Хорові арабески Анжели Масленникової

1
Share Button

Анжела Масленникова – яскрава особистість у сучасній хоровій культурі України. Уже понад десять років вона керує хором Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва

Колектив заснував 1985 року відомий український хормейстер, народний артист України, професор Михайло Кречко. Саме він свого часу заклав основні принципи співочої культури цього хору, які згодом продовжувала розвивати заслужений діяч мистецтв України Галина Горбатенко, а тепер – його учениця Анжела Масленникова.

У класі Михайла Кречка на диригентсько-хоровому факультеті Київської державної консерваторії (нині Національна музична академія України) імені Петра Чайковського Анжела Масленникова навчалася з 1990 до 1995 року. Педагог і запросив обдаровану студентку до театру: спочатку артисткою хору, а потім – асистенткою головного хормейстера. З 2001 року Анжела Масленникова – головний хормейстер театру.

Шлях до хормейстерської праці розпочався з Камчатки, де народилася талановита мисткиня. Батько її – Геннадій Павлович був штурманом далекого плавання, офіцером морської авіації. Мама – Ніна Миколаївна – банківський працівник. У родині дуже любили музику, співи. Тато Анжели на військовому кораблі керував самодіяльним ансамблем, грав на трьох музичних інструментах: фортепіано, акордеоні, гітарі. Він також заочно навчався у Москві в Будинку народної творчості.

Анжела Масленникова
Анжела Масленникова

Із чотирьох дітей, які всі мали здібності до музики, лише Анжела пов’язала з нею свою долю. Коли родина переїхала до Києва, дівчина закінчила музичну школу і вступила до Музичного училища імені Рейнгольда Глієра на диригентсько-хоровий відділ у клас до знаного педагога Зої Томсон, про роки навчання в якої зараз згадує з великою подякою і теплотою. Чудовий музикант і викладач прищепила молодій талановитій вихованці базові основи високопрофесійного ставлення до хорової справи.

Потім настав період здобуття консерваторської освіти в Михайла Кречка, після чого – асистентура-стажування у видатного майстра хорової культури, особливо в галузі оперно-хорового виконавства, Героя України, народного артиста СРСР і України, професора Льва Венедиктова. Головний хормейстер Національної опери України з багаторічним стажем, він часто запрошував учнів на репетиції до хорового класу оперного театру. Під час них завжди проявлялась унікальна особистість цього непересічного митця, уміння щоразу віднаходити для виконання хорових сцен оперного твору найтонші, характерні саме для нього нюанси звучання.

Анжела, за її словами, стежила буквально за кожним словом, жестом маестро і, на мою думку, засвоїла дуже важливі прийоми й методи роботи з оперним хором. Завдяки урокам учителя вона зрозуміла, що головне для хору театру – це виразність співу, його темброва образність, своєрідна хорова характеристичність.

У власній творчості Анжела – і в оперних виставах, і в концертних виступах – завжди шукає у хоровій інтонації образно-емоційний зміст. Спів її хору – це ніби виразний акторський монолог, у якому звучання сповнене багатющих відтінків людських емоцій. Її хор змушує вслухатись у ніжне piano, заворожує гіпнотичною драматичною силою на forte. Хор Анжели Масленникової – у жодному разі не «аморфна група»! Це самодостатній вокальний ансамбль у виставі – живий і виразний. Хористи, кожен із яких співак-актор, становлять такий злагоджений колектив талановитих музикантів, про який може мріяти будь-який театр. І хормейстер завжди з вдячністю відзначає відданість справі учасників її хору.

Чим же вражають артисти слухачів? Насамперед – універсальністю. Вони розкуті, вільно рухаються, демонструють органічну акторську гру в оперних сценах. Як же домоглася такого творчого результату молодий хормейстер?

Сцена з опери "Травіата"
Сцена з опери “Травіата”

«Особливість, навіть, я б сказала, унікальність нашого хору полягає в тому, що він …танцює, причому професійно, – відзначає Анжела. – Це – цікавинка наших виступів. Хор пластичний, гнучкий. З колективом займається балетмейстер. І це не заважає якості звучання, хоча й значно ускладнює роботу. До того ж, ми співаємо різними мовами. Наприклад, у постановці комічної опери Франсіса Пуленка “Перси Тірезія” – над вимовою з нами працював аташе Посольства Франції в Україні».

Якщо подивитись на список театральних постановок останніх років, то він вражає різноманітністю. Це, – беззаперечно, позитивний результат діяльності керівництва театру, яке шукає нові вистави або пропагує оригінальні рішення класичних взірців. «Кощій Безсмертний», «Ніч перед Різдвом» Миколи Римського-Корсакова, «Історія Кая і Герди», «Стійкий олов’яний солдатик», «Дванадцять місяців» Сергія Баневича, «Кармен» Жоржа Бізе, «Аїда», «Травіата» Джузеппе Верді, «Зачарований чумак» Ігоря Поклада, «Перси Тірезія» Франсіса Пуленка. У кожному спектаклі хор розігрує ніби «виставу у виставі», – такою органічною є акторська майстерність хористів, їхня взаємодія з основними героями твору, та й узагалі вони не існують, а живуть у сценічному просторі.

Тобто Анжела Масленникова створила справжній хоровий театр. Це щоразу допомагає втіленню режисерського й диригентського задуму оперного спектаклю в цілому.

Особливо яскраво риси хорового театру простежуються в циклі програм «Хорові арабески», які розпочала Анжела Масленникова у 2011 році. Зауважимо, що хормейстер готує їх одночасно з виставами. Навантаження на співаків дуже велике, але виступають вони з натхненням. І з любов’ю до хорової справи, а також свого креативного керівника.

"Хорові арабески"
“Хорові арабески”

Під час цих імпрез ми бачимо Анжелу дуже артистичною, з ефектною зовнішністю, яку вдало підкреслює вишуканий одяг і своєрідна пластика рухів. У концертах поєднуються твори різних стилів та епох. А в манері диригування хормейстера на перший план виходять економність, графічність жестів рук із сильною енергетикою, яку несуть також її очі й уся диригентська постава. Диригент-актриса, яка разом із хористами грає виставу, захоплює майстерністю і є справжнім емоційним центром цього своєрідного спектаклю.

Якщо в оперних постановках хормейстер завжди за кулісами, то в концертах хору Анжела Масленникова – перед глядачами. Вона просто зачаровує своєю властивістю створювати з кожного номера маленьку п’єсу, моновиставу. Так, у програмі відзначається легкістю, прозорістю звучання мініатюра «Італійський салат» Р. Жене, Р. Херцля, яскравими тембровими барвами вирізняються обробки українських народних пісень, шляхетністю як самої інсценізації твору, так і його інтонування вражає «Незнайомка» Юрія Фаліка, композиції інших авторів. Свої неабиякі театральні можливості хор демонструє у виконанні комічної міні-опери «Піф-паф» Максима Дунаєвського.

У другому відділі колектив виступає в супроводі симфонічного оркестру театру (головний диригент – народний артист України Олексій Баклан). Уся багатоплановість звучання хору виявляється у складних фрагментах з опер Олександра Бородіна «Князь Ігор» («Половецькі танці»), Джузеппе Верді «Набукко» (Хор рабів), «Макбет» (Хор відьом), «Травіата» (хор з І дії), П’єтро Масканьї «Сільська честь» («Молитва»). До слова, у першому концерті циклу блискуче співала з хором солістка Національної опери України Людмила Монастирська (в «Молитві» з «Сільської честі»).

Диригент Олексій Баклан у цьому відділі імпрези постає поряд із хормейстером як вдумливий інтерпретатор оперної класики. Принагідно хочеться згадати блискучі виступи хору з оркестром у виконанні «Реквієму» Альфреда Шнітке, кантати «Карміна Бурана» Карла Орфа, «Стабат Матер» Джоаккіно Россіні, однойменного твору Джованні Баттісти Перголезі, «Реквієму» Джузеппе Верді. Кожен із них ставав культурною подією в місті.

Хор Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва визнаний у світі. Він гастролював в Італії, Іспанії, Словенії, Ірландії, Росії, Голландії, Швейцарії. Сучасна творча мобільність, професіоналізм хору, його унікальність в артистичному плані дозволяють колективу брати участь у міжнародних проектах з іншими хорами, оркестрами і диригентами різних країн, зокрема на території України, Італії, Нідерландів. Один із них – «Собор Паризької Богоматері» («Notre Dame de Paris») 2010–2011 років.

Гі Сент-Онж і Світлана Дона
Гі Сент-Онж і Світлана Дона

Виконання у Парижі «Найкращих пісень із музичної вистави “Собор Паризької Богоматері”» (так називалася ця грандіозна акція), у якій брали участь 70 музикантів Державного естрадно-симфонічного оркестру України та 40 хористів Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва під керівництвом Анжели Масленникової, відбувалося у відомій залі «Берсі». Ця історія отримала продовження в одній із передач відомого українського радіоканалу «Культура». В студії були присутні: редактор програми Світлана Артеменко, хормейстер Анжела Масленникова та музикознавець Галина Степанченко. Усіх зворушило інтерв’ю, яке взяла українська журналістка, котра нині живе у Франції, Світлана Дона-Кобякова у знаного канадського диригента і композитора пана Гі Сент-Онжа, – він керував концертом у Парижі. Дозволю собі навести фрагмент цього інтерв’ю, яке транслювалось у прямому ефірі. В цей час у Парижі нас слухали і Світлана Дона, і пан Гі Сент-Онж.

– Яке ваше враження від хору?

– Для мене оркестр із хором – єдине ціле. Хор вражає майстерністю виконання під час кожного нашого спільного концерту.

– Із ваших слів я зрозуміла, що ви готові до нової співпраці з українськими митцями?

– Я відповім вам абсолютно відверто та з усією щирістю, що я дуже сумую за українськими музикантами, які стали для мене справжніми друзями. Їх мені бракуватиме! Я щиро дякую їм усім за цю незвичайну та натхненну співпрацю.

Отакий цікавий діалог відбувся між Україною і Францією в ефірі каналу «Культура», під час якого ми почули високу оцінку хору Муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва. І це тільки один із міжнародних проектів, які успішно реалізує талановитий фахівець хорової справи – Анжела Масленникова.

Тепер це – її хор, бо в його спів вкладено весь творчий дар цієї молодої жінки, яка одним злетом своїх чарівних рук відкриває нам завісу перед новою виставою. Він зветься «хоровий театр Анжели Масленникової».

Галина СТЕПАНЧЕНКО

Фото Олександра ПУТРОВА, Романа РАТУШНОГО і надане Світланою АРТЕМЕНКО

Дуковану версію матеріалу див.: Галина Степанченко. Хорові арабески Анжели Масленникової // Музика. – 2012. – № 2. – С. 44–47.

Share Button