Молодіжному симфонічному оркестру Слобожанщини – 25!

119
Share Button

Одразу зазначимо: аналогів МАСО (Молодіжному академічному симфонічному оркестру Слобожанщини) в Україні не існує. Та й не кожна з країн-сусідок може похвалитися таким колективом

Створений 1993 року, по суті – ровесник Незалежності, цей унікальний оркестр народився у найскладніший для України рік загрозливого спаду економіки, рекордної інфляції, масових акцій протесту, фінансових пірамід тощо. І ось у такий випробувальний для країни момент, коли у суспільстві просто на очах танула ейфорія від здобуття століттями омріяної українським народом незалежності, колектив прогресивних культурних діячів Харкова на чолі з відомим музикантом, педагогом, народним артистом України, професором Гаррієм Абаджяном на гребені національно-патріотичного піднесення спромігся об`єднати молодих виконавців ідеєю заснування нового симфонічного оркестру. Завдяки цьому талановиті випускники Харківського інституту мистецтв імені Івана Котляревського (нині – Харківський державний університет мистецтв) дістали реальну перспективу власного працевлаштування й творчого зростання у себе на Батьківщині.

Упродовж 25 років незмінним художнім керівником МАСО залишається Гаррій Абаджян. За цей період оркестр здобув заслужений авторитет як у культурних колах міста, так і далеко за його межами. Тож присудження 2008 року статусу «академічний» стало офіційним підтвердженням творчих досягнень МАСО, і його музиканти отримали додатковий стимул для професійного вдосконалення.

Із цим оркестром залюбки співпрацювали такі відомі диригенти й виконавці, як Гавріель Гейне, Вірко Балей (США), Девид Драммонд (Велика Британія), Володимир Крайнєв, Дмітрій Лісс, Ігор Гавриш, Рашид Нігматуллін, Сергій Скрипка (РФ), Володимир Сіренко, Кирило Карабиць, Микола Дядюра (Україна), Євгенія Мірошниченко, Валерій Соколов (Україна), Балаж Соколоі (Угорщина), Сергій Стильмашенко (Франція) та інші.

Високий виконавський рейтинг МАСО був не раз підтверджений схвальними відгуками преси та захопленим прийомом публіки на численних міжнародних і республіканських фестивалях, конкурсах, різноманітних імпрезах: «Музика – наш спільний дім», «Харківські асамблеї», «Дні Нюрнберга у Харкові» тощо. Музикантам Харкова аплодували слухачі Іспанії, Італії, Данії, Німеччини, Сербії, Чорногорії.

Палкий прийом чекав на Молодіжний оркестр травневим вечором у Колонному залі імені Миколи Лисенка, де колектив презентував столичним меломанам надзвичайно насичену й різноманітну програму. Під орудою маестро Алліна Власенка (до речі, харків`янина за походженням) музиканти продемонстрували вражаючу виконавську майстерність, високу культуру ансамблевої злагодженості, відповідний градус емоційного наповнення гри й артистизм. Символічним був початок концерту: увертюра до опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба» стала подвійним музичним приношенням харків`ян і авторові музики, і залу, що носить його ім`я. Абсолютно блискуче, урочисто й святково прозвучали фанфари Увертюри до оперети «Легка кавалерія» Франца фон Зуппе й слухачі миттєво відзначили першокласне звучання мідної групи. Усю повноту яскравої палітри вишуканих тембрових барв партитури «Іспанського капричіо» Миколи Римського-Корсакова оркестр розкривав у динаміці, поступово підводячи публіку до справжнього емоційного накалу сприйняття.

Окрасою вечора став виступ з оркестром відомого скрипаля Валерія Соколова. Можливо, найбільше вразив діалог оркестру та соліста у віртуознішій Рапсодії «Циганка» Моріса Равеля, що починається …розгорнутою каденцією скрипки. Ефектний концертний стиль солюючої скрипки з каскадом флажолетів, подвійних нот гармонійно взаємодіяв з елегантною вишуканістю оркестровою партії. Атмосфера в залі була просто наелектризована виконавським магнетизмом сузір`я артистів на сцені на чолі з диригентом.

Узагалі емоційний камертон усієї програми концерту визначався максимальною віртуозністю та ефектністю обраних творів і виконавського стилю соліста та оркестру. Бурхлива романтична схвильованість, ледь стимувана жагуча пристрасність розкріпаченої, бездоганної гри Валерія Соколова при адекватній підтримці оркестру особливо захопила зал під час звучання Інтродукції та Рондо-капричиозо Каміля Сен-Санса. Приголомшуюча технічна досконалість, ледь стримувана вибуховість, юнацька схвильованість, що пронизувала й епізоди солюючої скрипки, і більш динамічні фрагменти оркестрового туті анімувала в уяві образ знаменитого Пабло Сарасате, для якого, власне і написав Сен-Санс цей фантастичний твір. Від того дня, коли відбулася прем’єра твору (1867) у виконанні Пабло Сарасате, Рондо-капричиозо не втрачає притягальної сили як для музикантів, так і для меломанів, і саме високий професіоналізм таких виконавців, як Молодіжний оркестр, є запорукою його тривалої концертної біографії.

Нестримна круговерть танцювальних ритмів, запальна святкова стихія музики Румунської рапсодії № 1 Джордже Енеску, якою завершився концерт, натхненна експресія музикантів і диригента, які за цей невеличкий проміжок часу стали єдиним виконавським організмом, остаточно підкорили вимогливу публіку.

Наприкінці концерту зал просто вибухнув тривалими оваціями, що перекривалися вигуками «браво». Заслужений успіх Молодіжного академічного симфонічного оркестру Слобожанщини, який так переконливо «звітував» перед київською публікою, виразно засвідчує блискучі перспективи творчого розвитку цього талановитого колективу, яким по праву пишається Україна.

Сергій КОТКО

Share Button