“Богема” по-донецьки

4
Share Button

Донецький національний академічний театр опери і балету імені Анатолія Солов’яненка зустрів новий рік на піку творчої активності, – подарував шанувальникам мистецтва прем’єру опери Джакомо Пуччіні «Богема». Цей музичний твір був написаний понад століття тому, проте донеччанам вдалося не лише передати атмосферу Парижа кінця ХІХ сторіччя, а дати глядачам відчути актуальність питань, відповіді на які шукають герої цього класичного шедевру

Написати оперу видатного італійського композитора Джакомо Пуччіні надихнув роман французького журналіста і письменника Анрі Мюрже «Сцени з життя богеми» (1851р.). Трепетна легенда про талант і шляхетність мешканців Латинського кварталу – фантазерів і чарівних спокусників – нагадала композиторові його жебрацьку, але веселу юність.

Головні партії у прем’єрній виставі виконували молоді талановиті артисти: поета Рудольфа – заслужений артист України Сергій Гонтовий, вишивальниці Мімі – заслужена артистка України Наталія Нарожна, художника Марселя – лауреат міжнародних конкурсів Владислав Лисак, легковажної дівчини Мюзетти – заслужена артистка України, солістка Харківського національного академічного театру опери і балету імені Миколи Лисенка Олена Старікова.

Майстерність, красиві голоси донецьких співаків високо оцінила режисер-постановник Ніна Найденова – провідний болгарський оперний режисер, головний режисер Державного оперного театру міста Стара Загора, на рахунку якої понад тридцять грандіозних постановок у Болгарії, інших країнах Європи й у Сполучених Штатах. «Богема» стала першою роботою пані Ніни в Україні, у Донецькому театрі. Взаєморозуміння, задоволення результатом творчої співпраці режисера й донеччан обіцяють перерости у плідну, тривалу дружбу.

bohema1

Опера – жанр особливий. Тут панує й дає естетичну насолоду Її величність Музика. Оперу слухають. А спектаклі в Донецькій опері переконують: сучасна вистава – це яскраве видовище, народжене натхненною працею великого творчого колективу. Коли художником-постановником виступає Сергій Спєвякін, глядачі зазвичай оплесками вітають його вишукане, реалістичне сценографічне рішення. Не стала винятком і «Богема». Кольорова гама декорацій допомагала краще зрозуміти емоційний стан героїв, важливі моменти сценічного дійства.

Головну думку «Богеми» Ніна Найденова визначила так: «Життя – це гра. Ми продовжуємо гратися, поки не зустрінемо кохання. І тільки коли ми по-справжньому закохуємося, життя починає гратись із нами».

У мене була нагода побувати на одній з репетицій напередодні прем’єри. Вона пройшла практично без зауважень, засвідчивши злагодженість, захоплення матеріалом, над втіленням якого працюють митці.

afisha

Не можна не сказати про істинно чарівне звучання оркестру. Впродовж вистави музика створювала особливу ауру закоханості, коли людині здається, що в неї виросли крила. Весь час глядача не залишало відчуття легкості, польоту. Проте фінал опери трагічний. І в цьому – правда життя й мудрість автора. Завершуючи твір печальними нотами, композитор народжує у слухача прагнення бути уважнішим до тих, хто поряд, берегти любов, як найбільший дар, котрий може піднести життя.

Я запитала диригента-постановника, головного диригента Донецького оперного, народного артиста України Василя Василенка:

– Як розпочиналася робота над постановкою «Богеми», в чому актуальність цього твору для сучасного глядача?

– Останнім часом колектив театру поповнився талановитими молодими артистами. Ми звернулися до цієї опери, бо вона романтична, молодіжна, а Донецький театр має великий потенціал молодих солістів. Так, Валентина Фєдєньова успішно поєднує роботу в Донецькій опері й виставах молодіжної трупи Большого театру в Москві. Ми практикуємо запрошення цікавих солістів для участі у наших спектаклях, а також нам приємно, коли донецьких артистів залучають до постановок провідні театри України й інших країн світу.

Майже рік тривав творчий період. Як дбайливий господар готує зерно, ґрунт, щоб отримати добрий урожай, так і митці – розучують партії, вживаються в образи, створюють декорації, костюми… Тут багато нюансів.

«Богема» актуальний твір, бо близький усім: молодь бачить у вчинках героїв себе, люди старшого покоління поринають у спогади. Це – вічна пісня юності, любові, печалі й радості, пошуків себе, власного покликання.

Саме в цій опері Джакомо Пуччіні яскраво розкрив грані свого таланту. Він був закоханий у персонажів і зізнавався, що по завершенні роботи плакав, мов дитина. Його музика сповнена унікальної енергетики.

Режисер-постановник Ніна Найденова (Болгарія)
Режисер-постановник Ніна Найденова (Болгарія)

Узагалі, Пуччіні – один із найулюбленіших моїх композиторів. Працюючи над постановкою «Богеми», я звертав увагу співаків, музикантів оркестру на надзвичайну різнобарвність музичної палітри твору. Оперна спадщина не знає такої ювелірної витонченості. «У ній – цілий ліс форте і піано, уповільнень і прискорень, здатних запаморочити голову диригентові», – вигукнув свого часу Джуліо Рікорді – відомий видавець, представник світового видавничого бренду. А я вважаю, що кожна нота опери має свою температуру, і її змогли відчути і передати всі, хто готував виставу на донецькій сцені.

Ми ризикували, призначаючи прем’єрні покази два дні поспіль: 17 та 18 грудня, але з різним складом виконавців. Однак обидва дні був аншлаг, і нас це радує.
– Партії у «Богемі» виконувалися мовою оригіналу. Це ваше кредо?

– Це – світова практика. Після того, як з’явилася технічна можливість писати синхронний переклад, багаторічна дискусія щодо мови в оперному театрі припинилася. Погодьтеся, це чудово – слухати «Євгенія Онєгіна» Чайковського мовою оригіналу, де б не виконувалась опера – у Німеччині, Китаї чи Грузії. Завдяки цьому стало легше запрошувати провідних майстрів різних країн, здійснювати творчий обмін. Це дуже важливо, сприяє народженню нових ідей, стимулює творче зростання.

– Чи цікавлять вас інші музичні жанри, окрім опери?

– Головне, щоб музика була життєствердною, мала позитивну творчу енергетику. Справжня музика є і в естрадному жанрі. А класика здатна навчити молодь відрізняти істинне мистецтво від сурогату, відхиляти явища, у яких наявне щось руйнівне, темне.

На жаль, сьогодні ефір заполонили примітивні композиції. Україні потрібен такий канал, де б цілодобово звучала високоякісна музика. У Франції такий канал є – «Мецо», у Росії – «Культура». Ми маємо презентувати себе у світі власним мистецтвом, – нам є чим пишатися, захоплювати світ.

– Чим планує найближчим часом здивувати глядачів Донецький оперний?

– Готується міжнародний проект – постановка опери Ріхарда Вагнера «Летючий голландець». Збираємося також поставити «Пікову даму» Петра Чайковського.

Диригент Василь Василенко
Диригент Василь Василенко

Незабаром представимо концертний варіант унікального твору – опери видатного українського композитора Олександра Білаша «Гайдамаки» за поемою Тараса Шевченка. У подальших планах – відтворення опери за всіма канонами.

Олександр Білаш – це ціла епоха в сучасній українській пісні. Більшість із нас пам’ятає, любить його ліричні мелодії. Коли я довідався про оперу «Гайдамаки», яка чекає на сценічне втілення вже понад сорок (!) років, був страшенно вражений. А після того, як отримав клавір цього твору, здійснити постановку стало моєю мрією, і я прошу Божого благословення на цю роботу. Події, описані Кобзарем, відбуваються у моїх рідних краях. Шевченкове слово, музика Білаша, повинні звучати на світових оперних сценах.

Завершуючи розмову, маестро Василенко нагадав вислів Артуро Тосканіні: «У мистецтві немає кінця, є тільки тільки початок». А отже, невдовзі донецький театр знову порадує нас.

Лариса БОНДАРЕНКО

Фото Андрія КОРНІЄНКА

Друковану версію читайте: Лариса Бондаренко. Новий успіх донецьких митців // Музика. – 2012. – № 1. – С. 40–43.

Share Button