Анатолій Панасович Коломієць (1918 — 1997) — український композитор та педагог, професор, заслужений діяч мистецтв України.
Навчався у Великих Сорочинцях, у Полтавському музичному училищі. У 1938-41 рр. – у Київській консерваторії по класу композиції Л.М.Ревуцького. 1943 року закінчив Ташкентську консерваторію по класу композиції Л.М.Ревуцького. Кандидат мистецтвознавства (1956, дисертація “Важливі додаткові епізоди у новій редакції опери “Тарас Бульба” М.В.Лисенка”). У 1944-54 рр. викладав у Київському музичному училищі. З 1951 – у Київській консерваторії (з 1971 року – професор кафедри композиції).
Чи не першим в Україні започаткував музичний жанр фортепіанної транскрипції — фантазія на теми опери «Тарас Бульба» М. Лисенка, вокальні твори Л. Ревуцького. Зробив великий внесок у справу музичного редагування творів українських композиторів — М.Лисенка, М. Вериківського, Г. Верьовки, В. Косенка, К. Стеценка. Започаткував написання творів великої форми для сольного концертного виконання на бандурі. У співавторстві з В. Кирейком написав кантату «Іванів гай» (пам’яті І. Котляревського, 1969, сл. М. Рильського). Відредагував і завершив дитячу оперу «Івасик-Телесик» К. Стеценка (1962). У співавторстві з Л. Ревуцьким та Г. Майбородою здійснив редакцію Концерту для фортепіано із симфонічним оркестром В. Косенка (1967). Як піаніст виконував твори М. Лисенка, С. Рахманінова, Ф. Шопена, Ф. Шуберта та ін.
Його авторству належать: хори «Сон», «Гопак», п’єса для бандури «Українська соната», балет «Улянка» (1959, лібрето Н. Скорульської за оповіданням «Лісничиха» О. Донченка); для симфонічного оркестру – «Поема» (1943), «Варіації на українську народну тему» (1956); для фортепіано – «Соната» (1941), «Два узбецькі танці» (1943), «Українська танцювальна сюїта» (1948), «Шість етюдів-картин» (1961) та інш.
Характерними рисами його творів є художня довершеність, філігранна витонченість музичного мовлення та одночасна простота й дохідливість образу.
