Національна філармонія України у грудні пропонує чимало цікавих подій, у тому числі й святкових – різдвяно-новорічних

5 грудня. «Lux aeterna. Псалми падіння». У Національній філармонії України вперше – повноцінний електроакустичний концерт із 8-канальною акустичною системою, з обробкою звука в реальному часі. Імпреза в Києві є продовженням серії концертів проєкту, які відбулися у Німеччині, в Штутгарті й Берліні.

Програма включає спеціально написані для ансамблю «Alter Ratio» на замовлення керівника Ольги Приходько твори – як пам’ять про всіх загиблих українських митців. У проєкті взяли участь українські та болгарський композитори – Алла Загайкевич, Петер Керкєлов, Максим Коломієць, Максим Шалигін. Написані ними твори є експериментами із голосом та електронікою. Проєкт продовжує мистецькі пошуки поєднання акапельного співу та електроніки, якими ансамбль займається останніми роками.

Виконання твору «Lux aeterna» – данина пам’яті Дьордя Лігеті, класика музичного авангарду, якому в 2023-му виповнилося б 100 років. Свого часу Лігеті був піонером у цій галузі. Його твори визначили розвиток класичної акустичної й електронної музики на багато десятиліть уперед.

«Lux aeterna» – найвідоміший вокальний опус композитора. Ця 16-голосна композиція, створена 1966 року, вважається переломним твором у вокальній музиці: ширяючі звукові хмари, ритм, який розчиняється в звукопросторі… Все це створює магічну привабливість, що була тоді революційною.

У проєкті «Псалми падіння» твір відіграє роль реквієму за загиблими митцями та є його лейтмотивом. Водночас – це джерело натхнення для сучасних композиторів, учасників концерту. «Lux Aeterna» у версії «Alter Ratio» символічно прозвучить із заміною чотирьох із 16-ти голосів електронікою – як пам’ять про зниклі голоси українських митців, котрих забрала війна.

Пошук зв’язків між Лігеті, електронною та хоровою музикою розкриває один із багатьох сенсів цього проєкту.

6 грудня, попри все, українській публіці знову випаде рідкісний шанс вітати на сцені Національної філармонії іноземних гостей. Цього разу це віолончелістка з Німеччини Рафаелла Ґромес, яка виконає разом із Національним симфонічним оркестром України під орудою Володимира Сіренка сі-мінорний віолончельний концерт Антоніна Дворжака. Також у програмі – знаменита Восьма симфонія чеського класика та написаний минулоріч твір сучасної української композиторки Вікторії Полевої «NOVA» для симфонічного оркестру, присвята мужності України.

Рафаелла Ґромес – одна з найуспішніших віолончелісток сучасної Німеччини. Їй 32, і вона є лауреаткою багатьох престижних конкурсів, зокрема І премії конкурсу Ріхарда Штрауса та Німецького музичного конкурсу. Технічно вправна, пристрасна й глибока інтерпретаторка із впевненим, благородним звуком, вона – улюблениця німецьких музичних критиків, які називають Ґромес однією з найкращих віолончелісток нашого часу.

Музикантка грає на віолончелі Карло Бергонці 1740 року. Цей інструмент, виготовлений у майстерні Антоніо Страдіварі, є одним із трьох найвідоміших віолончелей видатного італійського майстра, учня та послідовника Страдіварі.

7 грудня – Ріхард Вагнер у виконанні духового оркестру? Чому ні!

Оркестр Вагнера відрізняється від традиційного оперного оркестру саме розширенням групи мідних духових інструментів. Якщо в класичному оркестрі сидить один-двоє валторністів, то в оркестрі Вагнера їх має бути четверо. Найбільший склад духових – у вагнерівській тетралогії «Перстень Нібелунга»: тут композитор вводить квартет туб, спеціально сконструйованих, так званих «вагнерівських туб», басову трубу, контрабасовий тромбон і аж вісім(!) валторн. Уявляєте собі цю міць?

Але насправді оркестр Вагнера унікальний тим, що навіть в найоглушливіших fortissimo він звучить бархатисто м’яко. Як вийде у Національного духового оркестру України під батутою Івана Стецького? Приходьте й почуєте! Напівбожественна музика Вагнера справді варта того. Звучатимуть фрагменти з опер «Лоенгрін», «Нюрнберзькі мейстерзінгери», «Загибель богів», «Летючий Голландець», «Рієнці», «Тангейзер» і Концертна увертюра «Фауст».

Диригент цього концерту Іван Стецький має репутацію «інтелектуального виконавця». Творчому підходу молодого амбітного маестро притаманні чіткість, раціональність, але разом із тим свобода й емоційність.

8 грудня вперше в Україні прозвучить опера «Родинний альбом» знаного сучасного польського композитора Єжи Корновіча, перекладена українською мовою.

Це унікальний проєкт-співпраця двох національних філармоній: прем’єрні постановки пройдуть у Національній філармонії України (Київ) та Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика. Виконавці: Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригентка Наталія Стець і солісти Анастасія Поважна, сопрано й Станіслав Цема, контратенор. Режисерка – Марина Рижова.

Проєкт підтримується в рамках Projektfonds Ukraine від Goethe-Institut, що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини з метою зміцнення стійкості культурних та освітніх партнерів в Україні.

Єжи Корновіч, композитор: «Дитинство – це час, коли ми перебуваємо одразу в кількох світах, – мабуть, найменше в реальному, бо не маємо про нього жодного уявлення. Можливо, це й добре. Дитяче сприйняття паралельних реальностей якось римується зі знанням дорослого світу – ми згодні, що нас оточує багатство форм і неоднозначних відчуттів. Ми плаваємо в підвішеному стані різноманітних законів і відхилень від них, а також відчуттів, які постійно нас дивують. Ані дитинство, ані дорослість не є просторами щастя, а просторами захоплення і здивування. I жадібності до постійного пізнання себе та реальності. Читаючи альбом, герої відкривають для себе родинне минуле, яке також є універсальною історією».

Міхал Русінек, автор лібрето: «Було вирішено на кілька тижнів побути дитиною і писати вірші, які досить вільно базуються в біографіях членів моєї сім’ї, а Єжи Корновіч написав до них прекрасну музику. Мені здається, що я маю досить пересічних предків. Але я також переконаний, що навіть на дуже звичайну сім’ю можна подивитися з незвичайної перспективи: в кожному з нас є дивацтво, в кожному з нас є пригода, в кожному з нас є анекдот, який можна розповісти. Не обов’язково повністю правдиво, головне, щоб це було влучно і розважило не лише нас самих».

10 грудня. «Точки перетину: концерт нової симфонічної музики» – фінальний концерт Диригентського воркшопу нової музики з Етьєном Гааном (Франція), організований Студентським науково-творчим товариством «Octopus» із метою створення майданчика для обміну досвідом молодих музикантів, які прагнуть виконувати сучасну симфонічну музику.

Ідея перетину в концерті втілюється на різних рівнях. Поєднаються західноєвропейська та українська виконавські традиції, а також композиторські школи. Такі перетини дозволяють виявити своєрідність усіх учасників творчої співпраці, а разом із тим продемонструвати органічну спільність української та європейської музики, відкритість до діалогу й співтворчості.

Твори Джулії Вулф, Унсук Чина, Максима Коломійця, Етьєна Гаана й Фаусто Ромітеллі виконають: Національний президентський оркестр і диригенти, які взяли участь у воркшопі – Наталя Кіричук, Олег Чаплинський, Катерина Косецька, Денис Олійник.

Ментор воркшопу – Етьєн Гаан, 32-річний диригент і композитор. Навчався у Страсбурзькій та Берлінській вищих школах музики (магістр із композиції у класі Ганспетера Кібурца). Гаан отримав ступінь магістра з диригування в Centro Superior Katarina Gurska в Мадриді (2022–2023) під керівництвом Борха Квінтаса. Гаан спеціалізується на виконанні сучасної музики, відвідав численні майстер-класи з Жаном-Філіппом Вюрцем, Вільямом Бланком, Тітусом Енгелем, Пітером Рунделем. У 2019–2020 роках Етьєн був артистом резиденції в Каса де Веласкес, а в 2022 році став лауреатом премії міста Ольденбург (Німеччина). Його твори виконували такі ансамблі, як «Hanatsu Miroir» (Страсбург), «Télémaque» (Марсель), «Zafraan» (Берлін), «Oh ton!» (Ольденбург), тріо Браувер (Барселона), Страсбурзький філармонійний оркестр і Оркестр Тонкюнстлера (Графенегг, Австрія).

12 грудня в авторському проєкті «Від мадригалу до кантати» клавесиністки Наталії Сікорської прозвучать сольні клавесинні п’єси епохи бароко, вокальне багатоголосся й інструментальні ансамблі того часу. Це панорама найпопулярніших музичних мелодій і жанрових стилів, які з кінця XVI століття формували музичний простір раннього, зрілого та пізнього бароко – Баха, Вівальді, Каччині, Мадзоккі, Факолі, Довленда, Кадзаті, Трабачі, Піккі. Чи не кожен із представлених у програмі творів документує розповсюдження так званих музичних «мандрівних сюжетів».

14 грудня відбудеться українська прем’єра Фортепіанного концерту Клари Шуман у програмі Київського камерного оркестру під орудою Наталії Пономарчук. Це не перша спроба диригентки, сказати б, ґендерно збалансувати репертуарну палітру вітчизняного життя класичної музики. Не так давно у виконанні оркестру звучали твори Фанні Мендельсон, сестри Фелікса Мендельсона; низку проєктів було присвячено іменам сучасних українських композиторок.

Зрештою, «жіноча» композиторська творчість нині ні для кого не є дивиною. Та зовсім не так було двісті років тому, коли народилася Клара Жозефіна Вік, донька знаного лейпцизького музичного педагога Йоганна Готлоба Фрідріха Віка, яка згодом стала дружиною композитора Роберта Шумана. Кларин батько, хоч і приділяв велику увагу музичній освіті доньки, але бачив у ній передусім віртуозну піаністку. При тому, що писати музику вона почала досить рано. Зокрема, роботу над Концертом для фортепіано з оркестром ля мінор розпочала 1833 року 14-річною дівчинкою! Він і прозвучить у виконанні Київського камерного оркестру за участю солістки Марії Пухлянко.

«Несерйозними» вважав композиторські опуси дружини і сам Шуман. «Одного разу я повірила, що в мене є талант до творчості, але мені довелося розлучитися з цією ідеєю. Жінка не повинна бажати бути композитором – у жінок ніколи не було такої можливості», – писала Клара. Тодішні стереотипи щодо ролі жінки утверджував і музичний критик Карл Фердинанд Бекер, заявляючи, що про критику Клариних творів не може бути й мови, адже вони написані дамою… Ганс фон Бюлов, прогресивний, здавалося б, музичний діяч того часу, видатний диригент і піаніст, про композиції Шуманової дружини сказав: «Я не вірю в іменник жіночого роду – творець».

Утім, якою б не була інерція сприйняття творчості жінки у ХІХ столітті, Клара Шуман, котра була видатною піаністкою свого часу, знаною менторкою мистецтва гри на фортепіано, лишила після себе значну композиторську спадщину. Це, зокрема, два фортепіанних концерти, фортепіанне тріо, численні твори для фортепіано, композиції для голосу. «Немає більшої радості на світі, ніж складати музику і слухати те, що в тебе вийшло», – писала вона.

Програма має ще одну інтригу. Крім музики Клари Шуман, прозвучить присвячена їй Йоганнесом Брамсом Серенада № 2 для камерного оркестру. Молодший за Вік на 14 років, Брамс був закоханий у неї. Листи композитора до далекої коханої (подекуди доволі відверті), сповнена ніжності світла оркестрова Серенада – оце й усе, що лишилося від того почуття, хоч і без взаємності…

18 грудня на сцені Колонного залу НФУ відбудеться Різдвяне хорове свято «Христос народився – славімо його!» – авторський проєкт Галини Горбатенко, режисерки, художньої керівниці й диригентки Жіночого хору Київської муніципальної академії музики імені Рейнгольда Глієра.

Участь у марафоні візьмуть 5 хорів: Народний художній колектив дитячий хор «Ластівка» Будинку дитячої та юнацької творчості Голосіївського району Києва; Академічний хор студентів Київського національного університету культури і мистецтв; Камерний хор «Moravski» при Центрі художньої та технічної творчості «Печерськ»; Народна хорова капела «Дніпро» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наступного дня, 19 грудня, – ще одна передріздвяна музична подорож разом із Національним ансамблем солістів «Київська камерата» проляже одразу через кілька музичних епох. Від творів Антоніо Вівальді, Отторіно Респіґі та Йоганна Себастьяна Баха до «Россініани» сучасного українського композитора Володимира Зубицького, в якій уважний слухач упізнає найвідоміші теми з увертюр та опер Россіні – «Севільський цирульник», «Вільгельм Телль», і з пісні «Тарантела».

20 грудня у філармонії звучатиме музика композиторів, що творили на зламі XIX–XX століть. Концерт для скрипки з оркестром фінського композитора Яна Cібеліуса – його єдиний твір у цьому жанрі. Оскільки митець сам був скрипалем, то прагнув, щоб це був важливий, монументальний твір, у якому б використовувалися всі трюки, відомі скрипалю. Тож партитура є досить віртуозною, із розширеною скрипковою каденцією в першій частині. Критик Дональд Тові назвав основну тему заключної частини «полонезом для білих ведмедів». От ми й почуємо, наскільки це відповідає дійсності, адже соло скрипки прозвучить у виконанні Богдани Півненко.

У другому відділі на меломанів очікує прем’єрне виконання Симфонії № 1 англійського композитора Едварда Елгара за підтримки The Elgar Society. Це одна з двох закінчених симфоній композитора, про яку престижна The Morning Post свого часу писала: «Це твір для майбутнього, і він буде спадщиною для прийдешніх поколінь; у ньому – високість і шляхетність, які вказують на шедевр, хоча повністю його зможуть оцінити лише найбільш серйозні мислителі».

Симфонію присвячено «Гансу Ріхтеру, Справжньому митцю і справжньому другу». Саме Ріхтер став першим диригентом симфонії. Один із музикознавців порівняв: «Початкова мелодія довга і широка, як широка спина Ганса Ріхтера».

На українській прем’єрі глядачі побачать спину тендітної диригентки Наталії Пономарчук і почують Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України.

23 грудня. «Сучасне й позачасове» – новий проєкт, започаткований Домом «Майстер клас» і Національною філармонією України. Він представляє серію авторських концертів сучасних українських композиторів, які вже увійшли в історію української музичної культури. Музика до балету «Дзеркало, Сни, або Маленьке життя» композиторки Вікторії Полевої стане першим концертом циклу «Сучасне й позачасове».

Прем’єра балету «Дзеркало, Сни, або Маленьке життя» відбулася на фестивалі Bouquet Kyiv Stage у 2021 році, останньому довоєнному фестивалі. Це була незабутня і надзвичайно красива подія. Ті, кому пощастило бути присутніми там, потрапили у дивовижний, утаємничений космічний світ музики Вікторії Полевої, який поєднався з красою рухів і пластики.

«Це сповідь, спостереження за тим, як прожитий час життя перетворюється у музичний текст, щоб потім знову олюднитися через пластику людського тіла та світла», – так говорить про свій твір композиторка.

Сьогодні «Дзеркало» набуває нових сенсів й особливо чуттєвого звучання, а музика мисткині залишається поза часом.

24 грудня, у Святвечір в НФУ – унікальна подія: концерт-реконструкція «Гай, Рожество!» Проєкт присвячено історії тріумфальних гастролей Українського національного хору під орудою видатного диригента Олександра Кошиця в країнах Північної й Південної Америки у 1922–1924 роках і приурочено до 100-річчя південноамериканської прем’єри «Щедрика».

Під час концерту Академічна хорова капела Українського радіо під орудою Юлії Ткач уперше за 100 років відтворить програму першого відділу тріумфального концерту капели Олександра Кошиця в Карнегі-голі у Нью-Йорку 5 жовтня 1922 року. Українські слухачі стануть свідками унікальної історичної реконструкції тодішньої української прем’єри, під час якої американська публіка вперше почула «Щедрика» Миколи Леонтовича.

Окрім того, буде виконано інші пісні з репертуару концерту хору Олександра Кошиця в Карнегі-голі та його виступів країнами Північної й Південної Америки. Це давні українські канти, колядки й щедрівки, веснянки, коломийки та народні пісні в обробках Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця, Кирила Стеценка, Василя Ступницького, Порфирія Демуцького. Сьогодні вони рідко виконуються на українській сцені, хоча підкорили понад 100 років тому серця мільйонних аудиторій обох континентів.

Також уперше в Україні прозвучать унікальні обробки американських і мексиканських пісень в обробці Олександра Кошиця.

25 грудня Колонний зал запрошує на «Різдво у стилі jazz» із Національним духовим оркестром України під орудою Володимира Спасіченка та солісткою Анною Кіндзерською, у виконанні яких прозвучить більше 20-ти найулюбленіших і найпопулярніших різдвяних хітів. Серед них, звісно, «Jingle Bells» і «Santa Claus is Coming to Town», «The Christmas Song», «Winter Wonderland», «The Christmas Waltz», «Jingle-Bell Rock», «Big Band Christmas», «Santa», «Baby, I`ll Be Home For Christmas» і, нарешті, «All I Want for Christmas is You» з репертуару Мераї Кері.

Традиція проводжати поточний рік «Прощальною» симфонією Гайдна у Національній філармонії України налічує років двадцять. 29 грудня 2023 року не буде винятком. Ідея належить диригентові Роману Кофману, який довгий час очолював Київський камерний оркестр.

Є кілька версій історії створення «Прощальної». Нагадаємо, у фіналі твору артисти почергово припиняють гру, гасять свічки, закріплені на пюпітрах, й один за одним залишають сцену. Гайдн, капельмейстер князя Естергазі, нібито у такий оригінальний спосіб натякнув господарю, що оркестранти невдоволені своїм фінансовим становищем. Композитор мав неабияке почуття гумору, що чути й у музиці, тож прохання музикантів напевно було виконане.

У часи блекауту виконання музики при свічках стало буденністю. Але у геніальній музиці Гайдна, що прозвучить у напівтемряві в інтерпретації Київського камерного, кожен неодмінно відчує свій особливий сенс. У концерті прозвучить також музика Йоганна Себастьяна Баха, Джоаккіно Россіні, Арканджело Кореллі та Йоганна Пахельбеля.

30 грудня. «Штраус запрошує друзів». Національний президентський оркестр під орудою військового диригента, підполковника Максима Гусака в унісон зі Штраусом запрошують на феєричну програму з легких танцювальних і жартівливих творів, які у європейських столицях зазвичай грають під час різдвяних балів. Увертюри до оперет, вальси, гавоти, марші, кадрилі, польки, попри всі наші реалії, налаштують на святковий новорічний настрій.

І хоч поки ми не маємо змоги танцювати на балах галоп «Зітхання» Йоганна Штрауса чи «Галоп із шампанським» Ганса Лумбю або вальс «Королева балу» ЛерояАндерсона, – ми можемо під ці запальні ритми помріяти, як ми це зробимо після Перемоги! Тим більше, у фіналі, звучатиме наш усесвітній «Щедрик» Миколи Леонтовича.

За інформацією пресрелізу