Андрей Шептицький: гідне пошанування видатної постаті

0
Share Button

Цьогоріч Україна і весь цивілізований світ широко відзначають 150-річчя від дня народження видатного церковного і суспільного діяча, предстоятеля Української греко-католицької церкви, митрополита Галицького Андрея Шептицького

У різних містах проходять виставки, міжнародні конференції та симпозіуми, концерти духовної музики, виходять друком різноманітні видання, пов’язані з іменем цього славетного борця за єдину українську державу і церкву, національну ідею.

Ведучий - Євген Нищук
Ведучий – Євген Нищук

У Києві вшанування пам’яті Андрея Шептицького відбулося на високому державному рівні. Зокрема, 1 листопада у Національній опері України було проведено Урочисту академію, присвячену знаменній даті. Її організаторами виступили Міністерство культури України і Українська греко-католицька церква за підтримки Комітету із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча та Благодійного фонду «Гуманітарні ініціативи» (голова – Іван Васюник). Керівник проекту – Степан Стасюк.

Відкрили академію Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк і предстоятель Української греко-католицької церкви Верховний архієпископ Києво-Галицький Блаженніший Патріарх Святослав (Шевчук). Про діяння та значення постаті митрополита Андрея Шептицького для народу України виголосили промови Глава Української православної церкви Київського патріархату Святійший Патріарх Філарет і Головний рабин Києва та всієї України Яків Дов Блайх. У заході також взяли участь Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко, представники церков і релігійних організацій, урядовці, військові, діячі культури.

Хор "Київ" і Микола Гобдич
Хор “Київ” і Микола Гобдич

Музична частина вечора розпочалася величним антифоном українського генія кінця XVIII – початку ХІХ століть Артемія Веделя «К Тебі, Господи, воззову». У виконанні чотирьох провідних столичних колективів – Камерного хору «Київ», Муніципальної академічної чоловічої хорової капели імені Левка Ревуцького (художній керівник і головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Володимир Курач), Академічного камерного хору «Хрещатик» (художній керівник і головний диригент – заслужений артист України Павло Струць) і Жіночого хору «Павана» Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова (художній керівник і головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Людмила Байда) – під орудою заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Миколи Гобдича звучала натхненна молитва до Всевишнього. Розташування співаків у різних місцях зали – на сцені та верхніх балконах-ярусах – створювало особливий стереофонічний ефект. Перегукування хорів (у чому, власне, й полягає принцип антифону) увінчали наприкінці могутні акорди зведеного звучання усіх колективів, яке вражало масштабністю, міццю й об’ємністю, – немов уся зала співала.

Андрей - Сергій Магера
Андрей – Сергій Магера

Кульмінацією програми стала ораторія сучасного львівського композитора Мирослава Волинського «Я тебе кличу». Лібрето – Анни Волинської (однієї із постійних співавторок митця) за текстами Андрея Шептицького та Софії Фредро-Шептицької (матері митрополита).

В епічному дійстві на три частини з прологом та епілогом, яке розгорталося на сцені, відтворювалися основні віхи життя самого Андрея, образ якого майстерно представив соліст Національної опери України, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Сергій Магера. Андрей постає у творі глибоким філософом (частина І, «Покликання», монолог «Я українець з діда-прадіда»), мудрим наставником пастви (частина ІІ, «Служіння», звернення «До моїх любих гуцулів»), пророком («Осторога»), який відчував наближення трагічних подій війни («Гряде лихоліття час»), великим патріотом, котрий до останнього подиху самовіддано працював на благо людей і свято вірив, що його народ, нехай і через страждання, усе ж прийде до світлого майбуття (частина ІІІ, «Не убий», монолог «Підсумки» – «В передсмертному прозрінні я бачу, як могутня, величава стоятиме колись моя держава!»).

Мати Софія
Мати Софія – Тетяна Вахновська

Чистим і зворушливим змальовано в ораторії образ матері Андрея Софії (солістка Львівської національної опери, лауреат міжнародного конкурсу Тетяна Вахновська). Її голос (найчастіше із ремаркою «здалеку») звучить у драматургічно вершинні моменти кожної частини. Вона виступає як ангел і берегиня свого сина («Сину мій! Благословляю!»), а в третій частині – як уособлення усіх матерів, котрі втратили дітей («Плач-колискова матері»). В образі Матері Софії багато символізму, тому не випадково режисер-постановник, народний артист України Василь Вовкун, розмістив героїню не на сцені, а в ложі бельетажу. Вона з’являється у променях прожекторів, щоразу ніби матеріалізуючись із темряви глядачевої зали.

Яскраво колоритним та експресивно трагічним виведено у творі образ Врятованого єврея (соліст Львівської національної опери, лауреат міжнародного конкурсу Олег Лановий). Його «Оповідь» (із неї починається ІІІ частина) про жахіття у концтаборі вражає емоційною напругою і силою почуттів.

Андрей - Сергій Магера
Андрей – Сергій Магера

Важливу функцію в ораторії виконує хор. Як у давньогрецькій трагедії, він виступає і оповідачем, і коментатором подій. У постановці було задіяно хор і камерний оркестр Заслуженої академічної капели України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка «Трембіта» (хормейстер – Алла Павлик) і хор та симфонічний оркестр Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької (хормейстер – лауреат всеукраїнського конкурсу Василь Коваль) під орудою заслуженого діяча мистецтв України Миколи Кулика.

Під час дійства, яке відбувалося ніби на кораблі (художник-постановник – народний художник України Тадей Риндзак), що асоціювалося із життєвим кораблем, котрий бурхливий океан буття кидав у безмежні простори всесвіту, за його бортом (на заднику в глибині сцени) вирували різні видіння й картини реальності від минулого століття до сьогодення (відеоінсталяція Данила Дацишина).

Врятований єврей - Сергій Лановий
Врятований єврей – Олег Лановий

Упродовж імпрези не полишало відчуття її абсолютної актуальності. Особливо у другій частині, коли хор у розділі «Осторога» співає, зокрема, на такі слова: «Влада терору в кривавім Кремлі народ наш хоче знищити. Всіх патріотів цієї землі Москва називає фашистами». Там мовиться про часи Голодомору в Україні. Але чи не справджується це щодо теперішньої ситуації у нашій незалежній державі?

Багато думок, запитань, очікувань викликав цей твір Мирослава Волинського. Але остаточний підсумок представив хор у своєрідній післямові твору: «Наставником, учителем, пророком нам був і є митрополит Андрей».

Ольга ГОЛИНСЬКА

Фото Івана МАЛКА

Share Button