Михайло Калачевський

3
Share Button

Михайло Миколайович Калачевський (1851 — 1907) — український композитор, піаніст, музично-громадський діяч, юрист.
Народився у с. Попівка на Полтавщині (нині Кіровоградської області). Дитячі роки його минули в оточенні, де звучала народна музика. Професійну музичну освіту здобув у Лейпцизькій консерваторії, яку закінчив у 1876 р. Навчався на кілька років пізніше від Миколи Лисенка й у тих самих педагогів. Повернувшись на батьківщину, Калачевський оселився у Кременчуці, де намагався використати на потребу суспільства свої знання й уміння. З 1890 року впродовж десятиліття керує управою Кременчуцького земства.
У селі Рокитному знаходився його маєток та парк із дерев, які він привозив із різних країн світу. В цьому селі прожив майже все своє життя і написав більшість творів. Та частина творчої спадщини М. Калачевського, що дійшла до нас, невелика: струнний квартет, фортепіанне тріо, романси, фортепіанні твори, «Реквієм» тощо. Збереглося також 19 романсів, 4 п’єси для фортепіано і партитура «Української симфонії». Найголовнішим твором Калачевського є його симфонія. Написана як дипломна робота композитора у 1876 р., вона прозвучала на випускному екзамені та в публічному концерті, програма якого складалася з творів випускників консерваторії. Оригінальний рукопис симфонії був знайдений М.Грінченком у 1930-х рр. В Україні симфонію Калачевського неодноразово виконував оркестр під керуванням Д. Ахшарумова в Полтаві, а потім у Харкові й Кременчуці. За радянських часів цей твір міцно ввійшов до репертуару оркестрів. Він звучить по радіо, його записано на грамплатівку.

Share Button