Концерт студентів-композиторів: почути майбутнє

460
Share Button

Завзятість, цікавість, енергійність – із цими поняттями асоціюють молодь, від якої завжди чекають чогось незвичного та нового. Ми мали можливість переконатися у цьому на концерті студентів-композиторів, який нещодавно проходив у Малому залі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського

Уже сам підхід до організації події був оригінальним: ідея – власна ініціатива студентів, афіша – намальовані від руки на ватмані шаржі, так само й запрошення на концерт. Звісно, без допомоги не обійшлося. Студенти залучили деканат історико-теоретичного та композиторського факультетів, який домовився про залу й роздруківку програм.

Афіша концерту

Перша спроба самостійного проведення подібного дійства відбулася навесні 2017 року. Цього ж разу за дві з половиною години прозвучало дев’ятнадцять творів п’ятнадцяти авторів (керівники – майже весь склад кафедри композиції академії). Виконавці – як самі композитори, так і їхні колеги-студенти. Представлені твори – досить різні: і такі, що написані як навчальні завдання, і самостійні спроби – так би мовити «за покликом душі». На них і зупинимось.

Очікування нового у концерті виправдались уже в першому номері програми. Твір Михайла Чедрика (2 курс, клас І. Щербакова) «Sonare for flute solo» у виконанні Інги Логінової (2 курс, ІТФ) зацікавив різнобарвністю штрихової техніки. Зберігаючи ліричну сутність флейти, композитор продемонстрував можливості інструмента, використовуючи незвичне звуковидобування. За словами автора, «слухач має поринути у світ звуків і не повинен будувати собі позамузичних образів. Це закладено у назві “Sonare” – трансформоване слово від “sonore”, що означає “звучати”».

Інга Лонгінова

«Дві хтонічні картини для флейти, маримби та інших сил природи» Тетяни Хорошун (2 курс, клас Є. Станковича) так охарактеризовано авторкою: перша нагадує «циклічний танок з остинатним ритмом у розмірі 5/8, а друга вводить у ритуал закликання дощу. На цикл мене надихнули картини Пабло Пікассо, Анрі Руссо та Анрі Матісса. Ті картини, в яких вони звертаються до первинних тем: ритуальності (картина А. Руссо “Сон”), ритмів (А. Матісс – “Папуга та сирена”), яскравості та безпосередності (П. Пікассо – “Радість життя”)». Поєднання тембрів флейти (Євген Кушнирьов) і маримби (Єгор Звєрєв) було досить гармонічним. Тетяна Хорошун додає: «Хотілось відтворити двох шаманів і самою назвою підкреслити первісність дійства. Мені здається у нашу епоху ми багато страждаємо через те, що не робимо властивих для людей вчинків, не слідуємо своїм інстинктам, або навпаки – зловживаємо ними. Але ж інстинкти – це той потяг до життя, який ми сприймаємо через рухи, танці, активні взаємодії. А які активні взаємодії у Facebook?»

Бурхливе життя міста оригінально представила Анна Приймак (2 курс, клас О. Костіна) у фортепіанному творі «City blocks» («Міські квартали»). За задумом композиторки «місто» представлено темою, а «квартали» – її варіаціями: «Насправді тема варіацій прийшла до мене у вигляді скрипучої двері на звуках сі-бемоль, до, ля-бемоль. Після почутого я трошки поміркувала і зробила із цього початок теми міста. Я намагалася показати, що у кожному кварталі у людей свій рух, стан, темп життя. Але їх об’єднує місто (тема), тому вони всі трошки схожі один на одного». Виконавець Василь Цанько (не тільки композитор, а і яскравий піаніст) поряд з академічною манерою музикування щипав струни, вдаряв кулаком по роялю, демонструючи намагання авторки додати до можливостей фортепіано нових тембрових барв.

Тріо Юліанни Хоменко

Зацікавило слухачів Тріо Юліанни Хоменко (4 курс, клас Л. Дичко) – веселе, жартівливе й завзяте. Інструментальний склад – три виконавці (автор – скрипка, фортепіано – Василь Цанько, віолончель – Дмитро Гончарук). Задум твору полягав, зі слів Юліанни, у «проблематиці концертних ситуацій, коли в паузах або десь серед концерту дзвонить телефон (навіть якщо попереджували про беззвучний режим). Деколи це весело, але, буває, дратує. Тому я вирішила, використовуючи ці “телефонні мелодії”, створити сатиричну картинку».

Композиторка застосувала звуки відомих мелодій мобільних телефонів Samsung, Nokia та I-phone, що проходять в усіх партіях інструментального складу і взаємодіють. Окрім трьох названих, авторка вводить тему «Lex» – закон. «Цей мотив, власне, взятий із того, що ми чуємо перед початком виконання в оперному театрі чи на концерті: це настроювання інструментів – закон для виконавця» (зі слів Юліанни). Авторка також представила «Колискову», що відродила ніжні спогади дитинства. Приглушене світло, тиха динаміка, поєднана з м’якими тембрами арфи (3 курс, Валерія Фесенко) та скрипки (Ю. Хоменко) сприяли цьому.

Василь Цанько

Найяскравішим учасником концерту став композитор і піаніст Василь Цанько (4 курс, клас Є. Станковича). Його Сонатою № 2 «Aqua» для препарованого рояля відкрилося друге відділення (авторське виконання). Музика звучала у повній темряві й тиші (освітлення вимкнули). Зі слів автора: «Нам конче не вистачає тиші і спокою, можливості зупинитися і помислити, перервати постійну гонитву, в якої немає фінішу. Десять хвилин сонати – мізерно малий час, щоби все ж спробувати це зробити! Соната – безконфліктний твір, своєрідна медитація, стан самозаглиблення. Назва “Aqua” не має жодного стосунку до води як об’єкта матеріального світу. Це втілення інтуїтивного начала, гнучкої форми та неспішності. Також її числом було 12 і фігура, назва якій додекаедр. Ідея – за греками. У них стихії асоціювалися з певними числами, станами та явищами. Соната – інтерпретація за допомогою музики. Виконання вважаю вдалим, чому дуже посприяла публіка, яка поставилася із величезною повагою до твору. Темрява якісно сприяла загостренню слухових відчуттів, рояль дуже добре резонував!» Представлена на розсуд публіки Соната № 2 «Aqua» є частиною циклу із чотирьох сонат. Сподіваємось, що скоро зможемо почути весь цикл.

Хотілося б описати усіх учасників концерту! Ми зупинилися на найяскравіших, однак хоч кілька слів скажемо про інших. Соната № 1 для скрипки та фортепіано Едварда Кравчука (4 курс, клас Г. Гаврилець) – динамічна, масштабна, яскрава, написана за зразками класико-романтичної традиції. Класико-романтичні твори представили також Євгеній Дубовик (3 курс, клас М. Чембержі) – Прелюдії для флейти і струнного квартету, Олексій Сук (3 курс, клас Д. Щириці) – Рондо-варіації на тему Стравінського, Світлана Іванишин (1 курс, клас М. Скорика) – Дві прелюдії, Анастасія Ступинець (2 курс, клас І. Тараненка) – Два романси на вірші Василя Стуса та Романс на сонет Вільяма Шекспіра № 23, Анастасія Бєліцька (3 курс, клас А. Загайкевич) – П’єса для віолончелі з фортепіано, Георгій Савранський (1 курс, клас Л. Колодуба) – «Весняний мотив» та «Роздуми», Яна Наконечна (1 курс, клас І. Алексійчук) – «Казкова ніч» і Вікторія Шинкаренко (5 курс, клас Л. Дичко) – цикл «Розкол».

Георгій Савранський

Яскравим постав Артем Бриль (1 курс, клас І. Щербакова). Композитор представив диптих «Венера і Марс» та «Триптих з химерами» для фортепіано. Виконання автора було позначене високим професіоналізмом.

Додамо, що концертна зала була заповнена вщерть. Зацікавились цією подією як друзі учасників, так і викладачі академії, а також просто любителі музики. Завжди цікаво зазирнути вперед, дізнатися про те, що буде у майбутньому. Публіка жваво реагувала на музичні композиції. Гучні аплодисменти звучали часто. Твори, які найбільше сподобались, були відмічені вигуками «браво» й свистом. Переконана у тому, що для молодих композиторів це стало хорошою підтримкою, адже вони тільки починають нелегкий композиторський шлях і їм важливо відчувати, що публіка оцінює те, що вони роблять! Від імені усіх слухачів кожному бажаємо подальших творчих успіхів і натхнення.

Артем Бриль

Інна РИБАЧУК

Фото надані авторкою матеріалу

На головному фото – всі учасники концерту

Share Button