Афіша вересня у філармонії вийшла яскравою, різноманітною, привабливою. Задають тон численні прем’єри сучасних українських і зарубіжних композиторів, продуманий акцент на дитячо-підліткових програмах, трендова класика, наявність у ній музики Густава Малера, Антона Брукнера і Арнольда Шенберґа. Інтригує парад диригентів: Микола Дядюра, Наталія Пономарчук, Віктор Плоскіна, Володимир Сіренко, Іван Чередніченко, Максим Гусак, Віктор Олійник, Юрій Літун, Катерина Ніколенко, Олексій Рощак. І музикантів-солістів: піаністи Максим Шадько, Оксана Рапіта, Станіслав Гумінюк, Євген Громов, Артем Погорєлов, арфістки Вероніка Лемішенко та Еліна Московко, скрипаль Дмитро Ткаченко, альтист Олександр Погорєлов, флейтист Ігор Тютюнніков, кларнетисти Геннадій Ковтун і Павло Бойко, органістки Ганна Бубнова та Ірина Харечко, баритон Олексій Вєтров. Одне слово, вересень запалить на весь сезон, тож, не зволікайте з вибором концертів

6 вересня у Національній філармонії відбудеться Концерт-відкриття 161-го сезону, який цьогоріч сміливо можна назвати унікальним! Адже звучатиме прем’єра Фортепіанного концерту Олександра Родіна, написаного спеціально для цієї події. Сам чудовий піаніст, Олександр пише небагато фортепіанної музики, і цей Концерт у його доробку – перший. Тож запрошуємо відкрити нову сторінку у творчому доробку композитора на сцені філармонії. Соліст – Максим Шадько. За диригентським пультом – Микола Дядюра.

Доповнить лірику Родіна полум’яна Перша симфонія австрійця Густава Малера. У ній сконцентровано молодечу енергію, гіркоту перших розчарувань і сплески волі та стійкості. А разом ці твори стануть яскравим початком нового сезону, наповненого різними новинками, фестивалями й сюрпризами.

12 вересня «Та-Да-Да-Дам». Ви не помилились! У виконанні Liatoshynskyi Capella: Orchestra під батутою маестро Віктора Плоскіни звучатиме П’ята симфонія Людвіга ван Бетховена, мабуть, один із найвідоміших класичних творів усіх часів. «Мотив долі», який його відкриває, упізнаваний у сотнях інтерпретацій в популярному медіапросторі: від кіно до реклами, від пісень-каверів до інтернет-мемів. Ця симфонія стала символом самого Бетховена, адже, написана в період прогресування у композитора втрати слуху, метафорично означує боротьбу автора з долею-фатумом.

Долання фатуму тематично поєднує найвідомішу симфонію Бетховена із Фортепіанним концертом Василя Барвінського. У 1948 році совєцька влада назвала композитора «буржуазним націоналістом» і засудила до 10 років концентраційних таборів. Під примусом Барвінський підписав згоду на знищення усіх своїх творів, а залишок життя після відбуття покарання присвятив відновленню власної спадщини з пам’яті.

Фортепіанний концерт Барвінського мав шалений успіх на концертних майданчиках України (Львові, Станіславові, Києві, Дніпрі) протягом 10-ти років: від моменту прем’єри у 1938 році і до ув’язнення композитора. Згодом довгий час твір вважався втраченим. Дивовижним чином партитуру було віднайдено в Аргентині у 1993 році, що дає змогу нам, сучасним слухачам, ознайомитися сьогодні з цим яскравим музичним полотном. Спеціально для виконання концерту зі Львова приїде прекрасна піаністка Оксана Рапіта.

14 вересня – нова програма «Київських солістів» із творів Генделя, Гайдна і Губаренка дозволить простежити розвиток жанру concerto grosso – кількачастинного твору для оркестру, побудованого на контрастних зіставленнях музичного матеріалу. У часи Генделя, коли цей жанр викристалізовувався, помітні виразні його ознаки: яскраві зміни темпу й характеру і водночас – побудова єдиного цілісного циклу.

Український композитор Віталій Губаренко по-своєму працює з цими ознаками, – його Сoncerto grosso сповнене мрійливості та експресії, контрасти менш очевидні, а втім сприймаються гостро та напружено. Бо, звертаючись до жанру XVIII століття, Губаренко все ж лишається людиною свого часу, котра гостро відчуває його драматизм і невблаганність.

Своєрідним відображенням першого відділу стануть твори Гайдна. Його концерт і симфонія римуються із попередніми творами, відбиваючи ті ж настрої: невимушеності та пристрасності, тільки висловлені композитором вишуканої і стриманої класичної доби. За диригентським пультом – маестро Володимир Сіренко. Соліст – Станіслав Гумінюк (фортепіано).

18 вересня NotaBene Chamber Group Національного будинку музики на сцені філармонії пропонує послухати твори Моцарта, Шиманського і Сильвестрова.

У часи Моцарта кларнет лиш набував широкого застосування, тож твори композитора для цього інструмента (тріо, квінтет, концерт) торували шлях для розширення кларнетового репертуару. Кларнетовий квінтет – один із пізніх творів композитора, який увібрав риси моцартових жанрів-візитівок: опери, концерту й струнного квартету. Роль «оперної зірки» у цьому квінтеті належить кларнетові, а весь цикл – добірка шалених музичних перипетій, яскравих тем і суміш жанрів.

Музичний стиль Вольфганга Амадея Моцарта – без сумніву впізнаваний і рельєфний, із наспівними темами, які одразу після прем’єр творів композитора звучали звідусіль, наче народні пісні. Стилізувати Моцарта – це завжди про діалог епох, віднайдення себе у музиці минулого, яка не перестає бути актуальною. Але наскільки переконливим може бути такий діалог?

У програмі концерту прозвучить музика ХХ століття, яка певною мірою апелює до творчості Моцарта. Але чи можна «упіймати» Моцарта у такий спосіб? NotaBene Chamber Group пропонують дослідити цю ідею через зіставлення творів Павела Шиманського та Валентина Сильвестрова із творчістю Моцарта.

У заключних «Адажіо та фузі» Моцарт і сам бавиться у стилізацію майстрів минулого. Може навіть скластися думка, що він намагається упіймати самого себе, ніби роблячи селфі на плівковий фотоапарат і залишаючи образ-негатив без проявлення.

20 вересня у концерті Симфонічного оркестру НФУ під керівництвом диригента Віктора Олійника під назвою «Скандинавська сага» випаде гарна можливість зануритися у світ старої Європи. Середньовічна легенда про санкт-галленського монаха Еккегарда, котрий був ревним у служінні Богу та мав незламний дух воїна у битвах проти гуннів, історія кохання данського короля Крістіана ІІ і молодої нідерландської дівчини Дівете, що тривала, попри пересуди знаті, – ці оповіді лягли в основу творів австрійця Шрекера та фінна Сібеліуса. У них чимало сторінок, сповнених героїчних акцентів і ліричних наспівних мелодій.

Стриманість програми доповнить Симфонія данця Нільса Ґаде, який виявив блискуче володіння класичною романтичною мовою. Він отримав блискучу освіту у Ляйпцизькій консерваторі. Його смаки сформувалися під впливом Роберта Шумана та Фелікса Мендельсона, котрий був його колегою, диригентом оркестру Ґевандгауза. А струмінь світла та мрійливості додасть твір француженки Сесілі Шамінад, першої визнаної суспільством жінки-композиторки. Солюватиме флейтист Ігор Тютюнніков.

21 вересня Київський камерний оркестр під орудою маестро Наталії Пономарчук занурить публіку в «Світ Любави Сидоренко». Послідовно модернізувати романтичний тип образності – таким є творче кредо львівської композиторки Любави Сидоренко. Будучи міцно вкоріненою в українську класичну музику, Любава продовжує її традиції. Твори авторки вражають експресивністю вислову, напруженістю й емоційною гостротою. Та разом із тим її музична мова сучасна, тож заторкує слухача безпосередністю і рафінованістю.

У репертуарі Київського камерного оркестру музика Любави Сидоренко займає помітне місце – цей колектив під орудою Наталії Пономарчук знаний інтерпретаціями її творів. Тож на цьому авторському концерті з циклу авторських імпрез українських композиторів «Сучасне й позачасове», – твори у виконанні цього колективу прозвучать якомога виразно.

22 вересня перед київською публікою виступить львівський диригент Іван Чередніченко, який продиригує Національним симфонічним оркестром України. Знаний музикант, який має на рахунку успішні оперні постановки та потужні симфонічні програми, цього разу представить яскраві твори світового симфонічного спадку.

Вільям Волтон – англійський композитор, котрий за життя отримав славу одного з найбільших експериментаторів. Дарма лише, що для консервативних музичних смаків англійців не треба радикальних нововведень, аби сприйматися новатором. Тому й Альтовий концерт Волтона – це сплав класичної традиції, модерністської музичної мови та неконфліктного співвідношення частин у цілому. А справді новаторським у творі є звернення до такого інструмента, адже альт на момент написання опусу не був популярним для соло. Композитор же почав змінювати подібне сприйняття. Солюватиме Олександр Погорєлов (альт).

А твір Дебюссі справді вражає свіжістю і неповторністю мови – короткі таємничі мелодії-поклики, динамічні сплески, різноманіття оркестрових барв, де на перший план виходять духові та рідко вживані інструменти (на противагу звичним струнним). Яскравий букет музичних барв підштовхує уяву до незвичних візуальних образів: англійські краєвиди, святкова Іспанія чи радісна зустріч весни з хороводами.

Сюїта українського композитора Івана Небесного побудована на основі музики його балету «Тіні забутих предків», який нещодавно був премʼєрований у Львові та демонструє сучасні пошуки українських авторів у сфері симфонізму.

25 вересня Національний президентський оркестр під орудою Максима Гусака відзначатиме разом з усім світом 200-річчя австрійського композитора Антона Брукнера виконанням його Симфонії № 7.

В історії музики творчість Брукнера є переламним моментом. Він був навчений на найвищому рівні в класичних композиційних техніках із солідним досвідом музичної традиції, і все ж цей пристрасний шанувальник Бетховена, Шуберта, Берліоза та Вагнера розробив оригінальну музичну мову, яка була настільки новою, що дратувала багатьох сучасників і навіть викликала занепокоєння. Його стилістика включала нові винаходи, а також прийоми, які раніше були табуйовані.

Сьома симфонія створювалася протягом 1881–1883 років. 26 липня 1882-го в Байройті, де тоді жив Вагнер, відбулася остання його зустріч метра з Брукнером, який схилявся перед генієм великого оперного реформатора. Брукнер був гостинно прийнятий на віллі «Ванфрід», побував на прем’єрі «Парсифаля», останньої опери Вагнера.

«Парсифаль» справив на екзальтованого австрійського композитора таке враження, що він став навколішки перед його творцем. Вагнер, який у свою чергу високо цінував творчість Брукнера, дав йому обіцянку виконати всі його симфонії. Це було колосальною радістю для композитора, зовсім не розбещеного увагою: його музику не визнавали, вважали надто зарозумілою, довгою та безформною. Критики, особливо всесильний тоді Ганслік, буквально знищували Брукнера. Тому можна уявити, якою радістю для нього стала обіцянка Вагнера.

Однак цьому благородному плану не судилося здійснитися. У розпал роботи над другою частиною симфонії, адажіо, 14 лютого 1883-го, прийшовши, як завжди, на заняття до консерваторії, Брукнер дізнався про смерть Вагнера. Його пам’яті композитор і присвятив це адажіо – одне з найдивовижніших за глибиною та красою. Його переживання відображені у цій музиці.

Останні кілька десятків тактів були написані безпосередньо після отримання трагічної звістки. «До цього місця я дійшов, коли надійшла депеша з Венеції, і тоді мною вперше була складена справді жалобна музика пам’яті майстра», – писав Брукнер в одному з листів. Улітку композитор вирушив до Байройта, щоби вклонитися могилі Вагнера.

Сьому симфонію композитор закінчив 5 вересня 1883 року. Спочатку музиканти не прийняли її, як і всі попередні твори Брукнера. Лише після докладних роз’яснень автора щодо форми фіналу диригент Леві ризикнув її виконати.

Прем’єра відбулася 30 грудня 1884-го в Лейпцигу під керуванням Артура Нікіша і була зустрінута досить суперечливо, хоча деякі критики й писали, що Брукнер, як велетень, височить серед інших композиторів. Лише після виконання Сьомої у Мюнхені під орудою Леві Брукнер став тріумфатором. Симфонію захоплено сприйняла публіка. У пресі писали, що її автора можна порівняти з самим Бетховеном. Почалася переможна хода симфонії сценами Європи. Так настало запізніле визнання Брукнера-композитора.

26 вересня – цікавий і свіжий проєкт нового колективу ensemble 24, – «Комахи, птахи та інші тварини». Концерт будується довкола сучасної музики, натхненої тваринним світом. Ці твори досліджують сприйняття інших живих істот людиною. У такому разі тварина як організм може бути представлена символом, асоціацією, метафорою, слугувати додатковим елементом, мати ритуальне значення або слугувати оптикою для отримання людиною досвіду й знань. За диригентським пультом – Катерина Ніколенко.

Усі твори, що звучатимуть, – прем’єри в Україні. Уже самі їхні назви інтригують: «Пес їсть пса» Жерома Комбʼє для віолончелі та гітари, «Крокодил у ванній» Олексія Шмурака для скрипки, віолончелі та фортепіано, «Мертві оси у банці з-під варення» Клари Яннотта для струнного квартету, «Бегемот» Панайотіса Кокораса для скрипки, кларнета й фортепіано, Sprachmachine Бенджаміна Шоєра для перкусії, «Перелітні птахи» Карола Баукгольта.

27 вересня у концерті «Легенди Голлівуду» Національного духового оркестру України – три легендарних композитори Голлівуду, але кожен із абсолютно різною історією і стилем. Цього вечора ви почуєте найвідоміші саундтреки Ганса Циммера, Джеймса Горнера та Джона Вільямса. У концерті звучатиме музика до фільмів «Гладіатор», «Пірати Карибського моря», «Інтерстелар», «Шерлок Голмс», «Індіана Джонс», «Зіркові війни», «Один удома», «Титанік», «Аватар» та інших,. Почути зі сцени наживо у виконанні оркестру чудову музику до того ж із відтворенням відеоряду на великому екрані, – усе це принесе слухачам справжню насолоду та шалений сплеск нових яскравих вражень!

29 вересня солістки-органістки Національного будинку музики Ганна Бубнова та Ірина Харечко виконають найвідоміші органні твори Йоганна Себастьяна Баха. Програма охоплює мистецькі пошуки композитора від ранніх років до розквіту його майстерності, а також демонструє багатогранність органної музики Баха: медитативні обробки хоралів, вигадливі інтелектуальні ігри у фугах, карколомну віртуозність у фантазіях і токатах.

ФЕСТИВАЛІ

Фестиваль одного дня: «Арнольд Шенберґ 150»

13 вересня весь світ святкуватиме 150-ту річницю народження видатного Арнольда Шенберґа – композитора, котрий завжди перебував у творчому пошуку та заперечував сліпе наслідування традиції. Яскравий учитель і пристрасний мислитель, він перевернув у свій час уявлення про класичну музику. На фестивалі прозвучать вибрані твори видатного австрійця.

О 17:00 в Музичному салоні НФУ – фортепіанна творчість Шенберґа у виконанні київського піаніста Євгена Громова з цікавезною модерацією Олексія Войтенка. Фортепіановий доробок Шенберґа – невеликий за обсягом, але концентровано змістовний і насичений ідеями. Євген Громов – один із найерудованіших музикантів України, відомий концептуально вивіреними тематичними програмами, твори в яких взаємодіють на безлічі різноманітних рівнів: від музичного до філософського і літературного. Такий підхід дає змогу широко і повно розкривати тематику концертів, показати її з усіх боків і дістатися до суті. За плечима музиканта близько 100 світових та українських прем’єр.

О 19:00 у Колонному залі НФУ у виконанні славетного Київського камерного оркестру під орудою диригентки Наталії Пономарчук творчість Арнольда Шенберґа буде легше зрозуміти в контексті музичного плину Відня межі ХІХ та ХХ століть. Підважені межі суспільних норм, актуалізація вічних питань про життя й смерть, моральності та безчинства, вихід мистецтва за рамки досі прийнятного, аби «не повторювати видиме, а робити видимим» (Пауль Клеє).

Такими ідеями наповнювався мистецький світ столиці Австрії, і у цьому руслі й розвивався композиторський талант Шенберґа. Довкола ж нього звучала музика Густава Малера, вчителя Александра фон Цемлінського, учнів композитора Альбана Берґа та Антона Веберна тощо. Так, «Пісні мандрівного підмайстра» Густава Малера у перекладенні для камерного ансамблю Арнольда Шенберґа прозвучать в інтерпретації баритона Олексія Вєтрова.

Фестиваль «Арфові Барви 2024: акустика та цифрові технології»

15 вересня о 17:00 в Музичному салоні НФУ відбудеться один із концертів фестивалю – інноваційного проєкту, спрямованого на революцію у класичній музиці шляхом поєднання академічних інструментів із цифровими технологіями. На концертах фестивалю музиканти представлятимуть оригінальні композиції та спеціальні аранжування у новому концертному форматі, який інтегрує технології і залучає молоду аудиторію. Так, у виконанні арфісток Вероніки Лемішенко та Еліни Московко і кларнетиста Павла Бойка прозвучать: світова прем’єра твору «Harp’n’voice» для арфи та звукової доріжки Євгена Андрєєва, українська прем’єра «Farewell» Ширін Панжароглу, твори Пола Мітчелла, Лорен Скотт та Їржі Тртіка.

28 вересня – Концерт-відкриття XXXV Міжнародного фестивалю «Київ Mузик Фест-2024», – «Борітеся – поборете». Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України під керівництвом Володимира Сіренка та Національна заслужена академічна капела України «ДУМКА», очолювана Євгеном Савчуком, виконають програму з творів Лесі Дичко «Хто ти, людино?» (Три псалми для мішаного хору та ударних) і «Джерело» (Симфонічні фрески за картинами українських художників для мішаного хору та симфонічного оркестру), а також Кармелли Цепколенко – Симфонія № 6, Віталія Губаренка – «Liebestod» (Симфонія-балет), Анатолія Гайденка – «Борітеся – поборете» (Драматична поема-симфонія). Увага! Вхід – вільний.

Для дітей і підлітків

1 вересня – «Гра в класику» 3+. У цю неділю об 11:00 з Київським камерним оркестром можна зіграти в класику. Приваблива пропозиція, чи не так?! Особливо, якщо вашим діткам, онукам чи друзям 3 рочки і більше. Та й дорослим буде цікаво, адже у програмі – різноманіття творів епохи бароко, класицизму, ХХ століття, які відрізняються яскравістю й запамʼятовуваністю. Інтерактивна частина від режисерів філармонії залучить найменших відвідувачів до активного слухання та сприймання музики. Адже класика – це цікаво, захопливо!

8 вересня – знов на сцені Колонного залу мюзикл «Бременські музики» 4+. Після запального показу вистави у червні філармонія вирішила повернути її, аби більше охочих могли насолодитися цим дійством. В основі сюжету – відома всім історія про тварин-музикантів, утім приперчена несподіваними поворотами, які додав у лібрето сам композитор, Олександр Потієнко. «Бременські музики» – це виразні мелодії мюзиклу, яскраве звучання квінтету Brass Ukraine та цікаве режисерське рішення, що нагадує мандрівний театр. Разом із музикою Олександра Потієнка диво на сцені забезпечать актори з тріо Argentum, які додадуть виставі легкості й жвавості. Мюзикл «Бременські музики» придатний для перегляду усією сім’єю і буде цікавим як дорослим, так і малечі.

15 вересня – концерт для молодших слухачів філармонії! Головний диригент Симфонічного оркестру НФУ та оповідач Микола Дядюра пропонує авторський проєкт «Анатомія оркестру з Маестро Дядюрою» 8+, у якому ознайомить юну публіку з виразовими можливостями симфонічного оркестру. Як звучать різні інструменти? Яку образність найкраще передає той чи інший інструмент? Чому віолончель вважається оксамитовим голосом ніжності в оркестрі, а кларнет часто такий мрійливий і задумливий? Відкрити для себе розмаїття оркестрових барв, послухати яскраві музичні фрагменти у виконанні великого оркестру можна буде в першому концерті з серії «Ближче до музики».

За матеріалами пресрелізу