передбачених програмою перформенсах. Це було неперевершено! Сергій сидів і лежав на роялі, разом з іншими пускав у зал паперові літачки (уявіть собі, було й таке!), а в кінці скромно вклонився вдячній аудиторії на запрошення диригента. Шкода, що його твори не звучали того вечора.
Оригінальний формат концерту не залишив байдужим нікого з присутніх. Назва програми промовляла сама за себе – «Одна хвилина реклами». Композиторам було заздалегідь запропоновано написати короткий твір, тривалістю не більше хвилини, який би рекламував певний предмет, товар, явище тощо. Відгукнулися десять авторів (дехто написав по два твори), а ансамбль «Рикошет» подав їх у театралізованій формі. То було незабутнім шоу, справжнім святом і… «благородним безумством»!
Однією із найбільших несподіванок став опус Лесі Дичко «Хмарки». Ніхто в залі не очікував, що в якості музичних інструментів можуть виступати коліна, долоні, губи ба навіть… взуття! Те, що відбувалося на сцені, стало абсолютним шоком для ущерть заповненого залу. Навіть серед публіки були заздалегідь підготовлені особи, які взяли участь у своєрідному «звуковому флеш-мобі»: вони плескали по колінах, гупали ногами гучно видихали повітря, імітуючи вітер. Аж раптом вступив оркестр, у якому на початку солювала флейта, котра грала в нижньому регістрі. Людське вухо влаштоване так, що низькі ноти флейти викликають у нас водночас зачарування і непоясненний страх. Цей ефект неможливо забути! Багато в кого в цю мить аж сльози на очах виступили…
Твори Юлії Гомельської «Lambor-Джіні» та «Roll-Ex» справили неабияке враження. Щодо марки автомобіля, сталася прикра помилка, поширена в усьому світі. Бо його італійська назва вимовляється як «Ламборґіні». Але в «Roll-Ex» (асоціація з відомою маркою дорогих годинників) – дуже майстерно відтворено «тікання» годинників, не гірше, ніж в останній симфонії Дмитра Шостаковича.
Сталося так, що твори п’ятьох жінок-композиторок виявилися найталановитішими і найяскравішими в цьому концерті. Це прекрасна плеяда, назвімо їх поіменно: Леся Дичко, Олена Сєрова, Юлія Гомельська, Людмила Юріна та Кармелла Цепколенко. Їхня музика звучить по всьому світі, й ми маємо право пишатися цими авторками.
Щодо творів Олени Сєрової «Рай для справжніх сурикатів» і «Справжній сурикат для істинного раю», варто сказати, що вони стали сенсацією завершального концерту фестивалю. Усі виконавці, включно з диригентом, були в масках, які відображали цих симпатичних звіряток. Музиканти виходили на сцену і діяли у відповідності до режисерського рішення (до слова, режисером концерту була диригент Вікторія Рацюк). А яскрава і дотепна музика викликала тривалі оплески залу.
У цьому концерті-виставі було задіяно ще чимало людей: молоді, а також досвідчені актори, музиканти, композитори, котрі долучилися до унікального музичного проекту як небайдужі учасники. Залишається висловити сподівання, що наступний «Київ Музик Фест», який має відбутися восени 2016 року, видасться не менш яскравим…
Олександр МОСКАЛЕЦЬ
Фото Юрія ШКОДИ
