Зміст поняття «вокальна школа» утворюють здобутки професійної музичної культури, вокально-виконавської і педагогічної творчості національної мистецької еліти

Українська вокальна школа формувалась упродовж різних історичних періодів: докласичного (староруське співацьке мистецтво, – до ХVІ ст.); класичного (становлення професійної хорової школи й принципів виховання в її лоні солістів, – ХVІІ–ХІХ ст.); посткласичного (вироблення професійних основ навчання сольному – оперному співу європейської традиції у вищих навчальних закладах освіти наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.) і сучасного – складного й суперечливого періоду еволюції національної художньої культури.

Спрямування магістральних рис української вокальної школи здебільшого узгоджується зі стильовими напрямками й особливостями музичного мислення конкретних історичних періодів культурного розвитку. Особливого значення набуває наявність цілісних комплексів знань у галузі духовного просвітництва. Виявленню, дослідженню та збереженню досвіду існуючих, а також вивченню створюваних комплексів знань у галузі музичного мистецтва покликана сприяти важлива історична місія вокальної школи Київської консерваторії (з 1996 р. – Національної музичної академії України імені Петра Чайковського), – абсолютного авторитету в музично-освітній метасистемі національної культури. Звернімося ж до її джерел.

У 1863 році у Києві було відкрито музичні класи (1864 р.), далі – музичну школу (1868 р.), музичне училище (1874 р.), Музично-драматичну школу Миколи Лисенка (1904 р.) і консерваторію (1913 р.). У цих закладах навчали співу українські та запрошені з-за кордону викладачі: Камілло Еверарді, Ольга Лисенко-О’Коннор, Михайло Енґель-Крон, Марія Зотова, Катерина Конча, Олена Муравйова, Мартін Петц, Рауль (Роберт) Пфеніг, Олександр Філіппі-Мишуга.

Підвалини школи сольного співу Київської консерваторії заклали:

– Етторе (Ґектор Петрович) Ґандольфі (1862–1931; серед учнів – майбутні викладачі кафедри, н. а. УРСР Віра Гужова, з. д. м. УРСР Олександр Гродзинський, Марія Калиновська, а також професор Ґуго Тіц);

– Марія Алексєєва-Юневич (1848–1922; найвідоміша з її вихованок – н. а. СРСР, професорка кафедри Марія Литвиненко-Вольгемут);

– Олександра Шперлінг (1867–1943; у колі її учнів – доценти кафедри Наталя Нагуліна й Олена Степанова);

– Василь Цвєтков (1866–1933; поміж учнів якого – з. а. УРСР Олександр Коробейченко, приватний педагог н. а. СРСР Анатолія Солов’яненка, котрий закінчив Київську консерваторію в 1980 р. у н. а. СРСР, професорки Єлизавети Чавдар, та Євгенія Гончарова – доцентка кафедри у 1942–1955 рр.).

Слід зазначити, що на час створення у Києві консерваторії по всій Україні йшов активний процес формування системи музичного навчання європейського рівня, де значне місце посідала академічна вокальна освіта. Поширена практика іноземних педагогів на українському ґрунті була зумовлена популярністю й авторитетом італійської (вердіївської), німецької (ваґнерівської) та французької оперно-виконавських традицій, які приїжджі педагоги прищеплювали голосистим українцям на їхній батьківщині.

Завдяки утворенню мережі музичних закладів українська співуча молодь, нарешті, отримала можливість здобути вокальну освіту вдома, що було значно доступнішим від зарубіжних вояжів у пошуках оперних маестро в Італії, Німеччині або деінде. Відбувався і зворотній процес: після навчання й праці «у світах» до України поверталися наші співаки та закладали тут підвалини національної школи співу.

Особливо значущою в цьому плані була місія всесвітньо відомого оперного співака і вокального педагога, професора Олександра Філіппі-Мишуги (1853–1922). Він приїхав до Києва на запрошення Миколи Лисенка та викладав у 1904–1911 роках у Музично-драматичній школі, а також виступав із відкритими лекціями про техніку співу. Поміж його вихованців були майбутні професори Київської консерваторії Марія Донець-Тессейр, педагогічна діяльність якої стала епохою для української вокальної школи, та Михайло Микиша (1885–1971; викладав у 1944–1956 рр.). Серед учнів останнього – професорка, кандидатка мистецтвознавства Ірина Колодуб (1928–2021; викладала в 1966–1996), оперні співаки, з. а. УРСР Семен Коган, Тодось Максименко, Анатолій Сироватко.

Найприкметнішою особливістю розвитку вокальної школи Київської консерваторії є спадкоємність її найкращих традицій від учителя до учня. За сторічну історію кафедри тут склалися справжні фахові династії. Найчисленнішою є «сім’я» співаків і акторів (близько 500!), вихована професоркою, з. д. м. України Оленою Муравйовою (Апостол-Кегич, 1867–1939), яка за роки роботи в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка (з 1906 р.), Музично-драматичному інституті та Київській консерваторії (1918–1939 рр.) створила яскраву авторську школу. Серед її учнів – н. а. СРСР Зоя Гайдай, Лариса Руденко; з. а. УРСР Наталя Захарченко, з. д. м. УРСР Дометій Євтушенко, Римма Разумова, які продовжили на кафедрі традиції викладача.

До школи Олени Муравйової належать також: н. а. СРСР Іван Козловський, н. а. УРСР Оксана Петрусенко, з. а. РФ Олександра Бишевська та Борис Бобков, відома румунська співачка Міліца Корьюс; незаслужено забуті солісти Київської опери Ірина Воликівська, Олена Петляш, Всеволод Пекарський; видатні драматичні актори, н. а. СРСР Данило Антонович, Іван Мар’яненко, Лесь Сердюк. Вокально-педагогічні засади авторської школи Олени Муравйової знайшли продовження у роботі її учнів – викладачів Київського музичного училища імені Рейнгольда Глієра: з.а. УРСР Миколи Шостака, Броніслави Полякової, Ірини Найденко, Лідії Дорошенко, а також професорки Мінської консерваторії Маргарити Людвіг, професора Харківської консерваторії Михайла Михайлова-Сидорова, професорки Одеської консерваторії Наталі Урбан та їхніх учнів.

Важливо зазначити, що в 1934–1936 роки кафедра сольного співу Київської консерваторії діяла під керівництвом композитора і диригента Григорія Компанійця (1881–1959), а в 1936–1939 тут працювали дві кафедри сольного співу, очолювані Оленою Муравйовою та з. а. України Федором Дроздо-Поляєвим (1873–1939; серед його відомих учнів – н. а. УРСР Микола Фокін і Лілія Лобанова). У 1939–1941 роках існувала також осібна кафедра камерного співу, очолювана професором Олександром Брагіним (1881–1955), викладачами якої були Елеонора Скрипчинська, Розалія Ельвова, Наталя Татаринова та Ілля Звигунов.

Упродовж 1926–1952 років у консерваторії працювала з. д. м. УРСР, професорка Клара Брун (1976–1959), – вихованка Віденської консерваторії, знаменита виконавиця ваґнерівського репертуару, багаторічна солістка Київської опери. Її учні й послідовники на кафедрі: н.а. УРСР, доцентка Лілія Данилівна Лобанова (спочатку навчалась у Федора Дроздо-Поляєва; поміж її випускників – з.а. України Людмила Войнаровська, Любов Кузьменко, Любов Скоромна); професорка Тетяна Михайлова (1914–1997) – авторка праці «Виховання співаків у Київській консерваторії», серед учнів якої – н. а. України Григорій Грицюк, Андрій Кондратюк, Валентина Рєка, Людмила Семененко та н.а. України, Шевченківський лауреат, провідний соліст Національної опери України, професор кафедри Роман Майборода (1943–2018).

У Клари Брун навчалася й з. а. УРСР, професорка Галина Сухорукова (1923–2009; працювала на кафедрі в 1965–2003 рр.). Її учні – н. а. України, лауреати міжнародних конкурсів Валентин Пивоваров і Тарас Штонда, з. а. України Святослав Гнатюк, Олександр Кочкін, Тетяна Кузьмінова, Валентина Матюшенко, Ольга Микитенко, Тетяна Михайлова, Валентина Стрілець, Петро Коваль – доцент кафедри, з класу якого вийшли лауреати міжнародних конкурсів Юлія Алексєєва, Юрій Горинь, Ігор Євдокименко, Олексій Пальчиков, Олександр Пушняк і Надія Фесенко.

Помітною постаттю у формуванні засад української вокальної школи був професор Дометій Євтушенко (1893–1983; працював упродовж 1927–1983 рр., завідував кафедрою в 1939–1963 рр.) – автор відомих праць «Питання вокальної педагогіки», «Роздуми про голос» та інших. До його школи належать відомі виконавці й вокальні педагоги: н. а. СРСР, професор Львівської консерваторії Павло Кармалюк; н. а. УРСР Валерій Буймістер, Ніна Гончаренко, Владилен Грицюк, Віктор Курін, Віра Любимова, Елеонора Томм, Михайло Шевченко; з. а. УРСР Василь Бокоч, Віталій Жмуденко, Галина Шоліна, Оксана Яценко; з. д. м. України Остап Дарчук; солістка Київської філармонії Владеліна (Ліна) Ялкут.

У 1949–1986 роках на кафедрі працювала вихованка Дометія Євтушенка, професорка Ірина Вілінська (1920–1986) – вокальна педагогиня і композиторка, авторка романсів, обробок народних пісень і збірок вокалізів за типами голосів. Протягом 1996–2022 школу Дометія Євтушенка на кафедрі представляв професор Валерій Буймістер (1948–2021), поміж учнів якого – лауреат міжнародних конкурсів Андрій Бондаренко, соліст Національної філармонії України Олександр Харламов (Печенкін), солісти Національної опери України, з. а. України Ілона Волощук, Марія Кононова та Олександр Чувпило. Учнем Дометія Євтушенка також був з.а. УРСР, доцент Віталій Жмуденко (1941–2021), в якого навчалася з. а. України Аїда Швед.

Упродовж 1935–1974 років на кафедрі діяла творча лабораторія професорки Марії Донець-Тессейр (1889–1974). Її учні – н. а. СРСР Євгенія Мірошниченко, н .а. УРСР Надія Куделя та завідувачка кафедри сольного співу Донецької музичної академії Раїса Колесник; з. а. УРСР, доцентка кафедри Віолетта Вотріна, кандидатка мистецтвознавства Марина Єгоричева, Ніна Макарова – продовжили й розвинули закладені видатним педагогом традиції вокального виховання. Марія Донець-Тессейр заснувала прогресивну практику відкритих уроків (майстер-класів), а також разом з Оленою Муравйовою і Дометієм Євтушенком активно виступала на науково-практичних конференціях, видавала навчально-методичні праці, репертуарні збірки, статті.

Марина Єгоричева (1903–1999) працювала в консерваторії у 1940–1969 роках, кандидатка мистецтвознавства, професорка, завідувачка кафедри в 1963–1969. У неї, зокрема, навчалися: н. а. УРСР Олександр Трохимчук, з. д. м. УРСР Володимир Миркотан, з. а. УРСР Юрій Демчук, Михайло Дуда, Елеонора Яроцька. На кафедрі школу Марини Єгоричевої представляли доцентка Світлана Матеюк (1932–2020), соліст Національної опери, з. а. України, професор Богдан Гнидь (1940–2004; автор праць «Історія вокального мистецтва», «Виконавські школи України. Кафедра сольного співу НМАУ імені П. І. Чайковського (1971–2001)») і видатна українська співачка, Шевченківська лауреатка, н. а. СРСР, професорка Діана Петриненко (1930–2018; викладала в 1961–2016 рр.). Серед відомих учнів Діани Петриненко – солісти Національної опери н. а. України Людмила Монастирська та з. а. України В’ячеслав Базир, з. а. України, солістка Національної філармонії Єлизавета Ліпітюк.

Тривалий час (1944–1964 рр.) на кафедрі сольного співу працювала н. а. СРСР, професорка Марія Литвиненко-Вольгемут (1892–1966). Поміж її випускників – н. а. УРСР Дмитро Мухарський, з. а. УРСР Володимир Гуров, Ніна Клименко, Марина Шевчук, з. а. МРСР Дора Справцева, а також Олександр Головін, Микола Заколодяжний і Зінаїда Бузина, яка викладала на кафедрі в 1970–2014, а в 1980–1990 роки була деканом вокального факультету Київської консерваторії. З-поміж учнів професорки Зінаїди Бузини назвемо н. а. України Ірину Даць, Світлану Петрову, Людмилу Савчук, Віктора Тетерю, з. а. України Наталю Николаїшин, Наталю Пелих, Тетяну Пімінову, Марину Семенову, Богдана Тараса.

Вельми плідною була педагогічна праця на кафедрі (1945–1960 рр.) професора, н. а. СРСР Івана Паторжинського (1896–1960). Він виховав, зокрема, видатних оперних співаків – н. а. СРСР, Героя України, лауреата державних премій, академіка НАМ України, професора Дмитра Гнатюка, н. а. СРСР Євгена Червонюка, н. а. УРСР Андрія Кікотя та інших.

Із класу з. д. м. УРСР, піаністки й вокальної педагогині Марфи Снаги-Паторжинської (1899–1981) вийшли солісти Київського оперного театру, н. а. УРСР Олександр Загребельний, з. а. УРСР Олександра Жила та н. а. УРСР, солістка Національної філармонії, професорка Лариса Остапенко-Білаш (1935–2010), яка у 1995–2010 роках викладала в НМАУ сольний і камерний спів.

Членкинею колективу педагогів кафедри сольного співу Київської консерваторії у 1947–1965 роки була видатна оперна й камерна співачка, н. а. СРСР, професорка Зоя Гайдай (1902–1965). Найвідоміші її учні – оперні співаки, н. а. СРСР Світлана Данилюк і Зіновій Бабій, н. а. УРСР Людмила Божко й Петро Довбня, з. а. УРСР Тамара Поліщук та Олександр Юхименко, а також викладачка кафедри сольного співу в 1970–1980-х роках Маргарита Передерій.

Соліст Київської опери, з. д. м. УРСР, доцент Олександр Гродзинський (1891–1973), який навчався у Етторе Ґандольфі, Василя Цвєткова й Миколи Чистякова, за період викладацької роботи (1949–1973 рр.) дав путівку в життя цілому ґрону співаків. Назвемо лишень з. а. УРСР Гліба Дранова, н. а. УРСР Миколу Полуденного, н. а. СРСР, Шевченківських лауреатів, видатних оперних і камерних співаків, професорів кафедри сольного співу Миколу Кондратюка (у 1974–1983 рр. – ректор Київської консерваторії; у 1994–2004 рр. – завідувач кафедри) та Анатолія Мокренка (1933–2020).

Останній після смерті Олександра Гродзинського закінчив навчання у Миколи Зубарєва, працював провідним солістом, у 1991–2000 роках – генеральним директором Національної опери України, а на кафедрі НМАУ – в 1985–2020. Автор кількох книжок і численних друкованих праць із проблем української музичної культури, Анатолій Мокренко вважав найкращими випускниками свого класу (загалом біля 50 осіб) лауреатів міжнародних конкурсів, солістів Національної опери України: з. а. України Михайла Кіришева, Володимира Опенька; Геннадія Ващенка, Андрія Гонюкова, Олександра Мілєва. В Анатолія Юрійовича також навчалися й солісти Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей і юнацтва: з. а. України Михайло Нагорний та Олег Мельниченко; Анатолій Кобзар і Олександр Марчук, соліст Донецької опери Сергій Кондратюк, соліст Харківської опери Юрій Кудрявцев, соліст Познаньської опери (Польща) Ігор Пономаренко, соліст Київського національного театру оперети Петро Остапенко.

У 1950–1961 роки на кафедрі сольного співу викладав відомий оперний співак, з. а. УРСР Микола Зубарєв (1886–1964). Його педагогічну естафету продовжила н.а. УРСР, професорка Клавдія Радченко (1929–1997; викладала у 1982–1997), серед учнів якої – відомі контратенори Олег Рябець і соліст Національного будинку органної та камерної музики України, з. а. України Ігор Іщак (закінчив навчання у Миколи Кондратюка); солістка КМАТОБ для дітей і юнацтва Жанна Закрясняна, з. а. України Наталя Мойсеєва, Надія Петренко.

Майже 40 років (1951–1990) віддала роботі на кафедрі з. а. України, професорка Наталя Захарченко (1907–1992). Найвидатнішою її випускницею стала Шевченківська лауреатка, н. а. СРСР, Герой України, професорка Марія Стеф’юк. Серед її вихованців – лауреатки міжнародних конкурсів: солістка Національної опери України, солістка міланського театру La Skala та нью-йоркського Metropolitan Оpera Оксана Дика, відомі оперні співачки Ольга Кульчинська, Руслана Коваль, Ольга Рудик.

У класі Наталі Захарченко навчалася й н. а. УРСР, Шевченківська лауреатка, нині – завідувачка кафедри оперної підготовки та режисури, професорка Євдокія Колесник (у 2005–2011 рр. завідувала кафедрою сольного співу), з-поміж учнів якої виділяються лауреати міжнародних конкурсів Тетяна Журавель (Зобенько), Іванна Лесик-Садівська, Юлія Литвинова, Ольга Слепньова, а також солістка оперної студії НМАУ, викладачка Валентина Андрєєва.

Педагогічні ідеї Наталі Захарченко впродовж 1972–1995 років на кафедрі втілювала й з. а. УРСР, доцентка Елла Акритова (1934–2018), а нині – вже їхня спільна вихованка, лауреатка міжнародних конкурсів, з. а. України, донедавна – солістка Національної опери Ірина Семененко, котра випустила, зокрема, лауреатку міжнародних і всеукраїнських конкурсів Марину Зубко – докторантку Майнцького університету імені Йоганна Гутенберга й солістку Ульмського оперного театру (Німеччина).

Протягом тридцяти років (1951–1981) викладала в консерваторії видатна оперна співачка, н. а. СРСР, професорка Лариса Руденко (1918–1981), яка у педагогічній роботі також продовжила традиції Олени Муравйової. Серед її учнів – відомі майстри оперної і камерної сцени: н. а. УРСР, професорка Валентина Кочур, з. а. УРСР Світлана Кисла, Микола Логвинов, Олена Мильна, Олена Цапко і ще Віра Колумбет, Людмила Рижикова.

Вихованкою професорки Марії Алексєєвої-Юневич була знана оперна та камерна співачка, в 1952–1968 роках – доцентка кафедри сольного співу Олена Степанова (1891–1978), авторка праць «Про камерний спів», «Професійна гігієна голосу». В неї навчалися: н. а. УРСР Степан Грищенко та Святослав Пікульський (соліст Національної філармонії України, професор Київського національного університету культури і мистецтв), н. а. МРСР, солістка Кишинівської опери Валентина Савицька, з. а. УРСР Ніна Місіна, Олександр Чулюк-Заграй, Андрій Шкурат, Георгій Беглєцов.

Майже двадцять років (1958–1976) присвятила роботі в консерваторії солістка Київської опери, з. д. м. України, доцентка Римма Разумова (1908–1976). Її учнями стали н. а. СРСР Анатолій Кочерга, н. а. України Валентина Васильєва, з. а. УРСР Андрій Іщенко, Ніна Тичинська, Іван Чайченко та доцентка, н. а. УРСР, лауреатка Шевченківської премії Людмила Юрченко.

Кандидатка мистецтвознавства, професорка Ірина Колодуб віддала кафедрі сольного співу півстоліття життя. Упродовж тридцяти років (1966–1996) вела курс лекцій «Основи вокальної методики», є авторкою праць «Про народнопісенні традиції українського вокального мистецтва», «Питання теорії вокального мистецтва», «Практичні поради педагога-вокаліста». Її школу представляють н. а. України Фемій Мустафаєв, Олександр Василенко, Тетяна Кумановська, професор Ханойської консерваторії Чан Ван Ханг, переможці міжнародних конкурсів Василь Грохольський, Олена Раєвська, Олена Цимбал.

Одним із провідних професорів кафедри сольного співу був н. а. УРСР і МРСР, оперний співак Віктор Курін (1934–2005; викладав у 1982–2005 рр.). Серед його учнів – н. а. України Олександр Гурець, Павло Зібров, Леонід Тищенко, соліст Цюріхської опери Валерій Мурга, соліст Одеської національної опери Олексій Жмуденко (закінчив навчання у Романа Майбороди), викладач кафедри методики музичного виховання та диригування Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, гостьова солістка Національної опери Варшави, Фінської національної опери, Азербайджанської національної опери, Туринського королівського театру, Мадридського королівського театру і Вроцлавської опери Ірина Житинська (закінчила навчання в Олександра Дяченка).

Неповторну тенорову школу заснував на кафедрі в 1976–1999 роках н. а. УРСР Володимир Тимохін (1929–1999) – соліст Київського оперного театру, вихованець Київської консерваторій (клас Зої Христич). Його вихованці – відомі оперні співаки: н. а. України Володимир Гришко (асистентуру закінчив у Зої Христич), Олександр Дяченко, Володимир Кузьменко; з. а. України Андрій Романенко, Микола Шуляк; лауреати міжнародних конкурсів Сергій Возіян, Едгар Бастідас, Нормумін Султанов, Мар’ян Талаба (закінчував навчання в Олександра Вострякова).

У 1991–2003 роки на кафедрі сольного співу викладав учень Володимира Тимохіна, н. а. України, соліст Національної опери України, Шевченківський лауреат Михайло Дідик (починав навчання у Василя Третяка, асистентуру закінчив у Євгенії Мірошниченко). Серед випускників Михайла Дідика – Ігор Куцер (Чехія) і солістка Національної опери України Тетяна Хараузова.

З 2012 року кафедру сольного співу очолює вихованець Володимира Тимохіна – н. а. України, провідний соліст Національної опери України, доцент Олександр Дяченко. Представники його класу – лауреати міжнародних конкурсів Олександр Вознюк, Богдан Волков, Іван Кіт, Юрій Лук’яненко, Олександр Островський і солістка Національної опери України, з. а. України Тамара Калінкіна.

Багато чудових вокалістів відкрила Україні н. а. СРСР, Герой України, професорка Євгенія Мірошниченко (1931–2009; викладала впродовж 1980–2010 рр.; у 2004–2005 завідувала кафедрою сольного співу). Її випускники – здебільшого солісти Національної опери України: н. а. України Ольга Нагорна, Валентина Степова, а також концертна виконавиця Наталя Шелепницька; з. а. України Олена Арбузова, Тетяна Ганіна, Галина Грегорчак, Сергій Ковнір, Сергій Пащук, Катерина Стращенко, Оксана Терещенко, Тамара Ходакова, Сусанна Чахоян; лауреати міжнародних конкурсів Ольга Безсмертна (солістка Віденської опери), Оксана Гаєвська, Оксана Казанцева, Світлана Калініченко, Руслана Кулиняк, Світлана Пількевич, Валентина Семенова, Лариса Таран, Оксана Ярова та інші.

Н. а. СРСР, професор Микола Кондратюк (1931–2006) працював у Київській консерваторії в 1968–2005 роках. Поміж його учнів – солісти Національної опери України, лауреат міжнародних конкурсів, лауреат Шевченківської премії, н. а. України Микола Шопша та лауреат міжнародних конкурсів Василь Колибаб’юк; з. а. України Олександр Бондаренко, Аркадій Клейн, Володимир Чорнодуб; лауреати міжнародних конкурсів – соліст Національної опери Токіо (Японія) Денис Вишня, солістка міланського театру La Skala, нью-йоркської Metropolitan Opera Оксана Дика (закінчувала навчання у Марії Стеф’юк), солісти Празької національної опери (Чехія) Анатолій Орел, Віталій Ломакін, Євген Шокало; заслужений артист України, кандидат мистецтвознавства, співак-бандурист Віктор Мішалов (Австралія/Канада), професор Паризької консерваторії (Франція) Павло Пштика; Вадим Вінник (Ізраїль), Вадим Швидкий (Німеччина).

Педагогічну естафету Миколи Кондратюка продовжує професорка Валентина Антонюк – н. а. України, докторка культурології, авторка понад 200 наукових і навчально-методичних праць, серед яких – монографія «Українська вокальна школа» (1999, 2001), навчальний посібник «Постановка голосу» (2000) й «Вокальна педагогіка (сольний спів)» (2007, 2012, 2017) – перший український підручник для майбутніх співаків, у якому повністю реалізовано новий державний освітній стандарт і втілено сучасні ідеї модернізації української музичної освіти.

Валентина Антонюк із 1997 року викладає сольний і камерний спів, створила цілісний науково-методичний комплекс історико-теоретичних дисциплін, здійснюючи наукове керівництво аспірантами й магістрами. Її учні – лауреати міжнародних конкурсів Тетяна Бондарь, Катерина Єрошкіна, Інна Ярема (солістки оперної студії НМАУ), Дар’я Литовченко (солістка Львівської національної опери), Валерія Туліс (з. а. України, солістка Київської національної оперети). Наукову школу Валентини Антонюк представляють кандидати мистецтвознавства Ольга Гриценко, Людмила Шорошева, Хоу Цзянь (КНР) і кандидатка педагогічних наук Анна Ткачук.

Окрім означених «династій», на кафедрі сольного співу завжди працювали представники інших вокальних шкіл, які пов’язали творчу долю з Києвом. Так, грузинську вокальну школу тут репрезентував з. а. ГРСР, доцент Георгій Марґієв (1907–1988; серед учнів – лауреат міжнародного конкурсу, викладач кафедри камерного співу Абрек Хугаєв); казахську – н. а. КазРСР, професорка Ніна Кукліна-Врана (1915–1994; серед учнів – В’ячеслав Полозов, США).

Школу Ленінградської консерваторії (клас Ольги Мшанської) у Київській консерваторії впродовж 1981–2007 років успішно представляла професорка, н. а. СРСР Галина Туфтіна (1933–2007). Поміж її учнів – лауреати міжнародних конкурсів, н. а. України Анжеліна Швачка, з. а. України Вікторія Ченська (солістки Національної опери України), з. а. України Марія Ліпінська (солістка Національного будинку органної та камерної музики), Марія Буймістер, Вікторія Осадчук, Тетяна Странченко (солістки КМАТОБ для дітей і юнацтва) та інші.

Вокальну школу Московської консерваторії (клас Леоніда Савранського) на кафедрі у 1982–1992 роки репрезентував н. а. України, соліст Київського оперного театру (у 1984–1986 – директор Київської філармонії), професор Сергій Козак (1921–1993) – співак, композитор, автор поетичних збірок і монографій. До числа його учнів належить з. а. України, доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Віктор Кавун.

Випускником Московської консерваторії (клас Маргарити Гукової) був і видатний оперний і камерний співак, н. а. УРСР, Шевченківський лауреат, професор, у 1985–1994 рр. – завідувач кафедри сольного співу Костянтин Огнєвой (1926–1999). Його учнями були н. а. України Ігор Борко (з 2013 – викладач кафедри сольного співу), Віталій Білоножко, Степан Гіга, Микола Мозговий, Олександр Пономарьов, з. а. України Раїса Горбатенко, Лідія та Любов Криворотови (тріо бандуристок Київської філармонії), В’ячеслав Гога, Ярослав Лемішка, Віктор Парубець, Павло і Петро Приймаки, Борис Рєпка, Віктор Червонюк, а також доцент кафедри, з. д. м. України, кандидат мистецтвознавства, лауреат міжнародних конкурсів Геннадій Кабка. Останній виховав з. а. України Юрія Аврамчука, Олександра Аніщенка, Сергія Бортника, Валентина Дитюка, Ірину Кулик, Володимира Одринського, Олега Філіпенка, Дмитра Яремчука, лауреатів міжнародних конкурсів Сурена Максутова, Валентину Плужнікову, Олену Скіцько, Сергія Шаповала та інших.

Московську консерваторію (клас О. Свєшникової) закінчив професор кафедри, н. а. УРСР, соліст Національної філармонії України, Григорій Гаркуша (1941–2022 рр.; працював на кафедрі сольного співу з 1993). У його педагогічному активі – з. а. України, соліст Національної опери України Дмитро Кузьмін і соліст квартету «Гетьман» Петро Максимович; Роман Сухий (США), Сергій Дяченко.

Харківську вокальну школу на кафедрі впродовж 1976–1989 років представляв учень професорки Тамари Веске, видатний співак, соліст Національної опери України, н. а. СРСР Василь Третяк (1926–1989). Вихованці майстра – н. а. України Василь Ватаманюк, з. а. України Олександр Дудка, Іван Ткаченко, а також Володимир Рева.

Репрезентанткою харківської школи сольного співу на кафедрі була доцентка Любов Крижановська (працювала в 1988–2013 рр.; серед учнів – н. а. України Костянтин Клейн, з. а. України Ольга Борусене, Максим Булгаков, Ася Середа-Голдун; лауреат міжнародних конкурсів Маркіян Свято).

Носіями харківських вокальних традицій на кафедрі стали солісти Національної опери України, з. а. України Сергій Скубак (один із його учнів – з. а. України, соліст Львівської опери Тарас Бережанський) і н. а. УРСР, професор Олександр Востряков (учень Тамари Веске; працює з 1990 року, є автором низки фахових статей і книжки «Образ героя в оперному спектаклі»). У колі вихованців Олександра Вострякова – лауреати міжнародних конкурсів, з. а. України, соліст Берлінської опери Дмитро Попов і солістка Національної опери України Лілія Гревцова, соліст Віденської опери Мар’ян Талаба, солісти оперної студії НМАУ Олена Кумановська та Роман Походня; Олександр Безай, Олена Біхунова, Михайло Гнатюк, Леся Забашта, Алла Кобякова, Владислав Павлюк, Анастасія Потоцька; доцент кафедри естрадного співу Харківської державної академії культури, з. а. України Юрій Данильчишин і викладач кафедри сольного співу Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського Федір Можаєв.

Випускницею Одеської консерваторії (клас Ольги Асланової) була солістка Київського оперного театру, н. а. СРСР, професорка Єлизавета Чавдар (1925–1989; працювала в 1968–1988 рр., завідувала кафедрою сольного співу в 1969–1985). Серед її учнів – н. а. СРСР, лауреат державних премій Анатолій Солов’яненко, н. а. України Раїса Кузнєцова та Вікторія Лук’янець, з. а. України Людмила Давимука (Міла Давімко), з. а. БРСР Людмила Колос, н. а. Південної Осетії Галина Артеменко, лауреатка міжнародних конкурсів Ніна Чепіга, соліст Празької національної опери (Чехія) Андрій Безчасний (навчався також у Романа Майбороди), солістка оперного театру «Міссіссаrа» (Канада) Світлана Катерноза, викладачка Полтавського музичного училища Лариса Лук’янова та інші.

Н. а. України Василь Федорович Козерацький (1906–1983) здобув вокальну освіту в Одеському музично-драматичному інституті. Працював у Київському та Дніпропетровському театрах оперети. На кафедрі сольного співу Київської консерваторії працював у 1965–1982 роках. Представники його класу – н. а. України Василь Ватаманюк (закінчив навчання у Василя Третяка), Володимир Турець, Алла Шутько; Борис Ворвулєв, Євген Паскевич.

Професорка Зоя Христич (1932–2016) – випускниця Одеської консерваторії (клас Ольги Благовидової), солістка Національної опери України, Шевченківська лауреатка, н. а. України. Викладала у НМАУ сольний і камерний спів у 1965–2011 роках. З-поміж її численних вихованців назвемо солісток Київського національного театру оперети, н. а. України Ольгу Камінську, Людмилу Маковецьку та солістів Національної опери України, н. а. України, Шевченківських лауреатів, викладачів НМАУ Лідію Забілясту й Володимира Гришка.

Донедавна на кафедрі працював і видатний представник школи Ольги Благовидової – н. а. України, соліст Національної опери України Іван Пономаренко (1945–2019).

Провідною викладачкою камерного співу була учениця відомого піаніста, професора Костянтина Михайлова, лауреатка міжнародних конкурсів, доцентка Зоя Ліхтман (1919–2002; працювала в Київській консерваторії в 1941–2001 рр.). Не буде перебільшенням сказати, що майже весь склад кафедри сольного співу – її підопічні. Усім їм вишкіл, отриманий у класі камерного співу, дозволив реалізуватися не лише на оперній, а й на концертно-філармонійній сцені, яка для декого стала основною.

Камерного співу в Київській консерваторії традиційно навчали не тільки педагоги-вокалісти, а також піаністи-концертмейстери: Розалія Ельвова (серед учнів – Дмитро Гнатюк, Євгенія Мірошниченко, Андрій Кікоть, Людмила Юрченко, Марина Шевчук), Лев Острін, Лідія Ржецька (старша концертмейстерка Київського оперного театру, відома також як авторка обробок народних пісень для голосу й фортепіано), Наталя Татаринова (мала також вокальну освіту, упорядкувала й видала низку репертуарних збірок за типами голосів). Клас камерного співу в 1979–2005 роках успішно вів професор, з. д. м. України, завідувач кафедри концертмейстерства Анатолій Ільїн, а в 2005–2017 роках – Людмила Скірко.

У 2017 році, рішенням Вченої ради НМАУ імені Петра Чайковського, кафедру сольного співу було розділено на дві самостійні структури: камерного та оперного співу. Кафедру камерного співу очолила докторка культурології, професорка, н. а. України, членкиня національних спілок письменників, театральних діячів України та Всеукраїнської музичної спілки Валентина Антонюк.

До складу новоствореної кафедри увійшли: лауреати міжнародних конкурсів, н. а. України, лауреати Шевченківської премії, професори Валерій Буймістер (1948–2021), Володимир Гришко, Анатолій Кочерга (н. а. СРСР, лауреат двох премій «Гремі»), Людмила Юрченко; доценти з. а. України Дмитро Агеєв, Віталій Жмуденко (1941–2021), Петро Коваль (1945–2018), Марія Кононова (кандидат мистецтвознавства), Марія Ліпінська, Єлизавета Ліпітюк, Валентина Матюшенко, Наталія Николаїшин, Петро Приймак, Валерія Туліс, Тамара Ходакова, Вікторія Ченська, Микола Шуляк; викладачі Л. Артюхова, Тетяна Бондарь, Марія Буймістер, Михайло Гуменний-Петрівський, Катерина Єрошкіна, Василь Колибабюк, Андрій Кошман, Валентина Неберекутіна-Семенова, Лариса Роман, Ольга Рудик, Віталій Сачок, Олег Тонкошкура, Н. Фесенко, Інна Ярема; викладачі вокального ансамблю Ірина Доценко, Олена Кумановська, Іванна Пліш (з. а. України), Абрег Хугаєв.

На кафедрі працюють кваліфіковані піаністи-концертмейстери, лауреати міжнародних конкурсів Ірина Дубчак, О. Євсюкова, М. Каляпіна, Артем Лавриненко, І. Лемех, Лариса Максимчук, Людмила Овчиннікова, Дмитро Півненко (секретар), Ольга Рогач, Олена Снігур і сумісники – І. Бурган, Зінаїда Лебедєва, С. Пеца-Ославська, Марія Когут.

Викладачі та концертмейстери кафедри камерного співу є діючими виконавцями, провідними солістами мистецьких осередків столиці України, відомими в зарубіжжі. Всі вони мають визначні творчі здобутки в камерно-концертній та оперній діяльності, змістовний репертуар, фондові записи на Українському радіо, є засновниками та членами журі численних вокальних конкурсів – в Україні та за її межами.

У розвитку кафедра спирається на високі традиції, культивовані видатною когортою викладачів і концертмейстерів кафедри сольного співу, які довголітньою творчою діяльністю заклали підгрунтя сучасної кафедри камерного співу. До навчального процесу залучено також декотрих колег із кафедри оперного співу, які викладають фах нашим студентам за їхнім бажанням.

Нині кафедра камерного співу веде підготовку бакалаврів, магістрів, асистентів-стажистів і творчих аспірантів із галузі знань «Культура і мистецтво», спеціалізації «Камерний спів» очної форми навчання. Концепція кафедри визначається потребою реформування основних аспектів її освітньої, творчо-виконавської та наукової діяльності з урахуванням сучасних запитів ринку праці; потребою відповідності найвищим еталонам вокального виконавства і педагогіки з метою підвищення світового рейтингу навчального закладу.

Серед вихованців кафедри є лауреати міжнародних конкурсів: студенти Антон Радченко, Родіон Мединський, Юлія Павловська, Ольга Мельничук, Василь Михайлюк, Ангеліна Рахматуллаєва, Анастасія Висока, Владислав Федоряка, Володимир Морозов, Тамара Какабадзе, Богдана Хіта, Надія Більдій, Ярослава Дорошенко, Юлія Єфімчук, Тетяна Павлюк, Ксенія Ломтєва та випускники асистентури Людмила Артюхова, Катерина Бакальчук, Марія Буймістер, Дмитро Воронов, Денис Жданов, Катерина Єгоричева, Валерія Шапошник, Олександра Шошина, Вікторія Цюпак, які сміливо підкорюють камерно-концертний олімп.

У 2022 році учениця Валерія Буймістера Ван Чжень (КНР) успішно захистила дисертацію на ступінь доктора мистецтв (творчий керівник – Анатолій Кочерга, науковий консультант – докторка мистецтвознавства Марина Северинова). У творчій докторантурі навчаються випускники кафедри Людмила Артюхова, І. Федоровська та Чжан Цзелян (КНР).

Розвиток кафедри камерного співу як структурного підрозділу НМАУ імені Петра Чайковського орієнтовано на відбір і підготовку талановитої молоді для продуктивної діяльності у сфері національного та світового вокального мистецтва; проведення науково-методичних досліджень і розробку інноваційних технологій у сфері вокального виконавства та педагогіки на основі інтеграції науки, освіти й концертної практики.

За недовгий час існування кафедри можна констатувати підвищення ефективності концертно-виконавської і творчо-педагогічної роботи, у тому числі міжнародної. Переможцями різноманітних вокальних конкурсів стали понад 60 наших студентів. Проведено науково-методичний семінар до 150-річчя професорки Олени Муравйової і науково-практичну конференцію до 100-річчя видатного педагога-концертмейстера Зої Ліхтман. Відбулося вісім міжнародних наукових конференцій: «Актуальні проблеми вокальної педагогіки та виконавства», «Мистецькі родини (ювілейні дати)».

У 2021 році започатковано Міжнародний науково-творчий проєкт «Виконавські та педагогічні традиції української вокальної школи в контексті розвитку міжнародних зв’язків». Пройшли численні лекції-концерти «Антологія українського солоспіву», «Вокальна Шевченкіана», музичний конкурс «Солоспів» Київського міжнародного фестивалю «Кінолітопис» (авторка проєктів – Валентина Антонюк). На сцені Колонного залу імені Миколи Лисенка Національної філармонії України лунають концерти циклу «Українські композитори: класика і сучасність», у яких разом із викладачами на сцену виходять їхні учні – лауреати міжнародних конкурсів.

Кафедра камерного співу готує співаків (солістів та артистів хору), а також викладачів – бакалаврів і магістрів музичного мистецтва. За кафедрою закріплено такі основні професійні дисципліни: індивідуальні – «Фах (сольний спів: підготовка концертної програми)», «Вокальний ансамбль», «Методика написання дипломної роботи», «Підготовка магістерської наукової роботи», «Педагогічна практика»; групові – «Історія вокального виконавства», «Основи вокальної методики», «Вокальна педагогіка вищої школи», «Методика викладання фахових дисциплін у внз» (авторські лекційні курси Валентини Антонюк). Усього ж за кафедрою закріплено 80 навчальних дисциплін (50 у бакалаврів, 30 – у магістрів). Програми розроблено на основі останніх вимог державного освітнього стандарту.

Вокальна школа Національної музичної академії України імені Петра Чайковського продовжує поповнювати й посилювати здобутки національної та світової скарбниці музичного мистецтва. Заснована в 2017 році, випускаюча кафедра камерного співу стала потужним осередком вищої вокальної освіти.

Виховна робота серед студентів кафедри полягає не лише в опануванні вузько однобічними професійними засобами: у напрацьованих методиках акумульовано міждисциплінарну проєкцію сукупності знань про музичне мистецтво, що є безсумнівним свідченням реального процесу культуроґенезису у творенні сучасного вокального художнього простору. Ця школа, як історична модель музичного життя, уособлює зміст професійної вокальної освіти України в періоди становлення, розвитку й розквіту основних форм навчального процесу.

Валентина АНТОНЮК