«Київ Музик Фесту» виповнилося 30! Віримо у перемогу музики

523

«Київ Музик Фест» – міжнародний український музичний фестиваль, який представляє обличчя сучасної української музики і має за мету включити українську музику в контекст світового мистецтва. Його співзасновниками, нагадаємо, є Міністерство культури та Національна спілка композиторів України

28 вересня у Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України відбулась одна з найцікавіших подій XXX фесту – концерт-відкриття «Credo in vittoria nostrа», у якому диригент Володимир Сіренко разом з Національним заслуженим симфонічним оркестром презентували одразу три прем’єри творів наших видатних сучасників – композиторів Леоніда Грабовського, Мирослава Скорика та Валентина Сильвестрова, а також Концерт для оркестру № 2 одного з фундаторів і першого художнього керівника фестивалю, видатного українського композитора й музично-громадського діяча Івана Карабиця.

Попри похмуру погоду, зал був повністю заповнений цінителями істинної, високодуховної музики. Тієї музики, яка здатна доторкнутися до найпотаємніших куточків людської душі, відчути її, збурити у серці вир спогадів, емоцій, наповнити добром і світлом, збагатити ментально й емоційно.

Одним із яскравих відкриттів стала прем’єра твору відомого представника легендарного «Київського авангарду» Леоніда Грабовського. Свій новий твір «Credo» для струнних, мідних та ударних він присвятив п’ятій річниці Революції Гідності. В ньому немає музики мирного Майдану, одразу після вступу можна почути гнівний, палаючий Майдан… За висловом автора, це «поема спротиву, поема протесту, яка за своєю суттю є закликом до боротьби з ворогами і проголошенням віри в перемогу над ними».

Твір написаний за допомогою алгоритмічних технік композиції, які давно стали візитною карткою творчого методу Леоніда Грабовського.

Музиканти виконували «Credo» з надзвичайним піднесенням і хвилюванням, адже на вечері був присутній сам Маестро, який спеціально прилетів зі США.

Приготував ювілейний подарунок і художній керівник фестивалю, який вже 18 років очолює «Київ Музик Фест», –український класик Мирослав Скорик. З надзвичайним успіхом пройшла київська прем’єра його Десятого скрипкового концерту у виконанні Марка Комонька, якому й присвячено твір.

«Скрипкові концерти – це такі собі міні-симфонії», – зауважує Мирослав Михайлович в одному з інтерв’ю. Якщо попередні концерти були одночастинними, то Десятий має три частини: І. «Речитатив»; ІІ. «Меланхолія»; ІІІ. «Плин часу». В них можна відмітити характерне для композитора намагання поєднати яскраво національні українські, західноукраїнські музичні мотиви та джазові елементи у гармонії та ритмі.

Романтична натура Мирослава Скорика виразно виявилась у його творі, де мужня стриманість, пристрасність, темперамент органічно сполучаються з ніжною проникливістю, благородством і ліризмом. Після виконання довго не змовкали крики «браво!», нескінченні овації в залі стали справжнім вираженням народної любові й захоплення невичерпним талантом митця.

На завершення концерту-відкриття відбулась довгоочікувана світова прем’єра Дев’ятої симфонії Валентина Сильвестрова на 5 частин, які звучали без перерви і мали такі назви: І. «Варіації»; ІІ. «Інтермецо»; ІІІ. «Серенада»; IV. «Пастораль», що спирається на алюзію хору Валентина Сильвестрова на вірші Тараса Шевченка «Дивлюся: світає, край неба палає, соловейко…», який він написав для хору «Думка»; V. «Постлюдія»: характерний для композитора термін, адже саме він започаткував такий жанр в українській музиці. У цій частині він відтворює плин часу, який застиг у тривожному акорді.

Завдяки особливій, медитативного складу, музиці, у залі панувала надзвичайна тиша, слухачі сиділи, затамувавши подих, намагаючись відчути світ саме так, як переживає і бачить його автор, з точки зору абсолютної краси і довершеності. Музика була сповнена яскравими масштабними образами, несподіваними феєрверками гармонічних переходів і найтоншими відтінками обертонів.

Протягом 11-ти днів – з 27 вересня до 7 жовтня тривав фестиваль. Концерти проходили на різних локаціях: це Колонний зал імені Миколи Лисенка Національної філармонії, Великий і Малий зали НМАУ імені Петра Чайковського, Велика концертна студія Будинку звукозапису Українського радіо, Національний будинок органної та камерної музики України, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ, концертні зали Національної спілки композиторів і Національної академії мистецтв України, Концертна зала імені Бориса Лятошинського Центру культури «Уваровський дім» у Ворзелі, архівно-музейний комплекс «Літературно-музейні Плюти», Конференц-зал «Конгрес-готелю» у Пущі-Водиці, Свято-Михайлівський Золотоверхий собор і Лютеранська церква Святої Катерини, а також Патріарший собор Воскресіння Христового на лівому березі Дніпра.

Саме там, в один із заключних днів фестивалю, які носили назву «GRAND CODA», 6 жовтня о 13 годині відбулася «Хорова асамблея юних». У виконанні Хору хлопчиків і юнаків сектора практики НМАУ імені Петра Чайковського (художній керівник і диригент – Алла Шейко), Камерного дівочого хору КССМШ імені Миколи Лисенка (художній керівник і диригент – Юлія Пучко-Колесник) і хору «Дзвін» Інституту мистецтв НПУ імені Михайла Драгоманова (художній керівник і диригент – Галина Савчук) прозвучали твори визнаних майстрів хорового письма: Дмитра Ростовського (Д. Туптала), Віктора Степурка, Івана Небесного, Лесі Дичко, Ганни Гаврилець, Юрія Іщенка, Ірини Алексійчук, Ігоря Шамо, Кирила Стеценка, Володимира Зубицького, Мирослава Скорика, Анатолія Авдієвського, Михайла Шуха, Євгена Станковича. Особливу увагу привернула світова прем’єра твору Олександра Яковчука «Слава во Вишніх» на канонічний текст.

Атмосферою радісних відкриттів і вражень від нової музики, чистотою звучання юних голосів, безпосереднього спілкування з кумирами (адже багато хто з сучасних українських композиторів був присутній на концерті) наповнився цей день фестивалю, який продемонстрував різну творчу спрямованість хорових музичних колективів і солістів.

Серед учасників фесту цьогоріч було багато гостей з інших країн: кінорежисер Кшиштоф Зануссі, «Шльонське тріо» (Йоанна Доманська – фортепіано, Роман Відашек – кларнет, Тадеуш Томашевський – валторна), піаністка Мартина Кулаковська, композитори Станіслав Круповіч, Марчін Рупочинський, Марцель Хижинський, художниця Патриція Півош, співачка Магдалена Шостак (Польща); солісти Віденської опери Ігор Онищенко і Наталя Степаняк, скрипалі Михайло Захаров, Аркадій Винокуров і композитор Гунтер Вальдек (Австрія); віолончеліст Олексій Шадрін і джазовий перкусіоніст Гюнтер Бебі Зоммер (Німеччина); диригент Ніколя Фарін (Швейцарія); скрипаль і диригент Федеріко Гульєльмо (Італія); а також композитор Макс Бобер (Аргентина).

Концерти проходили з великим успіхом, а переповнені зали свідчили про те, що в Україні живуть справжні цінителі сучасного мистецтва! Дійсно, ті, хто розмовляють мовою мистецтва, не потребують перекладу! Багато в чому ми відрізняємося одне від одного, але мистецтво об’єднує людей, робить їх на кілька хвилин, годин, а то й років дуже близькими.

Звісно, це далеко не весь перелік концертів. Кожен з 11-ти днів ювілейного «Київ Музик Фесту» був особливим. Зокрема, 7 жовтня, у понеділок, о 19 годині (Великий зал імені Героя України Василя Сліпака НМАУ імені Петра Чайковського) відбулася яскрава імпреза «Портретна галерея композиторів: класика і сучасність».

У виконанні Національного академічного духового оркестру України (художній керівник і головний диригент – Михайло Мороз, диригент – Володимир Рунчак) і Муніципального академічного камерного хору «Хрещатик» (художній керівник і диригент – Павло Струць) слухачі мали змогу почути твори Левка Колодуба, Володимира Рунчака та Ігоря Стравінського.

Нагадаю, що Володимир Рунчак – композитор, диригент, відомий інтерпретатор сучасної музики, один із найоригінальніших представників вітчизняного постмодерну. Вже багато років він виступає як організатор, творчий керівник і диригент колективу «Нова музика в Україні».

У програмі прозвучали різні за жанрами та роками написання твори. Відкриттям стала світова прем’єра видатного українського композитора Левка Колодуба «Дума про Турбаї» для духового оркестру, написана у 2019 році.

Продовжила концерт сюїта самого Володимира Рунчака – «Портрети композиторів»: надзвичайно цікаві характеристики Йоганна Себастьяна Баха («Бахіана – медитації на тему BACH»), Дмитра Шостаковича («В наслідування Дмитра Шостаковича»), Нікколо Паганіні («Нікколо Паганіні грає з нами в оркестрі») та «Портрет Ігоря Стравінського» у новій версії для духового оркестру.

Варто зазначити, що Володимир Рунчак захоплювався постаттю Ігоря Стравінського через його винятковий професіоналізм ще за часів навчання у консерваторії, про що він багато разів розповідав у інтерв’ю. Мабуть тому все друге відділення було присвячено творчості російського класика. Пролунали: Меса для мішаного хору та подвійного квінтету духових, Симфонія духових інструментів, «Чорний концерт» для кларнета і джаз-бенду й, на завершення – Сюїта з балету «Петрушка» в аранжуванні для бенду Вільяма Шефера (США).

Вдячна публіка була приголомшена яскравим емоційним виконанням, довго не стихали аплодисменти і крики «браво», тому один із номерів сюїти повторили на біс.
Підсумовуючи враження від чисельних подій і вражень від розмаїтих фестивальних днів, наповнених музикою різних жанрів, стилів і напрямків: від більш традиційної – до сміливих експериментів у галузі електроакустики, хочеться відмітити унікальний дух фесту, який дарує натхнення, піднімає ніби на крилах на свою недосяжну висоту, наповнює очі світлом, а серця слухачів – надією на краще майбутнє і любов’ю до музики, мистецтва!

У 2019 році ми перегорнули ювілейну, тридцяту сторінку фестивалю, але упевнена: ще багато відкриттів чекає на нас у майбутньому!

Ольга ЗАТИНАЙКО

Фото Ельзи ЖЕРЕБЧУК та авторки статті