Херсонське музичне училище

3
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Share Button

Херсонське музичне училище вже давно відзначило сторіччя. Відкритий у 1908 році на базі музичних класів, перший у місті спеціальний навчальний заклад готував професійних музикантів. І сьогодні його випускники працюють у мистецьких установах Херсонщини

Наш край здавна славиться своєю історією і талантами: у 1830 році в Херсоні відкрився перший театр, де у 1846 році виступав Михайло Щепкін, а в 1871-му дебютував як режисер засновник українського театру Марко Кропивницький. Із концертами приїздили композитори Антон Рубінштейн і Модест Мусоргський, гастролювала італійська трупа, у складі якої виступали корифеї українського театру Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Марія Заньковецька, співали Микола Фігнер і Леонід Собінов. У 1905 році до Херсона приїхав Яків Дюмін – яскравий музикант, родом із Миколаєва, чудовий співак (бас), випускник Петербурзької консерваторії, учень уславлених педагогів Б. Катоні та С. Габеля, колишній соліст Маріїнського театру. Його метою було створення у місті відділення Імператорського російського музичного товариства.

Відкриття музичних класів − фортепіано, скрипки, віолончелі, духових інструментів і сольного співу − викликало справжній ажіотаж у херсонців: до школи вступило понад 150 учнів. Директором було обрано Якова Дюміна. Йому вдалося зібрати прекрасних педагогів – випускників вітчизняних і зарубіжних консерваторій, зокрема, фортепіано викладали К. Мюллер (Лейпцизька консерваторія), М. Мюллер (Віденська консерваторія), Є. Яшиш (Московська консерваторія), скрипку – А. Пеллегріні (Празька консерваторія), віолончель – С. Федорович (Брюссельська консерваторія), духові інструменти – І. Харламов (Санкт-Петербурзька консерваторія). Деякий час педагогом працював і видатний чеський музикант Йосиф Карбулька – колишній викладач Одеського музичного училища, у якого навчався Петро Столярський. Клас сольного співу вів Яків Дюмін.

Заняття проводились за програмою та навчальними планами Санкт-Петербурзької консерваторії у будинку Білика на вулиці Суворова. Наука була платною, але обдаровані діти з бідних сімей вчилися безкоштовно. Їх матеріально підтримували меценати, серед яких особливо відзначилася родина італійських підприємців Спозіто. До речі, як згадували сучасники, директор часто-густо знаходив гроші для стипендій… у власній кишені.

Зусиллями Якова Дюміна були створені хор і симфонічний оркестр, відкриті трирічні зимові та літні регентські курси. Серед їхніх випускників – відомий український хормейстер і фольклорист Михайло Гайдай, батько народної артистки СРСР співачки Зої Гайдай, класик вірменської музики Антон Маїлян, хорові диригенти Б. Левитський та А. Воликівський, видатний естонський хормейстер, народний артист СРСР Карл Лейнус.

Dyomin

Кінець 1930-х років – трагічна сторінка в історії навчального закладу. 25 серпня 1937 року Якова Дюміна заарештували за доносом студента І. Зелінського, який із невідомих причин засвідчив контрреволюційну діяльність свого педагога. Постанова «трійки» від 26 листопада 1937 року резюмує: розстріляти. Вирок було виконано 20 січня 1938 року, але, за твердженням сина Якова Дюміна, батька забрали у Першу міськлікарню (тепер обласна лікарня на проспекті Ушакова), де його не стало через 10 днів. Дружині повідомили, що ув’язнений помер у тюрмі від серцевого нападу. Місце поховання Якова Дюміна невідоме.

Брата Кирила Стеценка Петра, який очолював хоровий клас, заарештували 21 серпня 1937 року. Привід – європейські гастролі з капелою Олександра Кошиця, створеною за ініціативи Симона Петлюри; звинувачення – націонал-фашистська діяльність. Під час допиту Петро Стеценко викинувся з третього поверху будинку НКВС. Помер від крововиливу в мозок. Серед репресованих у 1937 році були й інші педагоги.

Із початком війни училище фактично припинило існування. Студенти випуску 1941 року не встигли навіть отримати дипломи. Робота закладу поновилася лише у жовтні 1944-го, після звільнення Херсона від німецьких загарбників. Навчальний процес відроджувався важко: не вистачало приміщень та інструментів, не було нот. У першому післявоєнному випуску 1949 року училище закінчило тільки двоє музикантів.

symphonichnyi orkestr

Сьогодні високопрофесійні студентські колективи училища відомі за межами міста й області – це симфонічний оркестр під орудою Д. Сірого, камерний оркестр під керуванням Ю. Євнопулоса, академічний хор (диригент – О. Климова), джаз-бенд під орудою В. Шаповаленка, оркестри духових і народних інструментів (керівники – М. Лисенко та К. Петров), оркестр українських народних інструментів «Венцерада» під орудою В. Кисіля, ансамбль бандуристок (керівник – Н. Мазур).

Нині директором училища працює талановита й енергійна Олена Липа. У 1998 році на базі закладу відкрито Обласну дитячу музичну школу, при якій з 2002 року діє оперний театр. Щорічно у музичному училищі проводиться Всеукраїнський конкурс солістів-вокалістів імені Оксани Петрусенко, який, безперечно, став стимулом для відкриття відділу академічного співу.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Чимало вихованців училища принесли йому добру славу. Серед найталановитіших випускників різних років – народний артист Росії, професор, проректор Московської консерваторії імені Петра Чайковського Олександр Бондурянський, професор, ректор Московського музично-педагогічного інституту імені Михайла Іполитова-Іванова Валерій Ворона, заслужений артист України, професор Королівської академії музики Данії, концертуючий скрипаль Олександр Запольський, професор Донецької музичної академії імені Сергія Прокоф’єва Сергій Горовий, професор Санкт-Петербурзької консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова, художній керівник оркестру народних інструментів імені Василя Андреєва Володимир Попов і багато інших.

В’ячеслав ГРЕБЕНЮК

Друковану версію статті див.: Музика. – 2011. – № 3. – С. 40, 41.

Share Button